Рішення

від 21.02.2018 по справі 815/29/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/29/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Агропромисловий торгівельний дім СГ (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (АПТД СГ ) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2017 №№ 0031881407, 0031911407.

В обґрунтування позовних вимог Агропромисловий торгівельний дім СГ (далі - АПТД СГ ) зазначив, що відображені в акті перевірки від 06.09.2017 № 1210/15-32-14-07/3094858 висновки щодо виявлених порушень, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, містять відомості, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимими доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Так, при оформленні господарських відносин між сторонами правочинів дотримано норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , всі умови договорів між сторонами виконані у повному обсязі та сторони не мають претензій одна до одної. Зважаючи на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 04.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.01.2018 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 29.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.02.2018 о 10:30 год.

До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованість і відповідність висновків за результатами перевірки фактичним обставинам.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на III квартал 2017 року, на підставі наказів ГУ ДФС в Одеській області від 03.08.2017 №3274, від 18.08.2017 № 3673 співробітниками податкового управління проведена документальна планова виїзна перевірка Агропромислового торгівельного дому СГ (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (АПТД СГ ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 06.09.2017 № 1210/15-32-14-07/3094858.

Перевіркою встановлено порушення АПТД СГ п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3809952 грн. (у тому числі: за 2015 рік - 945346 грн., за 2016 рік - 2384966 грн., за 1 півріччя 2017 року - 479640 грн.); п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 2458372 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2017 № 0031881407, яким АПТД СГ збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 2458372 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 614593 грн.; від 20.09.2017 № 0031911407, яким АПТД СГ зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3809952 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно акту перевірки від 06.09.2017 № 1210/15-32-14-07/3094858 перевіряючі дійшли висновку про порушення АПТД СГ пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на 2258591,45 грн. (у тому числі: 2015 рік - 945346,36 грн., 2016 рік - 833605,09 грн., 1 півріччя 2017 року - 479640,00 грн.) та порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 451721 грн.

Зокрема, в акті зазначено, що АПТД СГ в порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України до складу доходу за 2016 рік не включена сума безнадійної кредиторської заборгованості на загальну суму 1551361 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Маринівське , яка виникла згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3772 станом на 01.01.2014. Станом на кінець перевіряємого періоду (30.06.2017) обліковується кредиторська заборгованість з ТОВ Маринівське на суму 1551361 грн.

З огляду на матеріали справи, зазначена сума у розмірі 1551361 грн. була сплачена на користь АПТД СГ контрагентом ТОВ Маринівське на підставі договору купівлі-продажу товарів № 10/10 від 05 жовтня 2011 року, відповідно до якого АПТД СГ (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ Маринівське (Покупець) три зернові сіялки на загальну суму (з ПДВ) 1551361 гривень.

Відповідно до пункту 2.1 цього Договору строк поставки визначений груднем 2018 року, тобто як на момент проведення перевірки, так і на момент розгляду справи зазначений у Договорі строк поставки ще не настав.

Згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вищевикладеного, строк виконання зобов'язання АПТД СГ з передачі товару не настав, не порушений, та, відповідно, строк позовної давності до вимоги щодо передачі товару не розпочався.

Таким чином, посилання податкового органу на пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, який визначає ознаки безнадійної заборгованості та передбачає, зокрема, що такою вважається заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, за встановлених судом обставин є помилковим та необґрунтованим, що призвело до неправомірного збільшення податкового навантаження на платника податків.

Також, перевіркою встановлено, що АПТД СГ відносило до складу валових витрат витрати послуг по зберіганню пшениці, кукурудзи, отримані від ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів , згідно з актами виконаних робіт. У відзиві відповідач зазначає, що АПТД СГ до перевірки не надані договори складського зберігання, відсутні будь-які документи щодо складського обліку товарів, передбачені вимогами Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , а саме: договори складського зберігання товару (договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджена Кабінетом Міністрів України); складські документи: подвійне складське свідоцтво або просте складське свідоцтво або складську квитанцію; квитанція на зберігання; сертифікат на товар; аналіз якості та витрати пов'язані з його проведенням; реєстр товару, прийнятого на зберігання.

В основу вищезазначених висновків покладено ненадання до перевірки АПТД СГ карантинних сертифікатів на підкарантинний товар, який засвідчує карантинний стан рослин і рослинних продуктів, визначає маршрут, умови перевезення і використання їх, тари та упаковки цих матеріалів; протоколу випробування харчової продукції на визначення показників безпеки, вмісту токсичних елементів, пестицидів та на вміст генетично-модифікованих елементів на продукцію, отриману від контрагентів-постачальників.

З огляду на матеріали справи, контрагент позивача - ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів має сертифікат відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки № 6149, виданий 01 серпня 2013 року Державною інспекцією сільського господарства України та свідоцтво про атестацію, видане Українським державним центром стандартизації та сертифікації Украгростандартсертифікація Державної інспекції сільського господарства України 12 травня 2014 року за №А14-082, згідно якого виробничо-технологічна лабораторія ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань показників об'єктів згідно з галуззю атестації.

Наявність у власності вказаного підприємства відповідних приміщень, пристосованих для зберігання зерна, його обробки, перевірки якості та надання інших супутніх послуг підтверджена інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28 грудня 2017 року 3109544234.

На підтвердження операцій між АПТД СГ та ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів позивачем як до перевірки, так і до суду надані копії актів здачі-прийняття робіт, які складені на виконання договорів складського зберігання зерна № 4 від 01 липня 2011 року (з Додатковою угодою від 24 грудня 2014 року), № 2 від 01 листопада 2012 року про надання послуг з прийомки, сушки, підробітки, зберіганню та відвантаженню соняшника та кукурудзи (з Додатковою угодою від 31 травня 2013 року) та № 1 від 25 червня 2013 року складського зберігання зерна (з Додатковою угодою від 24 грудня 2014 року). На підтвердження оплати послуг надано виписку по рахунку АТ Укрсиббанк від 23.01.2015, протокол про залік взаємних вимог 31.03.2015 між АПТД СГ та ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів та платіжні доручення.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2- 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом П цього Кодексу.

Відповідно до п. г п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, зокрема, включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, в тому числі, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п. 198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому ненадання деякої запитуваної контролюючим органом інформації або документів, статус яких не визначений як первинні, не може бути достатньою підставою для висновку про фіктивний характер проведених господарських операцій.

Реальність господарських операцій позивача з ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: акти здачі-прийняття (прийняття) робіт, документи щодо оплати вартості послуг. При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Крім того, в ході судового розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи копії первинної документації щодо придбання (договори, специфікації, накладні) та перевезення (товарно-транспортні накладні) товарів в 2011-2014 рр., які в подальшому зберігалися (оброблялися) ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів . При цьому місцем поставки придбаних товарів зазначено ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів .

В той же час, під час перевірки податковим органом діяльності ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та законодавства щодо нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2015 р. по 1 півріччя 2017 р., оформленої актом № 1076/15-32-14-0/00955294, вищевказані операції ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів із АПТД СГ зауважень не викликали.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Правові наслідки порушення зобов'язання настають тільки у випадках, коли це передбачено законом або договором. Покладення на сторону договору відповідальності за невиконання зобов'язання, яка не встановлена договором або законом, є порушенням ст. 611 ЦК України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 р. у справі № 6-111цс13).

Отже суд не може погодитися із твердженням відповідача про те, що продукція АПТД СГ не зберігалася ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів лише з підстав ненадання документів, оцінка яких не входить до компетенції співробітників податкового органу (карантинних сертифікатів), оскільки, по-перше це спростовується матеріалами справи, а по-друге, оцінка відповідачем виконання умов договорів щодо зберігання товарів та надання супровідних послуг та фактичне заперечення їх виконання сторонами правочинів не може бути засноване на такому поверховому аналізі.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пп. 4.1.2 - 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.4); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (пп. 21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (пп. 21.1.3).

Відповідно до п.83.1 ст.81 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; (83.1.2) податкова інформація; (83.1.3) експертні висновки; (83.1.4) судові рішення; (83.1.6) податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Однак перевіряючі жодним чином не обґрунтували мотиви неврахування первинних документів по операціям із ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів . При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є неповними, недостовірними або суперечливими, що в свою чергу могло б свідчити про нікчемність правочинів.

Згідно з п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення, перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Самі порушення висвітлені нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі; акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства.

Поряд із тим, позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак суд погоджується з доводами позивача про правомірність формування податкової звітності на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що АПТД СГ в 2016 році безпідставно не нарахувало та не сплатило до бюджету податок на додану вартість при постачанні ТМЦ та послуг. До перевірки надано банківські виписки банків ПАТ Діамантбанк та Банк ВОСТОК .

На розрахунковий рахунок АПТД СГ надходили кошти за товар (ТМЦ) та послуги від контрагентів-покупців, згідно з Договорами, з урахуванням 20% ПДВ, у значних розмірах. Однак головним бухгалтером АПТД СГ особисто здійснювалась заміна призначення платежу. Так, до перевірки надано листи такого змісту: В платежном поручении №/дата, получатель АПТД СГ , просим считать правильным назначение платежа: оплата пени по договору №/дата, без НДС або Возвратная финансовая помощь, без НДС . Вказані листи підписувались головним бухгалтером підприємств-покупців чи АПТД СГ та затверджувалися печаткою даного підприємства. Слід зазначити, що головний бухгалтер АПТД СГ ОСОБА_2 є також головним бухгалтером ТОВ Транс-Сервіс , тому листи вказаних підприємств підписувались особисто тільки нею. До перевірки надано Договір поставки №01/03 від 28.03.2013, складений з ТОВ Транс-Сервіс , згідно якого постачальник АПТД СГ надає покупцю ТОВ Транс-Сервіс товар, згідно з специфікацією, на загальну суму 2955480,93 грн., у тому числі ПДВ 492580,16 грн.

На підставі викладеного перевіряючі дійшли висновку, що АПТД СГ за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 безпідставно порушувало п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1485487,01 грн. за 2016 рік.

Крім того, АПТД СГ по договору поставки від 15.11.2012 №300 у травні 2015 р. було реалізовано ПВКП Прем'єр кукурудзу у кількості 58,822 т. на суму 138919,92 грн. без ПДВ, видаткова накладна від 19.05.2015 №РН-0000001. В порушення п.185.1 ст.185, п.188.1. ст.188, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України АПТД СГ не виписана податкова накладна на адресу покупця, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2015 року на 27783,98 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 7 Декларації про ПДВ за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників на загальну суму 493380 грн. (у тому числі: лютий 2016 р. - 50 грн., жовтень 2016 р. - 83330 грн., грудень 2016 р. - 400000 грн., лютий 2017 р. - 10000 грн.).

В акті від 06.09.2017 № 1210/15-32-14-07/3094858 зазначено, що до перевірки не надані первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі проведення коригування податкових зобов'язань до зменшення, кількісні показники складського обліку товарів (робіт, послуг) по бухгалтерському рахунку 281, первинні документи (договори, накладні на товар, акти виконаних робіт).

Крім того, судом встановлено, що АПТД СГ за договором поставки від 15.12.2012 № 300 у травні 2015 р. реалізовано на адресу ПВКП Прем'єр кукурудзу в кількості 58,822 т на суму 138919,92 грн. без ПДВ, видаткова накладна від 19.05.2015 № РН-0000001.

В акті перевірки (т.І, а.с. 56) зазначено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 ПК України не виписана податкова накладна на адресу покупця та реалізована продукція без ПДВ, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ на суму 27783,98 грн. за травень 2015 р.

З огляду на матеріали справи, відповідно до пункту 1.3. договору поставки від 15.12.2012 № 300 ТОВ Нікагротрейд (Постачальник) заявляє та гарантує, що не є сільськогосподарським підприємством-виробником та не придбавав цей товар безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників.

У подальшому придбаний товар був реалізований АПТД СГ на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства Прем'єр відповідно до договору поставки № 302М від 17 квітня 2013 року. Номенклатура товару зафіксована у специфікації №11 від 19.05.2015, а факт передачі товару підтверджений видатковою накладною № РН-0000001.

Згідно пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX ПК України (редакція чинна на час виникнення вказаних вище господарських правовідносин) тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

На підставі викладеного, операція АПТД СГ з постачання зерна кукурудзи відповідно до договору поставки №302М від 17 квітня 2013 року була звільнена від оподаткування податком на додану вартість як така, що не є першим постачанням згідно вказаних вище вимог ПК України, що було залишено поза увагою перевіряючих.

Крім того, 10.08.2016 АПТД СГ був отриманий платіж у сумі 4214076,71 грн. від ТОВ Транс-Сервіс згідно платіжного доручення №1 від 10 серпня 2016 року. Призначення платежу було помилково вказано як оплата согл. Договора №01/03 от 28.03.2013г , в тому числі ПДВ 20% - 702 346.71. На підставі листа ТОВ Транс-Сервіс від цієї ж дати за вих№10/08-3 зазначена сума коштів була повернута (перерахована) АПТД СГ на користь ТОВ Транс-Сервіс у зв'язку з неправильним призначенням платежу на підставі платіжного доручення № 2190. Після цього згідно платіжного доручення №2 від цієї ж дати (10 серпня 2016 року), ТОВ Транс-Сервіс здійснено на користь АПТД СГ платіж у сумі 4214076,71 грн. з призначенням платежу сплата штрафу .

На підставі викладеного між АПТД СГ та ТОВ Транс-Сервіс був складений акт звірки взаємних розрахунків за період з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року за договором №01/03 від 28.03.2013 року, який підтверджує вказані вище розрахунки.

Відповідно до пункту 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".

Згідно пункту 1.19 вказаної Інструкції банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) (обов'язкових платежів). Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду. Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України. Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

На підставі викладеного та враховуючи положення договору №01/03 від 28.03.2013, платник та отримувач коштів за вказаним вище платежем добровільно вирішили питання щодо помилкового призначення цього платежу. При цьому штрафні санкції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Так, згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, нарахування сум ПДВ на суму штрафних санкцій суперечить статті 185 ПК України. При цьому за приписами пункту б підпункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань на підставі договору №01/03 від 28.03.2013 була дата відвантаження товарів, а не дата здійснення платежів (розрахунків) за вказаним договором, у зв'язку із чим нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі вказаних вище розрахунків є безпідставним та незаконним.

З аналогічних підстав необґрунтованими є висновки податкового органу щодо донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за період жовтень 2016 року в сумі 728804 грн. та листопада 2016 року в сумі 133333 грн. Так, згідно листа ТОВ Транс-Сервіс від 29 листопада 2016 року №29/11 та листа АПТД СГ від 29 листопада 2016 року за вих..№29/12 були відкориговані призначення платежів на суму 400000 грн., що відображено підприємствами в акті звірки станом на 30 листопада 2016 року за договором №170715 від 17 липня 2015 року. Листом ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів від 25 жовтня 2016 року за вих№25/10-16 було відкориговане призначення платежу, проведеного 25 жовтня 2016 року. Листом ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів від 27 жовтня 2016 року за вих. №21 було відкориговане призначення платежу, проведеного цього ж дня на суму 209 340 гривень. Листом АПТД СГ від 31 жовтня 2016 року за вих№31/10 відкориговане призначення платежу, проведеного 31 жовтня 2016 року на суму 700000 грн. Листом АПТД СГ від 28 жовтня 2016 року за вих№32/10 відкориговане призначення платежу, проведеного 28 жовтня 2016 року на суму 99 981.27 гривень. Листом АПТД СГ від 11 листопада 2016 року за вих№11/11-16 [посвідчена копія додана] відкориговане призначення платежу, проведеного 11 листопада 2016 року на суму 130000 грн. Листом АПТД СГ від 13 грудня 2016 року за вих№12 відкориговане призначення платежу, проведеного 13 грудня 2016 року на суму 13000 грн. Листом АПТД СГ від 26 жовтня 2016 року за вих№26/10-16 відкориговане призначення платежу, проведеного 26 жовтня 2016 року на суму 1826400000 грн. Листом ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів від 20 жовтня 2016 року за вих№20/10-16 відкориговане призначення платежу, проведеного 13 грудня 2016 року на суму 727593,52 грн. Листом ТОВ Транс-Сервіс від 10 жовтня 2016 року №10/10 відкориговане призначення платежу, проведеного 10 жовтня 2016 року на суму 16000 грн.

Вказані вище платежі були проведені на підставі та на виконання відповідних договорів, вказаних у корегувальних листах, а саме: договору №45ВФП про надання поворотної фінансової допомоги від 17 серпня 2012 року між АПТД СГ (Позикодавець) та ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів (Позичальник); договору поставки №01/03 від 28 березня 2013 року між АПТД СГ та (Постачальник) та ТОВ Транс-Сервіс (Покупець); договору №170715 про надання послуг з виготовлення та встановлення металоконструкцій від 17 липня 2015 року між ТОВ Транс-Сервіс (Замовник) та АПТД СГ та (Виконавець), копії яких наявні в матеріалах справи.

Призначення платежів відображено контрагентами у відповідних актах звірки, а саме: акті звірки за період 01 по 31 жовтня 2016 року за договором №4/10 від 04 жовтня 2011 року; акті звірки за періоді 01 по 30 листопада 2016 року за договором №4/10ПР від 04 жовтня 2011 року; акті звірки за період 01 по 30 листопада 2016 року за договором №04/01ПР від 04 січня 2011 року; акті звірки за період 01 по 31 жовтня 2016 року за договором №45ВФП від 17 серпня 2012 року; акті звірки за період 01 по 31 жовтня 2016 року за договором №01/1ЗПР від 03 жовтня 2013 року; акті звірки за період 01 по 28 лютого 2017 року за договором №170715 від 17 липня 2015 року; акті звірки за період 01 по ЗО листопада 2016 року за договором №170715 від 17 липня 2015 року; акті звірки за період 01 по 31 жовтня 2016 року за договором №01/03 від 28 березня 2013 року; акті звірки за період 01 по ЗО листопада 2016 року за договором №01/03 від 28 березня 2013 року; акті звірки за період 01 по 31 грудня 2016 року за договором №01/03 від 28 березня 2013 року.

Крім того, податковим органом необґрунтовано донараховані податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2167 гривень за період - грудень 2016 року у складі платежу в розмірі 13000 грн. (щодо продажу ТМЦ на адресу ТОВ Транс-Сервіс ТМЦ за договором № 01/03 від 28.03.2016), оскільки за приписами пункту б підпункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань на підставі вказаного договору є дата відвантаження товарів, а не дата здійснення платежів (розрахунків). Отже, здійснення вказаного платежу не є підставою для виникнення будь-яких податкових зобов'язань.

Також суд вважає помилковим висновок податкового органу щодо коригування податкових зобов'язань АПТД СГ за грудень 2016 року в сумі 400000 грн. з посиланням на ненадання документального підтвердження операції (платежу) на користь ТОВ Транс-Сервіс у цей період в сумі 2400000 грн. (т.І, а.с. 57).

Зокрема, згідно пояснень представника позивача, в грудні 2016 року грошові кошти на користь ТОВ Транс-Сервіс в сумі (платежем) 2400000 грн. не перераховувалися взагалі, податкові коригування не проводились, що підтверджується випискою з Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2016 року. Зважаючи на це, безпідставним є твердження податкового органу щодо ненадання документального підтвердження цього платежу.

Також суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість висновку податкового органу щодо нарахування суми податку на додану вартість в розмірі 10000 гривень, з огляду на те, що 22 лютого 2017 року АПТД СГ здійснили платіж в сумі 60000 гривень на користь ТОВ Транс-Сервіс, призначення платежу: возврат аванса, согл.дог№170715 от 17.07.2015г. в тому числі ПДВ 10000,00 гривень . Жодних обґрунтувань заперечень проти вказаної законної господарської операції акт перевірки не містить, порушень податкового законодавства не зафіксовано.

Крім того, податковим управлінням не доведено правомірності нарахування суми податку на додану вартість в розмірі 2166,67 грн. у складі платежу в сумі 13000 грн. згідно платіжного доручення від 11 листопада 2016 року №19 на користь ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів з призначенням платежу оплата за ТМЦ згідно договору №170715 від 17.07.2015 , який між підприємствами не укладався.

З аналогічних підстав помилковим є висновок податкового органу щодо збільшення АПТД СГ суми податкових зобов'язань на суму 50 гривень. Зокрема, 18 лютого 2016 року АПТД СГ були здійснені платежі на користь ТОВ Транс-Сервіс на загальну суму 300 грн., у т.ч. 50 гривень ПДВ, згідно платіжних доручень №2112 від 18 лютого 2016 року та №2110 від 18 лютого 2016 року. Призначення вказаних платежів - повернення авансу за договором про надання послуг №2/08 від 01 серпня 2015 року. Зважаючи на повернення вказаної суми коштів, АПТД СГ був складений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 лютого 2016 року, який був направлений та вручений ДФС України, що залишено поза увагою перевіряючих.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

В той же час відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено жодних доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень рішень. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкової звітності по господарським операціям з контрагентами, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017 №№ 0031881407, 0031911407, які підлягають скасуванню.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 103243,75 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Агропромисловий торгівельний дім СГ (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (АПТД СГ ) (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32; код ЄДРПОУ 30948582) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 20.09.2017 №№ 0031881407, 0031911407.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Агропромисловий торгівельний дім СГ (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (АПТД СГ ) судові витрати у розмірі 103243,75 грн. (сто три тисячі двісті сорок три грн. 75 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.