Постанова

від 14.02.2018 по справі 820/6523/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2018 р. № 820/6523/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Швець Р.П.,

представника відповідача - Шульга В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ортопрот", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001851411 від 11 серпня 2017 року.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 177841,25 грн.

З даним рішенням позивач не погоджується, вважаючи його незаконним та необґрунтованим. В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. При цьому пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі проведеної перевірки, якою виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. За таких обставин воно є обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Ортопрот , пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання, ідентифікаційний код 19470004, місцезнаходження: 62404, Харківська обл., Харківський район, с. Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, буд. 1-А.

Підприємство взято на податковий облік 21.03.2002 року Харківською ОДПІ. ТОВ Ортопрот є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100092922, індивідуальний податковий номер 194700020320. Судом встановлено, що фахівцями Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області в липні 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП (податковий номер 40171681) за квітень 2016 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 8687/20-40-14-11-11/19470004 від 28.07.2017 року, за висновками якого встановлено порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ Ортопрот занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 142273 грн., у т.ч. за квітень 2016 р. на суму 142273 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001851411 від 11 серпня 2017 року, згідно з яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 177841,25 грн.

Судом встановлено, що відповідач виходив з того, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ Ортопрот у перевіряємому періоді мав господарські відносини з ТОВ Петра Транс Груп , відносно якого наявна податкова інформація у вигляді листа від ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київської області, в якому йдеться про нереальність здійснених цим підприємством господарських операцій.

Жодних інших мотивів фахівцями контролюючого органу в основу спірного рішення не покладено.

У зв'язку з наведеним відповідачем встановлено завищення ТОВ Ортопрот у квітні 2016 року суми податкового кредиту та як наслідок заниження суми податку на додану вартість на 142273 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також висновків, відображених в акті перевірки ТОВ Ортопрот , на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Між позивачем та його контрагентом - ТОВ Петра Транс Груп 01.04.2016 року укладено договір поставки № 5 за умовами якого Постачальник - ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП зобов'язувався поставляти на адресу Покупця - ТОВ Ортопрот продукцію згідно замовлень та визначену в накладних, а Покупець зобов'язувався прийняти продукцію та сплатити її вартість, яка визначалася в накладних.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ Ортопрот є торгівельно-виробничим підприємством, яке займається фасуванням сипких продуктів харчування та подальшим їх продажем, а тому саме з метою закупівлі позивачем сировини для здійснення основного виду діяльності був укладений договір поставки з ТОВ Петра Транс Груп .

Суд зазначає, що номенклатура та асортимент поставлених на адресу позивача товарів співвідноситься з основним видом його господарської діяльності. Долучені до матеріалів справи документи свідчать про наявність у позивача матеріальних та трудових ресурсів для здійснення вказаного виду діяльності.

Оцінивши зазначений правочин за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що він був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочину на момент господарських операцій мали правовий статус платника ПДВ.

Таким чином, вказаний договір визнається судом у якості належного та допустимого доказу наявності між позивачем та його постачальником факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах правочину між ТОВ Ортопрот та ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП , позивачем подані до суду первинні документи, які були складені при виконанні цього правочину.

З наданих позивачем до матеріалів справи первинних документів вбачається, що на підставі укладеного договору поставки № 5 від 01.04.2016р, при здійсненні постачання товару ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП було виписано на адресу ТОВ Ортопрорт належним чином оформлені видаткові накладні: №РН-18 від 02.04.16р.; №РН-19 від 02.04.16р.; №РН-22 від 04.04.16р.; №РН-58 від 23.04.16р.; №РН-59 від 23.04.16.

Сплата ПДВ при здійсненні вказаних поставок товару підтверджується належним чином оформленим податковими накладними, які були складені постачальником та у встановленому порядку зареєстровані в ЄРПН.

Факт перевезення товару підтверджено належним чином оформленими товарно-транспортними накладними. Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця на автомобілі НОМЕР_2.

Отриманий товар був оприбуткований на складі ТОВ Ортопрот за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт. "Кулиничі, вул. 7 Гвардейської Армії, 1-А.

З наданих до матеріалів справи первинних документів вбачається, що придбаний у ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП в подальшому був расфасований на виробничих потужностях позивача та реалізований на адресу покупців.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ Ортопрот та ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП був укладений договір про надання послуг № 7 від 01.03.2016 року за умовами якого Виконавець - ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП зобов'язувався за дорученням Замовника - ТОВ Ортопрот надавати останньому послуги маркетингу та мерчиндайзингу, а позивач зобов'язувався прийняти та сплатити надані послуги.

Позивачем до суду надано копію вказаного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Виконання договору підтверджується актами здачі-приймання послуг, розрахунками вартості наданих послуг, бланками реєстрації покупців, звітами про відвідування торгівельних мереж.

Суд зазначає, що позивачем наведено економічно обґрунтовані причини, в зв'язку з якими виникла необхідність отримання послуг за вказаним договором, а також відображено економічний ефект отриманий від наданих за договором послуг. Зміст наданих за договором № 7 від 01.03.2016 р. послуг співвідноситься з основним видом господарської діяльності позивача, а саме фасування та продаж продуктів харчування.

При цьому суд зазначає, що саме на досягнення позитивного економічного ефекту та отримання прибутку спрямована діяльність суб'єктів господарювання. Отже, укладаючи господарські угоди суб'єкт господарювання слідує меті досягнення позитивного економічного ефекту, що встановлено в даній справі.

Зобов'язання по оплаті товару та послуг, що були отримані від ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП виконані ТОВ Ортопрот шляхом перерахування грошових безготівкових коштів згідно платіжних доручень, копія яких додані до матеріалів справи.

Долучені до матеріалів справи платіжні документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів послуг за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

У зв'язку з наведеним суд зазначає, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на всю кількість товарів та послуг, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.п. 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів наданням та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від тог здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстровані платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та належним чином виконані.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Посилання відповідача про встановлення неможливості ведення контрагентом позивача господарської діяльності не спростовують доказів, досліджених судом, які підтверджують реальність виконання господарських угод, за якими позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процес прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норм чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 19, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року № 0001851411, прийняте Головним Управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" (код ЄДРПОУ 19470004, с. Кулиничі, Харківський район, Харківська область, вул. 7-ї Гвардійської Армії, буд. 1-А, 62404) судовий збір у сумі 2667,62 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн.62 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення буде складено у строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21.02.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.