Постанова

від 06.02.2018 по справі 910/11195/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Справа№ 910/11195/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

За участю секретаря судового засідання: Цибульського Р.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 06.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс"

про стягнення 3 564 018,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач, ПАТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" (далі - ТОВ Укргазтехкомплекс ) про стягнення 762 901,28 грн. пені та 2 801 116,86 грн. штрафу за порушення виконанян зобов'язань за договором будівельного підряду №1606000485 від 13.06.2016.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачем, як підрядником, всупереч умов договору будівельного підряду №1606000485 від 13.06.2016 не було виконано на замовлення позивача у визначений договором строк будівельно-монтажні роботи (у строк до 05.02.2017), виконання яких обумовлено графіком виконання робіт (додаток № 4 до договору), що є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді пені (762 901,28 грн.) та штрафу (2 801 116,86 грн.), які розраховані позивачем з урахуванням повної вартості договору, визначивши період прострочення з 16.02.2017 по 27.04.2017. Нормативно в обгрунтування позову позивач посилався на приписи ст.ст. 530, 629,875 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України.

Узагальнені заперечення відповідача на позов ґрунтуються на тому, що для проведення частини робіт на компресорній станції Тернопіль технологічно необхідна її зупинка та виведення в режимі ремонту, тобто здійснення робіт з демонтажу та монтажу обладнання на компресорній станції, що є активно працюючою, є неможливим. Оскільки протягом тривалого часу (з 12.09.2016 по 02.02.2017) замовник не повідомляв конкретну дату зупинки та виведення в режим ремонту компресорної станції Тернопіль , відповідач (підрядник) звернувся до позивача (замовника) з листом № 9/1 від 02.02.2017 про неможливість завершення робіт до 05.02.2017, як це передбачено графіком виконання робіт та надав проект додаткової угоди № 2 з новим графіком виконання будівельно - монтажних робіт- до 05.02.2017, а пусконалагоджувальних - до 30.04.2017. Умовою виконання робіт у вказані строки було термінове переведення компресорної станції Тернопіль в режим ремонту. В середині березня 2017 року керівництво відповідача випадково дізналося, що позивач 14.02.2017 факсограмою № 224-Д повідомило філію Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз , що узгоджує зупинення та виведення компресорної станції Тернопіль в ремонт в період з 01.03.2017 по 31.03.2017. Крім того, 21.03.2017 відповідач звернувся до позивача з листом № 32, в якому вказував, що завершити монтажні та демонтажні роботи до 05.02.2017, а пусконалагоджувальні до 30.04.2017, як передбачено графіком виконання робіт в додатку № 4 до додаткової угоди № 2 - неможливо. В подальшому, між сторонами була підписана додаткова угода № 3 від 28.04.2017, якою сторони договірну ціну робіт до 28 463 586,94 грн., продовжили строк дії договору до 31.05.2017, але термін будівельно-монтажних робіт залишився незмінним - до 05.02.2017. Таким чином, відповідач вказує, що він не мав реальної можливості провести будівельно-монтажні роботи на компресорній станції Тернопіль в строк до 05.02.2017 з причин, які не залежали його волі. Крім того, порушення термінів будівельно-монтажних робіт сталося саме з вини замовника, оскільки він не забезпечив до 05.02.2017 зупинку та виведення в режим ремонту компресорної станції Тернопіль , що технологічно необхідно для здійснення частини робіт з демонтажу та монтажу обладнання. З урахуванням наведеного, відповідач наголошував, що в своєчасному невиконанні частини зобов'язань по договору будівельного підряду №1606000485 від 13.06.2016 відсутні вина підрядника, що виключає застосування до нього штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 позов задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгазпеню в розмірі 762 901 грн. 28 коп., штраф в сумі 2 801 116 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 53 460 грн. 27 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з п. 18.7. договору за порушення підрядником строків виконання зобов'язання за цим Договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо), він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз.З п.2 ст. 231 Господарського кодексу України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору. Відповідач несвоєчасно приступив до виконання робіт, не забезпечив своїх працівників необхідними обладнанням та матеріалами, зволікаючи з початком земляних робіт, розпочав їх у зимовий період, що ускладнило їх виконання, отже, виключно зі своєї вини допустив прострочення виконання. Враховуючи вищезазначене, у відповідача виник обов'язок у строк, передбачений графіком виконання робіт, виконати будівельно-монтажні роботи, можливість такого виконання була забезпечена позивачем, проте, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання умов договору, а також положень чинного законодавства України. Отже, в порушення умов договору та вимог законодавства України відповідач не вчасно виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим позивач нарахував йому пеню в сумі 762 901,28 грн. та штраф в сумі 2 801 116,86 грн., і відповідні нарахування визнані судом пршої інстанції обґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, скаржник (відповідач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 - скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що позивачем у позові було зазначено, а судом першої інстанції визнано обґрунтованим, що частина будівельно - монтажних робіт передбачала поставку обладнання, яке було проведено відповідачем згідно з видатковими накладними лише 24.05.2017. Проте, обладнання загальною вартістю 3 245 558,40 грн., яке було поставлено згідно з видатковими накладними від 24.05.2017 № 1606000485-1, № 1606000485-2 - є запасними частинами, інструментами та при належностями до АСК та калібратори, які в майбутньому повинні були використовуватися персоналом компресорної станції Тернопіль дя поточного обслуговування та ремонту без залучення працівників сторонніх підприємств, тобто в його монтаж взагалі не передбачений проектною документацією. Суд не взяв до уваги пояснення відповідача та документи, що він надав, які свідчать, що вказане обладнаннян не увійшло в жоден акт виконаних будівельно - монтажних робіт, бо взагалі не потребувало монтажу, а отже, не може відноситись до будівельно-монтажних робіт. Обладнання було поставлено відповідачем у терміни, передбачені п. 21.11. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 28.04.2017, тобто до 31.05.2017. Крім того, скаржник наголошував, що відсутня його вина у несвоєчасному виконанні робіт за договором, оскільки:

- проводити роботи, обумовлені договором, можливе при перебуванні компресорної станції Тернопіль в режимі ремонт , а замовник не забезпечив такий режим для своєчасного виконання підрядником робіт, тобто не встановив такий режим до 05.02.2017;

- в договорі термін будівельні роботи включає в себе безпосередньо будівельні, демонтажні та монтажні роботи, а для виконання демонтажних та монтажних робіт, які потребували виведення компресорної станції Тернопіль в режим ремонту, попередньо технологічно необхідно було провести підготовчі та загально-будівельні роботи, які безперевно виконувались відповідачем протягом вересня - грудня 2016 року, що відображено в актах приймання виконаних робіт за вересень та грудень 2016 року та в журналі виконання робіт. В період з 12.11.2016 по 25.12.2016 (під час виведення компресорної станції Тернопіль в режим ремонту) відповідач не міг провести роботи по демонтажу та монтажу обладнання системи керування, оскільки проводив підготовчі та загально-будівельні роботи, проведення яких технологічно передує подальшому проведенню робіт;

- документально доведено, що працівники відповідача після отримання допуску на об'єкт (з 19.09.2016), приступили до виконання зобов'язань за договором та послідовно проводили роботи згідно кошторисно-проектної документації;

- позивач невчасно отримав в Державній будівельно-архітектурній інспекції України дозвіл на виконання робіт, а саме 18.08.2016, про що повідомив відповідача листом від 09.09.2016 і піля чого виніс наказ № 364 від 16.09.2016 про допуск до виконання робіт з 19.09.2016;

- відповідач не мав реальної можливості провести будівельно-монтажні роботи на компресорній станції Тернопіль в строк до 05.02.2017 з причин, які не залежали його волі. Крім того, порушення термінів будівельно-монтажних робіт сталося саме з вини замовника, оскільки він не забезпечив до 05.02.2017 зупинку та виведення в режим ремонту компресорної станції Тернопіль , що технологічно необхідно для здійснення частини робіт з демонтажу та монтажу обладнання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.10.2017, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2017 (ухвала отримана позивачем згідно поштового повідомлення 0102109972026, а відповідачем - згідно поштового повідомленян про вручення - 0314816416757).

13.11.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", від імені якого діє філія Управління магістральних газопроводів Львівтраснгаз надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доодів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що обладнання, яке визначено умовами договору - це ті матеріальні ресурси, які використовуються підяднико для створення об'єкта будівництва, таке обладнання використовується на етапі будівельно-монтажних робіт, що підтверджується проекстно-кошторисною документацією, зокрема локальними кошторисами. Щодо режиму роботи компресорної станції, то згідно з Правилами технічної експлуатації магістральних газопроводів СОУ 49.5-30019801-115:2014 до роботи газоперекачувальних агрегатів (не компресорної станції в цілоиу) застосовуються настпні терміни: ремонтні роботи, стани гарячого резерву, резерву та холодного резерву. Протягом жовтня - листопада 2016 року підрядником здійснювались лише підготовчі роботи, і згідно з актом виконаних робіт за вересень 2016 року відповідачем виконано робіт на 1 923,60 грн., що підтверджує низькі темпи робіт. 15.11.2016 відповідач звернувся до позивача з зазвою № 232 від 15.11.2016 з проханням надати допуск до виконання робіт, наказом Тернопільського ЛВУМГ від 01.12.2016 № 480 надано відповідний допуск на виконання робіт, що підтверджується записами в журналах робіт, а отже, роботи фактично розпочалися 01.12.2016, які тривали з 02.12.2016 по 04.03.2017. Отже, відсутні об'єктивні обставини для прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору. Позивач зазначав, що виведення в ремонт газоперекачувальних агрегатів станції Тернопіль - це етап, якому передувалі дії самого підрядника, а в матеріалах справи наявні листи позивача про виведення в ремонт КС Тернопіль в період з 01.03.2017 по 31.03.2017, що і було зроблено у цей період, враховуючи обсяг виконаних підрядником робіт, який саме до цього періоду і закінчив ті роботи, які були необхідні для проведення наступного етапу на повністю зупиненій станції (виведеній в ремонт). Крім того, до демонтажу блоків керування підрядник приступив лише 04.03.2017, але не через неможливість виконувати такі роботи без виведення обладнання в ремонт, а з причин невиконання ним повередніх етапів робіт. Тобто, первинним у необхідності виведення КС Тернопіль в ремонт не можуть бути дії замовника, а саме дії підрядника щодо виконання усього комплексу попередніх етапів робіт, і внаслідок виконання яких є підстави для виведення обладнання компресорної станції в ремонт, що і було зроблено замовником в період з 01.03.2017 по 31.03.2017. Крім того, позивач вказував, що відсутність актів виконаних робіт за період з січня по березень 2017 жодним чином не знімає з відповідача відповідальності за прострочення виконання ним зобов'язань, оскільки згідно з умовами укладеного договору підрядник надає замовнику акт виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3. Окрім актів підрядник зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, тобто саме підрядник є ініціатором оформлення підрядних робіт після їх фактичного виконання, а тоу відутність актів лише підтверджує факт порушення підрядником взятих на себе зобов'язань згідно з умовами договору. Компресорна станція не виводилась в режим Ремонт до 01.03.2017, оскільки підрядник не був готовий до проведення робіт, які потребують саме такого режим роботи станції з причини відсутності обладнання, в першу чергу - усіх блоків керування кранами, та з причин незакінчених попередніх будівельно-монтажних робіт, що свідчить про відсутність об'єктивних причин для виведення КС Тернопіль в ремонт. Згідно з записами загального журналу робіт підрядник станом на 05.02.2017 продовжував виконуати роботи з прокладки кабелів, зачистки траншей та улаштування основи під прокладку кабелів, які не потребували виведення станції в ремонт. До демонтажних робіт відповідач приступив лише 04.03.2017. Згідно з проектом Реконструкції системи автоматичного керування компресорною станцією Тернопіль - усі будівельно-монтажні роботи з реконструкції будуть виконуватись на діючому компресорному цеху без порушення режиму роботи газотранспортної системи та відповідно до правил охорони магістральних трубопроводів. Позивач наголошував, що враховуючи його зацікавленість у належному та своєчасному виконанні робіт, позивач зі своєї сторони виконав усі зобов'язання щодо умов договору - надав дозвіл на виконання робіт, допустив працівників підрядника до своїх об'єктів, контролював хід виконання цих робіт та забезпечував документальний супровід такого виконання. Натомість, відповідач несвоєчасно приступив до виконання робіт, не забезпечив своїх працівників необхідним обладнанням та матеріалами, зволікаючи з початком земляних робіт, розпочав їх у зимовий період, що ускладнило їх виконання, отже, виключно з вини підрядника допущено прострочення виконання робіт. Таким чином, у відповідача виник обов'язок у строк, передбачений графіком виконання робіт, виконати будівельно-монтажні роботи, можливість такого виконання була забезпечена позивачем, проте, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання згідно умов договору, а також вимог чинного законодавства.

21.11.2017 розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі №910/11195/17 - не відбувся.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/11195/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.11.2017 для розгляду справи №910/11195/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 справу № 910/11195/17 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Чорна Л.В., розгляд справи призначено на 21.12.2017 (ухвала отримана позивачем згідно поштового повідомлення 0102109649934, а відповідачем - згідно поштового повідомленян про вручення - 0314815977240).

. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі №910/11195/17 було порушено (відкрито) апеляційне провадження та призначено справу до розгляду, суд апеляційної інстанції подальший розгляд апеляційної скарги здійснює за правилами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 оголошено переву в судовому засіданні до 24.01.2018, в судовому засіданні 24.01.2018 - до 30.01.2018, а в судовому засіданні 30.01.2018 - до 06.02.2018, про що присутніх учасників справи повідомлено під розписки.

01.02.2018 через загальний відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарсього суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначав про те, що судом першої інстанції помилково зазначено, що частина будівельно-монтажних робіт по договору будівельного підряду від 13.06.2016 № 1606000485 передбачала поставку обладнання, яке було проведено відповідачем згідно згідно з видатковими накладними від 24.05.2017 № 1606000485-1, № 1606000485-2, що прийнято судом першої інстанції як порушення строків будівельно-монтажних робіт. Відповідно до додатку № 4 до договору, виконання будівельно-монтажних робіт є першим етапом реконструкції системи автоматизованого керування КС Тернопіль. Вказані роботи були в повному обсязі завершені відповідачем на початку квітня 2017 року та прийняті без зауважень, про що свідчать акти виконаних робіт від 28.04.2017. Натомість, відповідно до видаткової накладної № 1606000485-1 від 24.05.2017, відповідач поставив на адресу УМГ Львівтрансгаз обладнання (багатофукнкіональний калібратор та цифрови калібратор), а згідно видаткової накладної № 1606000485-2 від 24.05.2017 - комплект ЗІП (запасних частин, інструментів та приладів) АСК ТП КС Тернопіль . Поставка вказаного обладнання була передбачена п. 17, 18, 50 Додатку № 2 Специфікація обладнання до договору. Протоколом технічної наради готовності системи САК КС Тернопіль до проведення приймальних випробувань від 300.05.2017, яка була проведена за участі представників позивача та відповідача, ЗІП, калібратори поставлені на центральний склад УМГ Львітраснгаз Отже, обладнання, яке поставлялось через місяць після прийняття замовником виконаних будівельно-монтажних робіт, взагалі не підлягало монтажу при виконанні робіт на об'єкті будівництва, а було посталено на склад позивача. Відповідач зазначає, що строк виконаня робіт були продовжені до 31.05.2017 додатковою угодою № 3 від 28.04.2017, тобто поставка обладнаянн була здійснена без порушення строків, і кінцевий термін прострочення є не 24.05.2017, а 28.04.2017, при цьому, загальна вартість робіт, термін виконання яких прострочено, становить 5 710 810,17 грн., а не 9 556 574,03 грн.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні 06.02.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішенян залишити без змін, як таке, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник (відповідач) в судовому засіданні 06.02.2018 підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішенян суду першої інтанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенін позову відмовити повністю.

У відповідності до п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

13.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ", від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" (далі - позивач, замовник за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" (далі - відповідач, підрядник за договором) укладено договір будівельного підряду № 1606000485 по об'єкту: Реконструкція системи автоматичного керування компресорною станцією "Тернопіль" Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору,підрядник бере на себе зобов'язання:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт Замовнику в експлуатацію в обумовлений цим Договором строк;

- за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Згідно з п. 2.2. договору, замовник зобов'язується на умовах цього договору, у встановлені цим договором порядку і строки:

- передати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію;

- забезпечити фінансування будівництва;

- прийняти закінчений будівництвом об'єкт.

Договірна ціна робіт, що доручені до виконання підряднику, визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 3), є динамічною і складає, відповідно до п.3.1. договору 29 032 455,60 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 150 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт до підписання замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію. Строки виконання окремих видів робіт передбачені Графіком їх виконання (Додаток № 4).

Пунктом 4.2 договору визначено, що перегляд строків виконання робіт може здійснюватись за навності незалежних від підрядника обставин, якщо він без затримки письмово сповістив замовника про їх появу. Якщо підрядник не зробив цього, він може розраховувати на переглдя строків лише за умов інформованості замовника про несприятливі обставини та їх наслідки. Обов'язком підрядника є надання замовнику доказів негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт.

Пунктом 4.3 договору визначено, що обставинами, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки,які не залежать від підрядника і дають право на перегляд цих строків є обставини: непереборної сили; за які відповідає замовник (відсутність фінансування, затримка у виконанні зобов'язання, поява додаткових робіт); зупинення робіт не з вини підрядника; страйки працівників, блокада ними будівельного майданчика та інші їх дії, що заважають нормальному виконанню робіт. Вплив погоди на хід виконання робіт, якщо його не можна віднести до обставин непереборної сили, не розглядається як об'єктивна обставина для збільшення строків виконання робіт і повинен враховуватись на стадії укладання договору.

Згідно з пунктом 4.5 договору, рішення про перегляд строків виконання робіт з обгрунтуванянм причин оформляється додатковою угодою з дотриманням вимог ст. 40 Закону України Про здійснення державних закупівель .

Пунктом 11.1 договору визначено, що підрядник виконує роботи відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм та правил, графіків виконання робіт і проекту організації будівництва.

Пунктом 11.3 договору визначено, що підрядник завчасно та у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинку виконання робіт з незалежних від нього обставин.

Згідно з п. 18.7. договору, за порушення підрядником строків виконання зобов'язання за цим Договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо), він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 п.2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору.

Також, при укладенні договору сторонами було погоджено:

- договірну ціну загалом в розмірі 29 032 455,00 грн., з яких поставка обладнання - 21 133 962,00 грн., будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - 3 059 751,00 грн., 4 838 742,60 грн. пдв 20%;

- специфікацію обладнання загалом на суму 25 360 754,40 грн.;

- графік виконання робіт, згідно якого строк виконання будівельно - монтажних робіт - до 20.12.2016 - 140 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт; пусконалагоджувальні роботи - до 30.12.2016 - 150 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт.

30.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої:

- сторони внесли зміни до п. 21.11. договору та виклали його в редакції: договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 15.02.2017, а в частині розрахунків - до їх повного виконання;

- додаток № 4 до договору: графік виконання робіт викладено в новій редакції, згідно якої строк виконання будівельно - монтажних робіт - до 05.12.2017 - 140 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт; пусконалагоджувальні роботи - до 15.02.2017 - 150 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт.

Додатковою угодою№ 2 від 15.02.2017 сторони змінили п.4.1. договору, в якому передбачили строки виконання робіт - 235 днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт до підписання замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію, строк дії договору та терміни виконання окремих видів робіт, зокрема, будівельно-монтажні роботи, визначені у Додатку № 4 до договору, підрядник зобов'язаний був виконати до 05.02.2017.

Дозвіл на виконання будівельних робіт позивач передав підряднику 09.09.2016 згідно з листом № 4900/15-06.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 28.04.2017 сторони:

- зменшили договірну ціну робіт до 28 463 586,94 грн., з якої 21 132 362 грн. - вартість поставки товару, 2 587 293,78 грн. - будівельно-монтажні та пусконалагоджуавальні роботи - 2 587 293,78 грн.., 4 743 931,16 грн. ПДВ.

- виклали п.4.1. договору в редакції, якою встановили 262-денний загальний строк виконання робіт, продовжили строк дії Договору до 31.05.2017. Термін виконання будівельно-монтажних робіт залишився незмінним - до 05.02.2017.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 Цивільного кодексу України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлени: строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач в обгрунтування позову наголошує на тому, що відповідачем, як підрядником, всупереч умов договору будівельного підряду №1606000485 від 13.06.2016 не було виконано на замовлення позивача у визначений договором строк будівельно-монтажні роботи (у строк до 05.02.2017), виконання яких обумовлено графіком виконання робіт (додаток № 4 до договору), що є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді пені (762 901,28 грн.) та штрафу (2 801 116,86 грн.), які розраховані позивачем з урахуванням повної вартості договору, визначивши період прострочення з 16.02.2017 по 27.04.2017. Нормативно в обгрунтування позову позивач посилався на приписи ст.ст. 530, 629,875 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов у повному обсязі, виходив з обґрунтованості наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій за порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору з своєчасного виконання робіт та зробив висновок, що матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання в частині будівельно-монтажних робіт, чим порушив Графік виконання робіт (Додаток № 4) та допустив прострочення виконання, яке наступило з 05.02.2017.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору з своєчасного виконання будівельно - монтажних робіт. При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Додатковою угодою№ 2 від 15.02.2017 сторони змінили п.4.1. договору, в якому передбачили строки виконання робіт - 235 днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт до підписання замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію, строк дії договору та терміни виконання окремих видів робіт, зокрема, будівельно-монтажні роботи, визначені у Додатку № 4 до договору, підрядник зобов'язаний був виконати до 05.02.2017. Вказаний термін виконання будівельно-монтажних робіт залишився незмінним.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання відповідачем у визначений договором строк - до 05.02.2017 - будівельно-монтажних робіт, та закриття виконання робіт актом здачі об'єкту, як того вимагає п. 15.1 договору.

Крім того, пунктами 4.2, 4.3, 4.5 договору визначено порядок перегляду сторонами строків виконання робіт, обставини, які є підставою для перегляду таких строків, та порядок такого узгодження шляхом укладення сторонами двосторонньої угоди, яка між сторонами не укладалась, а отже, строк виконання будівельно - монтажних робіт за договором сплив 05.02.2017 і не продовжувався між сторонами у встановленому порядку.

Доводи скаржника про те, що він не мав реальної можливості провести будівельно-монтажні роботи на компресорній станції Тернопіль в строк до 05.02.2017 з причин, які не залежали від його волі, а порушення термінів будівельно-монтажних робіт сталося саме з вини замовника, оскільки він не забезпечив до 05.02.2017 зупинку та виведення в режим ремонту компресорної станції Тернопіль , що технологічно необхідно для здійснення частини робіт з демонтажу та монтажу обладнання. З урахуванням наведеного, відповідач наголошував, що в своєчасному невиконанні частини зобов'язань по договору будівельного підряду №1606000485 від 13.06.2016 відсутні вина підрядника, що виключає застосування до нього штрафних санкцій - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.

Враховуючи дату надання підряднику дозволу на виконання будівельних робіт з 12.09.2016, сторони передбачили Додатковою угодою від 30.12.2016 № 1 строк виконання будівельно-монтажних робіт - до 05.02.2017. Цей строк залишився незмінним після укладення додаткових угод та продовження терміну дії договору. Отже, прострочення підрядника в частині виконання будівельно-монтажних робіт наступило з 05.02.2017.

Згідно з претензією від 20.02.2017 № 735/10-01 Відповідачу нараховано пеню за період з 05.02.2017 по 15.02.2017 на суму 105 543,39 грн., яка визнана ТОВ "Укргазтехкомплекс" та сплачена на рахунок Позивача, що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2017 №81.

Позовні вимоги щодо стягнення пені охоплюють період з наступного дня після того, який був включений у розрахунок вищезгаданої претензії, та починається з 16.02.2017, що відповідає умовам договору та обставинам справи (до 15.02.2017 період претензії).

Разом з тим, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача про неможливість виконувати ним роботи через, нібито, перебування компресорної станції "Тернопіль" (далі - КС Тернопіль) в режимі активно працюючої.

Матеріали справи свідчать, що у період з 12.10.2016 до 25.12.2016 компресорна станція була зупинена через виконання робіт по заміні обладнання згідно з іншими договорами, укладеними Позивачем з виконавцями таких робіт, зокрема, згідно з факсограмою головного інженера УМГ "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" від 18.10.2016 № 5535/34-02 філія зверталась до директора центрального диспетчерського департаменту ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" з проханням передбачити зупинку КС Тернопіль з 31.10.2016 до 25.12.2016, на що було одержано відповідь від 03.11.2016 за № 2424-Д про надання дозволу на зупинку КС Тернопіль до 25.12.2016.

Згідно з факсограмою УМГ "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" від 04.11.2016 № 2490-Д на адресу начальника Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - Тернопільське ЛВУМГ) погоджено зупинку КС Тернопіль до 25.12.2016.

Окрім цього, у листі від 02.02.2017 № 9/1 "Щодо продовження терміну договору" ТОВ "Укргазтехкомплекс" підтверджує факт відсутності можливості роботи КС Тернопіль та просить продовжити дію Договору для того щоб закінчити пусконалагоджувальні роботи, що підтверджує факт перебування КС Тернопіль у стані зупинки.

Відповідно до встановленого в ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" порядку, відповідач був допущений до виконання робіт на об'єктах позивача згідно з наказом Тернопільського ЛВУМГ "Про допуск працівників ТОВ "Укргазтехкомплекс" від 16.09.2016 № 364. Заява від 31.08.2016 №178 щодо одержання такого допуску була подана відповідачем Тернопільському ЛВУМГ 05.09.2016 (вх. № 1302), проте, через відсутність усіх дозвільних документів у Підрядника та плану виконання робіт допуск оформлено 16.09.2016. Як свідчать записи в загальному журналі робіт по будівництву об'єкта "Реконструкція системи автоматичного керування КС Тернопіль Тернопільського ЛВУМГ" (копія в матеріалах справи) Підрядник з 12.10.2016 приступив до розмітки кабельних трас на території прилеглій до КС Тернопіль, здійснював розгрузку обладнання та інші підготовчі роботи, які виконувались повільно та неефективно через відсутність достатньої кількості працівників, спеціального обладнання та матеріалів, також виконувались роботи по монтажу спеціальних шаф для встановлення в них обладнання. З 01.12.2016 до виконання будівельно-монтажних робіт згідно з наказом Тернопільського ЛВУМГ від 01.12.2016 № 480 була допущена бригада працівників підрядника в іншому складі, яка фактично розпочала будівельні роботи (до цього часу зволікання з виконанням цих робіт) - розробку траншей для прокладки кабелів. Цей наказ видано на підставі заяви відповідача від 15.11.2016 № 232. Згідно з видатковими накладними від 24.05.2017 №1606000485-1, №1606000485-2, поставка обладнання була проведена 24.05.2017. Отже, на виконання будівельних робіт жодним чином не впливав режим роботи КС Тернопіль, яка могла перебувати як в робочому режимі, так і в режимі зупинки. Проте, як свідчать вищенаведені докази, КС Тернопіль була зупинена в період, який визначений умовами Договору для виконання будівельно-монтажних робіт.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з проектом Реконструкції системи автоматичного керування компресорною станцією Тернопіль , передбачалось, що усі будівельно-монтажні роботи з реконструкції будуть виконуватись на діючому компресорному цеху без порушення режиму роботи газотранспортної системи та відповідно до правил охорони магістральних трубопроводів. Крім того, умовами укладеного договору також не передбачено, що виконання робіт підрядником потребує виведення компресорної станції на певний режим роботи, зокрема зупинення . При цьому, пунктами 4.2, 4.3 договоору передбачені обставини зміни строків виконання робіт та визначено, які саме обставини перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, і до таких обставин не віднесено переведення та/або перебування компресорної станції у певному режимі. До того ж, Газоперекачувальні агрегати (далі - ГПА) КС Тернопіль не працювали протягом тривалого часу - з 12 жовтня 2016 року до червня 2017 року, що підтверджується звітами про експлуатацію ГПА КС Тернопіль (копії в матеріалах справи). Зокрема, зі звіту за жовтень 2016 рік вбачається робота лише одного 5 агрегата (стрічка 4, колонка 5 звіту), який був зупинений 12.10.2016, що підтверджується записом в Журналі оперативних розпоряджень (копія витягу з Журналу в матеріалах справи). У звітах за листопад, грудень 2016 рік та січень - травень 2017 року у стрічці 4 - "відпрацьовано ТА за звітний місяць " - зазначено 0 год., що підтверджує факт перебування КС Тернопіль у непрацюючому режимі.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо експертного висновку Львівської торгово-промислової палати від 12.04.2017 № 19-08-5/458 (далі - експертний висновок), зокрема те, що торгово-промислові палати мають права, визначені ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". У цьому переліку відсутнє право щодо надання експертного висновку про обставини невиконання зобов'язань за договорами, які укладаються суб'єктами господарської діяльності при вільному волевиявленні сторін, а лише видані в межах повноважень торгово-промислових палат методичні та експертні документи, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України (а не Львівська торгово-промислова палата): засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Отже, наданий відповідачем експертний висновок Львівської торгово-промислової палати не може бути доказом щодо неможливості виконання зобов'язань за Договором, так як торгово-промислова палата не володіє специфікою роботи компресорних станцій ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" та неуповноважена на надання таких висновків.

Щодо наданих скаржником в процесі апеляційного перегляду справи документів (доданих до пояснень 01.02.2018), а саме: протоколу технічної наради готовності системи САК КС Тернопіль до проведення приймальних випробувань від 30.05.2017, лист ТОВ Укргазтехкомплекс № 8 від 30.01.2018, лист розробника проектної документації № 57/14 від 31.01.2018, додаток Б завдання на проектування об'єкту будівництва Реконструкція системи автоматичного керування компресорною станцією "Тернопіль" Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів , судом апеляційної інстанції вказані прийняті до матеріалів справи, проте, здійснюючи їх оцінку за результатами наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані документи жодним чином не спростовують факт невиконання відповідачем виконання будівельно-монтажних робіт за договором у строку до 05.02.2017, як і не підтверджують доводи скаржника про відсутність його вини у порушенні зобов'язання з несвоєчасного виконання будівельно - монтажних робіт.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань по договору з своєчасного виконання будівельно - монтажних робіт, що згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п. 18.7 догвору є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу (оскільки допущено прострочення понад 30 днів).

В свою чергу, позивачем при здійсненні розрахунку пені та штрафу визначив періодом нарахування з 16.02.2017 по по 27.04.2017, з чим суд апеляційної інстанції погоджується. Проте, ставкою нарахування позивачем визначено сукупність як вартості обладнання так і вартості будівельно-монтажних робіт, а враховуючи те, що позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій саме за несвоєчасне виконання будівельно - монтажних робіт а тому суд дійшов висновку що ставкою нарахування штрафних санкцій має бути вартість будівельно-монтажних робіт, узгоджених сторонами у договірній ціні згідно додаткової угоди № 3 від 28.04.2017, а саме: 3 104 752,44 грн. (з ПДВ).

З огляду на викладене, за розрахунком суду апеляційної інстанції, здійсненому з урахуванням п. 18.7 договору та договірної ціни саме будівельно - монтажних робіт, з відповідача на корсить позивача підлягають стягненню: пеня в сумі 301 161 грн. (3 104 752,53 грн. х 0,01% х 97 днів прострочення з 16.02.2017 по 27.04.2017) та штраф в сумі 310 475,24 грн. (10% від 3 104 752,44 грн.), у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. В решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в сумі 301 161 грн. та штраф в сумі 310 475,24 грн. В решті позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч. 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає зміні в частині присудження до стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 301 161 грн. та штрафу в сумі 310 475,24 грн.

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позову у розмірі 9 174 грн. 54 коп., а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 10 143 (десять тисяч сто сорок три) грн. 22 коп. В решті судові витрати покладаються на сторону, яка їх понесла.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 (повний текст складено 20.09.2017) у справі №910/11195/17 - змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" (03148, м.Київ, вул. В.Верховинця, буд. 12, код ЄДРПОУ 31202656) на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"(79053, м. Львів, вул. І.Рубчака, буд. 3, код ЄДРПОУ 25560823) неустойку в розмірі 301 161 (триста одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 00 коп. та штраф в сумі 310 475 (триста десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 24 коп., а також судовий збір за подачу позову у розмірі 9 174 (дев'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 54 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"(79053, м. Львів, вул. І.Рубчака, буд. 3, код ЄДРПОУ 25560823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" (03148, м.Київ, вул. В.Верховинця, буд. 12, код ЄДРПОУ 31202656) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 10 143 (десять тисяч сто сорок три) грн. 22 коп.

В решті судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги покласти на сторону, яка їх понесла.

4. Матеріали справи №910/11195/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.02.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Чорна