Рішення

від 19.02.2018 по справі 720/833/16-ц

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.02.2018

Справа № 720/833/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Бурлаки В.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Новоселицького району, третя особа ОСОБА_6 про скасування частково рішення сільської ради та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 сільської ради Новоселицького району, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення сільської ради ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування рішення сільської ради від 11 лютого 2016 року посилаючись на те, що рішенням XXXVІІ сесії VІ скликання ОСОБА_5 сільської ради за №3.16-37/15 від 28 вересня 2015 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по вул.Молодіжна, 47 в с.Маршинці Новоселицького району орієнтовною площею 0,19 га. 11 лютого 2016 року п.2 рішення ІІІ сесії VІІ скликання ОСОБА_5 сільської ради за №09.23-03/16 було незаконно скасовано попереднє рішення сесії, яке просив скасувати.

В свою чергу ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 сільської ради про скасування рішення сільської ради від 28 вересня 2015 року, посилаючись на те, що під час її шлюбу з ОСОБА_7 останньому рішенням ОСОБА_5 сільської ради №4/64 від 20 квітня 2007 року була надана у власність земельна ділянка розміром 0,1923 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, на якій вони розпочали будівництво нового будинку. Однак, ОСОБА_7 не встиг зареєструвати право власності на вказану земельну ділянку та отримати державний акт. Після смерті 21.07.2015 року ОСОБА_7 відкрилася спадщина на всі права щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі щодо закінчення процесу приватизації та отримання правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку за нею як за спадкоємцем за законом. Спадщину вона прийняла своєчасно, а тому рішення сільської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 даної земельної ділянки фактично позбавляє її права успадкувати земельну ділянку, чим порушує її права та законні інтереси, а тому просила скасувати рішення сільської ради.

В судовому засіданні представник позивача підтримав первісний позов, та просив відмовити в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_7 при житті не провів реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, а тому ОСОБА_6 не може успадкувати дану земельну ділянку, оскільки він фактично не набув право власності на неї, а право на приватизацію відноситься до особистих немайнових прав особи, яке не входить до спадкової маси.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради первісний позов не визнав, а зустрічний позов визнав та пояснив, що рішенням сільської ради № 4/64 від 20 квітня 2007 року на підставі проекту землеустрою у виді кадастрового плану ОСОБА_7 була надана у власність земельна ділянка розміром 0,1923 для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по вул.Молодіжна, 47 в с.Маршинці Новоселицького району. В 2015 році сільською радою помилково був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність даної земельної ділянки ОСОБА_4, який є рідним братом померлого ОСОБА_7 Усвідомлюючи те, що вказане рішення було прийнято помилково, оскільки спадкоємець ОСОБА_6 має право успадкувати всі права спадкодавця ОСОБА_7, в тому числі щодо отримання правовстановлюючого документу на дану земельну ділянку на своє ім'я, рішенням сільської ради від 11 лютого 2016 року було скасовано попереднє рішення. Фактично ОСОБА_6 із заявою про виділення їй земельної ділянки як спадкоємиці свого чоловіка звернулася лише в грудні 2017 року.

Представник ОСОБА_6 первісний позов не визнав, а зустрічний позов просив задовольнити. Він пояснив, що його довірителька має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку було виділено її покійному чоловіку. Рішенням відповідача, яким 29.09.2015 року було виділено земельну ділянку по вул.Молодіжна, 47 в с.Маршинці Новоселицького району, було порушено її право, оскільки відповідач мав право виділяти ОСОБА_4 лише вільну ділянку, а вищевказана земля такою не була.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала покази, що вона працювала секретарем в ОСОБА_5 сільській раді впродовж 2015-2018 років. Їй відомо, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку подає заяву діловоду, який реєструє її в журналі звернень громадян, та після резолюції голови секретар передає її в земельну комісію, яка надає сесії свої пропозиції щодо поставленого питання. На сесії сільської ради 11.02.2016 року землевпорядник повідомив їм, що по земельній ділянці виділеній позивачу є спір, оскільки вона раніше виділялася його брату.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши письмові докази, вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до рішення ОСОБА_5 сільської ради Новоселицького району №4/64 від 20 квітня 2007 року ОСОБА_7 була передана у власність земельна ділянка розміром 0,1923 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по вул.Молодіжна,47 в с.Маршинці Новоселицького району. 21 липня 2015 року ОСОБА_7 помер та не встиг зареєструвати право власності на вказану земельну ділянку. Рішенням XXXVІІ сесії VІ скликання ОСОБА_5 сільської ради за №3.16-37/15 від 28 вересня 2015 року був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки ОСОБА_4. На підставі заяви ОСОБА_6 11 лютого 2016 року п.2 рішення ІІІ сесії VІІ скликання ОСОБА_5 сільської ради за №09.23-03/16 було відмінено вищевказане рішення сільської ради від 28 вересня 2015 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Таким чином, правові акти індивідуальної дії органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 сільська рада не мала права 11.02.2015 року відмінити власне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, а таке рішення може бути скасоване лише судом. В зв'язку із цим підлягає задоволенню первісний позов та скасуванню п.2 рішення ІІІ сесії VІІ скликання ОСОБА_5 сільської ради за №09.23-03/16 від 11 лютого 2016 року.

Зустрічний позов підлягає також задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що після смерті 21 липня 2015 року ОСОБА_7 відкрилася спадщина, в тому числі і на земельну ділянку розміром 0,1923 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по вул.Молодіжна,47 в с.Маршинці Новоселицького району, яку своєчасно прийняла його дружина ОСОБА_4В, як спадкоємець за законом, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк 25.09.2015 року звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_9 із відповідною заявою. Вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, оскільки діти покійного також померли.

Право на приватизацію земельної ділянки, це особисте немайнове право, яке після подачі заяви ОСОБА_7 було реалізовано та трансформувалося в майнове право власності, та відповідно ОСОБА_6 має право на визнання за нею в судовому порядку права власності на земельну ділянку в порядку спадкування у зв'язку із неотриманням покійним правовстановлюючого документу. Аналогічна правова позиція висловлена і в постанові Верховного суду України по справі №6-121цс13 від 11.12.2013 року згідно якої, у тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Оскільки, ОСОБА_5 сільська рада своїм рішенням 28.09.2015 року надала дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, то надання такого дозволу порушує права та законні інтереси ОСОБА_6 як спадкоємця, а тому у зв'язку із цим рішення сільської ради за №3.16-37/15 від 28 вересня 2015 року підлягає скасуванню.

Заперечення представника ОСОБА_4 щодо зустрічного позову в частині того, що після смерті ОСОБА_7 спадщина на земельну ділянку по вул.Молодіжна,47 в с.Маршинці Новоселицького району не відкрилася та вона не увійшла до спадкової маси, у зв'язку із відсутністю реєстрації права власності за покійним суперечить вимогам ст.1218 ЦК України, оскільки до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини. Суд вважає, що вищевказане право хоч і не було оформлено у встановленому законом порядку, однак у зв'язку із смертю особи воно не припинилося та може бути успадковане, оскільки уповноважений орган з боку держави вже здійснив всі необхідні дії та прийняв рішення для підтвердження цього права за покійним, а формальний аспект щодо неотримання правовстановлюючого документу та відсутності його державної реєстрації не може бути перешкодою для спадкоємця, в зв'язку з тим, що фактично земельна ділянка була сформована (визначено її площу, геометричні розміри, координати поворотних точок, виготовлено кадастровий план).

На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.21, 328, 373, 393, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст.40, 116, 118 ЗК України, рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року по справі №1-9/2009, суд керуючись ст.ст.263,264,265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Скасувати п.2 рішення ІІІ сесії VІІ скликання ОСОБА_5 сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за № 09.23-03/16 від 11 лютого 2016 року.

Зустрічний позов задовольнити.

Скасувати рішення XXXVІІ сесії VІ скликання ОСОБА_5 сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за № 3.16-37/15 від 28 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: