Рішення

від 14.02.2018 по справі 922/39/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р.Справа № 922/39/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам'янське до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Оріон", м. Харків про стягнення грошових коштів в розмірі 139368,90 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1А, дов. № 12/016-юр від 29.12.2017р.;

відповідача - ОСОБА_2, дов. № б/н від 09.01.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот", м. Кам'янське, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Оріон", м. Харків, про стягнення заборгованості в загальному розмірі 139368,90 грн., підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов договору поставки № 769600 від 21.09.2016р., укладеного між сторонами даного спору. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено засідання на 29.01.2018р. об 11:10 год.

24.01.2018р. представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позов (вх. № 1967), в якому відповідач заперечуючи проти позову у повному обсязі, посилається на пункт 5.2 укладеного між сторонами договору, яким встановлено, що приймання продукції здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості і кількості, затверджених постановами Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР № П-6 від 15.06.1965р., П-7 від 25.04.1966р. з усіма змінами і доповненнями., відповідно до пункту 14 якої приймання продукції по якості й комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документах, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація й т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, й в акті вказується, які документи відсутні. Однак, позивач ПАТ Дніпроазот в порушення умов п.5.2. Договору не склало Акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, де б вказало, які документи відсутні, та ніякої вимоги згідно п.5.3. не висунув. Відповідач наполягає на тому, що не надання позивачу документів, передбачених п. 2.6 та п. 9.15 Договору, не може завдати шкоди чи причинити збитки позивачу. В наданому відзиві відповідача наголошує на тому, що розмір штрафних санкцій значно перевищує вартість поставленої продукції та позовні вимоги спрямовані лише на збагачення позивача за рахунок TOB НВП Оріон та зазначає, що на момент подання позову усі вимоги Договору щодо постачання продукції та наданні всіх документів TOB НВП Оріон виконані.

Протокольною ухвалою суду від 29.01.2018р. розгляд судового засідання відкладався на підставі ст. 202 ГПК України, на 14.02.2018р. об 11:30 год.

08.02.2018р. позивачем, через канцелярію суду було надано відповідь на відзив (вх. № 3641), в якій відповідач наполягав на обґрунтованості позовних вимог, вважає твердження відповідача необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та такими, що мають бути відхилені судом.

У судовому засідання 14.02.2018р. позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.02.2018р. представники сторін повідомили суд, що укласти мирову угоду по справі вони не бажають, ними повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі та надані усі докази, на які вони посилаються.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною ОСОБА_3 України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 21.09.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", м. Кам'янське (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Оріон", м. Харків (відповідач, постачальник), був укладений договір поставки № 769600 (надалі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору відповідач зобов'язався поставити (передати у власність) позивачеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього Договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку та строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції.

Згідно з п. 2.6 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 27.03.2017р. до Договору) відповідач зобов'язався протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати укладання Договору або відповідної специфікації на поставку продукції до Договору надати позивачу довідку про відсутність у відповідача податкового боргу, підписану керівником відповідача, а також про те, що продукція та інше майно відповідача не перебуває у податковій заставі.

Пунктом 2.7 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 27.03.2017р. до Договору) передбачено, що оплата продукції, передбаченої Специфікацією № 4 на поставку продукції від 01.08.2017р., здійснюється позивачем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості продукції, яка підлягає поставці, на поточний рахунок відповідача. Позивач зобов'язаний здійснити 100% (стовідсоткову) попередню оплату продукції, яка підлягає поставці відповідно до узгодженої обома сторонами специфікації на поставку продукції.

Строки поставки продукції узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції до Договору. Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції відповідачем позивачеві, яка зазначена в підписаному обома сторонами акті приймання-передачі продукції (п. 3.2 Договору).

Пунктом 4.2 Договору сторони визначили, що відповідач підтверджує якість та комплектність продукції сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та іншими документами, необхідними відповідно до стандартів, правил, вимог чинного законодавства України чи які додатково узгоджені сторонами. Документи, що засвідчують якість та комплектність продукції, передаються відповідачем позивачу разом з продукцією.

Пунктом 6.12 Договору передбачено, що за кожне порушення зобов'язань, передбачених п. п. 1.3., 4.2., 6.5., 6.21., 9.3., 9.4., 9.7., 9.9. - 9.12., 9.14. Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 25% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору.

