Рішення

від 05.02.2018 по справі 810/2813/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року № 810/2813/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Рітейл Центр до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство Рітейл Центр з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2016 №0000232204, №0000242204.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 17.05.2017 у справі призначено судову економічну експертизу.

У зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Дудіна С.О. щодо здійснення правосуддя на виконання вимог частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого ОСОБА_1 суддів України № 30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями), згідно з підпунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.4.4 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 810/2813/16.

Згідно автоматичної системи документообігу дану справу передано на розгляд судді Лапію С.М. та 16.11.2017 прийнято цим суддею до провадження.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - протиправними.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, а також не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідачем на підставі наказу № 896 від 26.10.2015, згідно п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1, ст.75, п. 77.1, п.77.4, ст. 77, п. 82.1, ст. 82 ПК України проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 13.09.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої було складено акт від 01.03.2016 №161/22-4/38734018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції, що діяла до 31.12.2014 року), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік на суму 5 254 877 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла до 31.12.2014 року), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 260 636 грн., в т.ч. по періодам: за березень 2014р. на суму 513 942 грн., за квітень 2014р. на суму 540 560 грн., за травень 2014р. на суму 589 755 грн., за червень 2014р. на суму 2 616 379 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку з не підтвердженням реальності господарських відносин між позивачем та ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 за березень, квітень, травень, червень, грудень 2014 року, а також з ТОВ Інтер профі груп за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2014 року.

Як слідує з акту перевірки, податковим органом було отримано податкову інформацію від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно якої первинна документація, яка була підписана ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Стиль Медіа , не відповідає вимогам законодавства щодо оформлення документації, що, в свою чергу, свідчить про фіктивний характер господарських відносин між вказаними юридичними особами, а тому товар, роботи (послуги), що були виконані ТОВ Стиль Медіа на користь ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 , не спричинили реального настання правових наслідків, і відповідно, вказані роботи (послуги) відсутні у ланцюгу постачання від ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 до контрагенті-покупців.

Також в акті перевірки посадовими особами податкового органу зазначено про те, що на адресу відповідача отримано від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Інтер ОСОБА_3 (код за ЄДРПОУ 39035140) по взаємовідносинах з покупцями та постачальниками за період з 01.02.2014 по 31.10.2014 року - додаток №8 до акту перевірки, згідно якого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за період з 01.02.2014 по 31.10.2014 року.

Крім того, відповідачем зазначено, що контрагентами ТОВ Інтер ОСОБА_3 за період березень - серпень 2014 року були: ТОВ ПАН-ТЕКС (код ЄДРПОУ 38322445), ТОВ АЙПІТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38441983), ТОВ Еко-Сервіс (код ЄДРПОУ 32155487), ПП Діслав (код ЄДРПОУ 37963151), ТОВ Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611), які згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних поставляли на адресу ТОВ Інтер ОСОБА_3 послуги з брошурування документів, послуги з прибирання приміщень, навантажувально-розвантажувальні роботи, видалення грибків та плісняви на об'єктах, дератизації приміщень, очищення каналізацій і водостоків, обслуговування сантехнічного обладнання, обслуговування опалювальних систем, фасування овочів, юридичні послуги.

Таким чином, по ланцюгу постачання відповідачем встановлено надання різнопланових послуг, що потребують значної чисельності трудових ресурсів та певної кваліфікації працівників. Крім того, встановлено факт підміни номенклатури наданих послуг по ланцюгу постачання.

Інформація щодо придбання ТОВ Інтер ОСОБА_3 у ТОВ ЛАПЛАН (код ЄДРПОУ 33153611) товарів (робіт, послуг) у березні, квітні 2014р. згідно даних ЄРПН відсутня, оскільки формування податкового кредиту у березні, квітні 2014р ТОВ Інтер ОСОБА_3 здійснено за рахунок податкових накладних (менше 10 тис.грн.) в кількості 128 шт. на загальну суму ПДВ 1073729,30 грн., що виписані ТОВ ЛАПЛАН , у зв'язку з чим не можливо встановити номенклатуру (ідентифікувати товар) придбаного товару.

Крім того, відповідачем зазначено про те, що господарські операції ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер профі груп не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення відповідних операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, податковим органом зазначено про те, що згідно з даними автоматизованої системи Перегляд результатів співставлення АІС Податковий блок при досліджені ланцюга поставки в частині формування податкового кредиту до:

ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 38871470) не встановлено суб'єктів господарювання в ланцюзі придбання рекламних послуг, які мали взаємовідносини (є власниками) ТЦ Гулівер , Комод , Макрос , Олімпійський , Караван , Аладін , Арена-Сіті , телеканалів Інтер , 1+1 , СТБ , ринок Троєщина , комунальне підприємство Київський метрополітен, що свідчить про те, що ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 не було отримано відповідних послуг і, відповідно, вказаний контрагент позивача не мав можливості в подальшому надати ДП Рітейл Центр послуги з розміщення рекламних матеріалів в ефірі каналів, на станціях метрополітену та на моніторах у торгових центрах.

ТОВ Інтер ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 39035140) встановлено надання різноманітних послуг, що потребують значної чисельності трудових ресурсів та певної кваліфікації працівників. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних на адресу ТОВ Інтер ОСОБА_3 надавались послуги з брошурування документів, послуги з прибирання приміщень, навантажувально-розвантажувальні роботи, видалення грибків та плісняви на об'єктах, дератизація приміщень, очищення каналізацій і водостоків, обслуговування сантехнічного обладнання, обслуговування опалювальних систем, фасування овочів, юридичні послуги.

Таким чином, посадові особи Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області області дійшли висновку про те, що взаємовідносини між ДП Рітейл Центр з ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер ОСОБА_3 не спричинили реального настання господарських операцій, що свідчить про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на суму 4 260 636,00 грн. та до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 29 193 763,00 грн.

На підставі акту перевірки Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.03.2016року № НОМЕР_1 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7 882 315,5 грн., а саме: за основним платежем у сумі 5 254 877 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) у сумі 2 627 438,5 грн.

- від 17.03.2016 року № НОМЕР_2, щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 390 954 грн, а саме, за основним платежем у сумі 4 260 636 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) у сумі 2 130 318 грн.

За наслідками адміністративного оскарження висновки податкового органу та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством Рітейл Центр (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Виконавець) 15 липня 2014 року укладено договір про надання послуг № 1507/14, предметом якого є надання виконавцем послуг замовнику, пов'язаних з плануванням, організацією і проведенням Рекламних кампаній для просування на території України Продукції замовника, на умовах і в порядку, передбачених у цьому договорі і додатках до нього.

Додатками до даного договору визначено комплекс послуг, пов'язаних з плануванням, організацією і проведенням Рекламної кампанії для ТМ Фуршет на радіо.

Крім того, Додатками до даного договору визначено комплекс послуг , пов'язаних з плануванням, організацією і проведенням Рекламної кампанії для ТМ Фуршет в ефірі телеканалів . Телевізійні канали, в ефірі яких здійснюється розміщення реклами для ТМ Фуршет - регіональні рекламні блоки на телеканалах: 1+1 , СТБ , Інтер .

Розміщення рекламних матеріалів здійснюється: на телеканалі 1+1 в часовому проміжку з 07:00-24:00 у робочі дні, на телеканалі Інтер в часовому проміжку з 06:00-23:00 у робочі дні, на телеканалі СТБ в часовому проміжку з 08:00-24:00 у робочі дні.

Слід зазначити, що до кожного додатку до договору в наявності погоджені сторонами договору ОСОБА_2 - плани (помісячно ), які визначають: період трансляції (в розрізі по дням); час виходу відеоролику (в розрізі погодинно); загальна кількість виходів (за день, за місяць); розрахунок телепереглядів ТВ відносно базового; розрахунок коефіцієнту за сезоном .

Крім того, в наявності зразки відеороликів (на магнітному носії інформації), які застосовувались в рекламних цілях ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 , а також ефірні довідки про трансляцію програм.

Між ДП Рітейл Центр та ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 укладено 15.03.2014 року № 0301/14 договір, предметом якого є надання ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Виконавець) послуг ДП Рітейл Центр (Замовник) з виготовлення та розміщення Рекламних кампаній, наданих Замовником, у відповідності з затвердженим сторонами ОСОБА_2 - планом до даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та в строки, визначені договором.

Статтею 3 даного договору визначено, що розміщення рекламних матеріалів Замовника здійснюються відповідно до затверджених сторонами ОСОБА_2 - планів, які є невід'ємною частиною даного договору.

Додатками до даного договору визначено Медіа-плани, погоджені сторонами, а саме: адресна програма, вартість проведеної Рекламної кампанії, термін, опис рекламного сюжету, а також час роботи системи, кількість екранів на яких передбачено трансляція відеоролику, кількість виходів відеоролику на екран, щоденно в розрізі по годинам, зображення відеоролику (звукове чи/або без звуку), опис рекламного сюжету, адресна програма, вартість хвилини, загальна вартість.

Між ДП Рітейл Центр та ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 укладено низку договорів про виготовлення, друк, пост друкарська обробка рекламної продукції, а саме:

- від 24.04.2014 року № 0105/14;

- від 25.06.2014 року № 0507/14;

- від 25.06.2014 року № 0707/14;

- від 25.06.2014 року № 0107/14;

- від 28.07.2014 року № 0708/14;

- від 28.07.2014 року № 1108/14;

- від 28.07.2014 року № 0408/14;

- від 28.07.2014 року № 0108/14;

- від 12.08.2014 року № 0709/14;

- від 12.08.2014 року № 1109/14;

- від 12.08.2014 року № 1309/14;

- від 12.08.2014 року № 1809/14;

- від 11.08.2014 року № 0209/14;

- від 19.09.2014 року № 0110/14;

- від 19.09.2014 року № 0510/14;

- від 23.10.2014 року № 0111/14;

- від 23.10.2014 року № 0411/14;

- від 24.10.2014 року № 1011/14;

- від 24.10.2014 року № 1411/14;

- від 27.10.2014 року № 0711/14.

- від 24.11.2014 року № 0112/14;

- від 24.12.2014 року № 2712/14.

Додатками до даних договорів визначено завдання ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 , а саме: найменування рекламної продукції (банер, пластик, папір, ламінація чи/або без ламінації ); вид рекламної послуги (формат, матеріал та адреса розміщення, тираж); строки виконання завдання; вартість виконання робіт з ПДВ та сума ПДВ.

В матеріалах справи наявні зразки рекламної продукції , яка виготовлена на замовлення ДП Рітейл Центр до кожного договору.

Між ДП Рітейл Центр та ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 укладено низку договорів про розповсюдження рекламної продукції ДП Рітейл Центр , а саме:

- від 25.06.2014 року № 0907/14;

- від 02.07.2014 року № 2607/14;

- від 11.08.2014 року № 0109/14;

- від 19.09.2014 року № 0610/14

В матеріалах справи наявні зразки рекламної продукції , яка виготовлена на замовлення ДП Рітейл Центр до кожного договору.

Між ДП Рітейл Центр та ТОВ ОСОБА_2 груп укладено договори про розміщення рекламних матеріалів в м. Львові та м. Києві на радіостанціях та з приводу офіційного відкриття нових магазинів Фуршет , а саме:

- договір від 15.07.2014 року № 1407/14, предметом якого є розміщення матеріалів в м. Львові на радіостанціях Люкс FМ та Радіо Галичина ;

- договір від 20.06.2014 року № 1307/14, предметом якого є розміщення рекламних матеріалів та почасовий сценарій проведення заходу з приводу офіційного відкриття нового магазину Фуршет в м. Львові, вул. Зубрівська,38;

- договір від 23.09.2014 року № 1010/14, предметом якого є розміщення рекламних матеріалів та почасовий сценарій проведення заходу з приводу офіційного відкриття нового магазину Фуршет в м. Києві, вул. Біломорська,1.

Між ДП Рітейл Центр (Замовник) та ТОВ Інтер ОСОБА_3 (Виконавець) укладено низку договорів щодо надання послуг та реалізація товарів на адресу ДП Рітейл Центр , а саме:

- від 15.03.2014 року № 03-16, предметом якого є надання Виконавцем послуг зі збору, обслуговування та ремонту металевих візків;

- від 30.06.2014 року № 06-32, предметом якого є надання послуг Виконавцем з проведення аналізу структури націнки загальної групи товарів;

- від 30.04.2014 року № 04-16, предметом якого є надання послуг Виконавцем щодо здійснення технічного обслуговування комп'ютерної та офісної техніки Замовника;

- від 24.04.2014 року № 04-12, предметом якого є продаж товарів ТОВ Інтер ОСОБА_3 на адресу ДП Рітейл Центр .

З метою виконання умов вищевказаних договорів ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер профі груп відповідно до завдань виконали, а ДП Рітейл Центр прийняло товари (роботи, послуги), що підтверджується видатковими накладними, актами виконаних робіт та податковими накладними.

До матеріалів справи долучено копії зразків друкованих рекламних матеріалів продукції торгової марки Фуршет за вищевказаними договорами та компакт-диски, на яких містяться зразки відеороликів, аудіороликів та графічних заставок.

Судом встановлено, що вищевказані видаткові накладні, акт приймання-передачі рекламної продукції та акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ Рітейл Центр здійснило розрахунок з контрагентами ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер ОСОБА_3 , що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період .

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи- продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що податкові накладні, видані ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер профі груп містять всі необхідні реквізити, а висновок податкового органу про заниження податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та з ТОВ Інтер ОСОБА_3 ґрунтується на підставі тверджень про те, що господарські операції позивача з ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та з ТОВ Інтер ОСОБА_3 за вищевказаними договорами про надання послуг та виконання робіт носять безтоварний характер, оскільки ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер ОСОБА_3 не мали необхідних засобів для надання позивачу послуг та виконання робіт з приводу чого суд зазначає наступне.

На час виконання зазначених договорів штатна чисельність згідно форми № 1ДФ:

-ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 за І квартал 2014 року становила 19 осіб, за ІІ квартал 2014 року становила 23 особи, за 4квартал 2014 року становила 33 особи;

-ТОВ Інтер ОСОБА_3 за І квартал 2014 року становила 109 осіб, за ІІ квартал 2014 року становила 215 осіб, за 3 квартал 2014 року становила 216 осіб.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що договори, акти виконаних робіт, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст. 1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Відповідно до ОСОБА_4 адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- тимчасова поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судом під час дослідження господарської мети при укладенні позивачем договорів з ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер ОСОБА_3 встановлено наступне.

Як слідує з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є, зокрема, код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як слідує з матеріалів справи, позивач здійснює торгівлю відповідною продукцією у магазинах під торговим знаком Фуршет - магазин сімейної покупки на підставі ліцензійного договору №99572/1/03/14 від 15.03.2014, Народний супермаркет на підставі ліцензійного договору №143397/2/03/14 від 15.03.2014, укладених з юридичною особою, яка створена за законодавством Кіпру, Аміверда Лімітед та під торговим знаком Гурман на підставі ліцензійного договору №102654/1/03/14 від 15.03.2014, укладеного з юридичною особою, яка створена за законодавством Британських Віргінських Островів, Плімсолл Інвестмент Лімітед .

Судом долучено до матеріалів справи компакт-диски та встановлено, що останні містять відповідні рекламні матеріали позивача, зокрема, зразки рекламних аудіо та відео роликів продукції, яка випускається під торговельною маркою Фуршет , що призначена для розміщена в ефірах радіостанцій та телевізійних каналів.

Також судом досліджено копії зразків друкованих рекламних матеріалів продукції торгової марки Фуршет , а також докази виконання робіт.

Отже, суд дійшов висновку про те, що останні є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне виконання ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ Інтер ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вищевказаними договорами про виконання робіт.

Таким чином, з урахуванням руху активів позивача встановлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та з ТОВ Інтер ОСОБА_3 , їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про заниження позивачем податкового кредиту та витрат за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, грудень 2014 року неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.11 в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.07 у справі Інтерсплав проти України ).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09 ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу №1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, слід зауважити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та з ТОВ Інтер ОСОБА_3 останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та їх керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначених контрагентів у позивача не виникало.

За таких обставин суд приходить до висновку про дотримання ДП Рітейл Центр необхідних умов для формування податкового кредиту та витрат, а отже про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем суми податку на додану вартість та податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 214 099,04 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 5,6,8,241,245,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 17.03.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства Рітейл Центр судовий збір у сумі 214 099,04 (двісті чотирнадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.