Постанова

від 13.02.2018 по справі 820/4821/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2018 р. № 820/4821/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання Савчук С.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень позовної заяви, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області:

- №0001971316 від 19.07.2017 р. в частині 1937,69 грн. донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений військовий збір;

- №0001951316 від 19.07.2017 р. в частині 93400,78 грн. донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб;

- №0002091402 від 19.07.2017 р., яким донараховано ПДВ та штрафні санкції у загальному розмірі 441 619,50 грн.

- №0002101402 від 19.07.2017 р., яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на суму 181413,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0001971316 від 19.07.2017 в частині 1937,69 грн. донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений військовий збір, №0001951316 від 19.07.2017 р. в частині 93400,78 грн. донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб, №0002091402 від 19.07.2017 р., яким донараховано ПДВ та штрафні санкції у загальному розмірі 441619,50 грн., №0002101402 від 19.07.2017 р., яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на суму 181413,0 грн., прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області області, ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення планової виїзної перевірки встановлено ряд порушень вимог Податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" зареєстроване Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та перебуває на податковому обліку в Слобожанській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області.

Позивач є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі.

Основним видом діяльності позивача є виробництво алкогольних напоїв, оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області, на підставі направлень від 15.05.2017 р. №2931, №2932, №2933, № 2934, №2982, №2983 та наказу від 03.05.2017 р. №2983, проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (код ЄДРПОУ 21198294) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.07.2017 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.07.2017 р.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2017 р. №6473/20-40-14-02-08/21198294 (а.с.18-79 том 1).

В акті перевірки містяться висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО":

- п. 188.1 з урахуванням п.14.1.71 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI з урахуванням змін та доповнень, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету в сумі 294413 грн., в т. ч. за лютий 2015 р. в сумі 46332 грн., за лютий 2016 р. в сумі 155217 грн. за червень 2016 р. в сумі 92864 грн. та зменшено рядок 21 Декларації з податку на додану вартість за березень 2017 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123,0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 181413 грн.;

- пункту 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне - соціальне страхування із змінами та доповненнями ТОВ Лікеро-горілчаний завод Арго занижено суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, на які нараховується та з яким утримується єдиний внесок у звітності за березень 2015 р. на суму 37,12 грн. та занижено додаткову базу нарахування єдиного внеску за березень 2015 р. на суму 1895,91 грн. Підприємством самостійно донараховано єдиного внеску в травні 2015 р. та відображено в звітності за травень 2015 р.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, абзацу 1 п. 1 ч. 1 ст.7, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ Лікеро-горілчаний завод Арго занижено суми єдиного внеску за березень 2015 р. на суму 407,90 грн.; підприємством самостійно донараховано єдиного внеску у травні 2015 р. та відображено у звітності за травень 2015 р., що відповідно до пп. 11.13 п. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено накладання штрафної санкції у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано суму, але не більше 50% такої суми;

- пункту першого частини 2 статті 6 частини шостої статті 8 Закону України від 08.07.2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції 31.12.2015 р.) ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" занижено єдиний внесок, що піддягає утриманню із суми заробітної плати заплати особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у розмірі 2,0 % за березень 2015 р. на суму 0,74 грн.;

- підприємством самостійно донараховано та відображено у звіті за лютий 2015 р. єдиний внесок за травень 2015 р. за що, відповідно до п.п. 11.13 п. 11ст. 25 розділу 4 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено накладення штрафної санкції у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період за який донараховано таку суму, але не більше 50% такої суми;

- пп. 168.1.2 пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р., а саме неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу в сумі 140055,68 грн., в т. ч. за вересень 2014 р. в сумі 1675,10 грн. жовтень 2014 р. в сумі 1075,29 грн., листопад 2014 р. в сумі 577,11 грн., грудень 2014 р. в сумі 1007,86 грн., січень 2015 в сумі 1031,15 грн., лютий 2015 р. в сумі 1303,15 грн., березень 2015 р. в сумі 1170,40 грн., травень 2015 р. в сумі 631,22 грн., червень 2015 р. в сумі 621,65 грн., серпень 2015 р. в сумі 617,15 грн., жовтень 2015 р. в сумі 20,07 грн., за квітень 2016 р. в сумі 49516,17 грн., січень 2017 р. в сумі 6803,17 грн., за лютий 2017 р. в сумі 74006,23 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки від 04.07.2017 р. ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" подано до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки (а.с.230-231 том 4).

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 18.07.2017 р. висновки викладені в акті перевірки від 04.07.2017 р. №6473/20-40-14-02-08/21198294 залишені без змін, та доповнено висновок акту п. 6 : порушено пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, п. 168.1, пп. а п. 176.2 ст. 176, пп. г п. 176.2 ст. 176, п.16-1 підрозділ 10 розділ ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, з урахуванням змін та доповнень, внаслідок чого занижено військовий збір на суму 136,57 грн. у тому числі: за вересень 2014 р. на суму 25,17 грн., січень 2015 р. на суму 34,41 грн., лютий 2015 р. на суму 16,52 грн., березень 2015 р. на суму 18,0 грн., травень 2015 р. на суму 6,96 грн., листопад 2015 р. на суму 2,67 грн., грудень 2015 р. на суму 3,62 грн., вересень 2015 р. на суму 7,74 грн., вересень 2015 р. на суму 0,54 грн., січень 2016 р. на суму 11,40 грн.; неперерахування утриманого військового збору до або під час виплати оподаткованого доходу за січень 2017 р. в сумі 2545,51 грн., лютий 2017 р. в сумі 3754,46 грн.(а.с.232-236 том 4).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення - рішення №0001971316 від 19.07.2017 р.(а.с.15 том 1), №0001951316 від 19.07.2017 р. (а.с.14 том 1), №0002091402 від 19.07.2017 р.(а.с.13 том 1), № НОМЕР_1 від 19.07.2017 р. (а.с.16-17 том 1).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав до Державної фіскальної служби України скаргу на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС України у Харківській області вх. №20308/6 від 08.08.2017 (а.с.237-240 том 4).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.03.2017 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін(а.с.7-11 том 5).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлення-рішення від 19.07.2017 р. №0001971316, судом встановлено наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0001971316 позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені - всього у розмірі 2556,82 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2513,61 грн. та сума пені 43,21 грн.(а.с.15 том 1).

Згідно наданих представником позивача пояснень, ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0001971316 в частині визначеної суми у розмірі 619,13 грн.

У зв'язку з чим, позивачем сплачено грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0001971316 у сумі 619,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №514 від 03.08.2017 р. та №516 від 03.08.2017 р.(а.с.12 том 5).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане вище податкове повідомлення-рішення прийнято з посиланням на порушення позивачем пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176, пп. г п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи ЗСУ, встановлюється військовий збір.

Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ перехідні положення Податкового кодексу України, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168, пп.1.4 п. 16-1 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту акту перевірки (а.с. 59 том 1) позивачем неперераховано утриманий військовий збір до або під час виплати оподатковуваного доході за січень та лютий 2017 р.

Відповідно до розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум військового збору ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО"(а.с.150 том 1) контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % та 50 %, що передбачена ст. 127 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0001951316 позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені всього у розмірі 105313,02 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 105005,53 грн. та сума пені 307,49 грн.(а.с.14 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане вище податкове повідомлення-рішення прийнято з посиланням на порушення позивачем пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176, пп. г п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно наданих представником позивача пояснень, ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0001951316 частині визначеної суми у розмірі 11912,24 грн.

У зв'язку з чим, позивачем сплачено грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення у сумі 11912,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №514 від 03.08.2017 р. та №516 від 03.08.2017 р.(а.с.12 том 5).

В акті перевірки контролюючий орган вказав, що ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" не своєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб з доходів в загальній сумі 140055,68 грн., у т.ч. заборгованість на початок перевіряємого періоду 20354,79 грн., вересень 2014 року 1675,10 грн., жовтень 2014 року - 1075,29 грн., листопад 2014 року - 577,11 грн., грудень 2014 року - 1007,86 грн., січень 2015 року - 1031,11 грн., лютий 2015 року - 1303,15 грн., березень 2015 року - 1170,40 грн., травень 2015 року - 631,22 грн., червень 2015 року - 621,65 грн., серпень 2015 року - 617,15 грн., жовтень 2015 року - 20,07 грн., квітень 2016 року - 49516,17 грн., січень 2017 року - 6803,17 грн., лютий 2017 року - 74006,23 грн.(а.с.55, 145-149 том 1).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій та пені по податку на доходи фізичних осіб за несвоєчасне перерахування податку ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО"(а.с.137-144 том 1) контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % та 50 %, 75 %, що передбачена ст. 127 Податкового кодексу України.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 167 Податкового кодексу України визначено ставки податку.

Приписами пп. 14.1.180. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Приписами пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пп. а , г п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податкового кодексу України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Приписами ст. 127 Податкового кодексу України встановлено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Статтею 129 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування пені.

Судом встановлено, що відповідачем застосовано штраф у розмірі 25%, 50 % та 75 %, що передбачено ст. 127 Податкового кодексу України, суд не погоджується з вказаним з огляду на наступне.

У ст. 127 Податкового кодексу України вказано про не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, однак, вказані обставини не мають причетності до спірних правовідносин та відповідач мав би застосувати вимоги п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

До того ж, розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (25%, 50 % та 75 %) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

Положення ст. 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків; в тому числі на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.11.2015 р. в справі № 21/2919а15.

Крім того суд вказує, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Відповідачем до суду не надано доказів прийняття податкового повідомлення-рішення, яким позивачу була б збільшена сума грошового зобов'язання з вказаного платежу повторно протягом року, що передував прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі №К/800/59780/14 від 03.02.2015 року.

Суд звертає увагу також на те, що у податковому повідомленні-рішенні №0001951316 міститься посилання одночасно на ст. 126 та 127 Податкового кодексу України.

Як встановлено ст. 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим кодексом.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень №0001971316 та №0001951316 в оскаржуваних позивачем частинах.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017 р. №0002101402 та №0002091402, судом встановлено наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0002101402, зменшено від'ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, за березень 2017 року в сумі 181413 грн.(а.с.16-17 том 1).

Податковим повідомленням-рішенням №0002091402, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього на суму 441619,50 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 294413 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 147206,50 грн.(а.с.13 том 1).

Вказані вище податкові повідомлення-рішення прийняті з посиланням на порушення позивачем п. 188.1 ст. 188 з урахуванням п.14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI з урахуванням змін та доповнень.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено та зафіксовано в акті, що перевіркою задекларованих показників у рядку 1 декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів встановлено, що підприємство в перевіряємому періоді здійснювало реалізацію лікерно-горілчаних виробів власного виробництва нижче собівартості виготовленої продукції. Таким чином, у ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" відсутні економічні причини укладання угод за ціною нижчою за виробничу собівартість, так як товариство має збитковий характер діяльності в період 2015-2017 р.

Відповідачем зроблено висновок, що позивачем занижено базу оподаткування податком на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 475826 грн.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку, якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку):

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України.

Ринковою ціною у відповідності до п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.) встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у 2016 році) встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з її договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п.п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017 р.) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості покупця) та TAPI S.P.A. (в якості продавця) 02.02.2016 укладено контракт №8.2.16, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (укупорочні засоби) на умовах INCOTERMS-2010, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість згідно з вимогами даного контракту(а.с.176-180 том 1).

У п. 3.3 контракту вказано, що загальна сума даного контракту складає 300000 євро.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2013 між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості постачальника) та ТОВ РОМАГРОІМПОРТ (в якості замовника) укладено контракт №804/1413856/452-М(а.с.184 том 1).

Відповідно до п. 1.1 контракту №804/1413856/452-М постачальник продає, а замовник приймає та сплачує алкогольну продукцію.

Пунктом 2.2 контракту встановлено, що загальна суму контракту складає 1200000 доларів США.

Також, між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості продавця) та Компанією Ice-Full Sp.o.o (в якості покупця) 11.08.2016 р. укладено контракт №1/08/2016, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується виробляти і продавати покупцю, а покупець зобов'язується приймати і сплачувати алкогольні напої в кількості та за цінами, що викладені у специфікаціях (а.с.193-197 том 1).

Судом встановлено, що між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості продавця) та ALCO STORE IS ve DIS TIC (в якості покупця) 06.12.2016 р. підписано контракт №02/12/2016, згідно умов якого продавець зобов'язується виготовити та продати покупцю, а покупець зобов'язується продавцю оплатити та здійснити лікеро-горілчані вироби (а.с.198-199 том 1).

Відповідно до п. 6.1 контракту орієнтовна сума контракту складає 500000 доларів США.

Крім того, 11.02.2016 р. між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості постачальника) та ТОВ АБРАМОВИЧ (в якості покупця) укладено контракт №2-11.02.16, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник за заявниками покупця зобов'язується поставити алкогольну продукцію, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар у порядку та у термін, встановлений контрактом(а.с.200-201 том 1).

Також, між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості постачальника) та UAB Beer group (в якості покупця) 06.01.2016 підписано контракт №1-06.01.16(а.с.202-203 том 1).

Пунктом 2.3 контракту встановлено, що орієнтовна сума контракту складає 500000 євро.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості постачальника) 28.09.2016 р. з ЗАТ Victory Trade (в якості покупця) підписано контракт №4/09/2016(а.с.204-207 том 1).

Згідно умов контракту №4/09/2016 загальна сума контракту складає 1000000 доларів США.

Крім того, між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості продавця) та NEW MARKET SOLUTION, JSC (в якості покупця) 01.11.2010 року укладено контракт №125/3, ціна товару за куплений товар, по даному контракту з урахуванням додаткових угод, складає 2000000 доларів США(а.с.208-225 том 1).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості продавця) та ALKOPROF OU ( в якості покупця) 19.04.2013 підписано контракт №19/04-1(а.с.216231 том 1).

Пунктом 4.3 контракту встановлено, що загальна сума контракту складає 112000 євро.

Судом встановлено, що між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості постачальника) та ТОВ GLOBAL WINE and SPIRITS (в якості покупця) 20.04.2016 підписано контракт, сума якого становить 500000 доларів США(а.с.232-234 том 1).

Також, між ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (в якості продавця) та A.B.A. International LLC (в якості покупця) 05.02.2015 укладено контракт, сума якого становить 2500000 доларів США(а.с.237-244 том 1).

Всі зазначені договори укладені щодо постачання товарів за межі митної території України

Матеріали справи містять копії податкових накладних, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних(а.с.19-250 том 5, 1-155 том 6, 5-250 том 2, 2-250 том 3, 1-228 том 4), вантажно-митних декларацій ( а.с.185-240 том 6, 1-192 том 7).

Суд зазначає, що під час проведення перевірки товариства позивача у фахівців контролюючого органу не виникло сумнівів щодо реальності здійснених господарських операцій.

Відповідно до пп. а пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового Кодексу України вивезення товарів за межі митної території України оподатковується за нульовою ставкою ПДВ.

Слід вказати, що у листі від 23.12.2016 №40757/7/99-99-15-03-02-17 ДФС України вказано, що при здійсненні у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно) операцій з вивезення самостійно зготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, собівартість яких перевищувала вартість вивезених за межі митної території України у митному режимі експорту, собівартість яких перевищує вартість вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів), застосовується нульова ставка ПДВ та була відсутня необхідність донарахування податкових зобов'язань з ПДВ і складання другої податкової накладної на суму перевищення собівартості виготовлених товарів над вартістю вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів).

До того ж, контролюючим органом не взято до уваги, що позивач здійснює продаж алкогольних напоїв, ціни на які регулюються державою.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України Про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Приписами ст. 13 Закону України Про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання граничних цін.

Гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб'єктом господарювання.

Згідно ст. 18 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів мінімальні оптово-відпускні на роздрібні ціни на алкогольні напої встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою КМУ від 30.10.2008 р. №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлені такі ціни.

З огляду на вказане, для операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, ціни на які на дату їх постачання регулюються одним із способів, передбачених Законом України Про ціни ціноутворення база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, що встановлена з урахуванням механізмів державного регулювання.

Вказана вище позиція суду, також підтверджується листом ДФС України від 27.10.2016 р. №23231/6/99-99-15-03-02-15.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що до експорту не застосовуються правила мінімальної бази оподаткування, передбачені п. 188.1 Податкового Кодексу України, а застосовується нульова ставка ПДВ згідно пп. а пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового Кодексу України.

Відносно посилання представника відповідача щодо не складання товариством другої податкової накладної, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі - Порядок №1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 - 15 Порядку №1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 12 Порядку №1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі "Отримувач (покупець)" зазначаються найменування (ОСОБА_3.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у графі "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний індивідуальний податковий номер "300000000000".

Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.

Водночас п. 15 Порядку №1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. ст. 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено таке постачання, зведену податкову накладну з зарахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

Оскільки операції з постачання товарів, за якими ціна придбання /звичайна ціна/ балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість), оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, то необхідності складання позивачем другої податкової накладної на суму перевищення експортованих товарів немає.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0001971316 від 19.07.2017 в частині 1937,69 грн. донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений військовий збір, №0001951316 від 19.07.2017 в частині 93400,78 грн. донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб, №0002091402 від 19.07.2017 р., яким донараховано ПДВ та штрафні санкції у загальному розмірі 441619,50 грн., №0002101402 від 19.07.2017 р., яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на суму 181413,0 грн., підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0001971316 від 19.07.2017 р. в частині донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений військовий збір у розмірі 1937,69 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0001951316 від 19.07.2017 р. в частині донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб у розмірі 93400,78 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002091402 від 19.07.2017 р., яким донараховано ПДВ та штрафні санкції у загальному розмірі 441619,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002101402 від 19.07.2017 р., яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на суму 181413,0 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "АРГО" (код ЄДРПОУ 21198294, 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Сумський шлях, 43) судовий збір у розмірі 10776.0 (десять тисяч сімсот сімдесят шість гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2018 року.

Суддя Сагайдак В.В.