Постанова

від 15.02.2018 по справі 910/13995/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р. Справа№ 910/13995/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Дідиченко М.А.

Зеленіна В.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Васильняк Р.І. - ордер серія КВ № 359472 від 14.02.2018р.

від відповідача: Панарін А.М. - директор наказ № 11-К від 17.06.2011р.

Стегар О.М. - заступник директора Наказ № 1-К

від 02.01.2018р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-

ВІКНА"

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2017р.

у справі № 910/13995/17 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс

Інженіринг Системз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-

ВІКНА"

про стягнення 203 255,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат України ЛТД" (далі - ТОВ "Клімат України ЛТД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-ВІКНА" (далі - ТОВ "ТММ-ВІКНА") про стягнення суми основного боргу в розмірі 191 712, 37 грн., 3% річних - 583, 02 грн. та пені - 10 960, 75 грн. відповідно до договору № Л. Українки - Вентиляція, опалення та кондиціюванню від 25.05.2016 року.

Через відділ діловодства (канцелярія) до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній повідомив про зміну назви підприємства з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат України ЛТД" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Інженіринг Системз" (далі - ТОВ "Комплекс Інженіринг Системз "). У зв'язку з вищевикладеним вірною назвою позивача слід вважати - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Інженіринг Системз". Оскільки зміна найменування не тягне за собою організаційно - економічні перетворення підприємства, належним позивачем у справі є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Інженіринг Системз".

Позивачем до Господарського суду м. Києва було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 191 712, 37 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 583, 12 грн., а також пеню в сумі 2 429, 23 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2017 р. у справі № 910/13995/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Інженіринг Системз" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-ВІКНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Інженіринг Системз 191 712 грн. 37 коп. основного боргу, 2 429 грн. 23 коп. пені, 583 грн., 02 коп. 3 процентів річних, а також 2 920 грн. 88 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТММ-ВІКНА" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі № 910/13995/17.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-ВІКНА" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017р. у справі № 910/13995/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "ТММ-ВІКНА" на рішення Господарського суду м. Києва 13.10.2017 р. у справі № 910/13995/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

16.01.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2017 р. у справі № 910/13995/17 без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2018р. розгляд справи № 910/13995/17 призначено на 31.01.2018 р.

25.01.2018 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про доповнення до апеляційної скарги.

У судове засідання 31.01.2018р не з'явились уповноважені представники позивача, докази повідомлення про дату, час і місце судового засідання наявні в матеріалах справи.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018р. розгляд справи № 910/13995/17 було відкладено на 15.02.2018р.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

25.05.2016р. між ТОВ "ТММ-ВІКНА" (далі - генпідрядник) та ТОВ "Клімат України ЛТД" (далі - субпідрядник) було укладено договір № Л. Українки - Вентиляція, опалення та кондиціювання (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, виконати та здати генпідряднику відповідно до умов договору та проектної документації роботи - комплекс робіт по влаштуванню системи вентиляції, опалення та кондиціювання будівництва адміністративної будівлі сервісного центру "Готово" на пл. Лесі Українки, 1, у Печерському районі м. Києва (надалі - роботи) та супутні загально будівельні роботи, безпосередньо пов'язані з основними роботами. Роботи виконуються у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, що діють в Україні.

Згідно п. 2.2. договору, склад, вартість, обсяги, строки та режим виконання робіт, та їх етапів, вартість та кількість матеріалів необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються у додатках до договору, строки виконання робіт за додатками визначаються додатками та/або календарними графіками виконання робіт для відповідних додатків до договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість робіт за договором становить 2 192 068, 34 грн.

Згідно з п. 7.1 договору, для закупівлі матеріалів генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс у розмірі 2 059 133, 27 грн. згідно затвердженого графіку.

Відповідачем на виконання умов договору, перераховано позивачу авансовий платіж в сумі 1 910 000, 00 грн. з ПДВ. Будь-які інші кошти на розрахунковий рахунок позивача не надходили.

Сума недоотриманих ТОВ "Комплекс Інженіринг Системз " коштів за договором становить 191 712, 37 грн.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що розрахунки за договором виконуються щомісячно, протягом 30-ти діб з дня підписання сторонами актів фактично виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3). Оплата виконується з вирахуванням з актів виконаних робіт вартості матеріалів (придбаних за рахунок Генпідрядника) та в розмірі 90 % від суми виконаних робіт. Залишкова сума (сума страхового утримання) сплачується субпідряднику протягом 5 місяців з дати завершення всіх робіт за цим договором, підписанням сторонами заключного акту виконаних робіт, усунення всіх дефектів та передачі виконавчої документації згідно п 11.1.23 даного договору.

Генпідрядник має право притримати суму страхового утримання, що не є порушенням умов розрахунків за цим договором (п. 8.2 договору).

27.01.2017р. відповідачем були прийняті виконані позивачем роботи за договором та підписані акти виконаних робіт (форма КБ-2в). Жодних претензій ТОВ "ТММ-ВІКНА" щодо обсягу та якості виконаних робіт і матеріалів за договором до позивача не надходило. Отже, позивачем були повністю виконані умови договору.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 13.04.2017р. № 34 з вимогою оплатити суму заборгованості.

Листом від 12.05.2017р. № 14/05 позивач повідомлений про те, що відповідач використовуючи надане п. 8.2 договору право, притримав залишкову суду за договором в розмірі 191 712, 37 грн., як суму страхового утримання.

В подальшому, 10.07.2017р. позивачем на адресу ТОВ "ТММ-ВІКНА" направлено претензію від 10.07.2017 року № 13 щодо невиконання умов договору та порушенням строків розрахунків за договором у зв'язку із втратою права на при тримання суми страхового утримання зі спливом 5 місяців з дати завершення робіт за договором.

Відповідь відповідача на адресу позивача не надходила. Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 191 712, 37 грн. підлягає задоволенню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на даний момент позивач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо надання повного комплекту виконавчої документації на весь обсяг виконаних робіт, дане твердження не може бути прийнято до уваги, оскільки акти виконаних робіт підписані позивачем та відповідачем, жодних зауважень щодо виконання умов договору в актах не зазначено.

Також, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 2 429, 23 грн. пені за період з 28.06.2017 р. по 03.08.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 12.2 договору у разі порушення строків оплати генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу. При цьому, загальний розмір пені не може перевищувати 0,5 % від вартості договірної ціни.

Перевіривши розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2 429, 23грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 583, 12 грн. трьох процентів річних за період з 28.06.2017 року по 03.08.2017 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що з відповідача підлягають до стягнення три проценти річних в розмірі 583, 02 грн.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2017р. у справі № 910/13995/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-ВІКНА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2017р. у справі № 910/13995/17 - без змін .

2. Матеріали справи № 910/13995/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.А. