Рішення

від 15.02.2018 по справі 826/15003/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2018 року № 826/15003/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді:

головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Манго-Трейд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю учасників справи:

представників позивача - Назаренка Є.О., Прищепчука А.В.,

представника відповідача - Бабинця М.В.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Манго-Трейд (далі по тексту - позивач, ТОВ Торгівельна компанія Манго-Трейд ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0014314209 від 29.08.2017.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.11.2016 по справі №757/54150/16-к про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ Торгівельна компанія Манго-Трейд з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання: TOB РАТУШЕНКО (код ЄДРПОУ 37474447), TOB ДІМОРС (код ЄДРПОУ 36490830), TOB САТУРН ДИСТРИБЮШЕН (код ЄДРПОУ 37285565), TOB КОМПАНІЯ ТЕОПОЛІС (код ЄДРПОУ 36826819), TOB ВТК (TOB АЛЬТЕРЄВІТ ) (код ЄДРПОУ 39832055), TOB КОМПАНІЯ ЕКОІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 37544503), TOB СІНЕКС-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39844482), TOB БАР КОМ (код ЄДРПОУ 36604173), TOB ПРОД-ТАНС (код ЄДРПОУ 36282322), TOB ДІТРЕЙД ЛТД (код ЄДРПОУ 39896792), TOB ПІ ДІ ЕМ (код ЄДРПОУ 39398410), ПАТ СНАЙПЕР (код ЄДРПОУ 20616944), TOB ВМВ ЕНОСИСТЕМ (код ЄДРПОУ 40142011), TOB АЛМАТЕРРА (код ЄДРПОУ 40178713), TOB САТУРН ЛОГІСТИК (код ЄДРПОУ 40,208901), TOB ПРОДМАРКЕТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39896792), TOB ТОРГОВА ГРУПА ЮКРАЙНА (код ЄДРПОУ 39832055), TOB КОМПАНІЯ ЕКОІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 37544503), ПП СУЧАСНІ РІШЕННЯ (код ЄДРПОУ 39592648), TOB ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДІАТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 37568896), TOB НЬЮ ГОЛД (код ЄДРПОУ 39738170) за період з 01.01.2016 по 30.09.2016.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 07.08.2017 № 2707/28-10-42-05/39116994.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2016 року на суму 3 242 000,00 грн.;

- п. 198,1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого TOB Торгівельна компанія Манго-Трейд занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 648 400,00 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 648 400,00 грн.

За результатами висновків перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки Офісом великих платників податків ДФС винесені податкові повідомлення-рішення від 29.08.2017 №0014314209 та №0014334209.

08.09.2017, в межах строків оскарження, ТОВ Торгівельна компанія Манго-Трейд подало до Державної фіскальної служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення.

10.11.2017 позивач отримав від Державної фіскальної служби України рішення №25527/6/19-98-11-01-25 про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 29.08.2017 №0014334209 скасовано частково, а податкове повідомлення-рішення від 29.08.2017 №0014314209 залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 №0014314209, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 (далі по тексту - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Тобто, в порушення п. 2.2 Положення дата складання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2016 №ОУ-Д1281 не відповідає даті фактичного здійснення робіт з виготовлення відеоролика з умовною назвою АЗС ULTRA , оскільки згідно додатку №1 до договору №2503-16-3 від 25.03.2016 відповідні роботи мали здійснюватися з 25.03.2016 по 01.04.2016, крім того, в будь-якому випадку відповідні роботи мали бути здійснені до початку відео інформаційної компанії на мобільних світлодіодних моніторах (згідно додатку №1 до Договору №2503-16-3 від 25.03.2016 - 07 квітня 2016 року).

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, в порушення вимог п. 2.4 Положення у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2016 №ОУ-Д1281 відсутні окремі обов'язкові реквізити, а саме місце складання документу та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку TОB Торгівельна компанія Манго-Трейд .

Отже, враховуючи вказане вище, суд зазначає, оскільки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2016 №ОУ- Д1281 складений без дотримання відповідних вимог визначених п. 1-2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV, п.п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, інформація, наведена у податковій накладній №1281 від 30.06.2016 не підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у TOB Торгівельна компанія Манго-Трейд та ТОВ Дітрейд ЛТД дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що на думку перевіряючих не дає можливості підтвердити реальність здійснення ТОВ Дітрейд ЛДТ надання послуг позивачу, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.1. Договору №2503-16-3 про надання рекламних послуг від 25.03.2016, укладеного між TOB Торгівельна компанія Манго-Трейд (замовник) та ТОВ Дітрейд ЛДТ (виконавець) у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати рекламні послуги, передбачені цим договором та додатками до нього, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги у відповідності до умов цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору рекламні послуги, передбачені пунктом 2.1 цього договору, передбачають розміщення виконавцем на рекламних носіях рекламних матеріалів замовника у порядку та у спосіб, визначений сторонами у цьому договорі та відповідних додатках до нього. Вид та місцезнаходження рекламних носіїв, на яких будуть розміщуватися рекламні матеріали замовника, погоджуються сторони у додатках до договору.

Відповідно до додатку №1 до договору та фото звіту ТОВ Дітрейд ЛТД послуги з реклами надавалися ТОВ Дітрейд ЛТД позивачу на мобільних світодіодних моніторах Barco 40 кв.м в місті Києві (адреси мобільного розміщення моніторів вказано в додатку №1), які розміщуються на вантажному автотранспорті ТОВ Дітрейд ЛТД .

Крім того, згідно з договором №О0202 оренди рекламного обладнання та додатком №1 до нього від 02.02.206 ТОВ Дітрейд ЛТД орендує рекламне обладнання та вантажний транспорт для його мобільного розміщення у ТОВ Дітранс .

В ст. 1 Закону України Про рекламу зазначено, що, зокрема, зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Відповідно до п. 1 ст. 16 цього Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок розміщення реклами в місті Києві затверджено рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок), чинний у періоді за який здійснювалась перевірка.

Відповідно до пп. 1.5. п. 1 Порядку чинність цього Порядку поширюється на всю територію міста Києва, включаючи розташування РЗ на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

Відповідно до пп. 1.3. п. 1 Порядку наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях:

дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами.

дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури.

Офісом великих платників листом від 31.07.2017 №076-123 отримано інформацію від Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) стосовно ненадання TOB Дітрейд ЛТД та TOB ТК Манго-Трейд за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 дозволів на розміщення зовнішньої реклами, що не дає можливості підтвердити реальність здійснення TOB Дітрейд ЛТД послуги з проведення відео інформаційної компанії на мобільних світодіодних моніторах Вагсо з умовною назвою АЗС ULTRA в місті Києві та ставить під сумнів факт виготовлення відеоролика з умовною назвою АЗС ULTRA .

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основний вид діяльності TOB Дітрейд ЛТД - 46.34 оптова торгівля напоями. Таким чином, надання рекламних послуг не відповідає основному виду діяльності TOB Дітрейд ЛТД і передбачає наявність спеціальної апаратури (конструкцій для розміщення реклами), а саме мобільних світдодіодних моніторів Вагсо 40 м 2 .

Так, з акту перевірки вбачається, що згідно проведеного аналізу баз даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено фактів придбання TOB Дітрейд ЛТД спеціального обладнання (мобільних світлодіодних моніторів Вагсо 40 м 2 ) для надання рекламних послуг або залучення третіх осіб, що могли виконати послуги з виготовлення відеоролика з умовною назвою АЗС ULTRA та провести відео інформаційну компанію на мобільних світодіодних моніторах Вагсо з умовною назвою АЗС ULTRA в місті Києві.

Таким чином, висновок посадових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України відносно відсутності у TOB Торгівельна компанія Манго-Трейд та ТОВ Дітрейд ЛДТ дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що, на думку контролюючого органу, не дає можливості підтвердити реальність здійснення ТОВ Дітрейд ЛТД надання рекламних послуг TOB Торгівельна компанія Манго-Трейд , є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.1. акту перевірки від 07.08.2017 № 2707/28-10-42-05/39116994 перевірка проводилась з 13.05.2017 по 01.06.2017.

Так, підпунктом 78.1.11. п. 78.1. ст.. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отриманого судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесеного ним відповідно до закону.

Згідно з п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

З матеріалів справи убачається, що термін проведення перевірки продовжувався з 02.06.2017 по 16.06.2017 на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 01.06.2017 №1219.

В подальшому, термін проведення перевірки зупинявся з 09.06.2017 по 21.07.2017 на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Про зупинення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 08.06.2017 №1266.

Термін проведення перевірки поновлено з 24.07.2017 року на підставі наказу великих платників податків Державної фіскальної служби Про поновлення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.07.2017 року за №1590.

Відповідно до п. 82.4. ст. 82 Податкового кодексу України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Отже, вищенаведене свідчить, що перевірка проводилась 25 робочих днів, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, відповідно до договору №2563-16-3 від 25.03.2016 здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання робіт (послуг) і складено/підписано первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва, а, отже, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Манго-Трейд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення виготовлено 21.02.2018.