Ухвала

від 07.09.2018 по справі 817/1695/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 07 вересня 2018 року Київ справа №817/1695/17 адміністративне провадження №К/9901/56282/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 817/1695/17 за позовом Приватного підприємства «Термобуд ПП» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2018 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Рівненській області залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 62883,90 грн. та встановлено строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102923735256) копія ухвали  про залишення касаційної скарги без руху отримана 16.08.2018 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні. 27.08.2018 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду)  на адресу суду було надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Залишення касаційної скарги без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків касаційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення. Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено перелік осіб та умов, яким суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі , серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні. Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). Суд, перевіряючи обставини щодо клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що будь-яких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 817/1695/17 фінансування з Державного бюджету України заявником до клопотання не долучено. Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню. Керуючись статтями  169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В : 1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Рівненській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. 2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області повернути. 3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.         4. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.         5. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                    І.А. Васильєва