Постанова

від 13.02.2018 по справі 813/2809/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11622/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Дробот М.Ю.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (Головуючий суддя: Сакалош В.М., ухвалено о 13 год. 26 хв. у м. Львів, 09.11.2017 року складено повний текст рішення) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Домен-Друк до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ Домен-Друк звернулося з позовом до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2017 року №0013371412 на суму 271575,00 грн. по податку на додану вартість та №0013361412 на суму 1453683,48 грн. по завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що зміст та висновки акта перевірки і прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону, порушують права та законні інтереси товариства, а тому останнє підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0013371412 від 27.07.2017 року та №0013361412 від 27.07.2017 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ Домен-Друк (код за ЄДРПОУ 33562775) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ Премєр Папір (код ЄДРПОУ 39554204) та ПП Прінтфоіл (код ЄДРПОУ 39424885) за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року.

05.07.2017 року за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт №902/13-01-14-12/33562775, встановлено порушення ТзОВ Домен-Друк : п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134,138.1 п.138.2, ст.138 ПК України, а саме завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1453683,48 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 ПК України, а саме ТзОВ Домен Друк занижено податок на додану вартість на загальну суму 181050,01 грн; ст.1 Закону №185 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного надходження валютної виручки від ОАО Криница (Білорусь) за експортовану продукцію по контракту від 29.12.2012 №К-10/12/12 та від Babek Sirab OJSC (Азербайджан) за експортовану продукцію по контракту від 13.06.2016 №6; ст. 2 Закону № 185 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного повернення попередньої оплати від Stora Enso Uetersen Gmbh (Німеччина) по контракту від 16.01.2012 № UP-UA/FLC 2012/1; п.1 ст.9 Декрету № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , а саме не подано Декларацію про валюти цінності, доходи та майно, що належать резиденту України знаходяться за її межами і не задекларовано станом на 01.01.2015 простроченої дебіторської заборгованості , яка виникла по розрахунках з ОАО Криница ( Білорусь) по контракту від 29.12.2012 № К-10/12/12 в сумі 7221.11 дол. США.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом 27.07.2017 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №0013371412 на суму 271575.00 грн. (в т.ч. за основним платежем181050,01 грн. та 90525,00 грн. за штрафними санкціями) по податку на додану вартість та №0013361412 на суму 1453683,48 грн. по завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями апелянта, позивач звернувся до суду, оскільки на його думку відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п. 198.6. ст. 198 ПК України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом. За змістом п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відносно прийнятих податкових повідомлень-рішень від 27.07.2017 року за №0013371412 , яким позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 271575.00 грн та № НОМЕР_1 по завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1453683,48 грн, слід вказати наступне.

На підтвердження підставності здійснення господарських операцій із ТзОВ Премєр Папір позивачем представлено договір купівлі-продажу №07/Л від 24 грудня 2013 року (т.2, а.с.109-112). За умовами даного договору продавець ТзОВ Премєр Папір (постачальник) зобов'язується поставити, а ТзОВ Домен Друк (покупець) прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору товар-папір, плівки, іншу целюлозну продукцію, поставка товару здійснюється продавцем на підставі заявок покупця та/або рахунків-фактур, специфікацій чи додатків до договору з обов'язковою вказівкою в ній асортименту, кількості товару та термінів поставки окремої партії, якість товару повинна відповідати сертифікату якості заводу - виробника, асортимент, кількість, ціна поставки товару вказується в та/або рахунках фактурах та/або накладних на товар, що є невід'ємною частиною Договору.

У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений товар згідно видаткових накладних(т.1,а.с.106-203)., рахунку фактури (т.2.а.с.113-136), шляхові листки(т.1, а.с.112-202), банківські виписки (т.1,204-223) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.1,а.с.105-203).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП Прінтфоіл представлено договір поставки №27 від 30 квітня 2015 року(т.2 а.с.137-140). Відповідно до умов цього договору постачальник (ТзОВ Прінтфоіл ) зобов'язується поставити, а покупець (ТзОВ Домен Друк ) прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору товар- фольга для гарячого та холодного тиснення, плівка та папір в рулонах, іншу продукцію для друку та ламінування. Поставка товару здійснюється продавцем на підставі заявок покупця з обов'язковою вказівкою в ній асортименту, кількості товару та термінів поставки окремої партії, товар поставляється покупцеві шляхом самовивозу товару зі складу продавця.

У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений товар згідно видаткових накладних та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.2 а.с 141-151), шляхові листки (т.2 а.с.143) та копії банківських виписок (т.2 а.с.152-154), які підтверджують факт оплати за отриманий товар, що вказує на дійсний намір позивача вступати в реальні господарські відносини зі своїми контрагентами.

Поряд з цим, у матеріалах справи наявні документи, які обґрунтовують реальність проведених операцій позивачем, а саме вказують на рух придбаних товарів та їх подальшу реалізацію (т.2 а.с.188-189), таким чином підтверджують доцільність придбання товарів і ділову мету таких спірних операцій.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ст. 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі-Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні до первинних документів та не викликають сумнівів щодо їх достовірності і в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ТзОВ Домен Друк з ТзОВ Премєр Папір та ПП Прінтфоіл по придбанню ТМЦ.

На момент здійснення господарських операцій ТзОВ Домен Друк та його контрагент ТзОВ Премєр Папір та ПП Прінтфоіл були зареєстровані у встановленому законом порядку, як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

При цьому слід зазначити, що з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Апелянт не звертався до суду з позовами про визнання недійсними правочинів укладених позивачем з ТзОВ Премєр Папір та ПП Прінтфоіл , а в ОСОБА_2 перевірки не зазначено та в матеріалах справи відсутні будь-які відомості стосовно винесення чи наявності обвинувальних вироків щодо будь-якої з осіб ТзОВ Премєр Папір та ПП Прінтфоіл за злочини передбачені ст. 205 та ст.212 Кримінального кодексу України. Відтак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним у встановленому порядку вищевказаних правочинів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відтак, ТзОВ Домен Друк не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами ТзОВ Премєр Папір та ПП Прінтфоіл , коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі матеріально та документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту. Деякі помилки в оформленні документів при фактичному придбанні платником податку (покупцем) товару, його оприбуткуванні, не можуть розглядатися в призмі підстав та припущень для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Відсутність у підприємств-контрагентів адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань само собою не свідчить про невчинення таким контрагентом торгових господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Встановлення певних фактів в ході оперативно-розшукових заходів, слідства у кримінальній справі, порушеній щодо осіб, причетних до створення підприємств (постачальників), не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення у кримінальній справі такі факти самі собою не є достатнім доказом допущення суб'єктом господарювання (покупця) чи відсутності з боку останнього певного порушення і може оцінюватися адміністративним судом у сукупності лише з іншими допустимими доказами. До того ж докази мають бути належними, тобто такими, що містять інформацію щодо предмета доказування, у даному випадку яким є обставини щодо реального вчинення позивачем господарських операцій та дотримання ним вимог законів при формуванні валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Згідно наявної у матеріалах справи постанови про закриття кримінального провадження від 28.08.2015 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2015 року №32015100010000128 та постанови про закриття кримінального провадження від 08.08.2016 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2015 року №32015140000000195 - закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (т.2 а.с.165-172).

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про підставність задоволення позову, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області від 27.07.2017 року №0013371412 та №0013361412.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі №813/2809/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 19.02.2018 року