Ухвала

від 23.04.2018 по справі 815/1927/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2018 року

Київ

справа №815/1927/17

касаційне провадження №К/9901/37222/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №815/1927/17 за адміністративним позовом Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" у березні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2017 № 0004311402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12431 грн., та № 0004321402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1208176грн.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 26.09.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.02.2018 (повний текст складено 20.02.2018), з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 про виправлення описки, скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0004321402 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 101446,25 грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.03.2017 № 0004311402 повністю. В решті позову відмовив.

Головне управління ДФС в Одеській області звернулося 06.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018.

Верховний Суд ухвалою від 23.03.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 23.03.2018 була отримана відповідачем 02.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922839007.

На виконання вимог ухвали від 23.03.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору у зв'язку із тим, що на реєстраційному рахунку Головного управління ДФС в Одеській області відсутні кошти для сплати судового збору через безперервне стягнення грошових коштів за рішеннями суду.

У підтвердження обставин щодо відсутності фінансової можливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги по справі №815/1927/17 скаржником надано копії листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 05.03.2018, 14.03.2018, 15.03.2018, 28.03.2018, 30.03.2018 про стягнення сум за виконавчими провадженнями.

Скаржник у клопотанні про продовження строку для усунення недоліків також зазначає про те, що Головним управлінням ДФС в Одеській області вчинялися всі можливі дії щодо отримання додаткових асигнувань за КЕКВ 2800 задля сплати бюджетних зобов'язань, а саме - звернення з листом від 06.03.2018 до виконуючого обов'язків Голови ДФС щодо виділення додаткових коштів для сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Копія листа від 06.03.2018 щодо виділення додаткових коштів для сплати судового збору не свідчить про вчинення дій з метою виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги, датованої 23.03.2018.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №815/1927/17.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 23.03.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №815/1927/17.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №815/1927/17 за адміністративним позовом Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна