Постанова

від 13.02.2018 по справі 804/1829/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа №804/1829/14

касаційне провадження №К/9901/9092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 (суддя Серьогіна О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 (головуючий суддя - Юхименко О.В., судді: Мельник В.В., Нагорна Л.М.) у справі № 804/1829/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В.І.Ф. до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В.І.Ф. звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000042204 та рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.10.2013 № 3439/10/04-36-10-04-09 про результати розгляду скарги.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 09.04.2014 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000042204. В задоволенні позову в іншій частині відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2014 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 2.6 глави 2, пункту 4.2 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що неоприбуткування в касовій книзі відокремленим підрозділом спірних сум готівки, які проведені із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, свідчить про неповне оприбуткування ним грошових коштів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової служби у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю В.І.Ф. за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 52, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання бігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт від 29.07.2013 № 196/04/36/23/25010554.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000042204, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 389798,05 грн.

Перевіркою встановлено порушення господарською одиницею пунктів 2.2, 2.7 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з огляду на неоприбуткування в касовій книзі готівкових коштів у сумі 77959,68 грн., які в період з 01.07.2013 по 25.07.2013 проведено з використанням реєстратора розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

В розглядуваній ситуації судами з'ясовано, що відокремленим підрозділом позивача суми фактичних надходжень готівки в загальному розмірі 77959,68 грн. зафіксовано у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та внесено відповідні записи до книги обліку розрахункових операцій на їх підставі.

В той же час, обґрунтовуючи свою позицію, орган доходів і зборів вказував про те, що готівкові кошти у день їх одержання не проведено відокремленим підрозділом по касовій книзі.

Слід враховувати, що за змістом пункту 4.2 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книжки та веденням книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Таким чином, обов'язок відокремленого підрозділу вести касову книгу залежить від змісту здійснюваних ним готівкових операцій.

Як встановлено судовими інстанціями, відокремлений підрозділ позивача не здійснював операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, що контролюючим органом не заперечується, а вся отримана виручка після її оприбуткування у відповідності до вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вилучалась через реєстратор розрахункових операцій із застосуванням операції службова видача для інкасації в банківську установу.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача в даному випадку правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю В.І.Ф. штрафних (фінансових) санкцій згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі № 804/1829/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк