Рішення

від 06.02.2018 по справі 805/4147/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 р. Справа№805/4147/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 14 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Буряк І.В.,

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії про стягнення коштів у сумі 24129,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 заявив позов до Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення грошових коштів в сумі 24129,93 грн., як недоотриманої винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в період з 21 липня 2014 року по 6 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 03 січня 2017 року він був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Разом з цим, позивач зазначає, що згідно листа начальника ОСОБА_2 в Донецькій області від 20.09.2017 року №163зі/26/01-2017, йому стало відомо, що за час проходження ним служби в Дзержинському міському відділі Головного управліня внутрішніх справ Донецької області, останнім були допущенні порушення щодо виплати йому додаткових видів грошового утримання у вигляді винагороди за беспосередню участь в АТО.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року встановлено у якості належного відповідача у справі №805/4147/17, Дзержинський міський відділ Головного управілння Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (із врахуванням змін та доповнень, далі по тексту) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідача до суду не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі, надав через канцелярію суду письмові заперечення, у яких вказав, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведені антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Після цього, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції. Крім того, зазначив, що позивачем у період з зипня 2014 року по листопад 2014 року виконувались посадові обов'язки без залучення до вищезазначених операцій по боротьбі з тероризмом, що підтверджується відсутністю відпровідних наказів начальника ГУМВС України в Донецькій області.

На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши заперечення відповідача та надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до такого.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у Дзержинському міському відділі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Останньому присвоєне за період служби спеціальне звання підполковника поліції, про що свідчить витяг з наказу Головного управління національної поліції в Донецькій області про звільнення за власним бажанням позивача від 03 січня 2017 року № 1 о/с.

Згідно довідки від 21.08.2017 року №2683/12/03-2017, що видана Управлінням кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Донецькій області підполковнику поліції ОСОБА_1, останній дійсно в період з 21.07.2014 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 03.01.2017 року був зарахований до складу сил та засобів, які беруть беспосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Підстава: наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.12.2015 року №347; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України 14.12.2015 року №348; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 01.04.2017 року №92 ск. Суд зазначає, що зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Відповідно до довідки № 156 від 19.09.2017 нараховане грошове забезпечення позивача за спірний період становило: у серпні 2014 року - 5 235,98 грн., у вересні 2014 року - 5 840,39 грн, у жовтні 2014 року - 6 042,62 грн., у листопаді 2014 року 5 775,96 грн., у грудні 2014 року - 6 629,86 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції не сплачувалась.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 02.02.2015 № 33 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької області з 21.07.2014 кількість днів у 2014 році перебування позивача в АТО становить: липень- 10 днів, серпень - 31., вересень - 30.,, жовтень - 31 листопад - 30, тому сума стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції за 2014 рік повинна складати 24 129,93 грн. з яких:

за липень 2014 року - 1234,98 грн. (3828,45 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 10 днів (безпосередньої участі в АТО);

за серпень 2014 року - 5235,98 грн. (5235,98 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 31 днів (безпосередньої участі в АТО);

за вересень 2014 року - 5 840,39 грн. (- 5 840,39 грн. розмір грошового забезпечення/30 (кількість днів у місяці) х 30 днів (безпосередньої участі в АТО);

за жовтень 2014 року - 6 042,62 грн. (6 042,62 грн розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 31 днів (безпосередньої участі в АТО);

за листопад 2014 року - 5 775,96 грн. (5 775,96 грн. розмір грошового забезпечення/30 (кількість днів у місяці) х 30 днів (безпосередньої участі в АТО);

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання відповідча на відсутність відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку участі у проведені антитерористичних операцій та дату фактичного завершення такої участі, (штабу АТО), оскільки таке ствердження спростовується довідкою наданою Головним управлінням МВС України в Донецькій області, відповідно до якої, підполковника міліції ОСОБА_1 старшого слічого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Дзержинського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області було введено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань з липня 2014 року - інформацію надано згідно витягу з Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при службі безпеки України від 02.02.2015 року.

Крім того згідно з витягом з Наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при службі безпеки України від 13.12.2015 року №347 ОСОБА_1 було включено до складу сил та засобів які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань з 06 листопада 2015 року.

Таким чином, оскільки матеріалами справи, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою Кабінету міністрів України № 158 від 04.06.2014 року, проте зазначена винагорода за період з липня по листопад 2014 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з липня 2014 року по листопад 2014 року обґрунтованими.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, про стягнення грошових коштів в сумі 24129,93 грн., як недоотриманої винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити повністю.

Зобов'язати Дзержинський міський відділ ГУМВС України у Донецькій області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08671484, місцезнаходження: 85200, Донецька область, місто Торецьк, вулиця Дружби, 2) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 8/84) нарахувати та виплатити винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 21.07.2014 року по 30.11.2014 року у розмірі 24 129, 93 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 лютого 2018 року. Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Буряк І. В.