Рішення

від 19.02.2018 по справі 333/7441/17

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Унікальний номер справи 333/7441/17

Номер провадження 2/333/645/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 19 лютого 2018 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товарна біржа Центральна універсальна біржа Запоріжжя , про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину квартири, -

в с т а н о в и в :

13 грудня 2017 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину квартири.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 9 жовтня 1999 р. позивач уклав з відповідачем ОСОБА_2 шлюб. В період шлюбу за спільні кошти вони придбали у відповідача ОСОБА_3 через Товарну біржу Центральна універсальна біржа Запоріжжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 31 липня 2001 р. Вказана квартира відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на момент придбання квартири, є спільною сумісною власністю подружжя. На цей час в проваджені суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до позивача про розірвання шлюбу. Оскільки вони не знайшли порозуміння щодо поділу квартири, позивач просить суд здійснити поділ майна в рівних частках, визнати за ним право власності на ? частини спірної квартири, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 14 грудня 2017 р. позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків. (а.с. 12)

Ухвалою судді від 22 грудня 2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду суду, відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи встановлено строки для подачі відповідних заяв по суті справи. (а.с. 15-16)

Відповідач ОСОБА_2 в межах встановленого судом строку подала відзив на позов, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що спірна квартира придбана її батьком ОСОБА_3 16 червня 1998 р. З моменту придбання квартири в ній мешкав її брат ОСОБА_4 В березні 2001 р. в квартирі стала мешкати вона з чоловіком - ОСОБА_1 Позивач стверджує, що 31 липня 2001 р. вона купила у батька квартиру через товарну біржу. Але вона не пам'ятає цього, не пам'ятає укладення договору купівлі-продажу квартири. Більш того, на вказану дату вони з позивачем не мали таких грошей, щоб придбати квартиру. На той час вони тільки закінчили медичний університет, працювали інтернам, мали невелику зарплату, тому не могли придбати квартиру. Саме з цієї причини батько надав їм квартиру для проживання. 7 квітня 2004 р. батько помер, а вони залишились мешкати в квартирі. По цей час право власності на спірну квартиру зареєстровано за батьком, квартира не є сумісною спільною власністю подружжя, тому відповідач просить у задоволені позову відмовити, стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 23 500 грн. (а.с. 22-25)

Після отримання відзиву на позов позивач у встановлений судом строк відповідь на відзив не подав, надіславши до суду клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду від 31 січня 2018 р. клопотання позивача про витребування доказів задоволено, з Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори витребувано інформацію щодо відкриття після смерті ОСОБА_3 спадкової справи. (а.с. 55-56, 63, 66)

Зазначений у позові відповідач ОСОБА_3 помер 7 квітня 2004 р., що підтверджено копією свідоцтва про смерть. (а.с. 41) Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, судом зроблено запит у нотаріальну контору щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 За повідомленням Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась (а.с. 66), що свідчить про відсутність правонаступників. Ухвалою суду від 19 лютого 2018 р. провадження у справі в частині позову до ОСОБА_3 закрито в зв'язку з його смертю на підставі ст. 255 ч.1 п. 7 ЦПК України. (а.с. 69-70)

Представник третьої особи Товарної біржи Центральна універсальна біржа Запоріжжя в судове засідання не з'явився, однак суд вважає можливість розглянути справу за його відсутності, оскільки рішення суду не може вплинути на права та обов'язки третьої особи.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Наданими позивачем копіями документів встановлено, що він зареєстрований 25 лютого 1997 р. в квартирі за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 5) 9 жовтня 1999 р. в органі РАГСу позивач уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 7) Згідно копії договору купівлі-продажу від 31 липня 2001 р. ОСОБА_2 в результаті проведення на Центральній універсальній біржі Запоріжжя біржових торгів придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3. Договір зареєстровано на Центральної універсальної біржи Запоріжжя . (а.с. 8)

Вважаючи, що вказана квартира придбана в період зареєстрованого шлюбу, вона відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на час придбання квартири, є спільною сумісною власністю подружжя, позивач просить суд поділити квартиру та визнати за ним право власності на ? частину квартири.

Наданими відповідачем ОСОБА_2 копіями документів встановлено, що вона є дочкою ОСОБА_3 (а.с. 31), мешкає та зареєстрована 6 березня 2001 р. в спірній квартирі. (а.с. 26-29) Згідно копії договору купівлі-продажу квартири, посвідченому 16 червня 1998 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 881, ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_3. Право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру зареєстровано 17 червня 1998 р. у Запорізькому бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційний напис на копії договору. (а.с. 35-36)

Згідно копії свідоцтва про смерть 7 квітня 2004 р. ОСОБА_3 помер. (а.с. 41)

За повідомленням Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась (а.с. 66), що свідчить про відсутність правонаступників.

При вирішені спору суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на час укладення біржового договору купівлі-продажу спірної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно зі ст. 69 ч.1 СК України, що діє на цей час, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Однак суд не вважає можливим визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження права спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру позивачем надано ксерокопію договору купівлі-продажу від 31 липня 2001 р. (а.с. 8) Однак вказаний документ суд не може визнати достовірним доказом з таких підстав.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В порушення зазначених вимог процесуального законодавства позивач оригінал договору купівлі-продажу квартири від 31 липня 2001 р. суду не надав, долучена до позову копія договору у встановленому чинним законодавством порядку не засвідчена. Оскільки відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії договору оригіналу (а.с. 42), а оригінал договору позивачем не подано, суд при вирішені спору не бере до уваги копію договору купівлі-продажу від 31 липня 2001 р. (а.с. 8)

Крім того, судом приймається до уваги, що вказаний договір відповідно до ст. 227 ЦК Української РСР, який діяв на час укладення договору, нотаріально не посвідчений, у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів не зареєстрований.

Посилання позивача на те, що положення ст. 227 ЦК Української РСР не розповсюджувались на придбання квартир, є безпідставним.

Посилання позивача на положення ст. 15 Закону України Про товарну біржу , згідно якій угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, суд вважає помилковим, оскільки вказаний Закон є спеціальним нормативним актом щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним стосовно укладення договорів, з останнього питання спеціальними є норми ЦК України. З огляду на вказане договір щодо придбання на біржових торгах об'єкту нерухомості потребує оформлення в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

З наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину квартири задоволенню не підлягають.

Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідачем заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 23 500 грн., з яких 13 500 грн. - вартість наданих послуг, пов'язаних з розглядом справи, 10 000 грн. - гонорар адвокату.

У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Договором про надання правничої допомоги, укладеним 2 січня 2018 р. між адвокатом ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2, передбачено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 10 000 грн., який визначено за домовленістю сторін; клієнт окрім гонорару сплачує адвокату вартість наданих послуг при наданні правничої допомоги, перелік та вартість яких визначається в розрахунку обсягу вартості наданих послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої допомоги та в акті виконаних робіт при наданні правничої допомоги. Клієнт, погоджуючись з проведенням фактичних витрат, компенсує їх адвокату, а у разі відсутності коштів на їх оплату своєчасного повідомляє про це адвоката. За клієнта виплата адвокату гонорару та витрат може бути здійснена третіми особами. (а.с. 44)

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач надала суду витяг із договору про надання правничої допомоги від 2 січня 2018 р., копію свідоцтва адвоката ОСОБА_6 про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, розрахунок обсягу та вартості наданих послуг, акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги, квитанцію до приходного касового ордеру. (а.с. 44, 45-46, 47-48, 49, 50)

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості наданих послуг та акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги адвокат на надання відповідачеві правничої допомоги витратив 15 год., вартість визначених послуг по наданню правничої допомоги визначається у розмірі 900 грн. за одну годину роботи при наданні консультацій, опрацювання наданих матеріалів, підготовки позовної заяви, відзивів, відповіді на відзив, складання інших документів процесуального характеру, пов'язаного з розглядом справи, тощо. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 13 500 грн. (900 х 15), гонорар, передбачений договором, 10 000 грн., усього 23 500 грн. (а.с. 47-48)

На підтвердження сплати вказаних витрат відповідач надала суду квитанцію до приходного касового ордеру від 16 січня 2018 р. на суму 13 500 грн. (а.с. 50) Сплата адвокату гонорару в сумі 10 000 грн. документально не підтверджена.

За змістом ст. 141 ч.2 ЦПК України витрати на правничу допомогу у разі відмови в позові покладаються на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що витрати, понесені відповідачем, пов'язані з розглядом справи; розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, яка складає 240 000 грн., та вважає за необхідно частково задовольнити клопотання відповідача, стягнувши з позивача на його користь 13 500 грн. - витрати на правничу допомогу, відмовивши у задоволені клопотання про стягнення гонорару в сумі 10 000 грн., виплата якого відповідачем документально не підтверджена.

Зменшити суму витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню, суд не вправі з огляду на таке.

За змістом ст. 137 ч.5, 6 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач, отримавши від відповідача відзив на позов з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, з клопотанням про зменшення розміру витрат до суду не звернувся, неспівмірність вказаних витрат не довів.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товарна біржа Центральна універсальна біржа Запоріжжя , про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину квартири відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП 22852005857, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, витрати на правничу допомогу в розмірі 13 500 грн.

У задоволені клопотання ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 гонорару в сумі 10 000 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.А. Фунжий