Рішення

від 08.02.2018 по справі 826/10465/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2018 року № 826/10465/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Флауер сервіс доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Флауер сервіс до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просили скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2017 року № UA 100110/2017/000249/2; скасувати митну декларацію від 16.03.2017 року № UA100110/2017/131935 в частині визначення митної вартості Товару №1 за 6 методом; зобов'язати Київську міську митницю ДФС України вжити заходів щодо повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України у зв'язку з прийняттям неправомірного Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2017 року № UA 100110/2017/000249/2 шляхом прийняття висновку про повернення коштів та його направлення до Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві, а саме: ввізного мита (5%), що становить 44791,06 грн., та податку на додану вартість (20%), що становить 188122,42 гри.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що митна вартість товару визначена позивачем у відповідності до статей 49 та 53 Митного кодексу України за основним методом, тобто за ціною угоди. Товариством надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України. Незважаючи на надані документи та відповідні пояснення, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним (шостим) методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши письмові заперечення.

У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2017 року уповноваженою особою ПП Український брокерський центр , що представляла інтереси Декларанта на підставі Договору про надання послуг митного брокера №10817 від 27.01.2017 року, було заявлено до митного оформлення від Компанії Постачальника за Контрактом товар - декоративні керамічні вироби (Товар № 1) заявленою вартістю 9940,1426 Євро та декоративні вироби з пластмаси (Товар № 2) заявленою вартістю 3463,3774 Євро від компанії DEROMA SPA , яка є також виробником Товару, загальна вага (нетто) заявлена до оформлення складала 16667,00 кг, загальна вартість Товару №№ 1.2-13403,52 Євро, країна походження товару - Італія. Для оформлення вказаного Товару було подано до Київської міської митниці ДФС: митну декларацію № UA 100110/2017/131816.

Відповідно до графи 42 митної декларації № UA 100110/2017/131816 декларантом було заявлено ціну Товару № 1 у сумі 9940,1426 Євро, де база до оподаткування складала 313521,77 грн., таким чином, податки та збори з вартості товару №1 складала 101607,77 гри.

Відповідно до графи 42 митної декларації № UA 100110/2017/131816 декларантом було заявлено ціну товару № 2 у сумі 3463,3774 Євро, де база оподаткування складала 100460,54 грн., таким чином, податки та збори з вартості товару №2 складала 25115,14 грн.

Відповідно до графи 43 митної декларації № UA 100110/2017/131816 було вказано перший метод (код) визначення митної вартості Товару № 1 та Товару №2, що передбачено п. 1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України, тобто за основним методом - за ціною договору (контракту).

Відповідачем було відмовлено у визнанні заявленої ним митної вартості Товарів за ціною господарської операції. Таким чином, на підставі Рішення Відділу митного оформлення №1 про коригування митної вартості товарів № UA 100110/2017/000249/2 від 16.03.2017 року було скориговано митну вартість Товару - декоративні керамічні вироби (Товар №1), на підставі вимог статті 59 Митного кодексу України, здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості Товарів у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість декоративних керамічних виробів (Товар №1) складає 42 337,56 Євро. Таким чином, ціну Товару до митного оформлення збільшено на 32 397,42 Євро.

Для відпуску Товару з зони митного контролю, Позивачем було сплачено до бюджету загалом 335 000,00 грн. за митне оформлення вантажу. Таким чином сума переплати в результаті коригування митної вартості становить: 44791,06 гри. - ввізного мита та 188122,42 грн. - податку на додану вартість, загальна сума становить 232 913,48 грн.

Незгода позивача з вище зазначеним зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. (частина 2 статті 1 Митного кодексу України)

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною другою ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування .

За правилами частини другої ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, частинами другою та третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до норм частинами першою-третьою ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, статтею 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У свою чергу, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частиною першою статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа №21-591а15).

При цьому, суд звертає увагу, що право витребовувати додаткові документи не означає беззаперечного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються. Митний орган повинен обов'язково зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, електронне повідомлення митного органу про надання додаткових документів не містять вказівки на недоліки у поданих відповідачем документах, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Таким чином, відповідач витребовуючи додаткові документи не повідомив декларанта про існування обставин, що виключають можливість визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору (контракту).

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено контракт № IT-DM001 від 20.01.2017 року (надалі - Контракт) з постачальником DEROMA SPA (надалі - Постачальник) щодо поставки партіями товару, а саме: горщиків для квітів та аксесуарів для саду (надалі - Товар). Ціна, якість та кількість Товару, згідно з Контрактом поставляється у відповідності з додатками до нього, а саме відповідно до Додатку №1 Специфікація від 20.01.2017 року до Контракту партія поставки складалася з Товару (горщики для саду керамічні та пластмасові) - 62 (шістдесяти двох) позицій загальною вартістю 13403,52 Євро. До суми поставки включається: вартість Товару 13181,55 Євро, де знижка на Товар становить 263,63 Євро. вартість пакування Товару - 92,40 Євро та вартість опалечування - 393,20 Євро.

Згідно з п. 2.З. Контракту Постачальник здійснює поставку Товару на умовах 100% попередньої оплати. На виконання вказаних умов Контракту Позивачем було перераховано кошти на рахунок Постачальника у сумі 13403,52 Євро, відповідно до платіжного доручення від 23.02.2017 року (МТ103 вихідний через SWIFT).

Найменування, кількість та вартість Товару, що передається за Контрактом вказано у товарно-супровідних документах, що додавались під час поставки та перевезення Товару, зокрема: - Інвойс № 2017/V1/005056 від 07.03.2017 року, де визначено ціну за одиницю, найменування, код товару, вказано підсумкову вартість товару без урахування податків та ін. витрат - 13181,55 Євро, розмір знижки на товар - 263,63 Євро, надбавку за пакування товару - 485,60 Євро, загальну вартість товару - 13403,52 Євро (додається); Міжнародна товарно-супровідна накладна (CMR) Серії А № 71221, де вказано загальну вагу товару (брутто) 17972 кг, найменування, код товару та його кількість, що передається за товарно-супровідною накладною, вказано у пакувальному листі.

Для належного митного оформлення та підтвердження митної вартості товару до Відділу митного оформлення № 1 з митною декларацією № UA 100110/2017/131816 було направлено пакет документів:

1.Рахунок-фактуру (інвойс) № 2017/VI/005056 від 07.03.2017 року;

2.Автотранспортну накладну № 711221 від 07.03.2017 року;

3.Сертифікат з перевезення (походження товару) № Q 744557 від 08.03.2017 року;

4.Платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення товару №306 від 23.02.2017 року;

5.Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А 0000029978 від 13.03.2017 року;

6.Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 212-С від 13.03.2017 року;

7.Документ, що підтверджує вартість страхування товару № б/н від 13.03.2017 року;

8.Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 від 20.01.201п року;

9.Зовнішньоекономічний договір (контракт) кулівлі-продажу, стороною якого є виробник" товарів, що декларується, та подається до митного оформлення IT-DM001 ВІД 20.01.2017 року;

10.Договір про надання послуг митного брокера № 10817 від 27.01.2017 року;

11.Договір (контракт) про перевезення № 0125 від 25.01.2017 року;

12.Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товарно-супровідних документах відбитку штампа Ввезення в ) №0730 від 07.03.2017 року;

13.Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товарно-супровідних документах відбитку штампа Радіологічний ) № 0730 від 07.03.2017 року;

14.Інформаційний код результатів митного огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу 1/1-1-0-1/1.3/00/1/3/1.5 від 15.03.2017 року.

15 березня 2017 року Позивачем від митного інспектора Відділу митного оформлення №1 Жерносекової М.А. було отримано повідомлення декларанту щодо розбіжностей в документах поданих для митного оформлення Товару, що ускладнює визначення митної вартості Товару, таким чином, Позивачу було запропоновано провести процедуру консультацій та протягом 10 календарних днів надати до митних органів додаткову інформацію, а саме:

1) Страхові документи;

2) Виписку з бухгалтерської документації;

3) Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) Ліцензійні чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу цих товарів;

5) Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

6) Копію митної декларації країни відправлення.

Однак, не наведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

При цьому, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містять обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

Вказане свідчить про те, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку в частині скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2017 року № UA 100110/2017/000249/2 та митної декларацію від 16.03.2017 року № UA100110/2017/131935.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Київську митницю ДФС вжити заходів щодо повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України у зв'язку з прийняттям неправомірного Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2017 року № UA 100110/2017/000249/2 шляхом прийняття висновку про повернення коштів, слід зазначати таке.

Відповідно до частини дев'ятої статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною третьою статті 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до Київської митниці ДФС із відповідними заявами, в яких просив, разом із поданням додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, повернути надмірно сплачені грошові кошти (а. с. 232-239).

Згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (далі - Порядок №618) для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У відповідності до пункту 3 та 4 Розділу II Порядку №618 керівник (заступник керівника) митного органу розглядає заяву, зареєстровану в загальному відділі митного органу (далі - Загальний відділ), і дає доручення керівнику (заступнику керівника) відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) щодо подальшого розгляду заяви.

Відділ упродовж 10 днів: перевіряє наявність коштів на відповідному рахунку шляхом вивчення відповідності заявлених до повернення платником податків сум коштів наявним даним у Картці - особовому рахунку платника податків, форма якої наведена в додатку 1 до Порядку обліку (далі - Картка - особовий рахунок платника податків); складає акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу (далі - Акт звірення) за формою, наведеною в додатку 12 до Порядку обліку; готує висновок про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу (далі - Висновок про повернення коштів передоплати), за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Тобто, відповідач повинен був скасувати протиправно ухвалені рішення та повернути декларанту надмірно сплачені грошові кошти.

Таким чином, за наявності належних підстав для повернення надмірно сплачених грошових коштів, суд вважає зобов'язати Київської митниці ДФС вчинити певні дії, а саме: підготувати висновок про повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, та направити його відповідному органу Казначейства.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Флауер сервіс задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2017 року № UA 100110/2017/000249/2.

Скасувати митну декларацію від 16.03.2017 року № UA100110/2017/131935.

Зобов'язати Київської митниці ДФС підготувати висновок про повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, та направити його відповідному органу Казначейства.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флауер сервіс (код ЄДРПОУ 39108412) судові витрати в сумі 6 693,07 грн. (шість тисяч шістсот дев'яносто три грн. 07 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій