Постанова

від 14.02.2018 по справі 815/1927/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1927/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Пятіної В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

30.03.2017 мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2017 № 000431402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 431 грн., та № 000432402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 208 176 грн., в т.ч. за основним платежем на 966 541 грн. та штрафними санкціями - 241 635 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по поставці товару та виконанню робіт силами ячменю від ТОВ «СПЕЦБІЛД» , ТОВ «ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС» , ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» , оскільки позивач отримав товар та роботи та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про правомірність дій при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначав, що судом не враховані доводи позивача про підтвердження первинними документами господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами-постачальниками. Судом не прийнято до уваги, що господарські операції узгоджуються з основними видами діяльності контрагентів-постачальників, підписи у видаткових накладних осіб, що поставили та прийняли товар, узгоджуються з підписами у договорах поставки, в яких зазначені прізвища посадових осіб.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки МП у формі ТОВ "Колійник" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої 03.03.2017 року складений акт № 115/15-32-14-02/13919207, встановлені порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 12 431 грн., п.44.1 ст.44, п.198.1 - п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 966 541 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «СПЕЦБІЛД» , ТОВ «ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС» , ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» по поставці товару та виконанню будівельних робіт.

На підставі акту перевірки 20.03.2017 ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 000431402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 431 грн.,

- № 000432402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 208 176 грн., в т.ч. за основним платежем на 966 541 грн. та штрафними санкціями - 241 635 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведення податковим органом нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками, зазначеними у акті перевірки.

Судова колегія частково погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, врегульований ст.198 ПК України, відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пункт 44.1 ст.44 ПК України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З акту перевірки вбачається, що видами діяльності МП у формі ТОВ "Колійник" є будівництво споруд (КВЕД 42) та реконструкція, будівництво, ремонт, технічне обслуговування залізничних, трамвайних та підкранових шляхів (КВЕД 42.12). У період з 01.01.2014 по 21.12.2016 позивач здійснював фінансово-господарську діяльність у сфері будівництва під'їзних рельсових колій (т.1 а.с.89-90).

Для здійснення господарської діяльності 12.11.2013 рок між ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» (замовник) та МП у формі ТОВ «Колійник» (підрядник) укладений договір підряду №157/13х, предметом якого є ремонт ділянки залізничної колії №3, двох стрілочних переводів №№13, 15 і з'їзду між ними на залізничній колії №3 районного парку, що входять до складу ділянки залізничної колії довжиною 6678 м. в межах Іллічівського морського рибного порту до передпоромного парку залізничної станції Іллічівськ-Поромна, розташованого за адресою м Іллічівськ, село Бурлача Балка, вул.Центральна №1-Ж, а також ділянок залізничної колії №№ 8, 9 Морського парку Іллічівського морського рибного порту, із строком дії договору - до повного завершення робіт (т. 5 а.с. 41-47).

02.01.2014 року МП у формі ТОВ «Колійник» уклав договір підряду № 3 з ТОВ "Іллічівський зерновий термінал", предметом якого є виконання позивачем, як підрядником, робіт по технічному обслуговуванню внутрізаводських залізничних колій ТОВ "Іллічівський зерновий термінал" зі строком виконання до 31.12.2014 (т.5 а.с.33-40).

Як зазначає позивач, для виконання взятих на себе зобов'язань він уклав договори підряду 12.04.2014 з ТОВ "Промсерфер плюс" та 02.01.2014 з ТОВ "Спецбілд".

Суд першої інстанції вірно погодився з доводами податкового органу про нереальність вказаних операції із субпідрядниками, оскільки за наявністю первинних документів на підтвердження виконання робіт (податкові накладні, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, оплата робіт), відсутні докази спроможності вказаних підприємств виконати зазначені роботи.

Так, згідно податкової інформації, яка наведена в акті перевірки, підприємства не володіють достатніми трудовими ресурсами (3-6 осіб), відсутні основні засоби, у тому числі транспортні засоби, які необхідні для виконання робіт, зазначені у первинних документах (кранова техніка, автокрани, екскаватори, навантажувачі, пересувні електростанції та інше) (стор 20-25 акту перевірки).

Судова колегія враховує, що позивачем не надано доказів передачі субпідрядникам власної техніки, в т.ч. для виконання зварювальних та ремонтних робіт, що за відсутності власних потужностей унеможливлювало виконання ними ремонтних робіт у заявлених обсягах.

З витребуваної судом першої інстанції від Адміністрації Іллічівського морського порту інформації вбачається, що МП у формі ТОВ "Колійник" складав заяви на оформлення пішохідних та автотранспортних перепусток на територію Іллічівського морського порту у 2015 році лише на своїх працівників та щодо переміщення власного вантажного транспорту (т.6 а.с.166-250, т.7 а.с.1-6). З наведеного вбачається, що заявок на переміщення працівників ТОВ "Промсерфер плюс" або ТОВ "Спецбілд" позивач не складав.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку про не підтвердження реальності угод з ТОВ "Промсерфер плюс" та ТОВ "Спецбілд", що свідчить про неправомірне збільшення податкового кредиту за рахунок вказаних операцій з ТОВ "Промсерфер плюс" на суму ПДВ 65 660,25 грн., з ТОВ "Спецбілд" на суму ПДВ 9 949,00 грн., а всього на суму 75 609,25 грн.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо не підтвердження операцій з контрагентами ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» по поставці товарів.

У вказаних контрагентів позивач згідно первинних документів отримав товар з урахуванням специфіки підрядних робіт по ремонту та технічному обслуговуванню залізничних колій відповідно до договорів підряду, укладених позивачем протягом 2014-2016 років з ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» , ТОВ "Іллічівський зерновий термінал", КФ "ВЕСТТ", ПрАТ "АДМ Іллічівськ", ТОВ "ОСОБА_4 СНГ", ТОВ "Новотех-Термінал", ПАТ "Ексимнефтепродукт", ТОВ СПФ "Трансспецбуд", ДП "Адміністрація морських портів України", ТОВ "Саншайн Термінал", а саме: шпали дерев'яні, плити переїзні, костилі шляхові, прокладки гумові для шпал, болти закладні, клеми, розпірки стрілочного переведення, деталі стрілочного переведення, механізми перевідні, шурупи шляхові, милиці шляхові, рейки старопридатні, шайби пружинні шляхові, а також будівельні матеріали щебінь, арматура, бетон, що підтверджує використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Судова колегія не погоджується з доводами податкового органу, з якими помилково погодився суд першої інстанції, що наявність певних недоліків у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, а саме: у видаткових накладних відсутні прізвища посадових осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції, в зв'язку з чим неможливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, у ТТН - не вказано конкретну адресу розвантаження, лише м.Іллічівськ, не зазначено вид операції, час прибуття, вибуття, простою транспорту, відсутні підписи водіїв, є достатніми підставами для висновку про нереальність операцій з вказаними контрагентами.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено судом першої інстанції операції з ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» відображено позивачем у бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, К-т 631. Крім того, факт отримання позивачем будівельних матеріалів та інших товарів від деяких із зазначених контрагентів-постачальників підтверджується актами приймання-передачі товару від позивача до замовників таких робіт, які в подальшому використовувались позивачем для виконання підрядних робіт (т.5 а.с.12-13, т.9 а.с.15,26).

Судова колегія також враховує, що перелік робіт та матеріалів, зазначених у технічному завданні, яке є додатком до договорів підряду із ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» , ТОВ "Іллічівський зерновий термінал" та інших, а також визначених у путьових роботах, які є виконаними на підставі актів прийому виконаних робіт із зазначеними контрагентами-покупцями робіт, свідчить про отримання позивачем товару за переліком та обсягом, зазначеним у видаткових та податкових накладних, виписаних контрагентами-постачальниками.

Неспеціалізована оптова торгівля є видом діяльності майже всіх контрагентів-постачальників товару та передбачає посередницьку діяльність у такій торгівлі. (т.1 а.с.117-176).

Посередництво у торгівлі не потребує наявності у контрагентів-постачальників спеціального штату, основних засобів та виробничих потужностей. Тому доводи податкового органу, з якими помилково погодився суд першої інстанції, що відсутність у контрагентів-постачальників товару умов для ведення господарської діяльності, в т.ч. трудових ресурсів, впливає на спроможність контрагента позивача виконати умови договору поставки, судова колегія вважає непідтвердженими.

Крім того, як вбачається з акту перевірки та податкових розрахунків сум доходів, нарахованих на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, що надані відповідачем на вимогу суду, такі контрагенти позивача, як ТОВ "Лейквуд", ПП "Інвестдорсервіс", ТОВ "Будінвестсервіс", ТОВ "Аріал-Торг", ТОВ "Гесада Компані", ТОВ "Промостар", ТОВ "Гольфстрім" мали у своєму штаті на період здійснення господарських операцій з позивачем від 3 до 15 осіб (стор.48 акту перевірки, т.11 а.с.130-152, т.5 а.с.213), що спростовує доводи податкового органу про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів.

Судова колегія враховує, що підставою для проведення перевірки МП у формі ТОВ "Колійник" стало власне звернення підприємства в зв'язку із запланованою зміною керівного складу, що підтверджується листом позивача від 13.02.2017 № 1302-17 та наказом про проведення перевірки № 303 від 16.02.2017 (т.5 а.с.150-151).

Як зазначив представник відповідача, перелік підприємств, за взаємовідносинами з якими позивачу зменшено податковий кредит, визначений перевіряючими з переліку осіб, яким анульовано свідоцтва ПДВ.

Судова колегія зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій по поставкам товарів позивачу його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Обставини анулювання їм свідоцтв платників ПДВ здійснено значно пізніше, що підтверджується офіційними даними із сайту ДФС (т.1 а.с.179-193).

Підставою для висновку про не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» також стала податкова інформація щодо вказаних контрагентів позивача, з якої вбачається неможливість проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам з іншими контрагентами в зв'язку із незнаходженням підприємства за податковою адресою, відсутність або недостатність трудових ресурсів, виробничих потужностей (т.5 а.с.159-248).

Разом з цим, з наданої податкової інформації, а також з акту перевірки вбачається декларування контрагентами позивача своїх зобов'язань. Так, у ТОВ "Троодос", ПП Інвестдорсервіс, ТОВ "Гольфстрим ТМ", ТОВ "Гесада компані", ТОВ "Аширбадон", ТОВ "Будінвестсервіс", ТОВ "Лейквуд", ТОВ "Максима консалтинг", ТОВ "Штрихмед", ТОВ "Магнат ПК, ТОВ "Майдан центр інвест" відсутнє відхилення між власними податковими зобов'язаннями та податковим кредитом позивача (т.5 а.с.161,171,185,195,199-201,209,215,218,228,294 т.6 а.с.6,), у ТОВ "Делмакс ЛТД" є відхилення на 9 976,32 грн. із загальної суми ПДВ - 98 886,52 грн. (т.5 а.с.177). Податкова інформація щодо ТОВ "Дрімтаун" та ТОВ "Промостар Україна" в матеріалах справи відсутня, що не дає можливості надати їй правову оцінку.

Позивач є кінцевим споживачем товару, а тому доводи ДФС, які викладені у податкової інформації, щодо неможливості встановлення походження товару по ланцюгу постачання, на думку судової колегії, не можуть бути покладені у вину позивачу та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої операції.

Крім того, судова колегія зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Судова колегія зазначає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДФС повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою зменшення податкових зобов'язань. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє. У даній справі ДФС не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Наявна в матеріалах справи інформація щодо існування кримінальних проваджень, починаючи з 2014 року відносно посадових осіб ПП "Івестдорсервіс" за ст.ст.205 ч.2, 212 ч.3 КК України, починаючи з 2016 року відносно посадових осіб ТОВ "Штрихмед" за ст.364 ч.2 КК України та ТОВ "Майдан центр інвест" за ст.191 ч.1 КК України, не містить даних про притягнення їх до відповідальності за фіктивне підприємництво або щодо надання пояснень такими посадовими особами про непричетність до господарської діяльності підприємства. Кримінальні провадження з обвинувальними висновками відносно посадових осіб зазначених підприємств до суду не направлялись.

Оцінюючи надані позивачем як до перевірки, так і до суду першої інстанції, копії договорів поставки, видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних, рахунків, актів передачі товару, платіжних доручень про безготівкову оплату товарів, беручі до уваги використання отриманого товару у власній господарській діяльності для виконання договорів підряду із своїми контрагентами-замовниками робіт, судова колегія приходить до висновку про підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» .

Проте, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо підписання податкової накладної від 26.09.2014 № 78, виданої від імені ТОВ "БУДІНДОСЕРВІС", не уповноваженою особою, а саме: попереднім директором ОСОБА_5, в той час як з 23.09.2014 директором підприємства була ОСОБА_6 (т.2 а.с.87, т.1 а.с.126-129).

Згідно вказаної податкової накладної сума ПДВ по поставці рейок 1 групи склала 9 874,80 грн. Тому податковий кредит позивача мав бути зменшений на вказану суму, а відтак обґрунтованими є нарахування зобов'язань з ПДВ на суму 9 874,80 грн.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку, що доводи податкового органу, з якими помилково погодився суд першої інстанції про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «ТРООДОС» , ТОВ «ЛЕЙКВУД» , ПП «АШИРБАДОН» , ТОВ «БУДІНДОСЕРВІС» , ТОВ «ДЕЛМАКС ЛТД» , ТОВ «МАГНАТ ПК» , ТОВ «МАКСИМА КОНСАЛДІНГ» , ТОВ «ГОЛЬФСТРИМ ТМ» , ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» , ТОВ «ШТРІХМЕД» , ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ» , ТОВ «ДРІМТАУН» , ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ» , ТОВ «ГЕСАДА КОМПАНІ» , ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА» та віднесення до валових витрат суму по господарській операції з ТОВ "ГОЛЬФСТРИМ ТМ" зроблені без урахування всіх обставин справи та ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень.

Разом з цим з урахування відсутності трудових ресурсів, виробничих потужностей, підтвердженими є обставини нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Промсерфер плюс" та ТОВ "Спецбілд", про що зазначалось раніше.

Враховуючи, що на визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток по ППР № НОМЕР_1 на суму 12431 грн. вплинуло віднесення до валових витрат суми по операції з ТОВ "Гольфстрим ТМ", воно підлягає скасуванню в повному обсязі, податкові зобов'язання з ПДВ по ППР № НОМЕР_2 підлягають скасуванню частково за вирахуванням сум ПДВ по операціям з ТОВ "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", ТОВ "СПЕЦБІЛД" та частково ТОВ "БУДІНДОСЕРВІС".

Оскільки сума ПДВ по операціям з ТОВ "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", ТОВ "СПЕЦБІЛД" та частково ТОВ "БУДІНДОСЕРВІС" складає 85 383,8 грн., ППР № НОМЕР_2 підлягає скасуванню на 1 113 790 грн., з яких основний платіж складає 891 032 грн. та штрафні санкції (25%) - 222 758 грн.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками товарів, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.317 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання по розподіл понесених судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, судова колегія враховує, що частина задоволених вимог (1 113 790 грн.) від заявлених (1 220 607 грн.) складає 91,25%. Тому понесені позивачем витрати на сплату судового збору, як при подачі позову, так і при подачі апеляційної скарги, всього в розмірі 38 449,11 грн., підлягають пропорційному відшкодуванню задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 35 084,81 грн. (91% від 38 449,11), які і підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року скасувати з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 20.03.2017 року № НОМЕР_2 частково - на суму 1 113 790 грн., в т.ч. за основним платежем 891 032 грн. та штрафними санкціями на суму 222 758 грн., № НОМЕР_1 - повністю.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (ЕДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" (ЕДРПОУ 13919207) витрати на оплату судового збору в розмірі 35 084,81 (тридцять п'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 20 лютого 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко