Ухвала

від 21.02.2018 по справі 216/8371/15-к

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/8371/15-к

Провадження № 1-кс/216/896/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, яке подав слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040770000050 від 23.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.02.2017 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Дане клопотання мотивоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , призначений відповідно до наказу № 10-к від 01 березня 2011 року на посаду начальника відділу планування територій - головного архітектора проектів Управління містобудування, підприємства «Містобудівний кадастр» (ЄДРПОУ 33769685).

Так, ОСОБА_5 , відповідно до посадової інструкції начальника відділу планування територій-1 Управління містобудування а саме, відповідно до розділу І п. 1 - Начальник відділу планування територій-1 управління містобудування належить до професійної групи «Керівники». При виконанні робіт, пов`язаних з проектною діяльністю, начальник відділу планування територій-1 управління містобудування є головним архітектором проекту.

Отже, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, не належно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, не вжив заходів щодо правильності розрахунків вартості послуги «Виготовлення схеми планування території Криворізького району Дніпропетровської області», за договором № 50/12 від 08.12.2011 укладеного між ДП «Містобудівний кадастр» та Криворізькою районною державною адміністрацією.

Так, під час виконання робіт з складання кошторису та календарного плану за вищевказаним договором, щодо надання вищевказаних послуг, порушив вимоги застосування індексу розцінок, передбаченого в збірнику цін на проектні роботи для будівництва затвердженого Наказом Державного комітету з цивільного будівництва та архітектури при Держбуді СРСР 31.08.1987 № 103, визначених в Розділі 40 «Районне планування та забудова населених пунктів», а саме невірно розрахував кошторисну вартість надання послуг з виготовлення схеми планування території Криворізького району Дніпропетровської області, в частині застосування індексу розцінок з таблиці 40-1 Розділу 40 вказаного збірнику, замість індексу розцінок з таблиці 40-2 Розділу 40, та зазначив невірно розраховану вартість послуги в актах-прийому здачі виконаних робіт, на підставі яких Криворізькою районною державною адміністрацією були складені платіжні доручення №U 333051 від 21.02.2012 року; №U 1620810 від 25.07.2012 року; №U 1374231 від 03.06.2013 року; №U 2594590 від 20.11.2012 року, та відповідно до яких Криворізькою РДА перераховано грошові кошти на адресу ДП «Містобудівний кадастр» на загальну суму 1159229,72 гривень.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи з питань будівельно-технічної експертизи № 49-17 від 18.09.2017 року, фактична вартість виконаних робіт по Договору № 50/12 від 08 грудня 2011 року на виконання робіт «Виготовлення схеми планування території Криворізького району Дніпропетровської області по актам виконаних робіт становить:

-по акту № 1 від 19.12.2011 року 223751, 22 гривень;

-по акту № 2 від 09.04.2012 року 81364,08 гривень;

-по акту № 3 від 04.09.2012 року 127857,84 гривень;

Всього робіт фактично виконано на суму 432973,14 грн. Різниця між фактично виконаними роботами та даними вищевказаних актів здачі-прийняття виконаних робіт становить 726256,58 гривень.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 31-17 від 27.09.2017 року, з урахуванням висновку експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 49-17 від 18.09.2017, щодо визначення відповідності розробленої кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів чинних на території України, складеного 18.09.2017 року та з урахуванням висновку експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 49-17 від 18.09.2017 року, документально підтверджується завищення вартості надання послуги у сфері проектно-вишукувальних робіт, а саме: «Виготовлення схеми проектування території Криворізького району Дніпропетровської області» по договору № 50/12 від 08.12.2011 року та зайвого перерахування Криворізькою РДА державних коштів підприємству ДП «Містобудівний кадастр» на загальну суму 726256,58 гривень, у т.ч. ПДВ 121042,76 гривень, що складає 1353неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України за ознаками службової недбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають у завданні матеріального збитку державі.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у м.Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, громадянин України, що має вищу освіту, працює на посаді головного архітектора ДП «Містобудівний кадастр», раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Досудовим розслідуванням встановлено, що вина ОСОБА_5 підтверджується висновками судово-будівельної експертизи, судової економічної експертизи та іншими документами, що знаходяться у матеріалах справи.

19.02.2018 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Беручи до уваги вищевикладене з метою запобігання ризиками передбаченими п. 1, 4 ст. 177 КПК України, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 179, 184, 194 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор просив суд клопотання задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в ньому.

Підозрюваний, захисник, кожен окремо заперечували щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, вважають, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є необґрунтованим, неналежним, а ризики не доведені належними та достатніми доказами, про що свідчать письмові заперечення захисника надані до матеріалів клопотання.

На думку захисника підозрюваного ОСОБА_6 відсутні жодні правові підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, тому у задоволенні клопотання просять відмовити.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, беручи до уваги зазначене, слідчий суддя вважає, що що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є необґрунтованим, неналежним, тому у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на яку вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється

Жодних доказів та посилань на факти, які б свідчили про спроби ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється суду не надано.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, від 11 липня 2006, одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу.

У справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, однак стороною кримінального провадження не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на яку вказує слідчий, прокурор.

Слідчим не враховано обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема особу підозрюваного, який має постійне місце роботи, постійне місце проживання та реєстрації, де проживає разом зі своєю родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків за місцем проживання та спростовує доводи слідчого.

Крім того, заслуговують на увагу доводи захисту щодо суттєвих протиріч у витягах з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Зазначене вище на думку суду, дає підстави для відмови у задоволенні зазначеного клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки слідчий та прокурор не навели обставини, які б переконали у необхідності застосування вказаного запобіжного заходу та існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-179, 193-196, 369-372 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1