Рішення

від 21.02.2018 по справі 826/14898/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2018 року № 826/14898/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет (далі по тексту - позивач, ТОВ БК Маркет ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач), третя особа: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просило скасувати постанову №З-0206/3-10/10-64/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.06.2017, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 замінено відповідача у справі - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було порушено порядок розгляду справи та прийняття постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що спричинило порушення прав Товариства на подання додаткових матеріалів та клопотань.

Представник відповідача явку свого представника не забезпечив, однак надіслав поштою на адресу суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначив про те, що посвідчення та направлення на проведення перевірки були надані, допуск на об'єкт був здійснений, документи щодо об'єкту будівництва надані позивачем, а, отже, посилання позивача на те, що посадова особа під час проведення перевірки порушила Порядок проведення перевірки є необгрунтованим.

Уповноважений представник третьої особи - Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з?явився, причини неявки суду не повідомив, сповіщений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

15.12.2017 набула чинності нова редакція КАС України відповідно до пунктів 10, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 01 лютого 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 02.06.2017 головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем винесена постанова №З-0206/3-10/10-64/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою від 02.06.2017 було визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60 624,00 грн.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно ч. 1, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Частиною 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що на момент проведення перевірки замовником будівництва ТОВ БК Маркет без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт, виконано будівельні роботи: влаштування фундаменту для встановлення трансформаторної підстанції та роботи з будівництва КЛ-10кв кабелем довжиною 35 м відгалуженням від існуючої опори №26/3 ЛЕП-10кв Л-149 Спортбаза до проектної КТП, чим порушено ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Однак, суд зазначає, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-л-3-1905/3, акт перевірки, припис №С-1905/3 складені 19.05.2017, а декларація про початок будівельних робіт зареєстрована 15.05.2017.

Отже, твердження відповідача про те, що позивачем порушено вимоги ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є безпідставними.

Крім того, під час складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.05.2017 №3-Л-3-1905/3, акта перевірки від 19.05.2017, припису від 19.05.2017 №С-1905/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил представники позивача не були присутні.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 №244 (далі по тексту - Порядок №244).

Пунктом 12 Порядку №244 передбачено, що у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 п. 17 вказаного Порядку відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п. 18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Пунктом 20 Порядку №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з п. 25 Порядку №244 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові.

Однак, позивач не отримував ні повідомлення про розгляд справи, а ні постанову про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, відповідачем порушено порядок розгляду справи та прийняття постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що призвело до порушення прав позивача на подання додаткових матеріалів та клопотань, а також стало підставою для незаконного притягнення позивача до відповідальності за правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет задовольнити повністю.

Скасувати постанову №З-0206/3-10/10-64/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.06.2017, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 13, офіс 1, код ЄДРПОУ: 39716326) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко