ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 687/472/17
адміністративне провадження № К/9901/46445/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 687/472/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до служби у справах дітей Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними дій та бездіяльності,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області (суддя Кулєбякін В. О.) від 14 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Матохнюк Д. Б., Сапальова Т. В., Боровицький О. А.) від 19 лютого 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до служби у справах дітей Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 10 листопада 2016 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 582,72 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що 09 листопада 2016 року та 16 грудня 2016 року ОСОБА_1 направила заяви до служби у справах дітей Чемеровецької РДА з роз`ясненням про те, що в інтересах дитини розгляд заяви ОСОБА_2 є передчасним та просить: відкласти розгляд звернень ОСОБА_2 , що має відбутись 10 листопада 2016 року та 16 грудня 2016 року на інший день; завчасно повідомити її письмово про те, коли вона може відвідати службу у справах дітей Чемеровецької РДА, для можливості ознайомитись з матеріалами заяви ОСОБА_2 , та надати свої пояснення у даній справі, після чого завчасно повідомити письмово про розгляд заяви ОСОБА_2 службою у справах дітей Чемеровецької РДА (органом опіки та піклування); про розгляд даної заяви, повідомити її письмово. Зазначає, що на її заяви служба у справах дітей Чемеровецької РДА відповіді не надала, та орган опіки та піклування Чемеровецької РДА прийняв розпорядження від 30 грудня 2016 року № 424/2016 року, тим самим порушивши її права та права і інтереси малолітньої дитини. В зв`язку з цим ОСОБА_1 довелось звертатись до суду щодо визнання незаконним та скасування розпорядження. Вважає, що відмова відповідачів розглянути її заяви від 10 листопада 2016 року, 16 грудня 2016 року та надати відповідь по них є незаконною. У зв`язку з тим, що з вини відповідачів порушені гарантовані Конституцією України права позивача на розгляд її звернення і ненадання обґрунтованої відповіді, їй заподіяно матеріальну шкоду спричинену транспортними витратами представника для поїздки в судові засідання з приводу оскарження рішення служби у справах дітей про участь батька у вихованні дитини та моральну шкоду спричинену такими протиправними діями, щодо розгляду її заяви.
3. Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, у березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, а справу направити на новий судовий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - суддя-доповідач, Білоус О. В., Шарапа В. М.) від 04 квітня 2018 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору; поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень; відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.
6. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 717/0/78-20 від 30 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
7. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
9. Станом на 30 червня 2020 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 листопада 2016 року на контактний телефон позивача зателефонував працівник служби у справах дітей Чемеровецької РДА та повідомив про те, що 10 листопада 2016 року буде розглядатись заява ОСОБА_2 про його участь у вихованні малолітнього ОСОБА_3
11. 10 листопада 2016 року позивачем до служби у справах дітей Чемеровецької РДА подано заяву, в якій остання просила відкласти розгляд звернення ОСОБА_2 , що має відбутись 10 листопада 2016 року, на інший день та завчасно повідомити її письмово про те, коли вона може відвідати службу у справах дітей Чемеровецької РДА, для можливості ознайомитись з матеріалами заяви ОСОБА_2 та надати свої пояснення у даній справі.
12. 06 грудня 2016 року за вих. № 417/2016 позивачу надіслано лист-повідомлення про те, що засідання Комісії відбудеться 16 грудня 2016 року о 09:00 год. Також, про дату, час та місце проведення засідання позивач була повідомлена в телефонному режимі.
13. Враховуючи те, що 16 грудня 2016 року ОСОБА_1 вдруге не з`явилась на засідання комісії, а тому більшість членів Комісії проголосували розглядати заяву у відсутності матері.
14. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розгляду заяв, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
16. Зокрема, суди попередніх інстанцій, з посиланням на положення Сімейного кодексу України дійшли висновку, що позивач була завчасно повідомлена про розгляд заяви ОСОБА_2 про його участь у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , як засобами поштового зв`язку, так і в телефонному режимі та не була позбавлена права надавати свої пропозиції, заперечення, та відповідні документи з цього приводу, однак даним правом не скористалась.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
18. Зокрема, скаржник зазначила, що розгляд звернення позивача мав би відбутися відповідно до Конституції України та Закону України Про звернення громадян , натомість судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо порушення відповідачами порядку надання відповіді на звернення позивача.
19. Крім цього, суди попередніх не надали оцінки обставинам, що мають значення для справи, оскільки лист-повідомлення відповідача від 06 грудня 2016 року, в якому зазначалося, що засідання комісії відбудеться 16 грудня 2016 року, відправлено позивачу лише 21 грудня 2016 року.
20. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
23. За правилом п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
26. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 10 листопада 2016 року.
27. Підставами для звернення з такими вимогами стала її незгода з бездіяльністю відповідачів щодо не розгляду її звернення, відповідно до Закону України Про звернення громадян .
28. Крім цього, у матеріалах справи наявна заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а. с. 129) про збільшення позовних вимог, а саме про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви від 16 грудня 2016 року.
29. Зміст позовних вимог, правові підстави звернення до суду та пов`язані з цим фактичні обставини підлягали обов`язковому встановленню судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи з наданням їм правової оцінки в межах таких підстав, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
30. Згідно ч. 1 - 3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
31. В той же час, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції під час прийняття ними судових рішень не надали належної та обґрунтованої оцінки ні змісту позовних вимог, ні правовим підставам звернення до суду та пов`язаними з цим фактичними обставини справи, що підлягали обов`язковому встановленню в ході розгляду справи з наданням їм правової оцінки.
32. Суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували обставини щодо отримання відповідачами звернень ОСОБА_1, надання на них відповідей, відповідність таких відповідей вимогам Закону України Про звернення громадян , а також дотримання строків розгляду таких звернень.
33. По суті, позовні вимоги та підстави звернення з позовом до суду у спірних правовідносинах залишені судами поза увагою, оцінка всім аргументам учасників справи не надано. Так само не надано жодного обґрунтування доводам позивача щодо того, що відповідачами порушено вимоги Закону України Про звернення громадян . Оцінка судів попередніх інстанцій спірним правовідносинам здійснена зовсім з інших підстав.
34. З огляду на викладене, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не можна вважати такими, що відповідають вимогам ст. 242 КАС України.
35. Крім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що судом першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 244 КАС України, згідно з якими суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
36. Не зважаючи на те, що у межах цієї справи неможливо встановити наявність або відсутність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог без дослідження самих звернень, а також відповідей та такі звернення, суди попередніх інстанцій, не запропонували особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає та які впливають на вирішення справи по суті. Відтак, суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування обставин справи та дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
37. Отже, суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування обставин справи.
38. За змістом ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
40. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
41. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування та постановити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
42. При цьому, Суд зазначає, що чинна ст. 20 КАС України, а саме її частина перша, визначає виключний перелік спорів, який підсудний місцевим загальним судам як адміністративним судам, до якого не включено оскарження дій та бездіяльності відповідачів у спірних правовідносинах, що виникли в межах розгляду цієї справи. Проте, згідно з частиною 2 цієї статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
43. Отже, спір у цій справі повинен розглядатися Хмельницьким окружним адміністративним судом.
44. Відповідно до ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 687/472/17 скасувати.
Справу № 687/472/17 направити на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2020 |
Оприлюднено | 01.07.2020 |
Номер документу | 90090434 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні