Постанова

від 13.02.2018 по справі 442/4545/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/4545/17 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/783/5540/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Савуляка Р.В.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю:представника відповідача Кушнерик О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі Філії-Львівського обласного управління АТ Ощадбанк на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про визнання недійсним договору,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою заяву задоволено.

Заборонено реєстраційні дії та дії щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки площею 0.0478 га., кадастровий номер НОМЕР_3 які знаходяться по АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_4( ІНФОРМАЦІЯ_1, іден. код НОМЕР_1) до набрання рішенням законної сили по даній справі.

Ухвалу суду оскаржив начальник філії АТ Ощадбанк Романів І.М. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вживаючи заходи забезпечення позову, суд по суті зупинив виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а саме рішення від 18.04.2011 року у справі №2-682/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вжиті судом заходи забезпечення позову суперечать положенням п.4 ч.1 ст.152 ЦПК України, згідно якої зупинення стягнення на підставі виконавчого документа можливе у випадку оскарження боржником виконавчого документа. Такий вид забезпечення позову суперечить вимогам ст.14 ЦПК України, статям 124,129 Конституції та Постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , якою прямо передбачено недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Позивач не надав доказів, а суд не навів мотивів, які б обгрунтовували, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову , суд вийшов за рамки заявлених позовних вимог і за відсутності правових підстав вжив заходів забезпечення позову, які є неспівмірними із заявленими позовними вимогами. Просить скасувати ухвалу та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача АТ Ощадбанк Кушнерик О.С., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом про визнання недійсним договору про іпотечний кредит № 2203-6537 від 06.12.2007 року.

12.07.2017 року позивач звернулася в суд із заявою про забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій та дій щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0478 га, кадастровий номер НОМЕР_3 які знаходяться в м.Дрогобич АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_4 до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною першою ст. 150 ЦПК передбачені види забезпечення позову. В ч.10 ст.150 ЦПК прописано, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви, суд не дав належної правової оцінки тому факту, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.04.2011 року у справі № 2-682/11 звернено стягнення на одноповерховий житловий будинок з мансардою та на земельну ділянку площею 0,0478 га по АДРЕСА_3 в м.Дрогобич шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження з дотриманням вимог цього закону в рахунок погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 2203-6537 від 06.12.2007 року та відповідно до Іпотечного договору від 06.12.2007 р. за реєстр.номером 1788 в сумі 564 613,36 грн.

Виселено із житлової будівлі по вул. АДРЕСА_4 всіх мешканців із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб в УМВС України в м.Дрогобич .

Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19.03.2013 року. ( справа № 1306/2-682/11).

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на даний час перебуває на виконанні у Дрогобицькому міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Львівській області згідно відкритого виконавчого провадження (ВП № 4934343493) щодо звернення стягнення на одноповерховий житловий будинок з мансардою та на земельну ділянку в м.Дрогобич АДРЕСА_2 та виконавче провадження ВП № 51304657 щодо виселення усіх проживаючих осіб із спірного житла.

Заборонивши вчиняти реєстраційні дії та дії щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0478 га кадастровий номер НОМЕР_4 в АДРЕСА_5 судом зупинено виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами Іменем України і є обов язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.18 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян та підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами згода на обов язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв язку з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 376 ч.1 п.4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2017 року скасувати.

Прийняти постанову згідно якої відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня ї прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

Р.В.Савуляк