Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/12680/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/12680/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого,

суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

здійснивши розгляд в письмовому провадженні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД Групп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (суддя Щербаков С.О.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (головуючий - Чорногуз М.Г., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.) у справі №910/12680/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД Групп"

про стягнення 270 897, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2017 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача збитків в розмірі 270 897, 60 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору підряду від 12.10.2015 №29/ОР-15 було сплачено відповідачу вартість робіт з гасіння породних відвалів шахти "Гірник" в обсязі, зазначеному в акті виконаних робіт за грудень 2015 року. Однак, позивачем 31.10.2016 було проведено службове розслідування, яким встановлено, що відповідачем у вказаному акті відображено невиконані ним обсяги робіт з гасіння природних відвалів у кількості 13 605 м 3 на суму 270 897,60 грн., у зв'язку з чим між сторонами було складено підписаний без заперечень та скріплений печатками сторін корегувальний акт приймання виконаних робіт, а відтак грошові кошти у розмірі 270 897,60 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (суддя Щербаков С.О.), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (судді: Чорногуз М.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 270 897,60 грн. заборгованості.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем було відображено в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року фактично невиконані ним обсяги робіт з гасіння породних відвалів у кількості 13 605 м3 та при цьому визнано вказані недоліки у своїй роботі шляхом проставлення підпису і відтиску печатки на акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за грудень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 (КБ-3) щодо коригування форми КБ-3 за грудень 2015 року на підставі акта службового розслідування від 31.10.2016. При цьому позивачем невиконані відповідачем роботи були оплачені у повному обсязі (з урахуванням перевищення).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та постанову, у позові відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів статей 4-2, 4-3, 22, 34, 41 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що була чинною на момент розгляду справи в суді першої інстанції та її перегляду в суді апеляційної інстанції, оскільки, на його думку, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про задоволення позову на підставі неналежних доказів, поданих позивачем, та не дослідили справжність підпису представника відповідача на корегувальному акті прийняття виконаних робіт та на довідці про вартість робіт за допомогою відповідної судової експертизи. При цьому суд першої інстанції не забезпечив можливість для представника відповідача бути присутнім під час розгляду справи чим порушив принцип рівності та змагальності учасників процесу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Здійснивши перегляд в письмовому провадженні касаційної скарги, переглянувши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 854 ЦК якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 ЦК встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що підставою для проведення розрахунку за виконані підрядні роботи є передання таких робіт підрядником та прийняття їх замовником шляхом складення відповідного акта.

Пунктами 4.1. та 4.2. укладеного між сторонами договору підряду від 12.10.2015 №29/ОР-15 передбачено, що прийняття замовником робіт, виконаних підрядником за цим договором, оформлюється актами виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3. Підрядник після закінчення виконання робіт надає замовнику в двох примірниках оформлені та підписані КБ-2в та КБ-3. Замовник розглядає надані йому підрядником КБ-2в та КБ-3 та у разі відсутності у нього зауважень до результатів виконаних робіт, посвідчує їх своїм підписом та печаткою і повертає по одному примірнику КБ-2в та КБ-3 підряднику.

Відповідно до пункту 3.6. вказаного договору замовник сплачує підряднику ціну цього договору шляхом проміжних платежів за виконані роботи протягом 10 банківських днів після посвідчення підписами та печатками сторін акта приймання-виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних за цим договором будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

У грудні 2015 року сторонами було складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за ХІІ 2015 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ХІІ 2015 (формаКБ-3) відповідно до яких відповідачем виконані, а позивачем прийняті підрядні роботи згідно з договором на загальну суму 797 523, 60 грн. При цьому позивач за визначені у вказаному акті підрядні роботи розрахувався у повному обсязі, сплативши 797 523, 60 грн. за платіжним дорученням № 4746 від 21.12.2015.

31 жовтня 2016 року за результатами службового розслідування, проведеного на підприємстві позивача з метою встановлення причин, умов та обставин, що спричинили розбіжності між документальним відображенням та фактичним обсягом розроблення ґрунту породного відвалу шахти "Гірник", яке здійснювалося за договором від 12.10.2015 № 29/ОР-15, комісія прийшла, зокрема, до висновку, що існує розбіжність між документальним відображенням та фактичним обсягом розроблення ґрунту породного відвалу ш. "Гірник"; розбіжність складає ок. 13605 м3; в результаті підприємство сплатило підряднику за об'єми робіт, що фактично не були виконані, у зв'язку з чим підприємству завдані збитки.

За змістом пункту 4.5. договору від 12.10.2015 при виявленні в розрахунках за виконані роботи (форми КБ-2в та КБ-3, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості виконання будівельних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

20 грудня 2016 року сторонами за договором підряду № 29/ОР-15 від 12.10.2015 складено акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за грудень 2016 року коригування форми КБ-3 за грудень 2015 року на підставі акта службового розслідування від 31.10.2016 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 (КБ-3) коригування форми КБ-3 за грудень 2015 року на підставі акта службового розслідування від 31.10.2016, відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ перевищено на суму 270 897,60 грн. Зазначені документи підписані обома сторонами та скріплені печатками відповідних підприємств.

Відповідно до частини першої статті 852 ЦК якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 5.4.5. вищезазначеного договору підрядник зобов'язаний відшкодувати за власний рахунок в повному обсязі всі завдані замовнику збитки.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається в т.ч. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

У даному випадку, таким майном є грошові кошти, які позивачем були сплачені у встановленому договором порядку із розрахунком на належне виконання відповідачем робіт. При цьому у випадку не зазначення у акті за ХІІ 2015 року (форма КБ-2в) робіт, що не виконувались, у позивача була б відсутня необхідність нести витрати у розмірі 270 897,60 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи, що відповідачем було відображено в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року фактично невиконані ним обсяги робіт з гасіння породних відвалів у кількості 13 605 м3 та при цьому визнано вказані недоліки у своїй роботі шляхом проставлення підпису і відтиску печатки на акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за грудень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 (КБ-3) щодо коригування форми КБ-3 за грудень 2015 року на підставі акта службового розслідування від 31.10.2016, а також враховуючи норми частини другої статті 530 ЦК, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 270 897, 60 грн. збитків.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Посилання скаржника на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2016 і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.12.2016, на підставі яких господарські суди попередніх інстанцій прийняли рішення про задоволення позову, не були підписані директором відповідача ОСОБА_2 та є підробленими, а результати службового розслідування позивача є неналежними доказами не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки, як зазначив апеляційний господарський суд, вказані довідка та акт разом з підписами уповноважених сторін містять також печатки сторін. При цьому відповідачем не надано жодних доказів, що будь-яка особа підприємства відповідача була притягнута до відповідальності за незаконне користування печаткою чи доказів втрати печатки або звернення до правоохоронних органів з приводу підроблення документів або викрадення чи привласнення штампів, печаток підрядника, а відтак відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.12.2016, акті приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2016 є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у вчиненні дій з погодження зазначених документів. Одночасно суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) касаційний суд не має права, зокрема вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Що стосується доводів скаржника про те, що матеріали службового розслідування позивача не були подані разом з позовною заявою, однак місцевий господарський суд прийняв та розглянув вказані матеріали в порушення процесуальних прав відповідача є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, матеріали службового розслідування були подані позивачем до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 02.08.2017.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний господарський суд зобов'язаний був призначити судову почеркознавчу експертизу є безпідставними, оскільки за вимогами статті 41 ГПК, в редакції, яка була чинною на момент розгляду справи в суді першої інстанції та її перегляду в суді апеляційної інстанції, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, і можливе лише за наявності підстав, визначених частиною першою вказаної статті. Такі підстави апеляційним судом встановлено не було, а відтак зазначений суд обґрунтовано залишив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи без задоволення.

Посилання в касаційній скарзі на те, що не повідомлення позивачем відповідно до умов договору від 12.10.2015 про дату початку перебігу п'ятиденного строку до закінчення роботи свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми також є помилковим, оскільки відповідно до пункту 3.6. вказаного договору замовник сплачує підряднику ціну цього договору шляхом проміжних платежів за виконані роботи протягом 10 банківських днів після посвідчення підписами та печатками сторін акта приймання-виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних за цим договором будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, а відтак, враховуючи, що сторонами 21.12.2015 було складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за ХІІ 2015 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ХІІ 2015, скориговано їх 20.12.2016 та позивачем надіслано відповідачу претензію про сплату ним спірної суми 27.12.2016 відповідачем прострочено виконання зобов'язання з відшкодування надмірно сплачених позивачем коштів.

Доводи касаційної скарги про те, що місцевий господарський суд не забезпечив можливість для представника відповідача бути присутнім під час розгляду справи чим порушив принцип рівності та змагальності учасників процесу є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 було відкладено розгляд справи на 14.09.2017 в т.ч. у зв'язку з неявкою представника відповідача. Рекомендованим повідомленням про вручення підтверджується отримання відповідачем вказаної ухвали 21.08.2017. Враховуючи викладене, отримавши позовну заяву разом з додатками, ухвали про порушення та відкладення розгляду справи, відповідач не був позбавлений можливості зазначити свої міркування щодо вказаних документів, ознайомитись з матеріалами справи, подати відповідні заперечення та направити у судове засідання 14.09.2017 уповноваженого представника. При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та доведеність порушення відповідачем зобов'язання щодо відшкодування позивачу збитків, порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не вбачається.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи, що в силу положень ст.300 ГПК не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД Групп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №910/12680/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я.Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков