ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/796/17-а
Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області, товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс , про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Керівник Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:35127537 від 12 травня 2017 року про державну реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - будинок відпочинку І поверх, будинок відпочинку ІІ поверх, підвал, металевий вагончик загальною площею 110,67 кв.м., розташованого за адресою: вул. Вишнева, 23, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, за ТОВ Едельвейс .
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначав, що державним реєстратором, всупереч вимогам чинного законодавства, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ Едельвейс , оскільки об'єкти нерухомості, на які зареєстровано право власності, збудовані на земельній ділянці, яка не була відведена товариству та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Зазначав, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення було рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси та інвентарна справа, які не є правовстановлюючими документами. У зв'язку з цим вважає рішення незаконним та просить суд його скасувати.
В ході підготовчого провадження судом замінено неналежного відповідача - відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області на належного - державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_1; залучено відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області до участі у розгляді даної справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; залучено до участі у розгляді даної справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс ; витребувано документи, які мають значення для правильного вирішення спору; здійснено інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідач - державний реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_1 - своїм правом подати заперечення (відзив) на позовну заяву не скористався.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області - свою позицію відносно даного спору не повідомила.
Пояснень щодо позову з відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області до суду не надходило
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс - надала суду заперечення проти позову. В ньому, зокрема, вказано, що реєстрація права власності на об'єкт нерухомості (базу відпочинку) була здійснена правомірно, у відповідності до вимог та в межах наданих повноважень. Також товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс зазначало про те, що об'єкт нерухомості збудований в 1989 році на земельній ділянці, що була виділена заводу Кварц та управлінню експлуатації Дністровських водосховищ для будівництва бази відпочинку працівників заводу та управління. 29 вересня 2008 року між заводом Кварц та ТОВ Едельвейс укладений договір суборенди, на підставі якого ТОВ Едельвейс сплачувало земельну орендну плату до 2015 року. На основі договору між Дністровським басейновим водогосподарським об'єднанням, як наступником управління експлуатації Дністровських водосховищ і ТОВ Едельвейс були проведені ремонтні роботи на даних будівлях. Вказувало, що дані будівлі з 1989 року використовуються в рекреаційних цілях, тобто земельна ділянка використовується за призначенням.
Товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс просило суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також в матеріалах справи наявне заперечення на адміністративний позов від 14 листопада 2017 року №2282, подане виконавчим комітетом Новодністровської міської ради.
У зв'язку з цим варто зазначити, виконавчий комітет Новодністровської міської ради не є учасником даної справи.
Відповідно до статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони та треті особи.
До того ж, суд звертає увагу на те, що подане виконавчим комітетом Новодністровської міської ради у письмовій формі заперечення проти позову підписано заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_2. Однак при цьому жодних доказів на підтвердження права указаної особи підписувати від імені виконавчого комітету Новодністровської міської ради такого виду документів надано не було.
Відтак, вказане заперечення судом не приймається та, відповідно, оцінці не підлягає.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що прокурором також було подано відповідь на заперечення ТОВ Едельвейс , в якому зазначено, що на даний час земельна ділянка, на якій розміщений спірний об'єкт, відноситься до земель рекреаційного призначення державної форми власності, яка в користування не надана нікому. Зазначено, що згідно витягу про державну реєстрацію ТОВ Едельвейс , останнє зареєстровано як юридична особа 07 лютого 1995 року, що свідчить, що дане товариство не могло здійснювати будівництво спірного об'єкту до 05 серпня 1992 року. Разом із цим, вказано, що товариством не надано доказів, яким чином ця будівля перейшла від заводу Кварц до ТОВ Едельвейс .
Прокурор вважає, що в державного реєстратора не було підстав здійснювати державну реєстрацію спірного об'єкта на підставі пункту 42 Порядку для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки в даному випадку державним реєстратором здійснювалася державна реєстрація права власності на будинок відпочинку, а не на індивідуальний (садибний) будинок, який знаходиться за межами населеного пункту на землях рекреаційного призначення в межах прибережно-захисної смуги.
В призначене судом на 21 лютого 2018 року судове засідання з'явився прокурор, водночас подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Інші учасники справи до суду не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області - в поданих неодноразово до суду заявах просила розгляд справи проводити без участі представника відділу.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, від прокурора надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження, відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області також подав заяву про розгляд справи без участі його представника, товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс та державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_1 не повідомили про причини неявки в судове засідання, то враховуючи положення частини першої, пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на положення частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 квітня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс звернулось до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області із заявою, в якій просило провести державну реєстрацію права власності на будівлю, розташовану за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці. вул. Вишнева, будинок 23.
До заяви товариством з обмеженою відповідальністю Едельвейс додано: квитанцію №75 від 19 січня 2017 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №103784 від 24 липня 2014 року, рішення виконавчого комітету Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області Про розгляд заяви директора ТОВ Едельвейс ОСОБА_3 №14 від 22 лютого 2017 року, інвентарну справу по Сокирянському районі Урочище Вишневе , картку прийому-заяви №86831604 від 28 квітня 2017 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
12 травня 2017 року державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_1 прийнято рішення №35127537 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Указаним зареєстровано право власності на будівлю, що розташована, за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці, вул. Вишнева, будинок 23, за суб'єктом: товариством з обмеженою відповідальністю Едельвейс .
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, керівник Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі -Закон №1952-IV).
Згідно пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною першою статті 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати
Згідно частини першої статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Статтею 27 Закону №1952-IV визначено підстави для державної реєстрації прав.
Згідно частини першої указаної норми державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у держ
Отже, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться тільки на підставі документів, що підтверджують право власності на об'єкт реєстрації, тобто документів, що підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Судом встановлено, що підставою для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення було рішення виконавчого комітету Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області Про розгляд заяви директора ТОВ Едельвейс ОСОБА_3 №14 від 22 лютого 2017 року, рішення виконавчого комітету Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області Про присвоєння поштових адрес по вул. Вишневій №21 від 29 березня 2017 року та технічний паспорт від 18 грудня 2003 року.
Як вбачається із матеріалів справи, 22 лютого 2017 року виконавчим комітетом Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області прийнято рішення Про розгляд заяви директора ТОВ Едельвейс ОСОБА_3 №14, яким виконком сільської ради вирішив не заперечувати у визнанні права власності на будівлі за ТОВ Едельвейс .
Зміст указаного рішення органу місцевого самоврядування свідчить про те, що воно не є рішенням про передачу ТОВ Едельвейс у власність нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Вишнева, 23, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області.
Поряд з цим згідно листа Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької від 20 жовтня 2017 року №362 рішення про передачу у власність ТОВ Едельвейс вказаного вище нерухомого майна не приймалось.
Рішенням виконавчого комітету Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області №21 від 29 березня 2017 року об'єктам нерухомого майна присвоєно поштові адреси по вул. Вишневій: двохповерхового будинку - вул. Вишнева, 23; металевого вагончика - вул. Вишнева, 26.
Між тим, указане рішення органу місцевого самоврядування також не є рішенням, на підставі якого ТОВ Едельвейс набуває права власності на нерухоме майно, відносно якого прийнято оскаржуване рішення.
Вказане рішення №21 від 29 березня 2017 року видано виключно для встановлення поштової адреси об'єктам нерухомого майна.
При цьому суд звертає увагу на те, що у рішенні №21 від 29 березня 2017 року вказано: власник директор ТОВ Едельвейс .
Однак, жодних документів, на підставі яких у директора ТОВ Едельвейс та/чи у ТОВ Едельвейс виникає право власності на нерухоме майно за адресою: вул. Вишнева, 23, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, надано не було.
За змістом Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773, технічний паспорт виготовляється виключно з метою технічної інвентаризації об'єктів та не віднесений до документів, якими підтверджується виникнення права власності на нерухоме майно.
Таким чином, документи, які були підставою для прийняття державним реєстратором рішення від 12 травня 2017 року №35127537 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не є документами, які безсумнівно підтверджують право власності за ТОВ Едельвейс нерухомого майна за адресою: вул. Вишнева, 23, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області.
Відтак, суд погоджується із доводами прокурора про те, що надані ТОВ Едельвейс документи, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є правовстановлюючими документами, які б підтверджували за ТОВ Едельвейс право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. Вишнева, 23, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області.
За таких обставин та беручи до уваги наведені вище положення статті 27 Закону №1952-IV, у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності на будівлю, що розташована, за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці, вул. Вишнева, будинок 23, за суб'єктом: товариством з обмеженою відповідальністю Едельвейс .
Перевіряючи оскаржуване рішення державного реєстратора на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішення.
Враховуючи викладене, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35127537 від 12 травня 2017 року про державну реєстрацію права приватної власності є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Згідно статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч обов'язку доказування, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду заперечень щодо позову (відзиву на позовну заяву), беручи до уваги положення частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову), суд приходить до висновку про обґрунтованість даного позову та, відповідно, про наявність підстав для його задоволення.
Щодо доводів третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Едельвейс , про те, що державний реєстратор діяв у відповідності до пункту 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, варто зазначити наступне.
Так, відповідно до пункту 42 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Отже, зазначені даною нормою документи, а саме: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси необхідні для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р.
Однак, як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, державному реєстратору разом із заявою про державну реєстрацію не було подано документів, які б свідчили про те, що нерухоме майно, відносно якого подано заяву, є індивідуальним (садибним) житловим будинком, садовим, дачний будинком, господарською (присадибною) будівлею і спорудою, прибудовою до них.
При цьому суд звертає увагу на твердження прокурора, які не були спростовані іншими учасниками справи, про те, земельна ділянка, на якій розміщений спірний нерухомий об'єкт, відноситься до земель рекреаційного призначення державної форми власності, яка в користування не надана нікому. Оскільки ТОВ Едельвейс зареєстровано як юридична особа 07 лютого 1995 року, то дане товариство не могло здійснювати будівництво спірного нерухомого об'єкту до 05 серпня 1992 року. ТОВ Едельвейс не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що будівля перейшла від заводу Кварц до ТОВ Едельвейс на праві власності.
Таким чином, доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Едельвейс , не спростовують тверджень прокурора про незаконність оскаржуваного ним рішення.
З огляду на викладене, заявлений позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35127537 від 12 травня 2017 року щодо державної реєстрації права приватної власності на будівлю, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці, вул. Вишнева, будинок 23, за суб'єктом: товариством з обмеженою відповідальністю Едельвейс .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана або до Чернівецького окружного адміністративного суду або безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 лютого 2018 року.
Суддя О.П. Лелюк
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2018 |
Оприлюднено | 22.02.2018 |
Номер документу | 72351117 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні