Вирок

від 16.12.2011 по справі 1-186/11

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.12.2011 № 1 -186 / 2011 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року , Тетіївський районний суд, Київської області в складі :

головуючого судді : Кравець О.А.

при секретарі: Мідзяновської І.С.

з участю прокурора : Защитинської Т.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві кримінальну справу по обвинуваченню , ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючу в ІНФОРМАЦІЯ_3 , українку, громадянку України, б/п, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодружену, не працюючу , раніше судиму 06 червня 2011 року Тетіївським районним судом по ст.. 164 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт, невійськовозобов»язану по ст. 389 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до вироку Тетіївського районного суду, Київської області від 06.06.2011 року ОСОБА_1. була призначена міра покарання по ст..164 ч. 2 КК України у виді 200 годин громадських робіт. ЇЇ було доведено під розписку порядок відбування покарання у виді громадських робіт до яких остання приступила з 15.07.2011 року при Дібрівській сільській раді. Сільський голова видав розпорядження та склав графік, який також було доведено ОСОБА_1 під розписку. В липні 2011 року вона відпрацювала згідно графіка 56 годин громадських робіт, а в серпні 2011 року - 32 години, а в вересні 2011 року взагалі не виходила на роботу. Була тричі попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, належних висновків не зробила, чим ухиляється від відбування призначеного судом покарання не пов'язаного з позбавленням волі у виді громадських робіт .

Допитана в судовому засідання підсудна ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, підтримала ті пояснення, що давала на досудовому слідстві і пояснила, що вона в липні та серпні 2011 року працювала, але потім відпросилась в сільського голови на день і більше не виходила на роботу по особистих причинах, просить суд її суворо не наказувати.

Крім повного визнання своєї вини підсудною, вина її знайшла своє підтвердження в суді зібраними по справі та дослідженими в суді доказами.

Так із пояснень в суді свідка ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 повинна була згідно встановленого графіка відпрацювати на громадських роботах 200 годин. В липні 2011 року вона відпрацювала 56 годин, в серпні 2011 року - 32 години. Потім перестала виходити на роботу, зловживала спиртними напоями, не пускала його до хати, коли він приходив, щоб направити її на роботу.

Із пояснень в суді свідка ОСОБА_3 встановлено, що засуджена ОСОБА_1 була направлена згідно вироку суду для відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт до Дібрівської сільської ради. Всього вона відбула 88 годин в липні та в серпні 2011 року, а потім взагалі перестала виходити на роботу, на попередження не реагувала, не з»являлась на реєстрацію в інспекцію.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується : копією вироку Тетіївського районного суду від 06.06.2011 року, копією направлення на відбування громадських робіт, розпорядженням Дібрівської сільської ради № 51 від 12.07.2011 року, копією графіка виходу на громадські роботи ОСОБА_1, копіями актів перевірки табелями виходу на громадські роботи, копіями попереджень, копіює облікової картки.

Аналізуючи таким чином зібрані по справі докази, суд вважає, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_1 по ст. 389 ч.2 КК України, постільки вона ухилявся від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а саме громадських робіт.

Вирішуючи питання про міру покарання для підсудної суд враховує ступінь суспільної небезпеки та характер скоєного.

Як пом'якшуючі її вину обставини, суд враховує те, що вона свою вину визнала.

Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної можливе в умовах пов'язаних з обмеженням волі , приєднавши їй не відбуту міру покарання у вигляді 112 годин громадських робіт за попереднім вироком Тетіївського районного суду від 06 червня 2011 року, яким її було засуджено по ст.. 164 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт, що згідно ст. 72 КК України становить14 днів обмеження волі.

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України і призначити їй покарання по даній статті у виді обмеження волі строком на 1 /один / рік .

В силу ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати їй до даної міри покарання не відбуте покарання у виді 14 / чотирнадцяти / днів обмеження волі за попереднім вироком Тетіївського районного суду від 06 червня 2011 року, яким її було засуджено по ст. 164 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт і остаточно вважати її засудженою до 1 / одного / року 14 / чотирнадцяти / днів обмеження волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу -залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб до апеляційного суду Київської області.

Суддя :

Справа № 1-186/11