Рішення

від 14.02.2018 по справі 813/4244/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4244/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,

за участю:

представника позивача Гордієнко О.Ю.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів" (далі - позивач, ТзОВ Фіакр-Львів) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2016 №0005281408.

Ухвалою суду від 22.11.2017 відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 22.11.2017 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що ТзОВ "Фіакр-Львів" на підставі договору оренди землі, укладеного з Львівською міською радою, з жовтня 2010 року користується земельною ділянкою загальною площею 1,0854 га. Договором визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 146385,73 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Правова позиція позивача викладена у позовній заяві, відповіді на відзив, відповіді на заперечення та обгрунтовується наступним. У зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, на підставі ухвал Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова , № 2029 від 27.12.2012 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова у 2013 році та № 37 від 16.12.2010 Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель м.Львова сторонами в жовтні 2011 року та в квітні 2013 року внесено зміни до договору оренди землі, в частині розміру орендної плати та передбачені пільги щодо земельного податку. При розрахунку розміру орендної плати на 2014 рік позивач керувався вказаними змінами до договору оренди землі, Ухвалою Львівської міської ради № 3034 від 26.12.2013 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова на 2014 рік та врахував нормативну грошову оцінку землі по м.Львову, затверджену ухвалою Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова . З урахуванням вказаних ухвал Львівської міської ради розмір орендної плати позивача на 2014 рік становив157267,15 грн. Водночас, постановою Галицького районного суду м.Львова від 18.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015, визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова з моменту її прийняття. Крім цього, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2014, яка набрала законної сили 22.12.2014, визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 3034 від 26.12.2013 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова на 2014 рік . Отже, розмір орендної плати за землю в 2014 році слід обраховувати з урахуванням нормативної грошової оцінки землі, вказаної в договорі оренди від 07.10.2010. Тому позивач вважає, що визначений ним в 2014 році розмір орендної плати за землю перевищує встановлений Податковим кодексом України мінімальний розмір. Отже, висновок податкового органу про заниження позивачем орендної плати за землю є безпідставним. З цих підстав просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позиція відповідача викладена у запереченнях від 05.12.2017 року та від 09.02.2018 року, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що згідно з п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативно-грошової оцінки. Проведеним аналізом задекларованих в Податковій декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки) сум визначення розміру орендної плати встановлено, що у 2014 році позивач обраховував розмір орендної плати із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,4 (відповідно до Ухвали ЛМР від 18.06.2009 №2712). Таким чином, за вказаний період позивач сплатив орендну плату за землю в розмірі меншому, ніж мінімально встановлений Податковим кодексом України. З огляду на наведене, відповідач вважає, що правомірно дійшов висновку про необхідність збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю на суму 245727,51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та відповідях на заперечення. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 27.10.2016 №3323, 3324, 3325 посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Фіакр-Львів з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 по 30.06.2016 про що складено акт від 07.12.2016 №298/13-01-14-08/03114848 (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.12.2016 №0005281408, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем орендна плата за землю в сумі 245727,51 грн., в тому числі 196582,01 грн. за основним платежем та 49 145,50 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

При вирішенні спору по суті суд керувався таким.

Суд встановив, що між ТзОВ Фіакр-Львів (Орендар) і Львівською міською радою (Орендодавець) укладено Договір оренди землі від 07.10.2010, за яким позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 1,0854 га., кадастровий №4610136900:06:002:0064 для обслуговування автотранспортного підприємства та нежитлових приміщень, які є власністю товариства.

Пунктом 5 Договору визначено нормативно-грошову оцінку землі, що передається в оренду, в сумі 4 879 524,24 гри.

З цієї суми згідно з п.9 Договору визначається розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На час укладення договору оренди, відповідно до наведених умов договору, орендна плата склала 146385,73 гри.

Ухвалою Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" змінено нормативно грошову оцінку землі за якою укладався Договір оренди і середня вартість за квадратний метр землі склала 470,29 грн.

Згідно з витягом Відділу Держземагенства у м.Львові від 16.03.2011 №40/01-15/2443-1 визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку орендував позивач, у сумі 13105553,76 гри. де середня вартість за кв.метр землі склала 470,29 грн.

Відповідно до нової нормативної грошової оцінки, ТзОВ Фіакр-Львів укладено з Львівською міською радою Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою внесено зміни до п.5 Договору оренди землі, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 13105553,76 грн. Дану додаткову угоду зареєстровано у Львівській міській раді 01.06.2011 за №Ф-1790 та в Управлінні Держкомзему у місті Львові 14.11.2011 за №461010004000498.

За умови цієї Додаткової угоди на позивача покладався обов'язок сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі, що в сумі складало 393166,62 грн. Водночас, Додаткова угода визначала, що у відповідності до Ухвали Львівської міської ради від 16.12.2010 №37 Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель Львова та від 31.03.2011 №369 Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію 2011 році грошової оцінки земель м.Львова орендна плата за землю розраховується та вноситься Орендарем до міського бюджету м.Львова у 2011 році: з 01.01.2011 до 31.03.2011 згідно з формулою Опл.з 2011 (1)= (N 2011 *3%)*60%, а з 31.03.2011 за формулою Опл.з 2011 (2)= (N 2011 *3%)*40%.

Таким чином, орендна плата з 2011 року після підписання Додаткової угоди вносилась позивачем із пільгою у 40 % .

01.04.2013 позивачем зареєстровано у Львівській міській раді за №Ф-2199 Зміни до Договору оренди земельної ділянки, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Ф - 2 вчинено запис (надалі - Додаткова угода). Даними змінами пункт 5 Договору викладено у наступній редакції: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 13105553,76 грн. .

За даними змінами договір оренди доповнювався пунктами за якими орендна плата з 2013 року сплачувалась з урахуванням Ухвали Львівської міськради віл 16.12.2010 №37 Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель Львова та ухвали від 27.12.2012 №2029 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова у 2013 році . Таким чином, позивачу було надано пільгу, якою частково позивача звільнено від сплати орендної плати за рахунок коштів, що зараховуються до міського бюджету Львова, шляхом зменшення орендної плати за землю, вказану у п.9 Договору: на 60% від суми орендної плати , яка зараховується до міського бюджету м.Львова у 2013 році та відповідно на 10% від суми орендної плати за 2014 році.

Отже, на 2014 рік за Додатковою угодою орендна плата мала складати 3% від оцінки землі (тобто від 13105553,76 грн.) та сплачувалась з пільгою у 10%.

Однак, 26.12.2013 Львівською міською радою прийнято Ухвалу № 3034 від 26.12.2013 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м. Львова на 2014 рік . Згідно з цією ухвалою Львівська міська рада встановила, що при розрахунку плати за землю на 2014 рік з урахуванням ухвали міської ради від 18.06.2009 № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" (зі змінами) застосовується коефіцієнт 0,4 до розміру орендної плати за землю.

При розрахунку орендної плати за землю у 2014 році коефіцієнт 0,4 до розміру земельного податку застосовується, зокрема, до Договорів оренди землі, укладених з фізичними та юридичними особами, що уклали договори оренди землі чи уклали додаткові угоди (договори) або внесли зміни до існуючих договорів оренди землі, починаючи з 2011 року та здійснюють сплату орендної плати за землю на підставі діючої грошової оцінки земель м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 18.06.2009 № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель (п.2.3.1 Ухвали).

З урахуванням вказаних положень позивачем 17.02.2014 подано до податкового органу податкову декларацію № 9007341275 з плати за землю по орендній платі на 2014 рік. Відповідно до вказаної декларації річна сума орендної плати позивача на 2014 рік становила 157267,95 грн.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV „Про оренду землі" (із змінами та доповненнями) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.284.1 ст.284 цього кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Кодексу).

Водночас, не зважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою комунальної форми власності, розмір орендної плати обмежений законодавчо, а саме: пунктом 288.5 ст.288 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірного зобов'язання) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з п.274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 (№21- 4172а14), 14.04.2015 (№21-165а15), 7.04.2015 (№21-117а15) та 2.12.2014 (№21-274а14).

У постановах Верховного Суду України від 14.03.2017 (№21-2246а 16), 16.03.2016 (№1170/2а-3151/12), 14.07.2015 (№826/5560/14), 21.04.2015 (№21-131а15) та 07.04.2015 (№21-117а15) прямо зазначено: оскільки законодавець у ПК України визначив нижню граничну межу річної суми платежу, вона має застосовуватися незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі (якщо в ньому встановлено меншу плату).

Судом встановлено, що 22.12.2014 Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 №813/1125/14, якою скасовано п.2 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 № 3034 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова на 2014 рік .

19.11.2015 вступила в законну силу постанова Галицького районного суду м.Львова від 18.08.2015 по справі №461/8220/113-а, якою визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова з моменту її прийняття.

Отже, при визначенні розміру орендної плати за землю слід керуватись діючою попередньо затвердженою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, яка для позивача становить 4879524,24 грн.

В акті перевірки відповідач вказує про заниження позивачем в 2014 році суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 196582,01 грн. Вказана сума є різницею між визначеною в Додатковій угоді річною сумою орендної плати за землю (3%*13105553,76=393166,62 грн.) та задекларованим в податковій декларації податковим зобов'язанням (3%*13105553,76*0,4=157267,95 грн.). При цьому, податковий орган враховує передбачену ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2012 № 2029 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова у 2013 році пільгу в розмірі 10% від річної суми платежу.

Однак, з урахуванням вказаних вище положень Податкового кодексу України, правових позицій Верховного суду України та судових рішень про скасування ухвали Львівської міської ради Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова , суд зазначає, що такий підхід до визначення відповідачем розміру грошового зобов'язання по орендній платі за землю не відповідає вимогам законодавства.

Водночас необхідно відмітити, що скасування судами п.2 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 № 3034 Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м.Львова на 2014 рік з мотивів протиправності такого, вказує також на неправомірність застосування позивачем коефіцієнту 0,4 при розрахунку орендної плати за землю у 2014 році. Однак слід врахувати, що визначена позивачем в податковій декларації на 2014 рік річна сума податкового зобов'язання по орендній платі за землю є більшою від вказаного в Договорі оренди від 07.10.2010 розміру та передбаченого Податковим кодексом України мінімального розміру орендної плати (3% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Крім цього суд враховує рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2017 у справі № 914/1647/17, яким визнано недійсними додаткову угоду та зміни до Договору оренди землі від 07.10.2010 щодо зміни в договорі нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 13105553,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що якщо встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 05.12.2006 (справа №21-527во06).

Разом з тим, надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми податкового зобов'язання. Суд виключно досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону. Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, згідно з якою суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Скасування рішення контролюючого органу повністю у такій ситуації дає йому можливість визначити в установленому законодавством порядку правильне рішення, зокрема, через прийняття нового рішення (у випадку необхідності в цьому).

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, що враховуючи нормативно грошову вартість земельної ділянки 13105553,76 грн. та з врахуванням пільги в розмірі 10% сума орендної плати на 2014 рік позивача повинна становити 353849,96 грн., відтак сума недоплати становить 196582,01 грн. - є необгрунтованими та безпідставними. За таких обставин, податкове повідомлення - рішення від 21.12.2016 року №0005281408, яке винесене на підставі таких висновків вказаного акта перевірки підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши обставини, визначені ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3685,91 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №470 від 17.11.2017.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2016 року №0005281408.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (адреса:79008, м.Львів, вул.Стрийська,35 ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТзОВ "Фіакр - Львів" (адреса: м.Львів, вул.Федьковича,34 б, ЄДРПОУ 03114848) 3685,91 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 22 .02.2018 року.

Суддя Карп`як О.О.