Постанова

від 08.02.2018 по справі 809/1198/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12499/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, прийняту суддею Григорук О.Б. у м. Івано-Франківськ о 12:34, повний текст якої складено 27 листопада 2017 року, у справі № 809/1198/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Прикарпатський експрес" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, -

ВСТАНОВИВ:

29 cерпня 2017 року позивач - Приватне підприємство "Прикарпатський експрес" звернувся до суду із позовом до відповідача - Управління Держпраці в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20 липня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області на адресу позивача надіслано повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до ст.465 КзПП України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених Косівським районним судом Івано-Франківської області (від 12 квітня 2017 року) та Івано-Франківським апеляційним судом (від 26 червня 2017 року) на 20 липня 2017 року о 10:00 год. Вказаними рішеннями встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із приватним підприємством Прикарпатський Експрес в період з 01 вересня 2014 року по 10 лютого 2015 року.

Водночас вказує, що наведені обставини були предметом судового розгляду в адміністративних справах №809/1060/16 та №809/128/17 про оскарження постанов відповідача, якими були накладені штрафи на приватне підприємство "Прикарпатський експрес", в тому числі за допуск ОСОБА_1 до роботи водієм без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановами від 17.11.2016 та від 18.05.2017 в наведених справах №809/1060/16 та №809/128/17 визнав протиправними та скасував оскаржувані постанови відповідача, якими були накладені штрафи на приватне підприємство "Прикарпатський експрес", в тому числі за допуск ОСОБА_1 до роботи водієм без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015. На даний час вказані судові рішення набрали законної сили. На думку позивача повторне притягнення відповідачем ПП "Прикарпатський експрес" до фінансової відповідальності за одне й те саме порушення законодавства про працю є протиправним.

Водночас вказує, що всупереч вимог п.6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, відповідачем було розглянуто справу про накладення штрафу за відсутності представників ПП Прикарпатський експрес , які не були належним чином повідомлені про розгляд справи про накладення фінансових санкцій. Повідомлення, надіслане Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, про дату розгляду даної справи позивачем отримано лише 21 липня 2017 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017.

Постанова мотивована тим, що на час виникнення правовідносин між приватним підприємством Прикарпатський експрес та ОСОБА_1, а саме з 01.09.2014 по 31.12.2014, ст. 265 КзПП України не передбачала відповідальності за допуск до роботи без оформлення трудового договору, а тому постанова №09-01-021/231 про накладення на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.07.2017 підлягає скасуванню. Таким чином, оскільки представником відповідача не доведено правомірність прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017, то позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач та третя особа оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційних скаргах. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 11 липня 2017 року ОСОБА_1 надіслано на адресу Управління Держпраці в Івано-Франківській області копії рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2017 та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.06.2017 у справі №347/886/16 за позовом ОСОБА_1 до ПП Прикарпатський Експрес про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання вчинити дії, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди - для відповідного реагування (а.с.62).

На підставі наведених судових рішень у справі №347/886/16 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області прийнято рішення про розгляд справи про накладення фінансових санкцій та 13.07.2017 на адресу ПП Прикарпатський експрес надіслано повідомлення про виклик на розгляд справи.

Зі змісту даного повідомлення слідує, що розгляд справи про накладення на позивача фінансових санкцій відповідно до ст.265 КзПП України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених судовими рішеннями, призначено на 20 липня 2017 року о 10:00 (а.с.13).

Розгляд справи Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено за відсутності представника ПП Прикарпатський Експрес . За результатами розгляду справи про накладення фінансових санкцій, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017, якою на ПП Прикарпатський експрес накладено штраф у розмірі 96000,00 грн (а.с.9-10).

Позивач, вважаючи постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017 протиправною, звернувся до суду з вимогою про її скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Підставою для винесення спірної постанови слугувало порушенням позивачем вимог статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме абзацу 2 частини 2, в якій зазначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

На думку контролюючого органу, дана обставина встановлена рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2017 та ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.06.2017 у справі №347/886/16 за позовом ОСОБА_1 до ПП Прикарпатський Експер про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання вчинити дії, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

В розумінні ст.1 цього закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Механізм накладення на суб єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частини другою-сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4 порядку).

Водночас за правилами п.6 Порядку про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з п.7 Порядку справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до ст.3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Перевірка законності та обґрунтованості постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваного рішення відповідача щодо відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області направило 13.07.2017 приватному підприємству Прикарпатський експрес повідомлення про виклик на розгляд 20.07.2017 справи про накладення штрафу на поштову адресу за місцем знаходження позивача (штрихкодовий ідентифікатор відправлення №7601841819658) та за місцем проживання директора приватного підприємства Прикарпатський експрес ОСОБА_2 (штрихкодовий ідентифікатор відправлення №7601841819666).

20.07.2017 розгляд справи про накладення фінансових санкцій за порушення позивачем вимог законодавства про працю Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області здійснено без участі представника ПП Прикарпатський експрес . При цьому позивач покликається на неналежне повідомлення про виклик на розгляд даної справи.

Так, позивач зазначає, що повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу на 20.07.2017 ПП Прикарпатський експрес отримало лише 21.07.2017, тобто на наступний день після розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що свідчить про неналежне повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи.

На підтвердження своїх доводів сторонами надано відомості за результатами відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ Укрпошта , з яких слідує, що поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819666 вручене 18.07.2017 (а.с.66), а поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819658 вручене 07.08.2017.

Разом з тим, з наданих відомостей за результатами відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ Укрпошта неможливо встановити зміст надісланих Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області поштових відправлень та адрес отримувачів.

Згідно з твердженнями відповідача повідомлення про виклик на розгляд 20.07.2017 справи про накладення штрафу (штрихкодовий ідентифікатор відправлення №7601841819658) було направлено на поштову адресу за місцем знаходження ПП Прикарпатський експрес : 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця І.Майданського, будинок 12, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно відомостей за результатами відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ Укрпошта , дане поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819658 вручене 07.08.2017 (а.с.12).

Однак, в матеріалах справи міститься конверт із даним штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819658, який адресований на поштову адресу: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Бортнянського, будинок 3, що не є місцем знаходження ПП Прикарпатський експрес (а.с.11).

Тобто, судом встановлено невідповідність між доводами відповідача та наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження належного повідомлення ПП Прикарпатський експрес про виклик на розгляд справи про накладення штрафу.

В межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини щодо правомірності розгляду справи відповідачем з дотриманням прав та інтересів особи, відповідно до якої прийнято рішення про накладення штрафу, оскільки таке рішення повинно бути вмотивованим та прийнятим із врахуванням доводів та доказів, поданих особою.

Оскільки розгляд справи відповідачем про накладення штрафу проведено без участі ПП Прикарпатський Експрес , останній був позбавлений можливості надання зауважень щодо порушень законодавства про працю та загальнообов язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Зі змісту оскаржуваної постанови №09-01-021/231 від 20.07.2017 слідує, підставами для її прийняття слугували встановлені порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме факт допуску позивачем до роботи без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015 водія ОСОБА_1, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с.9-10).

Зокрема, в наведеній постанові №09-01-021/231 від 20.07.2017 відповідач покликається на те, що Косівським районним судом Івано-Франківської області встановлено факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах із ПП Прикарпатський експрес без укладення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015 та зобов язано ПП Прикарпатський експрес внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття його на роботу з 01.09.2014 і видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку, а також стягнути з приватного підприємства Прикарпатський експрес на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.09.2014 по 10.02.2015 та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 39813 грн. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.06.2017 апеляційну скаргу приватного підприємства Прикарпатський експрес відхилено. Рішення Косівського районного суду від 12.04.2017 залишено без змін.

Водночас частина періоду, а саме з 03.01.2015 по 03.02.2015, під час якого, на думку відповідача, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах із ПП Прикарпатський експрес без укладення трудового договору, була предметом дослідження під час судового розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом адміністративної справи №809/1060/16 за позовом приватного підприємства "Прикарпатський експрес" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.07.2016 №09-04-105/130 та №09-04-105/131.

Так, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі №809/1060/16, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року залишена без змін, судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 03.01.2015 по 03.02.2015 не працював в ПП Прикарпатський експрес , а проходив стажування, що підтверджується наказом директора ПП Прикарпатський експрес №2 від 02.01.2015 Про проходження стажування та цивільно-правовим договором від 02.01.2015 про стажування пасажирських перевезень ОСОБА_1 за вказаний період.

Тобто судом встановлено відсутність трудових відносин між ПП Прикарпатський експрес та ОСОБА_1 в період з 03.01.2015 по 03.02.2015 та вказаним обставинам надана правова оцінка рішенням суду, яке набрало законної сили, а відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо частини періоду з 01.09.2014 по 31.12.2014, під час якого, на думку відповідача, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах із ПП Прикарпатський експрес без укладення трудового договору, слід зазначити наступне.

Частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, згідно якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України", була викладена в даній редакції та набрала чинності з 01.01.2015 на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 №77-VIII.

При цьому, вищевказаним Законом України також викладена в новій редакції стаття 265 Кодексу законів про працю України, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства про працю.

На час виникнення спірних відносин між приватним підприємством Прикарпатський експрес та ОСОБА_1, а саме з 01.09.2014 по 31.12.2014, статтею 265 Кодексу законів про працю України не було передбачено відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків, оскільки норма, яка передбачає таку відповідальність встановлена Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 №77-VIII та набрала чинності з 01.01.2015.

Щодо покликання відповідача на абз.2 ч.2 ст. 265 КзПП, як на законодавчу підставу накладення на позивача щтрафу, суд апеляційної інстанції зауважує, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Із системного аналізу наведених правових норм та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ст.265 КзПП України в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин між підприємством та ОСОБА_1 у період з 01.09.2014 по 31.12.2014, не передбачала відповідальності за допуск до роботи без оформлення трудового договору, відповідачем не доведено правомірності розгляду справи про накладення штрафу без участі особи, щодо якої прийнято прийнято оскаржувану постанову та правомірність її прийняття, позовні вимоги щодо скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20 липня 2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 809/1198/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова складена в повному обсязі 13.02.2018.