Постанова

від 28.11.2018 по справі 818/1504/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

Київ

справа №818/1504/17

адміністративне провадження №К/9901/33977/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гелети С.М. від 09 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Яковенка М.М., суддів: Лях О.П., Старосуда М.І. від 07 лютого 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промальпцентр до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промальпцентр (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2017 року №0003551407.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан на підставі договорів поставки спростовуються належним чином оформленими первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 03 жовтня 2016 року №0003551407.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовідносини між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, при цьому відповідачем не надано доказів, що підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Промальпцентр з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан за липень 2016 року відповідачем складено акт від 21 вересня 2017 року №2329/18-28-14-07/37655103/179, яким встановлено порушення: - підпункту а пункту 198.1, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2016 року в розмірі 62 500, 00 грн.

В основу висновків відповідача про безтоварний характер господарських операцій щодо постачання контрагентом позивача ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан товару покладено незазначення у товарно-транспортних накладних повної адреси пункту навантаження та відсутність відтиску печатки вантажовідправника. Крім того, реальність господарських операцій з вказаним контрагентом поставлена контролюючим органом під сумнів з огляду на непідтвердження походження придбаного товару у ланцюгу постачання відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, а також ненаданням до перевірки сертифікатів якості на придбаний товар.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2017 року №0003551407, яким ТОВ Промальпцентр зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 62 500, 00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20 червня 2016 року між ТОВ Промальпцентр (покупець) та ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан (постачальник) укладено договір постачання товару №2007/1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар (лист оцинкований 1 мм), визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного договору.

На виконання вказаного договору в липні 2016 року зазначений товар був поставлений позивачу, що підтверджується видатковою накладною від 29 червня 2016 року №2907-10, товарно-транспортною накладною від 29 червня 2016 року №2907-01.

ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан зареєструвало в Єдиному реєстрі податкову накладну від 29 липня 2016 року №843 на поставку ТОВ Промальпцентр листа оцинкованого на суму 210 000, 00 грн., в тому числі 35 000, 00 грн. ПДВ.

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно з платіжним дорученням від 29 липня 2016 року №1478.

Крім того, 27 липня 2016 року між ТОВ Промальпцентр (покупець) та ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан (постачальник) укладено договір постачання товару №2707/1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар (мати прошивні БСТВ), визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного договору.

На виконання вказаного договору в липні 2016 року товар (мати прошивні БСТВ) був поставлений позивачу, що підтверджується видатковою накладною від 29 липня 2016 року №2907-11, товарно-транспортною накладною від 29 липня 2016 року №2907-02.

ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан зареєструвало в Єдиному реєстрі податкову накладну від 29 липня 2016 року №852 на поставку ТОВ Промальпцентр матів прошивних БСТВ на суму 165 000, 00 грн., в тому числі 27 500, 00 грн. ПДВ.

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно з платіжним дорученням від 29 липня 2016 року №1479.

Встановлено, що товарно-транспортні накладні містять усі необхідні реквізити, що дають змогу розкрити суть господарської операції. Також суду надано договір про надання транспортних послуг від 04 січня 2016 року №04012016, укладений між ТОВ Промальпцентр та ФОП ОСОБА_5, на умовах якого здійснювалось перевезення товару.

Факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наданими документами, а саме: договором субпідряду, укладеного між ТОВ Екоенергобудмонтаж та ТОВ Промальпцентр на виконання робіт ремонту реактивних двигунів ВК-1, та договором, укладеним між позивачем та ПАТ Київенерго про ремонт обладнання ТЕЦ-6, в ході виконання яких використано придбані у ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан лист оцинкований та мати прошивні БСТВ; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також актами виконаних будівельних робіт, в яких міститься інформація про використання листів оцинкованих та мати прошивні БСТВ.

З урахуванням зазначеного, придбаний товар було відправлено із місця знаходження постачальника товару - місто Вишгород, а пунктом розвантаження було місто Київ (за адресами надання послуг по договорам субпідряду, тобто за місцем здійснення ремонтних робіт, передбачених умовами договорів).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Наведені у касаційній скарзі доводи відповідача зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм податкового законодавства щодо права на формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

9.2. Пункт 198.1 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

9.3. Пункт 198.2 статті 198.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

9.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

9.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

10. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

10.1. Стаття 1.

10.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

10.2. Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

12. Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

13. Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

15. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15 грудня 2017 року), в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов'язань. Зокрема досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

18. Що ж до відсутності сертифікатів якості на товар, то слід зазначити, що вони не є документами податкового (бухгалтерського) обліку, а отже неподання їх платником податків, у даному випадку, не є обставиною, що може нівелювати право на формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість.

19. Доводи ж податкового органу щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан .

20. Отже, в ході розгляду справи платником податків з огляду на приписи процесуального закону, що діяв на момент прийняття оскаржуваних рішень, підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування податкового кредиту за реально вчиненими господарськими операціями.

21. Касаційний суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідних податкових вигод.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №818/1504/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду