Рішення

від 22.02.2018 по справі 808/2566/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Справа № 808/2566/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс»

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112040/2017/000004/1 від 08.06.2017, №UA112040/2017/000007/1 від 03.08.2017 та карток відмови в прийнятті митної декларації №UA112040/2017/00047, UA112040/2017/00084.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. №30633 від 08.11.2017) та доповненнях до заперечень (вх. №33559 від 30.11.2017), посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які були надані позивачем не в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представниками позивача та відповідача подані клопотання (вх. №2505, 2506 від 23.01.2018) якими просять розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12 січня 2017 року між позивачем та компанією PRZEDSIEBIORSTWO PRODUKCYJNO HANDLOWE « ROLMETAL» Tereza Kubanska, Jacek Kubanski Spolka jawna, Польща укладено контракт №01/03 (а.с.9-10), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник - PRZEDSIEBIORSTWO PRODUKCYJNO HANDLOWE « ROLMETAL» Tereza Kubanska, Jacek Kubanski Spolka jawna зобов'язується передати продукцію у власність покупця - Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» , який зобов'язується сплатити продукцію згідно Специфікацій які є невід'ємною частиною Контракту.

Відповідно до пункту 2.1 договору, ціна на товар встановлюється відповідно до Специфікацій до Контракту на умовах поставки FСА - Олькуш, Польща Інкотермс-2010.

Сума Контракту складає 300 000 євро (п.1.2 Контракту).

На виконання умов Контракту постачальником імпортовано на митну територію України товар, а саме: кутова передача 85Vv GKF моделі С арт.№0605400592.

Для митного оформлення вказаного товару позивачем подано до митного органу митну декларацію №UA112040/2017/001501 від 07.06.2017 з визначенням митної вартості товару за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості.

Разом з митною декларацією №UA112040/2017/001501 від 07.06.2017 позивачем до митного оформлення подано:

-пакувальний лист № б/н від 30.05.2017;

-рахунок - фактура (інвойс) № 214/Р/2017 від 30.05.2017;

-автотранспортна накладна № 7639823 від 30.05.2017;

-платіжне доручення № 3 від 24.05.2017;

-платіжне доручення № 4 від 25.05.2017;

-рахунок (за транспортні послуги) № 103 від 31.05.2017;

-специфікація № 1 від 25.04.2017 до Контракту № 01/03 від 12.01.2017

-контракт № 01/03 від 12.01.2017;

-лист № 154 від 02.06.2017;

-свідоцтво контролю якості № б/н від 29.05.2017;

-лист виробника № б/н від 06.06.2017;

-копія митної декларації країни відправлення №17РL331020Е0214482 від 30.05.2017.

При митному оформленні митної декларації №UA112040/2017/001501 від 07.06.2017 було встановлено розбіжності в наданих до митного оформлення документах, а саме:

- до митного оформлення надані платіжні доручення від 24.05.2017 №3 та від 25.05.2017 № 4 з посиланням на інвойс без номера від 26.04.2017,

- в рахунку на оплату транспортних послуг перевізника ФОП ОСОБА_1 від 31.05.17 № 103 відсутнє посилання на номер CMR разом з тим бланк вищезазначеного рахунка передбачає проставлення реквізита, що унеможливлює однозначну ідентифікацію з поставкою товару, що декларується.

Посадовою особою органу доходів і зборів 07.06.2017 надіслано електронне повідомлення декларанту та затребувано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та в характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини та інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

08.06.2017 Позивачем надіслано електронне повідомлення, в якому він надав додаткові документи: Рахунок (за транспортні послуги) № 103 від 31.05.2017 (з виправленим номером рахунку у призначені платежу та з зазначеним в ньому номером CMR); комерційну пропозицію № б/н від 25.04.2017.

Також, для митного оформлення вказаного товару позивачем подано до митного органу митну декларацію № UA112040/2017/002369 від 03.08.2017, з визначенням митної вартості товару за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості.

Разом з митною декларацією № UA112040/2017/002369 від 03.08.2017 позивачем до митного оформлення подано:

- пакувальний лист № б/н від 28.07.2017;

-рахунок - фактура (інвойс) № 318/Р/2017 від 28.07.2017;

-автотранспортна накладна № 475538 від 28.07.2017;

-платіжне доручення № 11 від 18.07.2017;

-платіжне доручення № 12 від 27.07.2017;

-рахунок - фактура проформа № б/н від 20.06.2017;

-рахунок - фактура (за транспортні послуги) № 1490 від 02.08.2017

-специфікація № 2 від 19.06.2017 до Контракту № 01/03 від 12.01.2017

-договір №24/07 від 24.07.2017;

-лист № 237 від 01.08.2017;

-свідоцтво контролю якості № б/н від 29.06.2017;

-лист виробника № б/н від 07.06.2017;

-копія митної декларації країни відправлення №17PL331020E0304339 від 28.07.2017.

Додатково позивачем 03.08.2017 надано наступні документи:

-фото кутової передачі (6 шт.);

-контракт №01/03 від 12.01.2017;

-прайс - лист № б/н від 15.06.2017;

-комерційна пропозиція № б/н від 19.06.2017.

При митному оформленні митної декларації № UA112040/2017/002369 від 03.08.2017 було встановлено розбіжності в наданих до митного оформлення документів, а саме:

- до митного оформлення надані платіжні доручення від 18.07.2017 №11 та від 27.07.2017 № 12 з посиланням на інвойс без номера від 20.06.2017;

- комерційна назва товару вказана у специфікації від 19.06.2017 №2 до контракту від 12.01.2017 № 01/03 не співпадає з назвою товару вказаною в комерційному інвойсі від 28.07.2017 № 318/Р/2017.

Посадовою особою органу доходів і зборів 03.08.2017 надіслано електронне повідомлення декларанту та затребувано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини та інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом вих. №03/08 від 03.08.2017 декларантом надано комерційну пропозицію б/н від 19.06.2017, прайс-лист б/н від 15.06.2017, та вказано про те, що інші додаткові документи у строк, зазначений у статті 53 МКУ надаватися не будуть.

За результатами розгляду документів, поданих позивачем для митного оформлення митної декларації №UA112040/2017/001501 від 07.06.2017 та № UA112040/2017/002369 від 03.08.2017 відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

- від 08.06.2017 №UA112040/2017/000004/1 (а.с.22-23), а також оформлено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112040/2017/00047 (а.с. 43-44), відповідно до якого було скориговано митну вартість товару на рівні 505,55 Євро/шт. (фактурна вартість) + витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, що в перерахунку з урахуванням суми витрат на транспортування оцінюваного товару становить 19,328 євро/кг. (МД № UA112040/2017/000931 від 21.04.2017).

- від 03.08.2017 № UA112040/2017/000007/2 (а.с. 41), а також оформлено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112040/2017/00084 (а.с.45-46), відповідно до якого було скориговано митну вартість товару на рівні 505,55 Євро/шт. (фактурна вартість) + витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, що в перерахунку з урахуванням суми витрат на транспортування оцінюваного товару становить 19,328 євро/кг. (МД № UA112040/2017/000931 від 21.04.2017).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товару та картками відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей» , згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для витребування додаткових документів стало встановлення в ході перевірки розбіжностей.

Суд зазначає, що наявність вказаних розбіжностей підтверджується матеріалами справи, а тому на переконання суду у митного органу були наявні підстави для витребування від декларанта додаткових документів для усунення виявлених розбіжностей.

Разом з тим, суд не може погодись з висновком митного органу про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості та вважає необґрунтованим прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товару, з огляду на наступне.

Щодо Рішення про коригування митної вартості товару №UA112040/2017/000004/1 від 08.06.2017.

Стосовно надання декларантом до митного оформлення платіжних доручень від 24.05.2017 № 3 та від 25.05.2017 № 4 з посиланням на інвойс без номера від 26.04.2017 слід зазначити наступне.

Відповідно до положень п.2.2 Постанови НБУ від 28.07.2008 № 2016 Про затвердження Поло ження про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт ко штів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

В наданих до митного оформлення платіжних дорученнях від 24.05.2017 № 3 та від 25.05.2017 № 4 в графах 70 Призначення платежу зазначено реквізити специфікації від 25.04.2017 № 1, відповідно до якої здійснюється поставка товару. Загальна ва ртість товару відповідно до наданої до митного оформлення специфікації від 25.04.2017 № 1 9708,2 євро. Задекларована фактурна вартість товару відповідно до наданого до митного офор млення інвойсу складає 9708,2 євро. Загальна сума платежу за платіжними дорученнями від 24.05.2017 № 3 та від 25.05.2017 № 4 складає 9708,2 євро. Зазначені в графі 70 Призначення платежу реквізити контракту та специфікації відповідають наданим до митного оформлення, що дає можливість ідентифікувати надані платіжні доручення в іноземній валюті із ввезеним товаром.

Відповідно до положень частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично плачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 статті 58 МКУ. Відповідність загальної суми платежу за товар згідно з наданими платіжними дорученнями задекларованій загальній фактурній вартості товару є підтвердженням того, що задекларована митна вартість товару є ціна, що була фактично сплачена за товар, з урахуванням витрат на транспортування до оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, митна вартість товару заявлено за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, з дотриманням положень статті 58 МКУ.

Щодо відсутності в рахунку на оплату транспортних послуг перевізника ФОП ОСОБА_1 від 31.05.17 №103 посилання на номер СМR суд зазначає, що відповідна розбіжність усунута декларантом у термін, визначений статтею 53 МКУ, шляхом подання до митного оформлення рахунку на оплату транспортних послуг від 31.05.2017 № 103 із зазначенням реквізитів СМR від 30.05.2017 №7639823.

Щодо додатково наданої комерційної пропозиції б/н від 25.04.2017.

08.06.2017 декларантом додатково надано комерційну пропозицію б/н від 25.04.2017. Посадо вою особою митниці зазначено, що заявлена митна вартість товару не може бути визнана, оскі льки додаткові документи, які надані декларантом згідно з частиною 3 статті 53 МКУ, не підт верджують митну вартість, а саме - в комерційній пропозиції від 25.04.2017 б/н вказано ціну без знижки та зі знижкою, але комерційна пропозиція не містить їх обґрунтування. Вищезазначене не є підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості, у зв'язку із законодавчо та нормативно не визначеністю та не врегульованістю питання необ хідності та механізму застосування, обґрунтування та контролю знижок.

Щодо не надання підтвердження розбіжностей, які містяться в платіжних дору ченнях на оплату товару, а саме - не надання інвойсу від 26.04.17 б/н, на який посилають ся надані до митного оформлення платіжні доручення.

Надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті від 24.05.2017 №3 та від 25.05.2017 № 4 стосуються оцінюваного товару, оскільки містять реквізити, необхідні для іден тифікації ввезеного товару, а саме: в графі 70 Призначення платежу зазначено реквізити зов нішньоекономічного контракту від 12.01.2017 № 01/03 та специфікації від 25.04.2017 № 1, які надані до митного оформлення товару. При цьому, загальна сума платежу дорівнює загальній фактурній вартості задекларованого товару - 9708,20 євро.

Щодо Рішення про коригування митної вартості №UA112040/2017/000007/1 від 03.08.2017.

Стосовно надання декларантом до митного оформлення платіжних доручень від 18.07.2017 № 11 та від 27.07.2017 № 12 з посиланням на інвойс без номера від 20.06.2017 суд зазначає, що вказаний рахунок б/н від 20.06.2017 декларантом наданий до митного оформлення та зазна чений в графі 44 МД від 03.08.2017 № UA112040/2017/002369 під кодом 3003 . Загальна вартість товару за рахунком б/н від 20.06.2017 складає 9708,2 євро, що дорівнює загальній сумі платежу за платіжними дорученнями в іноземній валюті від 18.07.2017 № 11 та від 27.07.2017 №12. Таким чином, розбіжність відсутня.

Стосовно відмінності комерційної назви товару, вказаної у специфікації від 19.06.2017 № 2 до контракту від 12.01.2017 № 01/03 з назвою товару, вказаною в комерційному інвойсі від 13.07.2017 № 318/Р/2017 з'ясовано наступне.

В специфікації від 19.06.2017 № 2 зазначено Угловая передача привода ножа 605400592 . В Інвойсі від 28.07.2017 № 318/Р/2017 зазначено Угловая передача 85Vv GKF модели "С" 5400592 . В специфікації від 19.06.2017 № 2 та в комерційному інвойсі від 28.07.2017 № 318/Р/2017 зазначено один і той саме товар, оскільки в кожному із зазначених документів вказано артикул продукту - 605400592. Таким чином, розбіжність відсутня.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом було додатково надано прайс-лист б/н від 15.06.2017 та комерційну пропозицію б/н від 19.06.2017. Зауважень до додатково наданих до кументів посадовою особою митниці не визначено.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що відповідно до визначеної нормами Митного кодексу України процедури митного оформлення товару митний орган не наділений повноваженням щодо додаткової перевірки первинно поданих декларантом документів, оскільки такі документи мають бути у повній мірі досліджені та перевірені до вирішення питання щодо необхідності витребування додаткових документів, інакше це позбавило б декларанта можливості обґрунтувати та підтвердити заявлену митну вартість з огляду на виявлені розбіжності.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності спірних рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» та необхідність скасування рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112040/2017/000004/1 від 08.06.2017, №UA112040/2017/000007/1 від 03.08.2017, та карток відмови в прийнятті митної декларації №UA112040/2017/00047, UA112040/2017/00084.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112040/2017/000004/1 від 08.06.2017, №UA112040/2017/000007/1 від 03.08.2017 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112040/2017/00047, UA112040/2017/00084.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (місцезнаходження: 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, б.12, ідентифікаційний код 39477764) на користь Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» (місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Матвєєва, б. №1, ідентифікаційний код 32533612) судові витрати у розмірі 6400 грн. (шість тисяч чотириста гривень).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова