Рішення

від 20.02.2018 по справі 918/848/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2018 р. Справа № 918/848/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. при секретарі Коваль С.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "АВ - ГРУП"

про стягнення 147 900,00 грн. упущеної вигоди

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_2;

від відповідача: представник ОСОБА_3;

від органу прокуратури : ОСОБА_4.

Статті 42, 47 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтями 35, 37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "АВ - ГРУП" (надалі - Відповідач або ПП "АВ - ГРУП") в якому просить стягнути упущену вигоду, спричинену не укладенням договору пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Рівне у сумі 147 900 грн..

Свої вимоги Позивач мотивує наступним.

За результатами опрацювання Рівненською місцевою прокуратурою акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 13-17-08-06/10 від 24.03.2017 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за період з 01.01.2015 по 01.02.2017 встановлено ряд завершених об'єктів будівництва на території міста Рівне, які не залучені до пайової участі в розвитку інфраструктури міста. Зокрема, відповідно до Додатку 10 вказаного Акту, Приватне підприємство "АВ-ГРУП" як замовник будівництва не сплатив пайовий внесок у розмірі 147 900 грн.

Так, 28.05.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області зареєстровано декларацію РВ 082131480145 про початок виконання будівельних робіт, об'єкт - "Аптека з офісними приміщеннями" за адресою вул. Басівкутська, 111, м. Рівне, замовником якого є Приватне підприємство "АВ-ГРУП".

В подальшому Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 22.01.2015 зареєстровано декларацію РВ 142150220346 про готовність вказаного вище об'єкта до експлуатації.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього Порядку. Таким чином, норми чинного законодавства покладають на Приватне підприємство "АВ-ГРУП" як замовника будівництва обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Разом з тим, Приватне підприємство "АВ-ГРУП" з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не зверталось та відповідний договір пайової участі не укладало. Позивач вважає, що оскільки відповідач не звернувся до Рівненської міської ради чи до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, то це свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Рівненської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Відповідно до п.5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012 та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва автозаправних станцій, аптек, кафе, ресторанів затверджено у розмірі 10 відсотків, що відповідає положенням Закону. Згідно із декларацією РВ 142150220346 від 22.01.2015 про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 1 479 тис. грн. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій в декларації не зазначено. Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, який повинне сплатити Приватне підприємство "АВ- ГРУП" складає 147 900 грн. (10% від кошторисної вартості будівництва). Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ОСОБА_1 підприємства "АВ-ГРУП", зазначена сума являється упущеною вигодою, яку б Рівненська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позову зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, в тому числі: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

Аналогічна норма передбачена у п. 1.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 27.12.2012 року № 2703.

Згідно п. 6.1. Договору суборенди земельної ділянки від 04 грудня 2012 року, відповідно до якого здійснювалася забудова земельної ділянки, що розташована в м. Рівному на вулиці Басівкутській (біля відділення поштового зв'язку), визначено що земельна ділянка передається в суборенду - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (для будівництва аптеки з офісними приміщеннями, з правом укладення договору суборенди). Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (для будівництва аптеки з офісними приміщеннями, з правом укладення договору суборенди).

У декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що код об'єкта (згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000) - 1264.4, II категорія складності. Найменування об'єкта вказано Аптека з офісними приміщеннями. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 під кодом 1264.4 значаться такі об'єкти: Поліклініки, пункти медичного обслуговування та консультації. Даний код класифікації будівель та споруд знаходиться у розділі "126 Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення", це означає, що будівля відноситься до медичного та оздоровчого призначення. Отже, головне призначення будівлі, відповідно до коду зазначеному у декларації про готовність об'єкта до експлуатації та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, відноситься до медичного та оздоровчого призначення, оскільки Аптека входить у перелік закладів охорони здоров'я, а також входить до переліку видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я встановлених ДБН В.2.2-10-2001.

Окрім того, ПП "АВ-ГРУП" надсилало на адресу Управління містобудування та архітектури м. Рівне лист № 04-15 від 17.07.15 року, відповідно до якого повідомляло, що згідно п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідач не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. У даній будівлі, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Басівкутська, 111В, здійснює свою господарську діяльність Приватне підприємство "Аптека 36,6", що підтверджується ліцензією Державної служби України з лікарських засобів, копія якої видана 12 травня 2015 року за номером 369.

З врахуванням вищезазначеного, об'єкт: Аптека з офісними приміщеннями, який знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Басівкутська, 111В, є будівлею медичного призначення, а тому, згідно п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання іістобудівної діяльності", відповідач не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Таким чином, правовими нормами не передбачено прямого обов'язку щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури, а передбачено укладення договору на підставі якого виникає відповідний обов'язок. Тобто договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є єдиною підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури. Варто зазначити, що як до настання дати прийняття об'єкту в експлуатацію, так і на час розгляду справи, договір пайової участі з відповідачем укладено не було, а відтак і не було визначено конкретного розміру пайової участі і обов'язку щодо її сплати. Таким чином, доводи позивача про те, що зобов'язання відповідача сплатити пайовий внесок в розвитку інфраструктури населеного пункту виникло в силу приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а відтак є упущеною вигодою, не відповідають приписам чинного законодавства.

Крім того, вищевказаним Законом не передбачено конкретний розмір пайового внеску в розвитку інфраструктури населеного пункту, який зобов'язаний сплатити замовник, що має намір здійснити забудову земельної ділянки, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено лише граничний розмір такого внеску (ч. 6 ст. 40 Закону).

До прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був, позаяк на момент звернення позивача до замовника будівництва з вимогою про сплату збитків об'єкт вже прийнятий в експлуатацію. Саме договір про пайову участь є підставою для сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури в м. Рівного. Враховуючи відсутність договірних зобов'язань між сторонами, недоведеності протиправності у діях відповідача та причинно -наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів (враховуючи, що позивач не був позбавлений права вживати заходів до спонукання відповідача укласти відповідний договір), то склад цивільного правопорушення є недоведеним. Таким чином, у даному випадку сплив передбачений законом граничний термін для укладення такого виду договору, і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає можливість продовження чи відновлення цього терміну.

Наведене також випливає з вимог ч.ч. 1,2 ст. 14 ЦК України, згідно яких цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Зокрема, відповідач (замовник будівництва) не може бути примушений судом до вчинення необов'язкових дій щодо укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку соціальної та інженерно -транспортної інфраструктури м. Рівного за межами законодавчо встановленого терміну.

До господарського суду Рівненської області від Позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній пояснює наступне.

Відповідач стверджує, що оскільки аптека є закладом охорони здоров'я, на замовника будівництва не покладається обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 4 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону, до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

Відповідно до п. 16 Пояснень до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я", аптека - заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.

Вказаним Переліком аптека віднесена до групи 3 "Фармацевтичні (аптечні) заклади" та відокремлена, зокрема, від групи 1 "Лікувально-профілактичні заклади", до яких включені лікарняні заклади, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади. Закладом медичного призначення є спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, у якому особам з тим чи іншим захворюванням надається повний спектр медичних послуг: діагностика, лікування, реабілітація після перенесених захворювань. До закладів оздоровчого призначення відносяться санаторії, будинки відпочинку, пансіонати (як для дорослих, так і змішані для дорослих та дітей), дитячі оздоровчі центри (як сезонні, так і постійно діючі) та комплекси цих закладів, туристичні бази, туристичні притулки, бази відпочинку та ін., незалежно від форм власності та відомчої належності. Аптека є закладом охорони здоров'я, проте не відноситься до закладів медичного або оздоровчого призначення.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарту України) № 507 від 17.08.2000 затверджений Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, згідно якого до будівель лікарень та оздоровчих закладів (клас 1264) включаються: заклади з надання медичної допомоги хворим та травмованим пацієнтам; санаторії, профілакторії, спеціалізовані лікарні, психіатричні диспансери, пологові будинки, материнські та дитячі реабілітаційні центри; лікарні навчальних закладів, шпиталі виправних закладів, в'язниць та збройних сил; будівлі, що використовуються для термального та соляного лікування, функціональної реабілітації, пунктів переливання крові, пунктів донорського грудного молока тощо. Віднесення до вказаного класу будівель (приміщень) аптеки Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000 не передбачає.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2.012 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього Порядку. Відповідно до п. 5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012 та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва автозаправних станцій, аптек, кафе, ресторанів затверджено у розмірі 10 відсотків, що відповідає положенням Закону.

Таким чином, Порядком прямо передбачена участь замовників будівництва аптек в розвитку інфраструктури міста Рівного.

Так, визначений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк (15 робочих днів, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов'язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Неукладепня відповідачем договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівне свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

На підставі вищевикладеного, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Окрім того, зазначений у позовній заяві розмір збитків у формі упущеної вигоди відповідає розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, здійсненого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (додаток №4 до листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №01-11/2378 від 29.12.2017). Таким чином, відзив відповідача не відповідає положенням чинного законодавства та обставинам справи.

До суду від Відповідача надійшло заперечення, відповідно до якого, останній зазначає наступне.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 під кодом 1264.4 значаться такі об'єкти: Поліклініки, пункти медичного обслуговування та консультації. Даний код класифікації будівель та споруд відноситься до групи "126 Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення", тобто зазначеним класифікатором пункти медичного обслуговування та консультації, відноситься саме до будівель медичного та оздоровчого призначення.

Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992р. №2801-ХІІ, не обмежує медичне обслуговування обов'язковою ознакою наданням медичної допомоги (медичних послуг).

Аптека є пунктом медичного обслуговування, оскільки є закладом охорони здоров'я, діяльність якої передбачає одержання відповідної ліцензії в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, хоча і не надає медичну допомогу, але її діяльність безпосередньо пов'язана з наданням медичної допомоги, оскільки основним її завданням є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Окрім того, в окремих приміщеннях аптеки допускається здійснення медичної практики у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, в тому числі: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

Аналогічна норма передбачена у п. 1.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 27.12.2012 року № 2703.

Головне призначення будівлі, відповідно до коду зазначеному у декларації про готовність об'єкта до експлуатації та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, відноситься до медичного та оздоровчого призначення.

З врахуванням вищезазначеного, об'єкт: Аптека з офісними приміщеннями, який знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Басівкутська, 111В, є будівлею медичного призначення, а тому, згідно п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідач не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Представники Прокуратури та Позивача в судовому засіданні 20.02.2018 року позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник Відповідача в судовому засіданні 20.02.2018 року заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

28.05.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі - Інспекція) зареєстровано декларацію РВ 082131480145 про початок виконання будівельних робіт, об'єкт - "Аптека з офісними приміщеннями" за адресою с. Рівне, вул. Басівкутська 111, замовником якого є Приватне підприємство "АВ -ГРУП".

Управлінням ДАБІ у Рівненській області 22.01.2015 зареєстровано декларацію РВ 142150220346 про готовність вказаного вище об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9 ст. 40 вищевказаного Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 року "Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного" затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного (далі - Порядок), відповідно до п. 1.8 якого, обумовлення Рівненською міською радою або Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у своєму рішенні щодо відведення земельної ділянки під забудову чи надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки про зобов'язання фінансового характеру щодо пайової участі є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього договірних зобов'язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, норми чинного законодавства покладають на Приватне підприємство "АВ -ГРУП", як замовника будівництва, обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Разом з тим, Приватне підприємство "АВ -ГРУП" з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не зверталося та відповідний договір пайової участі не укладало.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Враховуючи викладене та той факт, що у строк, визначений чинним законодавством (зокрема, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) Приватне підприємство "АВ -ГРУП" не виконало зобов'язання та не уклало договір з Рівненською міською радою на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста та, відповідно, не сплатило 147 900,00 грн. пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, вказана сума коштів повинна бути стягнута з останнього в судовому порядку.

Відповідно доч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Оскільки відповідач - Приватне підприємство "АВ -ГРУП" не звернулося до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, то це свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Рівненської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Дана правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 р. у справі № 908/312/16 (№ 3-1553гс16).

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону, встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Згідно із п. 2.6 Порядку, розмір пайової участі визначається за формулою: ПУ = (ЗКВБ - Вз - Вбм - Вім) х 10 % (або інша кількість відсотків), у якій:

ПУ - пайова участь;

ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва;

Вз - витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки;

Вбм - витрати, пов'язані із звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, що включають також вартість придбання знесеного майна;

Вім - витрати на влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій;

10 % (або інша кількість відсотків) - відсоток від вартості будівництва, визначений згідно з пунктом 2.4 Порядку.

Відповідно до п. 5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012 р. та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва автозаправних станцій, аптек, кафе, ресторанів затверджено у розмірі 10 відсотків, що відповідає положенням Закону.

Згідно із декларацією РВ 142150220346 від 22.01.2015 р. про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 1 479 тис. грн., у тому числі: витрати на будівельно - монтажні роботи 1445,538 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 33,462 тис. гривень. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій в декларації не зазначено.

Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, відповідно до розрахунку величини пайової участі, проведеного Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за вищевказаною формулою, який повинне сплатити Приватне підприємство "АВ -ГРУП", складає 147 900 грн. (10 % від кошторисної вартості будівництва).

Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ОСОБА_1 підприємства "АВ -ГРУП", зазначена сума являється збитками у формі упущеної вигоди, яку б Рівненська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.

Стосовно тверджень Відповідача, що оскільки Аптека з офісними приміщеннями є будівлею медичного призначення, тому на замовника будівництва не покладається зобов'язання сплатити пайовий внесок в розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", то останні не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

Пунктом 16 Пояснень до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 року "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я", аптека - заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.

Вказаним Переліком аптека віднесена до групи 3 "Фармацевтичні (аптечні) заклади" та відокремлена, зокрема, від групи 1 "Лікувально-профілактичні заклади", до яких включені лікарняні заклади, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади.

Закладом медичного призначення є спеціалізований лікувально - профілактичний заклад, у якому особам з тим чи іншим захворюванням надається повний спектр медичних послуг: діагностика, лікування, реабілітація після перенесених захворювань.

До закладів оздоровчого призначення відносяться санаторії, будинки відпочинку, пансіонати (як для дорослих, так і змішані для дорослих та дітей), дитячі оздоровчі центри (як сезонні, так і постійно діючі) та комплекси цих закладів, туристичні бази, туристичні притулки, бази відпочинку та ін., незалежно від форм власності та відомчої належності.

Аптека є закладом охорони здоров'я, проте не відноситься до закладів медичного або оздоровчого призначення.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарту України) № 507 від 17.08.2000 року затверджений Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, згідно якого до Будівлі лікарень та оздоровчих закладів (клас 1264) відносяться: заклади з надання медичної допомоги хворим та травмованим пацієнтам; санаторії, профілакторії, спеціалізовані лікарні, психіатричні диспансери, пологові будинки, материнські та дитячі реабілітаційні центри; лікарні навчальних закладів, шпиталі виправних закладів, в'язниць та збройних сил; будівлі, що використовуються для термального та соляного лікування, функціональної реабілітації, пунктів переливання крові, пунктів донорського грудного молока та т. ін.

Віднесення до вказаного класу будівель (приміщень) аптеки Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000 не передбачає.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2.012 року "Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного" затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього Порядку.

За змістом п. 5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012року та п.п. 5 п. 2.4 вищевказаного Порядку, розмір пайової участі замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного визначається згідно з впунктами 2.2 та 2.3 цього порядку і становить для будівництва автозаправних станцій, аптек, кафе, ресторанів - 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Таким чином, Порядком прямо передбачена участь замовників будівництва аптек в розвитку інфраструктури міста Рівного.

Так, визначений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк (не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов'язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Неукладепня відповідачем договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівне свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Неправомірна бездіяльність ПП "АВ-ГРУП" щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В п. 3 зазначеного рішення Суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Рівненська місцева прокуратура виходить з того, що несплата пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Рівне завдає майнову шкоду міській раді, яка внаслідок цього позбавлена можливості виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо розвитку інфраструктури міста, а уповноваженим органом не вживаються заходи щодо захисту інтересів держави.

Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 7 та 142 Конституції України, держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування", держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури міста перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення містобудівної діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 р., правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку бюджету м. Рівне, Рівненська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В свою чергу Рівненська міська рада протягом тривалого часу (з 22.01.2015 р.) не використовує надані їй чинним законодавством повноваження щодо відновлення своїх порушених прав.

У зв'язку з цим, прокурор звертається на захист інтересів держави в особі Рівненської міської ради, оскільки останньою не вжито заходів цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду з позовом про стягнення відповідних коштів, що має наслідком ненадходження до місцевого бюджету значних коштів.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради про стягнення упущеної вигоди, спричиненої не укладанням договору пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Рівне у сумі 147 900 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "АВ - ГРУП" (вул.Соборна, 1, м.Рівне, ЄДРПОУ 37645776) на користь Рівненської міської ради (м.Рівне, вул.Соборна, 12-а, ЄДРПОУ 34847334) упущену вигоду, спричинену не укладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м.Рівне у сумі 147 900 (сто сорок сім тисяч дев"ятсот) гривень 00 коп..

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "АВ - ГРУП" (вул.Соборна, 1, м.Рівне, ЄДРПОУ 37645776) на користь Прокуратури рівненської області (вул. Гарна, 29, м. Рівне, ЄДРПОУ 02910077, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, в Головному Управлінні Державної Казначейської служби України, код класифікації видатків 2800) судовий збір у сумі 2 218, 50 грн. за подання позовної заяви.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано "23" лютого 2018 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.