Постанова

від 08.02.2018 по справі 813/4478/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11864/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Судової-Хомюк Н.М., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, судді - Гулкевич І.З., Ланкевич А.З., м. Львів, повний текст постанови складений 06 листопада 2017 року) у справі №813/4478/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕТ-ГАЛИЧИНА до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним протоколу, визнання протиправною і скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕТ-ГАЛИЧИНА звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило скасувати постанову №18/24пз/1013-6/5910-16 від 30 вересня 2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову № 18/24пд/1013-6/5910-16 від 30.09.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ-ГАЛИЧИНА» (ЄДРПОУ 39049078, вул. Кар'єрно-Вапняна, 2 с. Розвадів, Миколаївський район, Львівська область) 3335,50 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 - будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про будівельні норми - державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 СКЛАД ОСОБА_2 ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО - ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на капітальний ремонт будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин.

Відповідно до п. 3.9 ДБН А.2.2-3-2014 СКЛАД ОСОБА_2 ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - Наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Відповідно до ч.4. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Апелянт зазначає, що суд безпідставно вважає вказану споруда не є об'єктом будівництва та розміщені позивачем бочки не є об'єктом будівництва, та перебувають на його території виключно для тимчасового зберігання.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.08.2016р. посадовими особами структурного підрозділу відповідача у Львівській області у присутності директора позивача згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі колективного звернення мешканців с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, скерованого дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.08.2016 №40-4543-кол (вх.р. №1013/16/1-770 від 18.08.2016). направлення на здійснення позапланової перевірки від 22.08.2016 №1291/16-пз та від 21.03.2016 №445/16-пз проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на об'єкті будівництва: будівництво складу мінеральних добрив на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області по вул. Кар'єрно-Вапняна, 2 в с. Розвадів Миколаївського району Львівської області.

На час перевірки встановлено, що позивач на орендованій ним земельній ділянці без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації розпочало будівництво складу рідких мінеральних добрив, а саме на час перевірки на фундаментних подушках змонтовано 11 ємностей з'єднаних між собою трубопроводами, для зберігання рідкого мінерального добрива.

Роботи розпочато без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги ст. 7, ч. 1 ст. 9, абз, 3, 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без права на виконання будівельних робіт зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 (об'єкт відноситься до III категорії складності згідно ДСТУ-Н Б 8.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» ).

30.09.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцію України прийнято постанову № 18/24пз/1013-6/5910-16 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації - на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судом першої інстанції при обґрунтованості позовних вимог про протиправність спірного рішення враховувались наявні в матеріалах справи заключення експерта, головного інженера проектів ТОВ «Промпроект» , кваліфікаційний сертифікат АС №003777, в якому зазначено, що згідно ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівлі та споруди, що виконані без улаштування фундаментів, відносяться до тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності; висновок №23 судового експерта ОСОБА_3 від 22.09.207 року будівельно-технічного дослідження по заяві директора позивача щодо встановлення способу встановлення горизонтальних ємностей, в якому зазначено, що земляні роботи по влаштуванню з заглибленням в основу ґрунту не проводились, фундаменти під ємності з заглибленням в основу ґрунту не влаштовані, ємності за класифікацією відносяться до класу «Резервуари, силоси та склади» , ємності в такому вигляді як вони влаштовані на земельній ділянці з метою зберігання, з конструктивної точки зору демонтувати та перемістити ємності в інше місце не пошкоджуючи самі конструкції є можливим.

Згідно ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , в редакції на час прийняття спірного рішення, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» .

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Взявши до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу не було необхідності подавати та отримувати зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт, відповідно позивачем не порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243,308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі №813/4478/16 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у випадку відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складений 08 лютого 2018 року.