Згідно п. 6.16 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню відповідачем позивачу у відповідності до умов цього Договору та/або вимог чинного законодавства, відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, передбаченої відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Пунктом 6.17. Договору передбачено, що за кожний день прострочення відповідачем строку складання, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання позивачу зареєстрованої електронної податкової накладної, встановленого в п. 9.10. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, за кожний нень прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 6.20 Договору, позовні давність за вимогами про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), передбачених п. п. 5.3., 6.8. - 6.12., 6.16., 6.17., 9.13 Договору встановлюється сторонами такою, що дорівнює тривалості загальної позовної давності. При цьому, нарахування штрафних санкцій, передбачених, п. п. 5.3., 6.8. - 6.12., 6.16., 6.17., 9.13 Договору за прострочення виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором не припиняється через 6 (шість) місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути з виконано.

Відповідно до п. 9.10. Договору відповідач зобов'язався протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснені за цим Договором, скласти та надати позивачу податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 9.15 Договору відповідач зобов'язався під час укладення Договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати позивачу засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою наступні документи щодо відповідача:

- копії установчих документів (Статут, установчий договір тощо);

- копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов'язане з виконанням умов Договору (ліцензії, дозволи тощо);

- копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов'язковим на момент взяття на податковий облік);

- копію документу, що підтверджує повноваження представника відповідача на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо;

- копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо відповідач є платником нього податку);

- копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо відповідач є платником цього податку).

Як зазначає позивач, відповідач прийняті на себе зобов'язання за Договором виконав з порушенням умов Договору, які полягають у наступному:

1. Порушення встановленого Договором строку надання документів, передбачених п.1.3 Договору, відповідно до умов якого (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.12.2016р. до Договору), відповідач разом з продукцією передає позивачу наступний комплект документів на продукцію: видаткову накладну на продукцію, акт приймання-передачі продукції, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну за формою № 1-ТН, яка наведена у додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, сертифікат (паспорт) якості заводу- виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом сертифікації України, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28, копію митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення продукції, ввезеної на митну територію України.

1.1. Порушення передбаченого Договором строку надання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, в обґрунтування чого позивач зазначає, що поставку продукції, передбаченої Специфікацією № 4 на поставку продукції від 01.08.2017р. до Договору, було здійснено 07.09.2017р., що підтверджується експрес-накладною № 59998051598855 від 05.09.2017р. та видатковою накладною № 638 від 05.09.2017р. Отже, відповідач був зобов'язаний надати позивачу документи, що засвідчують якість та комплектність продукції, разом з продукцією 07.09.2017. Однак, вищезазначені документи відповідачем були надані позивачу лише 31.10.2017р. Порушення строку надання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, склало 53 календарних дні.

Отже, розмір штрафу за ненадання TOB НВП Оріон документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, згідно п. 6.12 Договору, складає:

91 590,00 грн. х 25% / 100% = 22 897,50 грн.

Розмір пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, згідно п. 6.16 Договору станом на 31.10.2017, складає 4854,27 грн.

1.2. Порушення передбаченого Договором строку надання акту приймання-передачі продукції, що позивач підтверджує наступним.

Поставку продукції, передбаченої Специфікацією № 4 на поставку продукції від 01.08.2017р. до Договору, було здійснено 07.09.2017р., що підтверджується експрес-накладною № 59998051598855 від 05.09.2017р. та видатковою накладною № 638 від 05.09.2017р. Отже, відповідач був зобов'язаний надати позивачу акт приймання-передачі продукції разом з продукцією 07.09.2017р. Однак, акт приймання-передачі продукції був наданий ПАТ Дніпроазот 18.09.2017р. з листом TOB НВП ОРІОН вих. № 12/1 від12.09.2017р. Порушення строку надання акту приймання-передачі продукції склало 10 календарних днів.

Отже, розмір штрафу за ненадання TOB НВП ОРІОН акту приймання-передачі продукції, згідно п. 6.12 Договору, складає:

91 590,00 грн. х 25% / 100% = 22 897,50 грн.

Розмір пені за порушення TOB НВП ОРІОН строку надання акту приймання- передачі продукції, згідно п. 6.16 Договору, складає 915,90 грн.

2. Порушення передбаченого Договором строку надання документів, передбачених п. 2.6 Договору.

Так, специфікація № 4 на поставку продукції до Договору була укладена сторонами 01.08.2017р. Отже, відповідач зобов'язаний був надати позивачу довідку про відсутність у відповідача податкового боргу, підписану керівником відповідача, а також про те, що продукція та інше майно відповідача не перебуває у податковій заставі, в строк до 06.08.2017р. включно. Однак, вищевказану довідку про відсутність у відповідача податкового боргу, підписану керівником відповідача, а також про те, що продукція та інше майно відповідача не перебуває у податковій заставі, відповідачем було надано позивачу 31.10.2017р. Порушення строку надання цієї довідки склало 85 календарних днів.

Отже, розмір штрафу за ненадання TOB НВП Оріон документів, передбачених п. 2.6 Договору, згідно п. 6.12 Договору, складає:

91 590,00 грн. х 25% / 100% = 22 897,50 грн.

Розмір пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, передбачених п. 2.6 Договору, згідно п. 6.16 Договору, станом на 31.10.2017р., складає 7785,15 грн.

3. Порушення передбаченого Договором строку надання податкових накладних.

Як зазначає позивач, 09.08.2017р. ПАТ Дніпроазот у відповідності до п. 2.7. Договору була здійснена попередня оплата продукції, передбаченої Специфікацією № 4 на поставку продукції від 01.08.2017р. до Договору, у розмірі 91590,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 15265,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3457 від 08.08.2017р.

Таким чином, на думку позивача, відповідно до п. 9.10 Договору, останнім днем строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є 11.08.2017р. Проте, відповідач зареєстрував податкову накладну № 644 від 09.08.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.08 2017р., з порушенням строку, передбаченого п. 9.10. Договору. Порушення строку реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних склало 10 календарних днів.

Розмір штрафу за порушення TOB НВП Оріон передбаченого п. 9.10 Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 644 від 09.08.2017р., згідно п. 6.12. Договору, складає:

91 590,00 грн. х 25% /100% = 22 897,50 грн.

Розмір пені за порушення TOB НВП Оріон передбаченого п. 9.10. Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 644 від 09.08.2017р., відповідно до п. 6.17. Договору, складає 915,90 грн.

4. Порушення встановленого Договором строку надання документів, передбачених п. 9.15 Договору.

Позивач зазначає, що Договір був укладений сторонами 21.09.2016р. Отже, відповідач був зобов'язаний надати Позивачу документи, передбачені п. 9.15 Договору, в строк до 01.10.2016р. включно. Однак, вищезазначені документи відповідачем були надані позивачу 31.10.2017р. Порушення строку надання документів, передбачених п. 9.15 Договору, склало 394 календарних днів.

Отже, розмір штрафу за ненадання TOB НВП Оріон документів, передбачених п. 9.15 Договору, згідно п. 6.12 Договору, складає:

51 720,00 грн. х 25% /100% = 12 930,00 грн.

Розмір пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, -передбачених п. 9.15 Договору, згідно п. 6.16 Договору, станом на 31.10.2017р., складає 20377,68 грн.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій за Договором за порушення TOB НВП Оріон умов Договору, станом на 31.10.2017 р. складає 139368,90 грн.

23.10.2017р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 016/37/х з вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань за Договором, яка була отримана відповідачем 24.10.2017р.

31.10.2017р. позивач отримав відповідь від 27.10.2017р. вих. № 27/3 (вх. № 5371 від 31.10.2017р.) на претензію № 016/37/х від 23.10.2017р., а також документи, які відповідач зобов'язаний був надати позивачеві у строки, обумовлені Договором, проте штрафні санкції за порушення умов Договору відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 ГК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 ГК України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст.549 ЦК України).

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь:

- Пеню за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, згідно п. 6.16 Договору, яка станом на 31.10.2017р., складає 4854,27 грн.

- Пеню за порушення TOB НВП Оріон строку надання акту приймання- передачі продукції, згідно п. 6.16 Договору, яка складає 915,90 грн.

- Пеню за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, передбачених п. 2.6 Договору, згідно п. 6.16 Договору, яка, станом на 31.10.2017р., складає 7785,15 грн.

- Пеню за порушення TOB НВП Оріон передбаченого п. 9.10. Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 644 від 09.08.2017р., відповідно до п. 6.17. Договору, яка складає 915,90 грн.

- Пеню за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, передбачених п. 9.15 Договору, згідно п. 6.16 Договору, яка, станом на 31.10.2017р., складає 20377,68 грн.

