Ухвала

від 15.02.2018 по справі 706/592/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/292/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 Олійник М. Ф. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Ювшина В.І., Пономаренка В.В.

за участю секретаря Торопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Олійника М.Ф., у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля (далі - ТОВ ПК Зоря Поділля ) про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року позивач звернувся до ТОВ ПК Зоря Поділля з вказаним позовом, посилаючись на порушення орендарем його прав як власника земельних ділянок.

В обґрунтування позову зазначено, що між сторонами спору 10 листопада 2010 року були укладені договори оренди земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 Строк дії договорів - п'ять років.

З метою в подальшому самостійно користуватись та обробляти належною йому землею, позивач заздалегідь, 05.10.2015 року, направив на адресу орендаря вимогу про повернення його земельних ділянок.

Проте, ТОВ ПК Зоря Поділля відмовилось повернути об'єкти оренди, вважаючи що строк дії договорів не закінчився. Відповідач обраховує строк дії договорів, починаючи з моменту їх державної реєстрації, а саме з 06.05.2014 року.

ОСОБА_5 вважає, що договори були укладені в момент їх підписання, строк їх дії закінчився 10.11.2015 року, а тому у відповідача відпали законні підстави на користування земельними ділянками.

На підставі викладеного, позивач просив суд зобов'язати ТОВ ПК Зоря Поділля повернути належні позивачеві на праві власності земельні ділянки та стягнути з ТОВ ПК Зоря Поділля на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано ТОВ ПК Зоря Поділля повернути ОСОБА_5 земельні ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовані в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Стягнуто з ТОВ ПК Зоря Поділля на користь ОСОБА_5 понесені останнім судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ ПК Зоря Поділля оскаржило його в апеляційному порядку. Товариство просить рішення суду скасувати, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суть апеляційної скарги зводиться до того, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Оскільки право оренди цієї ділянки зареєстровано 06.05.2014 року, то з цього часу необхідно відраховувати строк договорів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що договори оренди землі є укладеними в день їх підписання, тому строк їх дії закінчився 10.11.2015 року. Отже, спірні земельні ділянки незаконно залишились у володінні відповідача після припинення дії договорів від 10.11.2010 року. У зв'язку з цим судом було ухвалено рішення про їх повернення позивачеві.

Суд апеляційної інстанції вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є власником земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва площею по 2 га в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Право власності підтверджується копіями державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого 28.08.2002 року Малосевастянівською сільською радою Христинівського району на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 7), державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 14.07.2008 р. на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 14).

Вказані земельні ділянки ОСОБА_5 передав в оренду ТОВ ПК Зоря поділля на підставі договорів оренди землі від 10.11.2010 року (а.с. 68-69, 72-73).

Відповідно до п. 3 договорів, вони укладені строком на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, але в будь-якому випадку до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

У пункті 22 договорів сторони узгодили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору актом приймання-передачі.

Акти приймання-передачі земельних ділянок складалися раніше, оскільки земельні ділянки до укладення 10.11.2010 року договорів також використовувалися відповідачем.

Пунктом 43 договорів передбачено, що вони набирають чинності після їх підписання сторонами та державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстроване у реєстраційній службі Христинівського районного управління юстиції Черкаської області 06.05.2014 року на підставі договору оренди землі б/н від 10.11.2010 року. (а.с. 75)

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 зареєстроване там же 15.05.2014 року на підставі договору оренди землі б/н від 10.11.2010 року. (а.с. 71)

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. ст. 17, 18 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною станом на 10.11.2010 року) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оцінивши вказані договори оренди, колегія суддів приходить до висновку, що при його укладенні сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов оренди землі. Він складений у належній формі і підписаний сторонами.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, сторони почали виконувати договори оренди з часу його підписання. Орендар користувався земельними ділянками з моменту підписання договорів, обробляв земельні ділянки та сплачував орендні платежі відповідно до умов укладених договорів. Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Судом також встановлено, що державна реєстрації була проведена лише за спливом майже трьох років а саме 06 та 15 травня 2014 року. Відповідач зареєстрував у 2014 році не самі договори від 10.11.2010 року, як того потребував закон, чинний станом на 10.11.2010 року, а право оренди. (а.с. 71, 75).

У договорах оренди відсутні відомості про реєстрацію договорів у відповідних територіальних органах земельних ресурсів, що є порушенням діючого на той момент законодавства. Тому посилання апелянта на останню редакцію ст. 125 ЗК України непереконливе і не спростовує висновків суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією районного суду про те, що ці договори необхідно вважати укладеними з моменту їх підписання 10.11.2010 року, строк їх дії закінчився зі спливом п'яти років, тобто 10.11.2015 року, тому у позивача є всі законні підстави для повернення йому власних земельних ділянок від відповідача.

Також районний суд справедливо вказав, що відповідач не надав доказів того, що він звертався до позивача з метою продовження дії договору оренди землі з дотриманням процедури та строків встановлених ст. 33 Закону України № 161-XIV.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що на даний час земельні ділянки не повернуті власнику, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля - залишити без задоволення.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови

Судді

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2018 року.