Рішення

від 31.01.2018 по справі 817/1695/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2018 року м. Рівне №817/1695/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: представники ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Термобуд ПП" доГоловного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2017 №0006361401, від 14.09.2017 №0006371401 та від 14.09.2017 №0006381401,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Термобуд ПП" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2017 №0006361401, від 14.09.2017 №0006371401 та від 14.09.2017 №0006381401.

В обгрунтування позову позивач заперечує порушення податкового законодавства, що встановлені актом документальної перевірки № 780/17-00-14-01/36007849 від 01.09.2017, а саме заниження податку на прибуток всього в сумі 894878 грн., заниження податку на додану вартість всього в розмірі 792809 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, всього в розмірі 229192 грн. Позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу про невідображення в складі доходів доходу від надання маркетингових послуг та заперечує надання маркетингових послуг. Також зазначає, що оскільки факт постачання позивачем маркетингових послуг для компанії Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy не підтверджені жодним документом, є припущенням відповідача, тому база оподаткування податком на додану вартість та дата виникнення податкових зобов'язань відсутні. Окрім цього, позивач вказує на помилковість висновку контролюючого органу про заниження первісної вартості запасів, придбаних за плату, яка складається з транспортно-заготівельних та брокерських витрат, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Зауважує, що відповідачем не враховано, що в реалізації були не лише імпортовані, а й вітчизняні товари, на які транспортно-заготівельні та брокерські послуги не поширюються. Також зазначені в акті перевірки суми по рахунку 281 не відповідають дійсності, оскільки не враховані придбані канцтовари, які не приймають участі у формуванні собівартості, а списуються на рахунок 92.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю з наведених у ньому підстав та просив задовольнити.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.140-142 т.5). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення за змістом заперечення та зазначив, що документальною перевіркою було встановлено, що ПП "Термобуд ПП" (покупець) укладено контракт від 03.09.2008 № 01-01 з компанією Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy (продавець), предметом якого є купівля-продаж хімічної продукції будівельного призначення. Відповідно до доповнення від 20.08.2009 № 2 до контракту загальна сума контракту складає 1 млн.злотих. У зв'язку зі збільшенням суми контракту та довготерміновим співробітництвом на весь термін дії контракту, а також придбання покупцем товару на суму 353281 злотих, для покупця встановлено спеціальні ціни на вироби продавця зі знижкою від 5% до 20% відпускної ціни заводу-виробника продукції. Крім того, сторони домовились та дозволили використовувати логотип "Majster-Pol" для цілей реклами, реалізації продукції та в інших цілях.

Перевіркою встановлено, що ПП "Термобуд ПП" відповідно до представлених рахунків-інвойсів, виписаних компанією Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy, постійно отримувало знижку на товари у розмірі 18%, що у гривневому еквіваленті становить: за 2014 рік - 1145646 грн., за 2015 рік - 1578083 грн., за 2016 рік - 2247816 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП "Термобуд ПП" розроблено сайт з рекламним логотипом "Majster-Pol", на якому висвітлено інформацію про те, що ПП "Термобуд ПП" є генеральний дистриб'ютор продукції з логотипом "Majster-Pol", назви та адреси торгових представників в інших регіонах України. Торгові представники в інших регіонах України що зазначені на сайті, є фактичними та потенційними покупцями товарів "Majster-Pol" у ПП "Термобуд ПП".

Відповідач вважає, що оскільки зменшення зобов'язання в розмірі 1578083 грн. за 2015 рік та 2247816 грн. за 2016 рік призвело до зростання власного капіталу ПП "Термобуд ПП", то отримана знижка у розмірі 1578083 грн. за 2015 рік та 2247816 грн. за 2016 рік є доходом у розумінні п.5 П(С)БО 15 "Доходи".

Разом з цим, надання мотиваційних та стимулюючих знижок (бонусів, інших заохочень) на користь СПД, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори), є одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку.

Так як мотиваційні та стимулюючі знижки (бонуси, інші заохочення), які надаються товаровиробником (офіційним дистриб'ютором, постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі знижки визначаються як оплата за надані маркетингові послуги.

Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що отримана знижка є винагородою за досягнення певних економічних показників дистриб'юторами у межах своєї основної діяльності. Відсотки отриманих знижок зазначено в інвойсах до вантажно-митних декларацій та скріплені штампом митниці.

Крім того, при отриманні мотиваційних та стимулюючих знижок від продавця-нерезидента у зв'язку з досягненням відповідних показників та виконанням плану продажу, у покупця (резидента - платника ПДВ) виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних та стимулюючих знижок.

Враховуючи наведене, перевіркою встановлено порушення вимог:

п.135.1 ст.135, п.137.1, п.137.2, п.137.3 ст.137 Податкового кодексу України в результаті невідображення в складі доходів вартості наданих послуг (у вигляді стимулюючих знижок), що призвело до заниження ПП "Термобуд ПП" доходів у розмірі 1145646 грн. за 2014 рік,

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.п.5, 21 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов'язання" внаслідок невідображення в складі доходів доходу від надання маркетингових послуг, у результаті чого підприємством занижено доходи у розмірі 3825899 грн.,

п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПП "Термобуд ПП" податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 994310 грн. за березень 2014 року - листопад 2016 року.

Також під час проведення перевірки встановлено формування собівартості імпортного товару з порушенням положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Підприємством занижено первісну вартість запасів, що придбані за плату, яка складається у т.ч. з таких фактичних витрат, як транспортно-заготівельні та брокерські витрати, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за 2015 рік всього на суму 27681 грн. в порушення п.188.1 ст.188, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

З наведених підстав представник відповідача вважає правомірними оскаржені податкові повідомлення-рішення, в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з урахуванням такого.

Матеріалами справи стверджено, що Приватне підприємство "Термобуд ПП" зареєстроване 19.06.2008, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 20.06.2008, зареєстроване платником податку на додану вартість 04.07.2008 свідоцтво №100125991, здійснює види діяльності: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (а.с.96 т.1,189-190 т.5).

Суд встановив, що уповноваженими особами Головного управління ДФС у Рівненській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) на підставі направлень від 03.08.2017 № 1028/17-00-14-01, № 1029/17-00-14-01, № 1030/17-00-14-01, від 04.08.2017 № 1055/17-00-14-01, № 1055/17-00-14-01, від 14.08.2017 № 1080/17-00-14-01, наказу від 24.07.2017 № 935, від 16.08.2017 № 1140 (а.с.143-149 т.5) в період з 04.08.2017 по 23.08.2017 проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Термобуд ПП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Результати перевірки оформлені актом від 01.09.2017 № 780/17-00-14-01/36007849 (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ПП "Термобуд ПП", зокрема:

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1, п.137.2, п.137.3 ст.137 ПКУ, п.5, 21 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов'язання", що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 894878 грн., у тому числі: за 2014 рік в сумі 206216 грн., за 2015 рік в сумі 284055 грн., за 2016 рік в сумі 404607 грн.;

п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186, п.188.1 ст.188, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у розмірі 792809 грн., у тому числі: квітень 2014р. - 38914 грн., травень 2014р. - 26685 грн., червень 2014р. - 26622 грн., липень 2014р. - 45105 грн., серпень 2014р. - 30228 грн., вересень 2014р. - 36118 грн., жовтень 2014р. - 25457 грн., січень 2015р. - 23 грн., лютий 2015р. - 25 грн., березень 2015р. - 29921 грн., травень 2015р. - 56325 грн., липень 2015р. - 96019 грн., серпень 2015р. - 66156 грн., вересень 2015р. - 43251 грн., жовтень 2015р. - 51216 грн., травень 2016р. - 156732 грн., грудень 2016р. - 64012 грн., та до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у розмірі 229192 грн. за грудень 2016р.

Акт перевірки платником податків підписаний із запереченнями (а.с.150-175 т.5).

Суд встановив, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки від 01.09.2017 № 780/17-00-14-01/36007849 прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 14.09.2017 №0006381401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1047584,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 894878,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 152706,00 грн.,

від 14.09.2017 №0006371401 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 229192,00 грн. за грудень 2016р.,

від 14.09.2017 №0006361401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 819354,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 655483,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 163871,00 грн. (а.с.9,10,11 т.1).

Як встановлено з акта перевірки, пояснень представника відповідача в судовому засіданні та розрахунку грошових зобов'язань, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку з допущеними порушеннями ПП "Термобуд ПП":

по податку на прибуток: в сумі податкового зобов'язання 894878 грн., в сумі штрафної санкції (згідно з абз.2 п.123.1 ст.123 ПКУ) 152706 грн., всього в сумі 1047584 грн. - за заниження доходів від отриманої знижки;

по податку на додану вартість: в сумі податкового зобов'язання 627802 грн., в сумі штрафної санкції (згідно з абз.2 п.123.1 ст.123 ПКУ) 156951 грн., всього в сумі 784753 грн. - за заниження податкового зобов'язання від отриманих знижок; а також в сумі податкового зобов'язання 27681 грн., в сумі штрафної санкції 6920 грн. за 2015 рік, всього в сумі 34601 грн. - за заниження податкового зобов'язання в результаті заниження собівартості;

завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього 229192 грн. за грудень 2016 року - за рахунок заниження податкового зобов'язання від отриманих знижок (а.с.44 т.6).

Висновки контролюючого органу про допущені платником податків вищевказані порушення податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

1) Щодо заниження доходу в результаті не відображення в складі доходів доходу від надання маркетингових послуг, суд встановив та врахував наступне.

03.09.2008 між компанією Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy (ОСОБА_5) (продавець) та ПП "Термобуд ПП" (покупець) було укладено Контракт № 01-01, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує хімічну продукцію будівельного призначення: фарби, барвники, грунтовки, штукатурки, шпаклівки, клеї та іншу продукцію, а також будівельні інструменти, надалі іменується товар (п.1.1). Загальна вартість контракту складає 300000 євро (п.4.2) (а.с.97-100 т.1).

Відповідно до Доповнення № 1 від 06.05.2009 до Контракту № 01-01 від 03.09.2008 сторони дійшли згоди, що загальна сума контракту (п.4.2 контракту) складає 850000 злотих (а.с.101 т.1).

Відповідно до Додатку № 2 від 20.08.2009 до Контракту № 01-01 від 03.09.2008, пунктом 4.2 встановлено, що загальна сума контракту складає 1000000 злотих. Також контракт доповнено пунктом 4.4, яким встановлено, що у зв'язку зі збільшенням суми контракту і довготривалим співробітництвом на весь період дії контракту, а також покупцем було придбано товару на суму 353281 злотих, для покупця встановлюються спеціальні ціни на продукцію продавця зі знижкою від 5 до 20% від відпускної ціни завода-виробника продукції (а.с.102 т.1).

Також, відповідно до Додатків № 3 від 04.10.2010, № 4 від 01.01.2013, № 5 від 05.11.2013 до Контракту № 01-01 від 03.09.2008 пунктом 4.2 було встановлено загальну суму контракту відповідно в розмірі 5000000 злотих, 10000000 злотих, 30000000 злотих (а.с.103-105 т.1).

Окрім цього, відповідно до п.3 Додатку № 4 від 01.01.2013 до Контракту № 01-01 від 03.09.2008 сторони погодили та дозволили використовувати логотип "Majster-Pol" в цілях реклами, реалізації продукції та інших цілях (а.с.104 т.1).

Відповідно до п.3.1.1 акта перевірки (а.с.31 т.1) перевіркою встановлено, що ПП "Термобуд ПП" відповідно до представлених рахунків-інвойсів, виписаних компанією Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy, постійно отримувало знижку на товари у розмірі 18%, що в гривневому еквіваленті становить: за 2014 рік - 1145646 грн., за 2015 рік - 1578083 грн., за 2016 рік - 2247818 грн.

Отриману платником податків в перевіреному періоді знижку від компанії Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy контролюючий орган розцінив як оплату за надані маркетингові послуги та донарахував податкове зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку з заниженням доходів. Однак, суд вважає, що означений висновок контролюючого органу не відповідає приписам чинного податкового законодавства та встановленим фактичним обставинам справи.

Так, матеріалами справи підтверджено, що в перевіреному періоді позивач одержував від компанії Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy товар (будівельні суміші) згідно з належно оформленими вантажно-митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.109-250 т.1, а.с.1-15 т.2), які були пред'явлені платником податків до перевірки.

В досліджених судом рахунках-фактурах постачальника перевіреного періоду відображено найменування та кількість товару, що поставлявся, з зазначенням початкової ціни, відсотку знижки (18%) на окремі категорії товару, та вартості товару, яка підлягала сплаті (а.с.16-185 т.2).

Визначена постачальником в рахунках-фактурах вартість товару була повністю оплачена ПП "Термобуд ПП" відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті з призначенням платежу "Оплата за товар по контракту № 01-01 від 03.09.2008" (а.с.198-250 т.2, а.с.1-118 т.3), що відповідачем не заперечується.

Будь-які інші документи, крім вищенаведених, якими оформлені господарські операції купівлі-продажу товару між ПП "Термобуд ПП" та компанією Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy, документальною перевіркою не встановлені, в акті перевірки не описані. Позивач заперечує вчинення з іноземним контрагентом інших господарських операцій, крім вищевказаних.

Знижка вартості товару, надана постачальником, на думку відповідача є доходом позивача, який підлягав оподаткуванню.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з п.135.2 ст.135 ПКУ (в редакції, що діяла до 01.01.2015), доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПКУ (в редакції, що діяла після 01.01.2015), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичною здійснення господарської операції. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Суд враховує, що відповідно до пп.14.1.108. п.14.1 ст.14 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Таким чином, надання маркетингових послуг повинно виражатись в певних діях виконавця таких послуг щодо, зокрема, розміщення продукції платника податку в місцях продажу, вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Досліджені в судовому засіданні первинні документи ПП "Термобуд ПП", які також були опрацьовані під час документальної перевірки, не містять жодних відомостей про вчинення позивачем на користь іноземного контрагента вищевказаних дій щодо надання маркетингових послуг та отримання від останнього оплати за надані послуги.

Суд зазначає, що додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві відповідно до умов договору купівлі-продажу, або для зацікавлення постійного покупця у подальшій співпраці, не може розцінюватись як послуга у сфері маркетингу.

Доводи представника відповідача про те, що оподаткування отриманих позивачем доходів від надання іноземному контрагенту компанії Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy маркетингових послуг слід здійснювати на підставі рахунків-фактур з постачання товарів, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк досліджені судом рахунки-фактури є первинними документами, які підтверджують факт придбання позивачем товарів, та не містять жодних відомостей про здійснення таких господарських операцій як надання позивачем маркетингових послуг.

Наявність на сайті підприємства посилань на торгових представників не є первинним документом в розумінні закону, а відтак не може слугувати доказом надання позивачем маркетингових послуг.

З огляду на наведене, суд вважає необгрунтованим та безпідставним нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток на знижку в вартості придбаного позивачем товару, позаяк податковий закон не відносить знижку в оплаті товару до об'єкта оподаткування таким податком.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0006381401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1047584,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 894878,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 152706,00 грн., а тому позовну вимогу про скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень слід задовольнити.

2) Щодо встановленого документальною перевіркою заниження ПП "Термобуд ПП" повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та завищення від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, суд встановив та врахував наступне.

Підставою для такого висновку відповідачем наведено те, що при отриманні мотиваційних та стимулюючих знижок від продавця нерезидента у зв'язку з досягненням відповідних показників та виконанням плану продажу, у покупця (резидента - платника ПДВ) виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних та стимулюючих знижок.

Проте, таке твердження є безпідставним та не грунтується на приписах податкового закону.

Так, згідно з п.185.1 ст.185 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на мигну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Як встановлено в ході судового розгляду справи та описано вище по тексту судового рішення, факт постачання ПП "Термобуд ПП" маркетингових послуг для компанії Spolka javna "Majster-Pol" Kosinsсy не підтверджено жодним документом та є лише припущенням відповідача. Чинне податкове законодавство не відносить надані продавцем товару знижки в вартості товару, яка підлягала до сплати та була оплачена покупцем, до об'єкта оподаткування податком на додану вартість, і отримання позивачем таких знижок не свідчить про надання ним маркетингових послуг постачальнику товару. Таким чином, база оподаткування податком на додану вартість та дата виникнення податкових зобов'язань відсутні, що свідчить про відсутність порушення платником податку приписів п.185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186 ПКУ. Відтак, суд вважає, що контролюючим органом не доведено заниження платником податку податкового зобов'язання з ПДВ, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій, та свідчить про безпідставність висновку про завищення від'ємного значення цього податку.

Окрім цього, в ході судового розгляду справи не знайшов підтвердження висновок контролюючого органу про те, що позивачем занижено первісну вартість запасів, придбаних за плату, яка складається транспортно-заготівельних та брокерських витрат, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2015 рік на суму 27681 грн.

Так, матеріалами справи підтверджено і сторонами не заперечується, що ПП "Термобуд ПП" в періоді, охопленому перевіркою, було укладено:

07.03.2014 договір № 07/03/14-1 на транспортно-експедиторські послуги з ФОП ОСОБА_6 (експедитор);

01.08.2013 договір-доручення № 0213 на митне брокерське обслуговування з ФОП ОСОБА_7 (повірений);

04.01.2016 договір-доручення № 1622 на митне брокерське обслуговування з ФОП ОСОБА_7 (повірений) (а.с.186-197 т.2).

Контролюючий орган на арк.13 акта перевірки зазначив, що частина сум витрат за вказаними договорами акумулюються позивачем на рахунку бухгалтерського обліку 92 "Адміністративні витрати" без участі у формуванні собівартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей, а частина транспортно-заготівельних витрат відображається по рахунку 281 "Товари".

Згідно п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається, в т.ч. з таких фактичних витрат: транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що ним не здійснювався розподіл транспортно-заготівельних витрат відповідно до п.9 П(С)БО 9 "Запаси", пояснивши це тим, що на підприємстві відсутній окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Виходячи з зазначеної формули обрахунку суми транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, контролюючим органом на арк.14 акта перевірки виконано розподіл транспортно-заготівельних витрат за 2015 рік, що вибули (графа 7), однак таким розподілом не підтверджується висновок відповідача про те, що всього витрат, що не брали участі в розрахунку вибуття транспортно-заготівельних витрат та не брали участі у формуванні собівартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей всього в сумі 132600 грн.

Окрім цього, в судовому засіданні встановлено, та представником відповідача підтверджено, що в означеному розрахунку контролюючим органом було враховано транспортно-заготівельні витрати в складі загальних вибутих запасів підприємства за 2015 рік, хоча потрібно було враховувати лише запаси імпортного походження.

Також, за даними перевірки, транспортно-заготівельні витрати у 2015 році складають 276417 грн. (колонка 3 таблиці на арк.14, сумарно). За даними підприємства (оборотно-сальдових відомостей) за 2015 рік ця сума складає 243523 грн. Таким чином, розбіжність між даними перевірки та даними бухгалтерського обліку платника податків становить 32894 грн. (а.с.223 т.5). При цьому, слід зазначити, що ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні відповідачем не обгрунтовано розрахунок графи 3 таблиці на арк.14 акта перевірки.

Згідно з п.5 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншою законодавства, контроль за дотриманням якою покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2 п. 4 розділу III Порядку №727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навесні регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, то підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, то підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку них документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Всупереч наведеному, в акті перевірки висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2015 рік всього на суму 27681 грн. документально та розрахунково не підтверджений.

Окрім цього, суд зазначає, що встановлене документальною перевіркою порушення порядку розподілу платником податків транспортно-заготівельних витрат не доводить факту заниження собівартості реалізованих товарів.

Так, з розрахунку виконаного позивачем відсотку не включених транспортно-заготівельних витрат та послуг митного брокера по відношенню до собівартості товару встановлено, що за 2014 рік такий відсоток складає 1,93%, за 2015 рік - 1,46% (а.с.224,225 т.5). При цьому, при визначенні відсотку торгової націнки в складі реалізованих імпортних товарів за 2015 рік по ПП "Термобуд ПП", підтвердженої даними бухгалтерського обліку підприємства (а.с.237-250 т.5, а.с.1-40 т.6), різниця між собівартістю товарів (Дт рах.902, графа 6) і реалізацією (Кт рах.702, графа 3) складає 767,4 тис. грн., що у відсотках до реалізації складає 8,21% (графа 9) в середньому за рік (а.с.236 т.5).

Таким чином, різниця 8,21% торгової націнки та 1,46% не включених транспортно-заготівельних витрат та послуг митного брокера за 2015 рік дає позитивний показник, що виключає факт заниження собівартості реалізованих товарів у 2015 році.

Зазначені обставини в судовому засіданні відповідачем не спростовані.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами факту заниження підприємством первісної вартості запасів, що придбаваються за плату, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2015 рік на суму 27681 грн. Відтак, суд вважає відсутніми підстави для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0006371401 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 229192,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0006361401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 819354,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 655483,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 163871,00 грн., суд вважає прийнятими необгрунтовано, без урахування всіх обставин справи та норм чинного податкового законодавства.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатом розгляду адміністративної справи суд вважає, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування, не підтвердив допущених позивачем порушень податкового законодавства та не довів правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень. Натомість, наданими позивачем та дослідженими судом доказами підтверджується правомірність поведінки платника податків при визначенні суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та безпідставність збільшення контролюючим органом податкового навантаження з мотивів, наведених в акті перевірки №780/17-00-14-01/36007849 від 01.09.2017. З огляду на наведене, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 31441,95 грн. (а.с.2 т.1) суд присуджує на користь позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства Термобуд ПП (вул. Князя Володимира,112В, м. Рівне, 33009, код 36007849) до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (вул. Відінська,12, м. Рівне, 33023, код 39394217) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0006381401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1047584,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 894878,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 152706,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0006371401 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 229192,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0006361401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 819354,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 655483,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 163871,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства Термобуд ПП з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 31441,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 09 лютого 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.