Згідно п. 6.16 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню відповідачем позивачу у відповідності до умов цього Договору та/або вимог чинного законодавства, відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, передбаченої відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Пунктом 6.17. Договору передбачено, що за кожний день прострочення відповідачем строку складання, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання позивачу зареєстрованої електронної податкової накладної, встановленого в п. 9.10. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, за кожний нень прострочення виконання зобов'язань.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань постачальника передбачено умовами укладеного сторонами Договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими та таким, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, згідно п. 6.16 Договору в розмірі 4854,27 грн., пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання акту приймання- передачі продукції, згідно п. 6.16 Договору, в розмірі 915,90 грн., пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, передбачених п. 2.6 Договору, згідно п. 6.16 Договору, в розмірі 7785,15 грн., пені за порушення TOB НВП Оріон передбаченого п. 9.10. Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 644 від 09.08.2017р., відповідно до п. 6.17. Договору, в розмірі 915,90 грн.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивач не склав Акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, де б вказав, які документи відсутні, суд не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати позивачеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що приймання продукції за кількістю здійснюється покупцем (позивачем) відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, а за якістю та комплектністю - відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо- технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, з усіма змінами та доповненнями.

В п. 5.3 Договору міститься зобов'язання постачальника у випадку поставки неякісної та/або некомплектної продукції, протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати одержання ним вимоги покупця за свій рахунок та своїми силами замінити неякісну та/або некомплектну продукцію продукцією належної якості та/або комплектності або за свій рахунок у той же строк усунути виявлені недоліки та/або доукомплектувати неякісну/некомплектну продукцію.

Пункт 5.4 Договору містить право, а не обов'язок покупця повністю або частково відмовитися від прийняття та/або оплати продукції у разі, якщо постачальником при поставці продукції не дотримана будь-яка з вимог, передбачених пунктами 1.1., 1.З., 4.1.- 4.3. даного Договору, а також в інших випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України.

Варто також зазначити, що в поняття комплектності продукції входить наявність у поставленій продукції всіх деталей, вузлів, частин, пристроїв та ін., що становлять один закінчений виріб, а також сукупність окремих (самостійних) пристроїв, що відповідають умовам договору. Наявність товарно-супровідних документів в поняття комплектності продукції не входить.

В п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 зазначено, що приймання продукції по якості й комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація й т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.

Суд зауважує, що дана інструкція не містить вимог щодо складання двостороннього акту про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, в якому вказується, які документи відсутні.

Таким чином, на виконання п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 позивач склав акт приймання товарів за кількістю та комплектністю від 07.09.2017р., в якому зазначив, зокрема і про відсутність сертифікату відповідності, тобто документа, що засвідчує якість та комплектність продукції. Складений позивачем акт приймання товарів за кількістю та комплектністю від 07.09.2017р. за своїм характером містить всі необхідні дані та цілком відповідає вимогам, передбаченим п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, в тому числі містить перелік відсутніх супровідних документів.

Судом також встановлено, що акт приймання товарів за кількістю та комплектністю від 07.09.2017р. складений позивачем в день приймання продукції від відповідача та затверджений заступником Голови Правління - комерційним директором ОСОБА_4 у відповідності до п. 6.3.2 Договору.

Також, позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія № 016/37/х від 23.10.2017р., в якій містилась вимога невідкладно надати позивачу документи, що засвідчують якість та комплектність продукції: сертифікат (паспорт) якості заводу-виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом сертифікації України, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28.

Отже, зазначені вище обставини спростовують твердження відповідача про те, що позивач не склав Акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, де б вказав, які документи відсутні, та про те, що позивач не висунув ніякої вимоги згідно п. 5.3 Договору та відхиляються судом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача розміру пені за порушення TOB «НВП «Оріон» строку надання документів, передбачених п. 9.15 Договору, згідно п. 6.16 Договору, яка, станом на 31.10.2017р., складає 20377,68 грн., задоволенню не підлягає, з огляду на те, що суд не має можливості визначити базу розрахунку пені за порушення положень п. 9.15. Договору. Адже, документи, передбачені п. 9.15 Договору, а саме: копії установчих документів (Статут, установчий договір тощо); копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов'язане з виконанням умов Договору (ліцензії, дозволи тощо); копія розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копія довідки з банку про відкриття поточного рахунку; копія свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копія довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов'язковим на момент взяття на податковий облік); копія документу, що підтверджує повноваження представника відповідача на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо; копія свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо відповідач є платником нього податку); копія свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо відповідач є платником цього податку), мають загальний для всього Договору характер та їх неможливо співвіднести з будь-якою конкретною специфікацією до Договору.

В свою чергу, позивач не надав суду жодних пояснень з приводу того, чому саме "відповідною специфікацією" у розумінні п. 6.16. Договору для розрахунку пені за порушення п. 9.15. Договору має визнаватись саме специфікація № 1 до Договору від 25.11.2016р., а не будь-яка інша специфікація до Договору. Так само, позивач не надав жодних документів на підтвердження необхідності такого врахування, як "відповідна специфікація" саме специфікації № 1 від 25.11.2016р.

З тих же саме підстав не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за ненадання TOB НВП Оріон документів, передбачених п. 9.15 Договору, згідно п. 6.12 Договору, який складає 12 930,00 грн.

Також, з приводу ненадання відповідачем документів, визначених п. 9.15. Договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відомості про юридичну особу, коди видів її діяльності, дані про керівника, дані про наявність платника податків на обліку в органах фіскальної служби, наявність або відсутність податного боргу є відкритими і дійсними для третіх осіб. Документи, передача яких передбачена зазначеними пунктами Договору, є інформативними (дійсними) тільки на час її отримання.

Так, на сайті Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС) можливо здійснити пошук у системі по ряду баз даних, доступних для публічного використання. Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Також на сайті ДФС відкритим є доступ до реєстрів, де можливо отримати відомості про взяття на облік платника податків, дані реєстру платників податку на додану вартість, дані реєстру платників єдиного податку.

Згідно ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Закон), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 цього Закону визначено перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі, серед яких є: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма; перелік засновників (учасників) юридичної особи; інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; види діяльності; назва органів управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); вид установчого документа; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення тощо.

Згідно п.п.1, 2 статті 10 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи.

Згідно статті 11 Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для укладення цивільно-правових договорів, а також для перегляду, копіювання та роздрукування.

При цьому, суд зауважує, що ненадання даних документів не спричинило позивачу будь-яких збитків, оскільки фактично умови договору виконані, продукція, узгоджена за договором, поставлена в повному обсязі і позивач не набув будь-яких негативних наслідків.

Окрім цього, щодо ненадання документів, передбачених договором, суд зауважує, що умовами Договору не вказані конкретні засоби надання позивачу засвідчених копій документів, передбачених п. 9.15. договору, та не зазначено яким чином ці документи передаються стороні.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за ненадання TOB НВП Оріон документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, згідно п. 6.12 Договору, який складає 22 897,50 грн., штрафу за ненадання TOB НВП ОРІОН акту приймання-передачі продукції, згідно п. 6.12 Договору, який складає 22 897,50 грн., штрафу за порушення TOB НВП Оріон передбаченого п. 9.10 Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 644 від 09.08.2017р., згідно п. 6.12. Договору, який складає 22 897,50 грн., суд виходить з наступного.

Так, судом було визнано правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, згідно п. 6.16 Договору в розмірі 4854,27 грн., пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання акту приймання-передачі продукції, згідно п. 6.16 Договору, в розмірі 915,90 грн., пені за порушення TOB НВП Оріон строку надання документів, передбачених п. 2.6 Договору, згідно п. 6.16 Договору, в розмірі 7785,15 грн., пені за порушення TOB НВП Оріон передбаченого п. 9.10. Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 644 від 09.08.2017р., відповідно до п. 6.17. Договору, в розмірі 915,90 грн.

За змістом ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, умовами договору поставки №769600, а саме пунктом 6.12. передбачено застосування штрафу, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, передбачених п. п. 1.3., 4.2., 6.5., 6.21., 9.3., 9.4., 9.7., 9.9. - 9.12., 9.14. Договору, відповідно до якого відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 25% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, а також, згідно пунктів 6.16., 6.17. Договору сторонами передбачена сплата пені, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків надання відповідних документів.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача і пеню, і штраф за одне і те саме правопорушення, що розцінюється судом, як застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, що є неприпустимим.

Слід зазначити, що відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання зобов'язань за договором поставки свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 21.10.2015р. за наслідками перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015р., а також в ухвалі ВССУ № 756/2999/15-ц від 31.05.2017 року.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення на його користь суми штрафу у загальному розмірі 104520,00 грн. задоволенню не підлягає, як неправомірно заявлена.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Враховуючи викладене, позов Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Оріон (61070, м. Харків, вул. Рудика, 4, код ЄДРПОУ 30987251) на користь Публічного акціонерного товариства Дніпроазот (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором поставки № 769600 від 21.09.2016р. в розмірі 14471,22 грн. та судовий збір у розмірі 217,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 19.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_5

справа № 922/39/18