Ухвала

від 09.11.2018 по справі 806/3312/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2018 року

Київ

справа №806/3312/17

касаційне провадження №К/9901/62031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.

розглянув матеріали касаційної скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду 07.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 в адміністративній справі №806/3312/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронас" у грудні 2017 року звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2015 №0002671501, від 28.01.2016 №0000281503, від 20.09.2016 №0006911203, №0006921203.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2018 позовні вимоги задовольнив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.08.2018 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 залишив без змін.

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області 19.09.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду 07.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 75 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд ухвалою від 01.10.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 01.10.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №806/3312/17 є вимоги про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2015 №0002671501, від 28.01.2016 №0000281503, від 20.09.2016 №0006911203 та №0006921203.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що питання своєчасності сплати податкового зобов'язання (податкового боргу) не відноситься до предмету камеральної перевірки, а відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки. Невиконання вимог Податкового кодексу України щодо недотримання порядку проведення перевірки має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.

Отже, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі щодо визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2015 №0002671501, від 28.01.2016 №0000281503, від 20.09.2016 №0006911203 та №0006921203, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду 07.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 в адміністративній справі №806/3312/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронас" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.А.Гончарова