КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2018 р. Справа№ 911/3770/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Мартюк А.І.
Чорногуза М.Г.
при секретарі: Вінницькій Т.В.
представники сторін:
від позивача: Багнюк І.В. довіреність № 01/-1 від 31.01.18;
від відповідача 1: Лазоренко Т.В. довіреність № б/н від 05.10.17;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухальянс"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2017р.
у справі № 911/3770/17 (суддя Лутак Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухальянс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінно-Спортивний клуб "Західна зірка"
2) Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне"
про стягнення 9 215 302, 36 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою б/н від 28.11.2017 (вх. № 3820/17 від 14.12.2017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінно-Спортивний клуб "Західна зірка" та Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне", у якій просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 50 000 грн. та стягнути з відповідача-1 заборгованість в сумі 9 165 302,36 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі №911/3770/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" б/н від 28.11.2017 (вх. № 3820/17 від 14.12.2017) разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі меншому, ніж встановлено законом.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" 21.12.2017 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Також в тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судовий збір сплачений в повному обсязі, відповідно до визначеної позивачем ціни позову.
11.01.2018 матеріали справи №911/3770/17, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, зобов'язано скаржника протягом 5 днів з дати вручення даної ухвали надати суду оригінал позовної заяви з доданими до неї документами, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
24.01.2018 від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 призначено розгляд справи на 14.02.2018.
02.02.2018 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналу позовної заяви з додатками.
Відповідач 2 явку представників у судове засідання не забезпечив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою б/н від 28.11.2017 (вх. № 3820/17 від 14.12.2017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінно-Спортивний клуб "Західна зірка" та Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" про стягнення заборгованості.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить:
1. Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінно-Спортивний клуб "Західна зірка" та Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" заборгованість у сумі 50 000 грн.;
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінно-Спортивний клуб "Західна зірка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" заборгованість у сумі 9 165 302,36 грн.
Отже, загальна сума заявлених позовних вимог становить 9 215 302,36 грн. (50 000 грн. + 9 165 302,36 грн.).
В якості доказу сплати судового збору, заявником до позовної заяви додано платіжне доручення №467 від 13.12.2017 на суму 137 479, 55 грн.
Повертаючи зазначену позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Київський апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання позову) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, у тому числі, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст.3 вказаного Закону судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позову) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, загальна сума заявлених позовних вимог становить 9 215 302,36 грн., отже саме з цієї суми повинен був розраховуватись та сплачуватись судовий збір.
З врахуванням наведених ставок судового збору, позивач повинен був сплатити 138 229,54 грн. судового збору (9 215 302,36 грн. х 1,5%), однак фактично ним було сплачено 137 479,55 грн., отже недоплата становить 749,99 грн.
Доводи скаржника про те, що заявлена до стягнення у п.1 прохальної частини позовної заяви сума 50 000 грн. включена до складу заявленої до стягнення у п.2 прохальної частини позовної заяви суми 9 165 302,36 грн. і судовий збір повинен сплачуватись лише з суми 9 165 302,36 грн., відхиляються колегією суддів, оскільки суперечать змісту прохальної частини позовної заяви.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 2 ст. 12 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Зазначені висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами процесуального права, які судом правильно застосовані, а доводи, викладені позивачем у апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 911/3770/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухальянс" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі №911/3770/17 - без змін.
2. Матеріали справи №911/3770/17 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.02.2018.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді А.І. Мартюк
М.Г. Чорногуз
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2018 |
Оприлюднено | 21.02.2018 |
Номер документу | 72292804 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Зеленін В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні