Рішення

від 08.02.2018 по справі 826/9815/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2018 року 15 год. 44 хв. № 826/9815/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засіданні Багрій М.В., за участі представників позивача - Семенюк О.В., Сивко О.Ю., представника відповідача - Малогіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкових повідомлень рішень,

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 лютого 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 року №0015691404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 16.08.2016 року №188/26-15-14-04-03/37470510 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях, зазначивши на відповідність дій та рішень контролюючого органу вимогам чинного законодавства України

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" (код 37470510) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (код 39631634) за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2016 року на суму 433 333 грн.

За результатами перевірки складено акт від 16.08.2016 року №188/26-15-14-04-03/37470510 та винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 30.08.2016 року №0015691404, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 433 333 грн.

Вважаючи, рішення відповідача протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 - п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (підрядник) договори про надання послуг (робіт) з ремонту приміщень №01/03/16-02 та №01/03/16-01від 01.03.2016 року, відповідно до умов яких Замовник доручає , а підрядник приймає на себе виконання ремонтних робіт в обсягах та за ціною, що наводиться в П.3 договору. Кошторисна документація (специфікація) складається окремо, та є невідємною частиною Договорів. Усі розбіжності та доповнення до Договорів обговорюються сторонами в додатках, які підписуються та скріплюються печатками ( при наявності) обох сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано до суду наступні документи: акти кошториси-виконаних робіт (послуг), кати прийняття виконаних робіт, інформацію про вартість виконаних будівельних робіт, акти надання послуг.

Також, позивачем надано договори оренди нежитлових приміщень, в яких Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" надавались послуги з ремонту приміщень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вищезазначених договорів про надання послуг (робіт) з ремонту приміщень №01/03/16-02 та №01/03/16-01від 01.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" мало надати послуги з ремонту приміщень загальною площею 808,3 кв. м.

При цьому, як вбачається з акту перевірки відповідно до поданого ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" податкового розрахунку сум доходу нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І квартал 2016 року кількість працюючих на підприємстві складала лише 9 осіб.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня будь яка інформація про вищезазначених осіб, які посади вони займали у ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП".

Водночас, суд не бере до уваги надані позивачем фотографії, як доказ проведення Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" ремонтних робіт, оскільки по- перше, суд не може встановити за якими адресами здійсненні ремонтні роботи, по-друге, в суду відсутня інформація щодо попереднього стану приміщення.

Крім того, в матеріалах справи наявний вирок Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2016 року по справі №753/10768/16-к яким затверджено угоду від 31.05.2016 року про визнання винуватості між прокурором Піяком К.Л. та обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за якою ОСОБА_6 визнати винною у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст.205, ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання: за ч.3 ст.27, ч.1 ст.205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 н.м.д.г., що становить 8500 гривень. за ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України у розмірі 3000 н.м.д.г., що становить 51000 гривень.

Так, вироком зокрема встановлено, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7, на початку листопада 2015 року, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на придбання суб'єкта господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, познайомилась з раніше незнайомим їй ОСОБА_8 та усвідомлюючи, що ОСОБА_8 знаходиться в скрутному матеріальному становищі, запропонувала їй за грошову винагороду перереєструвати на її ім'я в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Глобал Інвест Груп (код ЄДРПОУ 39631634). Не усвідомлюючи протиправний характер дій запропонованих ОСОБА_6, та не усвідомлюючи, що підприємство придбається (перереєстровується) з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 погодилась на таку пропозицію та надала ОСОБА_6 копію свого паспорта громадянина України та ідентифікаційний номер платника податків, а ОСОБА_6 отримавши вказані документи через деякий час за адресою свого проживання: АДРЕСА_1, виготовила необхідні для придбання та перереєстрації ТОВ Глобал Інвест Груп на ім'я ОСОБА_9 документи, в яких ОСОБА_8 значилась засновником та директором вказаного підприємства.

Перереєстрація ТОВ Глобал Інвест Груп (код ЄДРПОУ 39631634) в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податків, відкриття поточного рахунку та отримання печатки підприємства надало можливість ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ Глобал Інвест Груп , здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції.

У цьому випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені Товариства, немає відомостей щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені Товариства.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що на момент укладення договорів про надання послуг (робіт) з ремонту приміщень між ТОВ "ЛК-ТРАНС" та ТОВ Глобал Інвест Груп вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засуджені громадяни не являлись посадовими особами ТОВ Глобал Інвест Груп .

Суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків.

Таким чином, відповідно про відсутність реального характеру господарських операцій в залежності від їх предметності можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: відсутність необхідної кількості працівників на підприємстві, що унеможливлює їх виконання, документальних доказів руху матеріалів між позивачем та ТОВ Глобал Інвест Груп , необхідних для виконання спірних підрядних робіт, відомостей по рахункам бухгалтерського обліку 90 "Собівартість реалізації", 23 "Виробництво", які б розкрили інформацію про формування позивачем собівартості підрядних робіт за рахунок витрат по господарським операціям з ТОВ Глобал Інвест Груп .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не спростовані доводи податкового органу про неможливість виконання зазначених господарських операцій з боку ТОВ Глобал Інвест Груп .

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання послуг у ТОВ Глобал Інвест Груп , а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі роботи виконувались, тому наявні у позивача первинні документи, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, зважаючи на не підтвердження документально реальності господарських операцій за участю позивача та його контрагена-ТОВ Глобал Інвест Груп , суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, відсутність підстав для його скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, підсумовуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа