Рішення

від 07.02.2018 по справі 806/3312/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/3312/17

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю:

представників позивача Каменчука А.П., Крилова Т.М.,

представника відповідача Татарчука Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронас" звернулось до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірок, за результатами яких складено акт №2008/15-01 від 02.11.2015, акт №3655/15-03 від 22.12.2015 та акт №4488/12-03 від 11.08.2016 протиправними;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0002671501, від 28.01.2016 №0000281503, від 20.09.2016 №0006911203 та №0006921203.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що про проведення жодної з перевірок ТОВ "Агронас" (щодо податку на прибуток, податку на додану вартість, орендної плати) не повідомлялось, наказ про їх проведення не виносився, адже в актах вказувалось про проведення камеральної перевірки, натомість фактично в кожному випадку проводились документальна перевірка.

Наголошує, що пунктом 3 Розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71- ' И "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів /країни, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з діленням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. За твердженнями позивача, контролюючий орган за наявності діючого мораторію на проведення перевірок протиправно вчинив спірні дії по проведенню перевірок.

На думку позивача, питання своєчасності сплати податкового зобов'язання (податкового боргу) не відноситься до предмету камеральної перевірки проведеної відповідачем, а згідно з пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки.

Крім того, наголошує, що на день проведення перевірки - 22 грудня 2015 року та на дату винесення повідомлення-рішення від 28.01.2016 №0000281503 існувало судове рішення, що набрало законної сили, про скасування зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, на підставі яких Житомирською ОДПІ застосовані штрафні санкції.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд справи призначено на 17.01.2018 о 09:50.

В судове засідання призначене на 17.01.2018 о 09:50 прибули представники позивача та представник відповідача. В судовому засіданні було оголошено перерву до 30.01.2018 на 12:00 у зв"язку із непідготовкою до розгляду справи представника відповідача.

В судове засідання призначене на 30.01.2018 на 12:00 прибули представники позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні для надання додаткового часу представнику Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області для ознайомлення із матеріалами справи. Наступне судове засідання призначено на 07.02.2018 о 12:00.

В судове засідання призначене на 07.02.2018 о 12:00 прибули представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив від 29.01.2018 (а.с. 57-63).

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №23/06-30-10-04 від 15.01.2018 (а.с. 49-50)

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронас" (код ЄДРПОУ 20414057) як юридична особа зареєстровано 29.03.1996, дата запису: 20.10.2004, номер запису: 1 287 120 0000 000057 та на момент виникнення спірних правовідносин як платник податків перебуває на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Відповідно до акту про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету №2008/15-01 від 02.11.2015 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по податкових деклараціях за квітень-грудень 2010 року, січень - грудень 2011, січень - грудень 2012, лютий, квітень - червень, вересень - грудень 2013, липень - грудень 2014, лютий 2015 та уточнюючих розрахунках №82 від 24.01.2011; №9048709903 від 08.08.2013; №9058777799 від 19.09.2013; №9072893464 від 13.11.2013; та №9036369369 від 25.06.2014. (а.с. 16-19)

За результатами виявлених порушень та на підставі акту перевірки №2008/15-01 від 02.11.2015 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "ш" №0002671501 від 12.11.2015 яким позивачу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов'язано сплатити штраф у розмірі 14 076,20 грн. (а.с. 31)

Згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №3655/15-03 від 22.12.2015 головним державним інспектором на підставі пп.19.1.1 п.19.1 ст.19, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка відповідно податкового повідомлення-рішення №0002272301 від 20.08.2009 платника податку на прибуток ТОВ "Агронас" (а.с. 34-35)

Відповідачем за результатами виявлених порушень та на підставі акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015 за затримку на 2017 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 311 грн. донараховані зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 262,20грн, про що винесено податкове повідомлення-рішення №0000281503 від 28 січня 2016 року. (а.с. 32)

Відповідно до акту камеральної перевірки про порушення терміну сплати податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб від 11.08.2016 №4488/12-03, контролюючим органом проведена перевірка камеральна перевірка ТОВ "Агронас" по питанню несвоєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, відповідно до податкових декларацій з плати за землю від 06.02.2013, від 20.02.2014р., від 14.02.2015 та від 17.02.2016. (а.с. 23)

За результатами перевірки та на підставі акту 11.08.2016 №4488/12-03 відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0006911203, яким позивача за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 8900,40 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 890,04 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (а.с. 29);

- податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0006921203 позивача за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 1231,25 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 246,25 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (а.с. 30).

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, що перевірки проведені всупереч діючому мораторію, із грубим порушенням норм податкового законодавства, а прийняті за їх результатами спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказана норма кореспондується із положеннями пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові) виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Питання предмету камеральної перевірки також розкрито у листі Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 №11920/7/15-0217, відповідно до якого під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання. Уся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подання наступної за поданою звітності.

Як встановлено із преамбули акту №2008/15-01 від 02.11.2015, посадовими особами контролюючого органу на підставі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по податкових деклараціях за квітень-грудень 2010 року, січень - грудень 2011, січень - грудень 2012, лютий, квітень - червень, вересень - грудень 2013, липень - грудень 2014, лютий 2015 та уточнюючих розрахунках №82 від 24.01.2011; №9048709903 від 08.08.2013; №9058777799 від 19.09.2013; №9072893464 від 13.11.2013; та №9036369369 від 25.06.2014.

Суд зазначає, що питання своєчасності сплати податкового зобов'язання (податкового боргу) не відноситься до предмету камеральної перевірки. Вказаний висновок також узгоджується із положень пп. 75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, відповідно до положень якого предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ "Агронас" з питань, які не є предметом камеральної перевірки.

Суд наголошує, що невиконання вимог Податкового кодексу України в частині щодо недотримання порядку проведення перевірки має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Вказана правова позиція також висловлювалась Верховним Судом України в постанові від 25.01.2015 у справі №21- 425а14.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, законодавець встановив імперативну заборону на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік. При цьому, вказана заборона стосується будь-яких видів перевірок, тобто документальних, фактичних або камеральних. Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 у справі №818/1452/15.

Заборона на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках також узгоджується зі змістом листа ДФС України від 06.05.2015 №16102/7/99-99-15-02-02-17. (а.с. 101)

Виключення з цієї заборони передбачені лише якщо суб'єкт господарювання має обсяг доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік; перевірка проведена з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України; у випадку, якщо суб'єкт господарювання ввозить на митну територію України та/або виробляє та/або реалізує підакцизні товари (з 01 січня 2015 року).

Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік сума загального оподатковуваного доходу, отриманого позивачем від провадження господарської діяльності за 2015 рік становить 2 425 881 грн, що є менше встановленого законодавцем критерію у 20 мільйонів гривень.

Суд зазначає що, ТОВ "Агронас" не підпадає під жодне виключення із заборони на проведення перевірок, встановленої п. 3 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". Так, обсяг його доходів за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, камеральна перевірка призначена не за заявкою суб'єкта господарювання, не за дозволом Кабінету Міністрів, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, позивач також не здійснює операцій з підакцизними товарами.

Відповідачем в порушення ч. 2 с. 77 КАС України не надано суду доказів на підтвердження правомірності дій контролюючого органу щодо проведення вказаної камеральної перевірки за наявності діючого законодавчо встановленого мораторію на її проведення.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, мас право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено з розрахунку штрафної санкції наведеного в таблиці №1 акту перевірки №2008/15-01 від 02.11.2015, між датою визначення грошових зобов'язань платником у деклараціях за квітень - грудень 2010 року, січень - грудень 2011, січень-березень 2012 року та уточнюючого розрахунку №82 від 24.11.2011 та датою операції (згідно назви рядка таблиці) пройшло більше законодавчо встановленого граничного строку у 1095 днів. (а.с. 17-19)

Суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що контролюючим органом проведено перевірку суб'єкта господарювання за період, що перевищує 1095 днів. Відповідач не може стягувати (зараховувати) кошти на сплату зобов'язань по деклараціях поза межами строку давності, передбаченого п.102.1 Податкового кодексу України, та, відповідно й застосовувати штрафні санкції або нараховувати пеню. За таких обставин, законодавчі підстави для нарахування санкцій за порушення термінів сплати відсутні.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах доказів, суд наголошує, що камеральна перевірка ТОВ "Агронас", результати якої оформлені актом №2008/15-01 від 02.11.2015, проведена контролюючим органом щодо питань, які є предметом документальної, а не камеральної перевірки, всупереч наявному діючому мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках та за період, що перевищує встановлений Податковим кодексом України термін у 1095 днів.

Суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив від 29.01.2018 та звертає увагу, що факт несвоєчасності сплати позивачем податку на додану вартість по податкових деклараціях спростовується змістом наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень про сплату податків ТОВ "Агронас" (а.с. 66-67, 71-72, 75-76, 79, 82, 85, 88, 94, 97, 100, 104).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №2008/15-01 від 02.11.2015 є протиправними, а прийняте за результатами такої перевірки та на підставі акту перевірки №2008/15-01 від 02.11.2015 податкове повідомлення-рішення форми "ш" №0002671501 від 12.11.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку діям Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015, суд зазначає наступне.

Згідно преамбули акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015, головним державним інспектором на підставі пп.19.1.1 п.19.1 ст.19, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка відповідно податкового повідомлення-рішення №0002272301 від 20.08.2009 платника податку на прибуток ТОВ "Агронас". (а.с. 34-35). Як встановлено зі змісту акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015 контролюючим органом встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України. (а.с. 34-35).

Суд наголошує, що перевірка своєчасності сплати грошових зобов'язань не є предметом камеральної перевірки. Крім того, підпунктом 75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України не передбачено такої підстави для перевірки як податкове повідомлення-рішення.

Також, суд звертає увагу, що вказану перевірку проведено контролюючим органом за наявності діючого законодавчо встановленого мораторію на її проведення.

За змістом акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015, відповідач вказує, що платник податків самостійно визначив собі суму грошового зобов'язання.

Згідно даних таблиці, наведеної на сторінці акту №3655/15-03 від 22.12.2015 граничний термін сплати грошових зобов'язань у сумі 1311 грн. є 30.08.2009, дата сплати -10.03.2015, кількість днів затримки сплати - 2017.

Відповідно до положень п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України граничним строком визначення грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, є закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Суд зазначає, що строки стягнення грошових зобов'язань з податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення №0002272301 від 20.08.2009 на дату сплати, 10.03.2015, минув, адже становить 2017 днів, що більше граничного строку, передбаченого п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.

Враховуючи положення п.102.1 та п.102.4 Податкового кодексу України, платник податків є вільним від такого грошового зобов'язання та відповідно, штрафні санкції не можуть бути нараховані на такі грошові зобов'язання.

Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0002272301 від 20.08.2009, зокрема, були предметом розгляду в адміністративній справі №2а-6664/09/0670.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 у справі №2а-6664/09/0670 позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 20.08.2009 року №00022723-01, №0002282301.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року - без змін. (а.с. 20-22)

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалів справи доказів, суд зазначає, що як на момент проведення, перевірки - 22 грудня 2015 року так на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 28.01.2016 №0000281503 існувало судове рішення, що набрало законної сили, про скасування зобов'язань ТОВ "Агронас" з податку на прибуток та податку на додану вартість, на підставі яких відповідачем застосовані штрафні санкції.

На вимогу суду представник відповідача пояснень стосовно проведення контролюючим органом перевірки на підставі скасованого в судовому порядку податкового повідомлення-рішення не надав.

Суд також звертає увагу, що скасованим у судовому порядку податковим повідомленням-рішенням №0002272301 від 20.08.2009 ТОВ "Агронас" було визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 47 733 грн. в т.ч. 31 823 грн. - за основним платежем, 15911 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями). Водночас, відповідно до змісту акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015 (а.с. 34-35), розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015 (а.с. 33) та спірного податкового повідомлення-рішення №0000281503 від 28.01.2016, позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток (визначеного скасованим у судовому порядку податковим повідомленням-рішенням №0002272301 від 20.08.2009) у розмірі 1 311,00 грн. Представником відповідача пояснень з приводу розбіжності розміру грошового зобов'язання надано суду не було.

Крім того, представником відповідача в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано доказів на підтвердження правомірності дій контролюючого органу щодо проведення вказаної камеральної перевірки за наявності діючого законодавчо встановленого мораторію на її проведення.

Відповідачем також не доведено правомірності визначення грошового зобов'язання суб'єкту господарювання та застосування штрафних (фінансових санкцій) поза межами строку давності, передбаченого п.102.1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015 є протиправними, а прийняте за результатами такої перевірки та на підставі акту перевірки №3655/15-03 від 22.12.2015 податкове повідомлення-рішення №0000281503 від 28.01.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку діям Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №4488/12-03 від 11.08.2016, суд зазначає наступне.

Згідно преамбули акту перевірки №4488/12-03 від 11.08.2016 є актом камеральної перевірки ТОВ "Агронас" по питанню несвоєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб. Відповідно до описової частини акту перевірки №4488/12-03 від 11.08.2016, перевірка проведена відповідно до податкових декларацій з плати за землю від 06.02.2013, від 20.02.2014, від 14.02.2015 та від 17.02.2016.

Питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Податковим кодексом України податків є предметом документальної перевірки. (пп.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України).

Суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що про проведення перевірок ТОВ "Агронас" (щодо податку на прибуток, податку на додану вартість, орендної плати) товариство не повідомлялось, наказ про їх проведення не виносився, оскільки в актах перевірки зазначалося про проведення камеральної перевірки, хоча перевірки проводились щодо відомостей та з питань, які є предметом дослідження документальної перевірки.

Суд наголошує, що вказана камеральна перевірка проведена контролюючим органом за наявності діючого законодавчо встановленого мораторію на її проведення.

Відповідачем в порушення ч. 2 с. 77 КАС України не надано суду доказів на підтвердження правомірності дій контролюючого органу щодо проведення вказаної камеральної перевірки за наявності діючого законодавчо встановленого мораторію на її проведення.

Крім того, представник відповідача на вимогу суду не зміг пояснити дії контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки з питань, які є предметом документальної перевірки. Доказів на підтвердження таких дій представником відповідача на вимогу суду також надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №4488/12-03 від 11.08.2016 є протиправними, а прийняті за результатами такої перевірки та на підставі акту перевірки №4488/12-03 від 11.08.2016 податкові повідомлення-рішення №0006911203 від 20.09.2016, №0006921203 від 20.09.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірок, за результатами яких складено акти перевірки №2008/15-01 від 02.11.2015, №3655/15-03 від 22.12.2015, №4488/12-03 від 11.08.2016 та винесення на їх підставі спірних податкових повідомлень рішень №0002671501 від 12.11.2015, №0000281503 від 28.01.2016, №0006911203 від 20.09.2016, №0006921203 від 20.09.2016.

Відповідач при проведенні зазначених перевірок та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України.

З метою відновлення порушеного права позивача та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірок, за результатами яких складено акт №2008/15-01 від 02.11.2015, акт №3655/15-03 від 22.12.2015 та акт №4488/12-03 від 11.08.2016, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області: №0002671501 від 12.11.2015; №0000281503 від 28.01.2016; №0006911203 від 20.09.2016; №0006921203 від 20.09.2016.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №217 від 05.12.2017 на суму 600,00 грн., №223 від 06.12.2017 на суму 1000,00 грн. та №232 від 22.12.2017 на суму 1 600,00 грн. позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 200,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області 3 200,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" (вул. Звягільського, 25, Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402. Код ЄДРПОУ 20414057) до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (майдан Перемоги, 2, Житомир, 10014. Код ЄДРПОУ 39904577) про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області по проведенню перевірок, за результатами яких складено акти перевірки №2008/15-01 від 02.11.2015, №3655/15-03 від 22.12.2015, №4488/12-03 від 11.08.2016;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області: №0002671501 від 12.11.2015; №0000281503 від 28.01.2016; №0006911203 від 20.09.2016; №0006921203 від 20.09.2016.

Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 12 лютого 2018 року.