Рішення

від 08.02.2018 по справі 804/6262/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Справа № 804/6262/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідча ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА" до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 14.09.2016 р.,-

Обставини справи: 23.09.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми "Р" №0000914200 від 14.09.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №153/28-01-42-36161908 від 31.08.2016 року. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000914200 від 14.09.2016 року. Даним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено грошові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, а саме про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі - 113104,70 грн., з яких сума 75403,13 грн. основного платежу, сума - 37701,57 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також висновки, які викладені в акті перевірки стосовно нібито вчиненого порушення по заниженню податку на прибуток за 2014 рік та неправомірного включення до складу податкового кредиту за липень, жовтень, листопад 2014 року суми ПДВ по податковим виписаним по контрагентам взаємовідносини з якими, не підтверджено, протиправними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських та податкових документах, які були надані посадовим особам відповідача в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Ухвалою суду від 23.01.2017 року справу №804/6262/16 прийнято до провадження суддею Сидоренко Д.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.04.2017 року, суд допустив заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, правонаступником - Дніпропетровським управлінням офісу великих платників податків ДФС України.

Ухвалою суду від 18.05.2017 року у справі призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 18.05.2017 року зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-економічної експертизи.

З 15.12.2017 року діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року суд поновив провадження у справі та призначив до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання всі сторони з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, в матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що ТОВ "ЄвразТранс Україна" в наслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту за вересень 2013 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ "АТ Інвест" взаємовідносини з якими не підтверджено, чим завищено податковий кредит за вересень 2013 року на суму 75403,13 грн. Договір укладений між позивачем та ТОВ "АТ Інвест" був спрямований на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди ТОВ "ЄвразТранс Україна", а електроні/паперові носії за формою податкових накладних були складені лише для безпідставного збільшення податкового кредиту ТОВ "ЄвразТранс Україна" у вересні 2013 року. Всі надані до перевірки документи за формою первинних не відповідають фактичному здійсненню господарських операцій ТОВ "АТ Інвест" та ТОВ "ЄвразТранс Україна". За результатами перевірки встановлено, що угоди, укладені між ТОВ "АТ Інвест" та ТОВ "ЄвразТранс Україна", були спрямовані на незаконне формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарських операцій з надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій для ТОВ "ЄвразТранс Україна", а електронні носії за формою податкових накладних були складені лише для безпідставного збільшення податкового кредиту ТОВ "ЄвразТранс Україна" у вересні 2013 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36161908) зареєстровано як юридичну особу 22.09.2008 року про що внесено запис №1 224 102 0000 044102.

На підставі наказу від 16.08.2016 року №336, видано СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств хімічної та інших галузей на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвразТранс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "АТ Інвест" (код ЄДРПОУ 34884575) за вересень 2013 року.

За результатами перевірки СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС складено акт №153/28-01-42-36161908 від 31.08.2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЄвразТранс Україна" (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "АТ Інвест" (ЄДРПОУ 34884575) за вересень 2013 року.

Згідно висновків акту перевірки №153/28-01-42-36161908 від 31.08.2016 року, перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "ЄвразТранс Україна" в наслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту за вересень 2013 року суми ПДВ по податковим накладним виписаних ТОВ "АТ Інвест" взаємовідносини з яким не підтверджено, чим завищено податковий кредит за вересень 2013 року на суму 75403,13 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст.200 розділу V ПК України, а саме заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 75403,13 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 75403,13 грн.

06.09.2016 року ТОВ "ЄвразТранс Україна" направило на адресу СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС заперечення на акт №153/28-01-42-36161908 від 31.08.2016 року, в яких зазначено, що ТОВ "ЄвразТранс Україна" вважає відомості, які викладені в акті перевірки стосовно нібито вчиненого порушення по заниженню податку на прибуток за 2014 рік та неправомірного включення до складу податкового кредиту за вересень 2013 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентом, взаємовідносини з яким не підтверджено, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських та податкових накладних, які були надані посадовій особі СДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також вважає висновок СДПІ протиправним, та такими, що не базується на нормах законодавства.

Листом від 12.09.2016 року №259/10/28-01-42-14 СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС розглянуло заперечення ТОВ "ЄвразТранс Україна", згідно якого, повідомило, що висновки стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 31.08.2016 року №153/28-01-42-36161908 є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

21.09.2016 року ТОВ "ЄвразТранс Україна" за результатами перевірки та розгляду заперечень отримано податкове повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 14.09.2016 року №0000914200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 75403,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 37702,00 грн.

Не погоджуючись повністю з висновками, викладеними в акті перевірки, рішенням про результати розгляду скарги та податковим повідомленням-рішенням, позивач з оскарженням останнього звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200.1 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ст.200.4 ПК України)

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0742760-11) з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1936760-11).

Згідно з частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлене питання: чи підтверджуються документально висновки акта Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м.Дніпропетрвоську Міжрегіонального головного управління ДФС від 31.08.2016 року №153/28-01-42-36161908 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЄвразТранс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "АТ Інвест" за вересень 2013 року".

Згідно висновку експерта №3285/3286-17 від 11.01.2018 року, у результаті проведених експертних досліджень наданих документів документально та нормативно не підтверджуються висновки акту Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м.Дніпропетровську МГУ ДФС від 31.08.2016 року №153/28-01-42-36161908 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЄвразТранс Україна" (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "АТ Інвест" (ЄДРПОУ 34884575) за вересень 2013 року" про порушення ТОВ "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНИ" п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою) щодо неправомірного включення до суми податкового кредиту за вересень 2013 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ "АТ Інвест", взаємовідносини з яким не підтверджено, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 75403,13 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 75403,13 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 75403,13 грн.

Окрім того, у висновку зазначено, зокрема, що на дослідження був наданий договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.09.2013 року укладеного між ТОВ "АТ Інвест" (експедитор) та ТОВ "ЄвразТранс Україна", також надані первинні документи підтверджуючі виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18.09.2013 року та додатку №1 до нього, а саме акт виконаних робіт по договору №18/09-13/306 від 18.09.2013 року з додатком №1 від 30.09.2013 року про надання транспортно-експедиційних послуг га залізниці на загальну суму 2881331,37.

Наданий на дослідження первинний документ - акт виконаних робіт по договору №1 виконаних робіт по договору №18/09-13/306 від 18.09.2013 року від 30.09.2013 року, оформлений відповідно до вимог п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Також експертом проведено дослідження податкових накладних отриманих від ТОВ "АТ Інвест" за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №18/09-13/306 від 18.09.2013 року. За результатами дослідження податкових накладних ТОВ "АТ Інвест" документально підтверджується ПДВ в розмірі 75403,13 грн. (за рахунок винагороди експедитора). Надані на дослідження податкові накладні оформлені відповідно до вимог статті 201 ПК України. Операції з придбання ТОВ "ЄвразТранс Україна" від ТОВ "АТ Інвест" відображені у складі податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "ЄвразТранс Україна" у сумі 75403,13 грн. у вересні 2013 року.

Щодо наданих на дослідженні перевізних документів (накладні), за формою наведено у додатку №1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року, зазначено, що нормами чинного законодавства не передбачено застосування транспортних накладних у податковому обліку підприємства, в Податковому кодексі України відсутні вимоги щодо обов'язкової наявності документів про транспортування (залізничної накладної) для включення сум ПДВ по операціям з придбання товарів робіт та послуг до складу податкового кредиту покупця.

Таким чином, операції з придбання ТОВ "ЄвразТранс Україна" транспортно-експедиторських послуг у ТОВ "АТ Інвест" по договору №18/09-13/306 від 18.09.2013 року від 30.09.2013 року підтверджуються документально, акт виконаних робіт №1 від 30.09.2013 року відповідає вимогам ст.9 п.1, п.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Податкові накладні на придбання транспортно-експедиторських послуг оформлені відповідно до вимог статті 201 ПК України.

Таким чином, факт реальних господарських операцій позивача з ТОВ "АТ Інвест" підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

При цьому, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг. Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, а також висновки експертного дослідження відносно документального та нормативного підтвердження висновку акту №153/28-01-42-36161908 про порушення ТОВ "ЄвразТранс Україна" п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст.201 ПК України, щодо неправомірного включення до суми податкового кредиту за вересень 2013 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ "АТ Інвест", суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми "Р" №0000914200 від 14.09.2016 року є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 1696,58 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2841 від 22.09.2016 року на суму 1696,58 грн., а також позивачем наперед сплачено вартість проведення експертизи у сумі 4952,00 грн., що підтверджено актом №3285/3286-17 здачі-приймання висновку судово-економічної експертизи №3285/3286-17, проте ціна експертизи відповідно до вказаного акту складає 4862,00 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне присудити здійснені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1696,58 грн. та сплати вартості проведення експертизи в розмірі 4862,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління офісу великих платників ДФС України за рахунок.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 08.02.2018 року.

У повному обсязі рішення складено 16.02.2018 року.

Керуючись ст. 241, 243, 246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000914200 від 14.09.2016р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1696,58 грн. та сплати вартості проведення експертизи в розмірі 4862,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1