Постанова

від 20.02.2018 по справі 804/14437/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа №804/14437/15

адміністративне провадження №К/9901/4434/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 (суддя Чорна В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 (головуючий суддя - Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі № 804/14437/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РАФТОЛА до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне РАФТОЛА (далі - ТОВ РАФТОЛА звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило просить визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ РАФТОЛА з податку на додану вартість за травень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 31.07.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що з огляду на підтвердження статусу відомостей щодо місцезнаходження позивача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дії відповідача щодо неприйняття податковою звітності є неправомірними.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська посилається на порушення норм матеріального права, зокрема, статті 49 Податкового кодексу України та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає що згідно квитанції №1 податкова звітність в електронному вигляді доставлено до центрального рівня ДПС України, тоді як відповідачем жодних рішень, дій чи бездіяльності щодо неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість не вчиняло.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ РАФТОЛА зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ РАФТОЛА (код ЄДРПОУ 37006977) знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

31.07.2015 засобами електронного зв'язку на електрону адресу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська позивачем було направлено податкову декларацію за травень 2015 року на підставі договору від 25.04.2013 №3360 про визнання електронних документів.

Проте, відповідно до квитанції №1 вказана податкова звітність не прийнята контролюючим органом з огляду на порушення позивачем вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме - не укладено договір про визнання електронної звітності.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року судами встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів, що відповідачами не спростовано.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

За визначеннями, наведеними у пункті 1 розділу 1 зазначеної Інструкції, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 3 цієї ж Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з вимогами статей 6, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців при зміні місцезнаходження юридичної особи вносяться відповідні зміни до відомостей Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження, є підставою для заміни свідоцтва про державну реєстрацію

Як з'ясовано судами на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 30.03.2016 місцезнаходженням ТОВ РАФТОЛА було: 49017, м.Дніпропетровськ, вул. Возз'єднання,25.

Позивачем у поданій декларації у графі податкова адреса було зазначено: Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Возз'єднання, буд. № 25.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність відповідачами існування факту не укладення договору про визнання електронних документів й відсутність змін місцезнаходження підприємства та, як наслідок, безпідставність неприйняття поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року з додатками.

Стосовно доводів відповідача пре то, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про порушення законних інтересів з боку ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра, слід зазначити, що оскільки ТОВ РАФТОЛА знаходиться на податковому обліку саме в даному податковому органі, належним відповідачем у справі є ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра. Вказаний факт підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна