Постанова

від 19.02.2018 по справі 687/472/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 687/472/17

Головуючий у 1-й інстанції: Кулєбякін В.О.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

19 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року (повний текст якої складено в смт. Чемерівці 20 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до служби у справах дітей Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними дій та бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до служби у справах дітей Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 10 листопада 2016 року та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 582, 72 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 08 листопада 2016 року на контактний телефон позивача зателефонував працівник служби у справах дітей Чемеровецької РДА та повідомив про те, що 10.11.2016 року буде розглядатись заява ОСОБА_3 про його участь у вихованні малолітнього ОСОБА_4

09 листопада 2016 року позивачем до служби у справах дітей Чемеровецької РДА подано заяву, в якій остання просила відкласти розгляд звернення ОСОБА_3, що має відбутись 10.11.2016 року, на інший день та завчасно повідомити її письмово про те, коли вона може відвідати службу у справах дітей Чемеровецької РДА, для можливості ознайомитись з матеріалами заяви ОСОБА_3 та надати свої пояснення у даній справі.

Так, 06 грудня 2016 року за вих. №417/2016 позивачу надіслано лист-повідомлення про те, що засідання Комісії відбудеться 16 грудня 2016 року о 09:00 год. Також, про дату, час та місце проведення засідання позивач була повідомлена в телефоному режимі.

Враховуючи те, що 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 вдруге не з'явилась на засідання комісії, а тому більшість членів Комісії проголосували розглядати заяву у відсутності матері.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно із ст. 56 Цивільного кодексу України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту 4 пункту б частини першої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

Статтею 158 Сімейного кодексу України визначено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач була завчасно повідомлена про розгляд заяви ОСОБА_3 про його участь у вихованні малолітнього ОСОБА_4, як засобами поштового зв'язку, так і в телефонному режимі та не була позбавлена права надавати свої пропозиції, заперечення, та відповідні документи з цього приводу, однак даним правом не скористалась.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи те, що за наслідком розгляду даної адміністративної справи судом не встановлено в діях відповідача неправомірної бездіяльності, а відтак відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної та матеріальної шкоди.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.