Рішення

від 30.01.2018 по справі 802/2079/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 січня 2018 р. Справа № 802/2079/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в :

15.11.2017 року Міське комунальне підприємство «Аварійно-диспетчерська служба» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки МКП Аварійно-диспетчерська служба з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Автокомфорт плюс" за період з 04.11.2013 року по 31.12.2016 року, відповідачем було складено акт №1951/1415/13328305 від 04.09.2017 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення: №0009701415 від 01.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 54765 грн. (43812 грн. грн. - за основним платежем, 10953грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0009721415 від 01.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 60850 грн. (48680 грн. - за основним платежем, 12170 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0009711415 від 01.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету на загальну суму 30425 грн. (24340 грн. - за основним платежем, 6085 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Документальну позапланову перевірку МКП «Аварійно-диспетчерська служба» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 04.11.2013 року - 31.12.2016 року по взаємовідносинах з ТОВ Автокомфорт плюс проведено на підставі наказу начальника ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.09.2017 року № 2492, що, на думку позивача, є протиправним.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення та наказ на перевірку є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на що звернулись до суду з даним адміністративним позовом, у якому просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 01.11.2017 року №0009701415, №0009721415, №0009711415 та наказ на проведення перевірки від 11.09.2017 року № 2492.

Не погоджуючись із висновками, що викладені в акті перевірки відносно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Автокомфорт плюс" та, відповідно, і з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вимогами їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового органу, що знайшли відображення у акті перевірки №1951/1415/13328305 від 04.09.2017 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що у період з 12.09.2017 року по 05.10.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області проведено виїзну позапланову документальну перевірку МКП «Аварійно-диспетчерська служба» (код ЄДРПОУ 13328305) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Автокомфорт плюс" (код ЄДРПОУ 38963435), за період з 04.11.2013 року по 31.12.2016 року.

Перевірка проводилась на підставі наказу начальника ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.09.2017 року № 2492 та направлень на перевірку від 12.09.2017 року №1811, від 26.09.2017 року №1916.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №1951/1415/13328305 від 12.10.2017 року, у висновках якого зазначено про порушення МКП «Аварійно-диспетчерська служба» :

- п. п. 134.1.1 п. 143.1 ст. 134 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року на загальну суму 43812,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 43812 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року на загальну суму 48680,00 грн., у тому числі за листопад 2015 року в сумі 48680 грн.

На підставі даних висновків відповідачем 01.11.2017 року рийнято податкові повідомлення - рішення №0009701415 від 01.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 54765 грн. (43812 грн. грн. - за основним платежем, 10953грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0009721415 від 01.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 60850 грн. (48680 грн. - за основним платежем, 12170 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0009711415 від 01.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету на загальну суму 30425 грн. (24340 грн. - за основним платежем, 6085 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Незгода позивача із наказом на проведення перевірку та прийнятими, за її наслідками, податковими-повідомленнями-рішеннями, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, що оскаржуються, суд виходить із наступного.

Згідно п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п. 198.1. ст. 198 ПК України). А згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

З огляду на зазначені положення ПК України витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Автокомфорт плюс" з приводу придбання будівельних робіт, з огляду на наявність кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Автокомфорт плюс", відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та неможливістю здійснення будівельних робіт ТОВ "Автокомфорт плюс" на виконання господарських операцій із позивачем та та показами засновника-керівника ТОВ "Автокомфорт плюс".

Проте, такі висновки відповідача свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи не знайшли.

Так, досліджуючи реальність здійснення господарських операцій суд встановив, що 08.10.2015 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (надалі - замовник) та МКП «Аварійно-диспетчерська служба» укладено договір підряду №414. Відповідно до п.1 Договору № 414 замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання робіт. Відповідно до п.2 Договору №414 об'єкт будівництва: капітальний ремонт казарми, буд. №100/1, в/м №100 (59 омбр), м.Гайсин (заміна покрівлі, посилення міжповерхового перекриття, заміна систем опалення, водопостачання та водовідведення, ремонт санвузлів) (надалі - будівельні роботи). Адреса розташування об'єкта Вінницька обл. м. Гайсин в/м №100. Відповідно до п.13 Договору №414 забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник. Відповідно до п.14 Договору №414 підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників. Ремонтні роботи виконувались відповідно до робочого проекту Капітальний ремонт казарми, буд. №100/1, військового містечка № 100 (59 омбр) м. Гайсин (заміна покрівлі, посилення міжповерхового перекриття, заміна системи опалення, водопостачання та ведення, ремонт санвузлів) , Локальних кошторисів на будівельні роботи, відомостей ресурсів до локальних кошторисів.

Відповідно до Додаткової угоди до договору №414 від 8 жовтня 2015 року Капітальний ремонт казарми, буд. №100/1, військового містечка №100 (59 омбр) м. Гайсин (заміна покрівлі, посилення міжповерхового перекриття, заміна системи опалення, водопостачання та водовідведення, ремонт санвузлів) від 23.11.2015 р. пункт 8 Договору №414 викладено у наступній редакції: Договірна ціна робіт визначається на основі Актів виконаних робіт і складає 1042828,08 грн., у тому ПДВ 20% 173804,68 грн. Всі пункти договору залишаються без змін.

Таким чином відповідно до умов договору, замовник доручив МКП «Аварійно-диспетчерська служба» виконати наступні будівельні роботи: здійснити капітальний ремонт казарми, буд. №100/1, в/м №100 (59 омбр), м. Гайсин у вигляді заміни покрівлі, посилення міжповерхового перекриття, заміни систем опалення, водопостачання та водовідведення, ремонт санвузлів загальною вартістю 1042828,08 грн.

Як вказує позивач, вказані ремонтні роботи виконувались ним з залученням до останніх ТОВ Автокомфорт плюс , як субпідрядника у відповідності до п.14 Договору.

09.10.2015 року між МКП «Аварійно-диспетчерська служба» та TOB Автокомфорт плюс укладено договір субпідряду №74/1. Відповідно до п.1.1. Договору №74/1 субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту казарми, буд. №100/1, в/м №100 (59 омбр), м. Гайсин, (а саме: заміна систем водопостачання та водовідведення, ремонт санвузлів) в установлений цим Договором строк та відповідно до проектно-кошторисної документації. Відповідно до п.1.2. Договору №74/1, генпідрядник зобов'язується надати субпідрядникові фронт робіт, прийняти роботи та оплатити їх вартість. Відповідно до 2.1. Договору №74/1 будівельні роботи виконуються з матеріалів та устаткування генпідрядника.

Згідно п.2.1.1. Договору №74/1, у випадку постачання матеріалів та устаткування субпідрядником, субпідрядник зобов'язаний погоджувати з генпідрядником вартість таких матеріалів та устаткування. Відповідно до п.3.2. Договору №74/1, вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі Актів приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно п.3.5 Договору №74/1 загальна вартість робіт по Договору дорівнює сумарній вартості робіт, що виконувались субпідрядником по кожному окремому об'єкту та прийняті генпідрядником актами здачі приймання робіт, у термін дії даного договору.

Згідно п.3.7 Договору №74/1 генпідрядник розраховується з субпідрядником після підписання Акта приймання виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів з моменту надхоження на розрахунковий рахунок генпідрядника коштів на оплату даних робіт.

Згідно Довідки про вартість виконаних робіт та Акту приймання виконаних робіт за листопад 2015року субпідрядником були виконані робити з заміни систем водопостачання та водовідведення, ремонту санвузлів казарми, буд. №100/1, в/м №100 (59 омбр), м. Гайсин, відповідно до якої вартість виконаних будівельних робіт всього становить 292080 грн.

Вказані будівельні роботи були виконані субпідрядником, щодо заміни системи водопостачання та водовідведення, ремонту санвузлів у належній якості та кількості та прийняті без зауважень генпідрядником та замовником, що підтверджується:

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2015 року до договору №74/1 від 09.10.2015 року відповідно до якої вартість виконаних будівельних робіт всього становить - 292080,00 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015року, згідно якого вартість робіт згідно локального кошторису 2-1-1 на водопостачання та локального кошторису 2-1-2 на каналізацію, інші роботи - загалом становить - 292080,00грн, у тому числі ПДВ - 48680 грн. Винагорода за генпідряд - 2458,60 грн.;

- відповідно до платіжного доручення № 2132 від 30.11.2015 року МКП «Аварійно-диспетчерська служба» перерахувало на користь TOB Автокомфорт плюс - 292080 грн., призначення платежу кап. ремонт казарми м. Гайсин (зам. сис. водопост. водовідвед. рем. санвузлів) в т.ч. ПДВ - 48680 грн.;

- Податковою накладною №123 від 30.11.2015 року, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 292080 грн.

Таким чином, ТОВ Автокомфорт плюс , як субпідрядник виконав свої договірні зобов'язання перед МКП «Аварійно-диспетчерська служба» згідно Договору №74/1, здійснивши заміну системи водопостачання та водовідведення, ремонту санвузлів казарми, буд.№100/1, в/м №100 (59 омбр), Вінницька область, м. Гайсин, а МКП «Аварійно-диспетчерська служба» оплатило такі роботи в розмірі 292080 грн.

Обґрунтовуючи неправомірність формування податкового кредиту МКП «Аварійно-диспетчерська служба» по господарським операціям з ТОВ "Автокомфорт плюс" податковий орган посилається на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 10.01.2017 року про кримінальному провадженню №42016020110000096 від 21.07.2016 року за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Автокомфорт плюс", а також на відсутність у останнього трудових ресурсів, що свідчить про неможливість здійснення основного виду діяльності.

Проте, суд із зазначеним не погоджується, оскільки, позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, не зобов'язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, що підтверджено практикою Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій. Отже, відповідач позбавив МКП «Аварійно-диспетчерська служба» права на формування податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, суд критично оцінює посилання представників відповідача на відсутність у ТОВ "Автокомфорт плюс" трудових ресурсів, основних засобів та, як наслідок, об'єктивної можливості для виконання будівельних робіт, адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання будівельних робіт.

До того ж, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів/надання послуг постачальником або перевізником.

Варто звернути увагу на те, що як на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Автокомфорт плюс", так і станом на день розгляду даної справи, останнє не визнане банкрутом, знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Щодо посилань відповідача на покази керівника ТОВ "Автокомфорт плюс", відібрані в рамках досудового розслідування, щодо непричетності останнього до господарської діяльності товариства, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина друга цієї статті визначає, що ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

В свою чергу, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінально процесуальний кодекс України.

Відповідно до частини першої статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним док4азом в адміністративному судочистві.

Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Автокомфорт плюс" не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними нормами законодавства та дослідженими обставинами справи.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 01.11.2017 року №0009701415, №0009721415, №0009711415 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. За таких обставин, заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Що ж до вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.09.2017 року № 2492 на проведення перевірки МКП Аварійно-диспетчерська служба , суд зазначає наступне.

Позивач вказує про те, що наказ начальника ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.09.2017 року №2492, був прийнятий на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2017 року у справі №127/327/17, термін дії якої закінчився 11.02.2017 року, а тому перевірка була проведена поза межами строку дії вказаної ухвали.

При цьому, позивач посилається на п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК України, згідно якої строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. Сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про припинення цього заходу забезпечення та поновленні прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався.

А тому, на думку позивача, проведення перевірки поза межами місячного строку з дня постановлення ухвали є протиправним.

Судом встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2017 року у справі №127/327/17 призначено у кримінальному провадженні №42016020110000096 від 21.07.2016 року виїзну документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Міського комунального підприємства Аварійно-диспетчерська служба за період 04.11.2013-31.12.2016р.р. по взаємовідносинах з ТОВ Автокомфорт плюс . Проведення перевірки доручено працівникам ГУ ДФС у Вінницькій області.

При цьому суд зауважує, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2017 року у справі №127/327/17 не встановлено строк дії даної ухвали суду.

Крім того, на переконання суду, положення статті 164 КПК України, на які посилається позивач не визначають порядку та строків на проведення позапланових перевірок.

Частина перша статті 159 КПК вказує, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Таким чином, слід вказати, що призначення позапланової перевірки не відноситься до виду заходу забезпечення кримінального провадження - тимчасового доступу до речей і документів, а тому помилковим є думка позивача щодо проведення перевірки за межами визначених строків дії ухвали суду.

Крім того суд зазначає, що позивачем допущено відповідача до проведення перевірки, заперечень щодо її проведення не надавалося.

Отже, з огляду на зазначене суд приходить до висновку, що за нормами ПК України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових виїзних. Їх дотримання є належною підставою наказу про проведення перевірки.

Згідно матеріалів справи, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.09.2017 року № 2492, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0009701415, № НОМЕР_1, №0009711415 від 01.11.2017 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» (вул. Андрія Первозванного, 17, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13328305) сплачений при зверненні до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39402165) у сумі 2190,60 грн. (дві тисячі сто дев'яносто гривень шістдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Міське комунальне підприємство «Аварійно-диспетчерська служба» (вул. Андрія Первозванного, 17, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13328305).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Суддя Дончик Віталій Володимирович