Постанова

від 07.02.2018 по справі 818/1504/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

(дата складання повного тексту 13.11.2017 р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1504/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участі:

представника позивача Петренко О.М.

представника відповідача Шаповал Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року по справі № 818/1504/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промальпцентр до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю Промальпцентр звернувся з позовом до суду в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 0003551407 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено (т.80, 81-85).

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 03.10.2017 року №0003551407.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а у задоволенні позову відмовити (а.с.89-94). Апелянт наголошує, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином, підставою для винесення спірного ППР слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з контрагентом за перевіряємий період.

Зазначає, що за матеріалами перевірки не підтверджується відносини Позивача з ТОВ "Торговий Альянс Меридіан" які ґрунтуються на відсутності належного документального оформлення господарської операції та відсутності у продавця товару умов для здійснення господарської операції. Товарно-транспортні накладні, надані на перевірку не можуть бути належним підтвердженням господарських операцій, оскільки не містять повної адреси пункту навантаження та оригіналу печатки вантажовідправника.

Крім того, предметом договору, укладеного між ТОВ "Промальпцентр" та ТОВ "ТА Меридіан" були листи оцинковані та мати прошивні. ТОВ "ТА Меридіан" не є виробником вказаного товару та задекларувало його придбання у ТОВ "Торговий дім "Ресурс", яке згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не декларувало придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей. За таких обставин реальність здійснення у липні 2016 господарської операції із ТОВ "ТА Меридіан" не підтверджується.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Зазначив, що факт господарських операцій позивача з його контрагентами не підтверджуються.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі. Представник посилається на незаконність та необґрунтованість спірного ППР, вказує на товарність господарських операцій з придбання товарів, їх оприбуткування та відображення у бух.обліку, та використання у власній господарській діяльності. Надані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 11.09.2017 по 15.09.2017 службовими особами ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Промальпцентр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Торговий Альян Меридіан" за липень 2016 року. За результатами перевірки складено акт від 21.09.2017 № 2329/18-28-14-07/37655103/179 (а.с.10-17).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. "а" п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2016 року на суму 62500,00 грн.

На підставі вказаного акту 03.10.2017 ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003551407, яким ТОВ "Промальпцентр" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 62500,00 грн. (а.с. 9).

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про відсутність реальних операцій постачання від ТОВ "ТА Меридіан", який не є виробником тмц. до позивача товарно-матеріальних цінностей, в зв'язку з недоліками наданих на перевірку товарно-транспортних накладних, неможливістю встановити постачання товару по ланцюгу контрагентів, відсутність сертифікату якості.

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу, які прийняті внаслідок неналежної правової оцінки фактичним обставинам.

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень ст.ст.198, 201, умовою правомірності формування Позивачем показників податкової звітності, є реальність здійснених господарських операцій по укладеним договорам з контрагентом, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

Так, пунктом 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій) визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки стосовно доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятих ним на підставі акту перевірки спірного податкового повідомлення - рішення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися о уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, що 20.06.2016 між ТОВ "Промальпцентр" (покупець) та ТОВ "Торговий Альянс Меридіан" (постачальник) укладено договір постачання товару № 2007/1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар (лист оцинкований 1 мм), визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного договору (а.с. 20-21).

На виконання вказаного договору в липні 2016 товар (лист оцинкований 1 мм), зазначений у видатковій накладній від 29.06.2016 № 2907-10 (а.с. 23) був поставлений позивачу.

ТОВ "Торговий Альянс Меридіан" зареєструвало в Єдиному реєстрі податкову накладну від 29.07.2016 № 843 на поставку ТОВ "Промальпцентр" листа оцинкованого на суму 210000,00 грн. в тому числі 35000,00 грн. ПДВ (а.с. 24).

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно з платіжним дорученням від 29.07.2016 № 1478 (а.с. 22).

Перевезення товару здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної від 29.06.2016 № 2907-01 (а.с. 25).

Крім того, 27.07.2016 між ТОВ "Промальпцентр" (покупець) та ТОВ "ТА Меридіан" (постачальник) укладено договір постачання товару № 2707/1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар (мати прошивні БСТВ), визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного договору (а.с. 26-27).

На виконання вказаного договору в липні 2016 товар (мати прошивні БСТВ), зазначений у видатковій накладній від 29.07.2016 № 2907-11 (а.с. 29) був поставлений позивачу.

ТОВ "ТА Меридіан" зареєструвало в Єдиному реєстрі податкову накладну від 29.07.2016 № 852 на поставку ТОВ "Промальпцентр" матів прошивних БСТВ на суму 165000,00 грн. в тому числі 27500,00 грн. ПДВ (а.с. 30).

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно з платіжним дорученням від 29.07.2016 № 1479 (а.с. 28).

Перевезення товару здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної від 29.06.2016 № 2907-02 (а.с. 31).

При цьому, як випливає з акту перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочинів з постачання товарів, у повному обсязі були надані перевіряючим та досліджені ними.

Так, зауваження щодо первинних документів стосувались недоліків товарно-транспортних накладних, а саме відсутності в них конкретного місця навантаження та неможливості поставки від ТОВ "ТА Меридіан" товарів за укладеними договорами з урахуванням податкової інформації щодо його контрагентів, а саме не підтвердження набуття придбаного у нього товару.

Колегія суддів вважає такі висновки, які є доводами апеляційної скарги безпідставними та зроблені без належного обґрунтування.

Так, як вбачається з матеріалів справи факт транспортування придбаного товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які містять усі необхідні реквізити. Також суду був наданий договір про надання транспортних послуг від 04.01.2016 № 04012016, укладений між ТОВ "Промальпцентр" та ФОП ОСОБА_4, на умовах якого здійснювалось перевезення придбаного позивачем товару.

Тобто, сукупністю цих документів повністю підтверджується факт транспортування придбаного товару. Відсутність конкретної адреси навантаження, в ТТН вказано м.Вишгоород, не спростовую саму суть проведеної операції. ТТН має усі підписи, печатки та інші заповнені та необхідні реквізити, а тому вважати такі ТТН не належним документами, є безпідставним.

Крім того, факт використання ТОВ "Промальпцентр" придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наданими документами, а саме: договором субпідряду, укладеного між ТОВ "Екоенергобудмонтаж" та ТОВ "Промальпцентр" на виконання робіт ремонту реактивних двигунів ВК-1, та договір, укладений між позивачем та ПАТ "Київенерго" про ремонт обладнання ТЕЦ-6, в ході виконання яких використано придбані у ТОВ "ТА Меридіан" лист оцинкований та мати прошивні БСТВ (а.с. 44-52, 53-66).

Крім того, слід зазначити, що використання придбаного товару в господарській діяльності підприємства підтверджується змістом довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також актах виконаних будівельних робіт в яких міститься інформація про використання листів оцинкованих та мати прошивні БСТВ (а.с.49зворотн.стор., 60,65).

Також слід зазначити, що в судовому засіданні представник позивача зазначила, що придбаний товар було відправлено із місця знаходження постачальника товару - м.Вишгород, а пункт розвантаження було м.Київ, за адресами надання послуг по договорам субпідряду, тобто за місцем здійснення ремонтних робіт, передбаченими умовами договору.

З матеріалів справи, акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги діючого податкового законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих послуг у безпосереднього контрагента, який, в свою чергу, зареєстрував відповідні податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по отриманні товару мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, зауваження податкового органу були відсутні, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, в момент складення податкових накладних був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні отриманих товарів, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець таких товарів.

Обов'язок ТОВ "Промальпцентр" в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості отриманих товарів. В отримувача товару при включенні сум податку, сплаченого в ціні послуги, до податкового кредиту, відсутні можливості пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету. Незважаючи на це, податковим органом право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності не тільки іншої особи - контрагента, а і осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах, тобто у подальших контрагентах постачальників.

Стосовно інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності інших осіб в ланцюгу постачання контрагентів.

Те, що ТОВ "ТА Меридіан" не є виробником товару, внаслідок чого не доведений факт його виготовлення, що свідчить про безтоварність операцій, є взагалі беззмістовним висновком в зв'язку з свободою економічної та підприємницької діяльності.

Не надання до перевірки сертифікату якості товару, як підстава для визнання такої операції безтоварної, не узгоджуються з суттю таких операцій та тим товаром, який був об'єктом операцій.

Зазначені документи, з огляду на положення та зміст Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , де вказано, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення , тобто сертифікат якості, тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції. Крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, відповідачем не доведено перед судом, що придбаний товар, відноситься до затвердженого Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за № 466/10746) Переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні .

Суд апеляційної інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем доведено здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом. Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Ні на час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, ні час розгляду справи в суді, не представлено жодних належних доказів, в тому числі наявних судових рішень, за якими встановлений злонавмисний, свідомий зв'язок між позивачем та його контрагентами спрямований на протиправне формування показників податкової звітності з ПДВ та на ухилення від належного оподаткування підприємства. Висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій є лише припущеннями податкового органу, які не підтверджуються належними та допустимими доказами в межах цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване ППР, прийняте відповідачем неправомірно.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року по справі № 818/1504/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 12 лютого 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд