Постанова

від 14.02.2018 по справі 910/18463/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. Справа№ 910/18463/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.

за участю представників:

Представники сторін:

від позивача: Якимець Д.С. довіреність № б/н від 13.11.2017;

від відповідача: не з'явився;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017

у справі №910/18463/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес"

про стягнення 37152,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/18463/17 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп" 6378грн вартості недопоставленого товару, 5922грн 19коп митних платежів на суму нестачі товару, 2523грн 37коп транспортних витрат за недопоставлений товар, 638грн 38коп витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/18463/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп" у справі №910/18463/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 було порушено апеляційне провадження та призначено справу №910/18463/17 до розгляду на 14.02.2018.

Через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 14.02.2018 з'явився представник позивача. Представники відповідача у судове засідання не з'явились.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/18463/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

06.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" (виконавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алес Груп" (клієнт, позивач) укладено договір перевезення та надання інших послуг № ТДН1080/15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором виконавець зобов'язався надавати послуги з доставки відправлень клієнта до пункту призначення за адресою, що вказана в транспортній накладеній та у відповідності з Генеральними умовами перевезень та надання інших послуг (додаток 1), а клієнт зобов'язався сплачувати за перевезення відправлень плату у відповідності з тарифами, розміщеними на сайті виконавця (www/tmm-express.com) та передбаченими цим договором надбавками.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем недопоставлено товар, що ним перевозився, у зв'язку з чим відповідач має компенсувати вартість відсутнього товару, а також компенсувати пов'язані з цим витрати позивача.

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі - Конвенція) закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції. Згідно з листом № 72/14-612/1-1559 від 16.05.2007 Міністерства закордонних справ України "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" вищевказана конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Конвенції вона застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Враховуючи той факт, що обставини даного спору виникли з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, то на спірні правовідносини поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів.

З урахуванням положень статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, які мають пріоритет над нормами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 3.1.2 договору виконавець зобов'язався забезпечити збереження відправлення з моменту прийому до перевезення до моменту передачі одержувачу за адресою, що вказана в транспортній накладеній, на умовах, визначених цим договором та погоджених сторонами.

Відповідно до заявки 01.06.2017 позивач доручив відповідача здійснити міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Бельгія - Україна (м.Дніпропетровськ); вагою 110 кг., вартістю 4.169,10 доларів США; вантаж - Electronic Pest repeller (електронний відлякувач шкідників).

Відповідно до митної декларації № 110110/2017/304558 відповідач прийняв до перевезення за маршрутом Бельгія - Україна електрообладнання звукове, призначене для відлякування гризунів, тварин і птахів в приміщеннях та відкритих майданчиках загальною вагою 110 кг. вартістю 4.169,10 доларів США з наступними артикулами:

WK3523-WEITCH - Pest Repeller 3 Pack - 18 шт.,

WK0020-WEITCH - Bird Repel - 96 шт.,

WK0051-WEITCH - Garden Protector - 90 шт.,

WK0600-WEITCH - Pest Repeller 600 CIX - 12 шт.,

WK0053-WEITCH - Solar Garden Protect - 18 шт.,

WK0677-WEITCH - Solar Mole Repel - 30 шт.,

WK0220-WEITCH - Pest Repeller 0220 - 12 шт.,

WK0240-WEITCH - Pest Repeller 0240 - 12 шт.,

WK2015-WEITCH - Solar Mini Mole Repel X2 - 12 шт.,

Оплата позивачем товару вартістю 4.169,10 доларів США підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 02.06.2017.

Згідно з п. 6.9 договору виконавець не несе відповідальності за цілісність, схоронність відправлення в разі, якщо відправлення передається клієнту (вантажоодержувачу/відправнику) в непошкодженій упаковці, а також у разі, якщо виявлені ушкодження упаковки не збігаються з ушкодженням вантажу.

Відповідно до п. 6.10 договору сторони дійшли згоди, що якщо при видачі відправлення буде виявлено його пошкодження/недостача - за умови цілісності (неушкодженості) упаковки, - відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність відправлення всередині упаковки покладається на відправника.

Відповідно до п. 6.12 договору виконавець не несе відповідальність у випадку пошкодження відправлень, які не були належним чином упаковані (марковані) для перевезення відповідно до вимог, затверджених виконавцем та чинним законодавством.

Згідно з п. 8.1.1 договору відправлення вважається доставленим в належному стані без пошкоджень та нестачі у випадку, якщо при одержанні відправлення за адресою, що вказана в транспортній накладеній (зазначена в інструкціях клієнта), одержувачем відправлення не проставлена відмітка про загальний характер нестачі та/або ушкодження.

Пунктом 8.1.2 договору визначено, що комерційні акти, акти огляду відправлення, експертні висновки та інші документи, що містять інформацію про характер та причини пошкодження, псування, втрати, нестачі вмісту відправлення, що складені без участі уповноваженого представника виконавця є недійсні і при розгляді претензій не приймаються.

Згідно акту про пошкодження упаковки, маркировки, змісту вантажу від 15.06.2017, який підписано та скріплено печатками обох сторін зафіксовано наступне: після митного оформлення було виявлено нестачу. Під час перевантаження з автомобіля компанії ТММ в присутності представника О.Таран в автомобіль директора ТОВ "Алес Груп" Васильева Ю.В. виявлено, що з 40 коробок відсутні 6 коробок арт. 0051 (у кожній коробці по 6 шт.) та арт. 0020- 2 шт., арт. 3523 - 3 шт., арт. 0600 - 2 шт., арт. 0051 - 4 шт. Фото з місця виявлення нестачі додаються. Коробки були склеєні скотчем, в деяких з них надірвані краї, наявні вм'ятини, що одразу кидається в очі. На момент прибуття вантажу та митного оформлення відсутній акт митного огляду з Київської митниці про невідповідність вантажу або яких-небудь пошкоджень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Частинами першою та другою статті 924 ЦК України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 ЦК України, для стягнення збитків.

З огляду на положення статті 224 ГК України, статей 22, 611, 614, 623 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд встановив, що протиправною поведінкою відповідача, яка полягає у неналежному перевезенні ввіреного йому вантажу, на підставі договору та транспортної накладної, позивачу завдано збитків.

Позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

Позивач вважає, що сума збитків завданих нестачею товару складається із його вартості, що становить 22.777,67 грн.

Водночас, відповідно до п.п. б) п. 12 генеральних умов перевезення (додаток № 1 до договору) якщо перевезення відправлення є виключно дорожнім і здійснюється в межах, або в країну, яка є членом Конвенції про угоду з міжнародних дорожніх перевезень товарів 1956 року (CMR), то відповідальність за втрату або пошкодження відправлення, або за шкоду, заподіяну цим третій стороні, обмежується 8,33 спеціальними правами запозичення (далі - СПЗ) за кілограм (приблизно 10 євро за кілограм). У разі затримки, якщо клієнт можете довести виконавцю, що йому була заподіяна шкода, відповідальність виконавця обмежується поверненням клієнту суми, яку він сплатив виконавцю за перевезення такого вантажу або його частини, що була затримана.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.

Однак розмір відшкодування не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Таким чином, розмір відповідальності перевізника в даному випадку обмежується та не може перевищувати 8,33 СПЗ за 1 кг ваги брутто пошкодженого вантажу.

Згідно із курсом спеціальних прав запозичень до гривні, встановленим НБУ на 15.06.2017, курс СПЗ до гривні складає 3597,685 грн. за 100 СПЗ. Отже, курс 8,33 СПЗ станом на 15.06.2017 складає 299,69 грн.

Відповідно до рахунку-фактури від 02.06.2017, враховуючи вагу одиниці товару за артикулом та кількість одиниць кожного артикулу, яких не вистачало при отриманні вантажу, можна розрахувати загальну вагу недопоставленого товару:

Арт. 0051 - 0,470 г. * 40 = 18,8 кг.;

Арт. 0020 - 0,132 г. * 2 = 0,264 кг.;

Арт. 3523 - 0,242 г. * 3 = 0,726 кг.;

Арт. 0600 - 0,746 г. * 2 = 1,492 кг.

Отже, загалом вага недопоставленого товару становить 21,282 кг. (18.8 + 0.264 + 0.726 + 1.492).

Відшкодування за нестачу товару відповідно до вищенаведених положень Конвенції має бути розрахована таким чином: (вага втраченого вантажу) * (8,33 СПЗ станом на 15.06.2017). Отже, відшкодування за нестачу товару становить 21,282 кг * 299,69 = 6.378,00 грн.

Твердження відповідача, що вантаж був упакований неналежним чином не приймаються судом, оскільки

Відповідно до ст. 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє

a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обгрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов'язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов'язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Конвенції, якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж: і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також: їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Транспортна накладна № 6830061858 не містить вищеназваних застережень, а також відповідачем не доведено факт неналежного упакування, більш того, відповідач прийняв до перевезення вантаж без зауважень та застережень.

Згідно з п. 4.1 договору клієнт зобов'язаний здійснювати оплату послуг впродовж 7 (семи) банківських днів з дати виставлення рахунків і актів про надання послуг та повернути підписаний примірник акту про надання послуг виконавцю до 10 числа місяця наступного за місяцем виконання послуг.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок № 7105 від 13.06.2017 про сплату послуг Експрес доставки на загальну суму 13.042,50 грн. за вагу товару у кількості 110 кг.

Як вбачається з платіжного доручення № 1038 від 15.06.2017 позивач перерахував відповідачу згідно виставленого рахунку № 7105 від 13.06.2017 кошти в сумі 13.042,50 грн.

Оплата транспортних витрат за недопоставлений товар із суми 13.042,50 грн. за послуги експрес доставки, враховуючи фактичну загальну вагу вантажу становить 2.523,37 грн. (13.042,50 грн. : 110 кг. загальна вага товару * 21,282 кг. вага нестачі товару).

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;

До митних платежів належать:

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згідно зі ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до митної декларації № 110110/2017/304558 позивачем при перевезенні товару через митний кордон України сплачено митні платежі на загальну суму 28.199,34 грн., з яких 5% мито - 5.422,95 грн. та 20% ПДВ - 22.776,39 грн.

Отже митні платежі виходячи із вартості недопоставленого товару (22.777,67 грн.) становлять 5% мита - 1.138,88 грн. та 20% ПДВ - 4.783,31 грн., що разом складає 5.922,19 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Конвенції підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 6.378,00 грн. вартості недопоставленого товару, 5.922,19 грн. митних платежів на суму недостачі товару, 2.738,92 грн. транспортних витрат за недопоставлений товар.

Відповідно до ст. 338 Митного кодексу України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Відповідачем акт митного огляду про встановлення пошкоджень/втрати товару не подано, а отже вантаж, відправлений з Бельгії, відповідав заявленій кількості та вантаж був втрачений після здійснення митного контролю та митного оформлення товару, тобто на території України.

Відповідно до п. 6.2 договору виконавець підвищує ступінь своєї відповідальності за втрату або пошкодження вантажу, що перевозиться по Україні шляхом встановлення обов'язкової надбавки до діючих тарифів, зокрема у такому розмірі: при вартості вантажу від 10.000,01 грн. до 25.000,00 грн. надбавка за підвищений ступінь відповідальності становить 0,4% вартості вантажу.

Пунктом 2.12 договору визначено, що надбавка за підвищений ступінь відповідальності це коригуючий відносний коефіцієнт (у відсотках), що застосовується до тарифів при розрахунках за надані послуги по перевезенню відправлень не документального характеру по Україні. Ця надбавка застосовується з метою відшкодування клієнту вартості відправлень у разі їх втрати або пошкодження.

Згідно з ст. 26 Конвенції відправник може, за умови сплати узгодженої надбавки до провізного платежу, встановити суму спеціального відсотку при доставці на випадок втрати, ушкодження чи прострочення в доставці вантажу в узгоджений термін.

Якщо зроблена заява щодо спеціального відсотку при доставці, то незалежно від компенсацій, передбачених статтями 23, 24 і 25, може вимагатися відшкодування додаткових втрат або збитків в межах заявленого відсотку.

Як вбачається з рахунку № 7105 від 13.06.2017 до суми сплати послуг експрес доставки в розмірі 13.042,50 грн. не включено надбавку за підвищений ступінь відповідальності та відповідно не сплачений позивачем, а отже не підлягає відшкодуванню відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати позивача по оплаті юридичних послуг в розмірі 8.000,00 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

19.07.2017 між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КС Партнерс" (виконавець) був укладений договір про надання юридичних послуг № 1907/17/1, за умовами якого виконавець зобов'язався надати юридичні послуги в частині подання позовної заяви до Господарського суду про стягнення збитків по договору перевезення, вартість послуг за договором становить 8.000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 1065 від 12.09.2017 позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КС Партнерс" кошти за наданні юридичні послуги в сумі 8.000,00 грн.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, обов'язковою умовою для відшкодування витрат на юридичні послуги є наявність належних доказів, що послуги були надані саме адвокатом і кошти сплачені саме адвокату, які в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/18463/17.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алес Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/18463/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/18463/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18463/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко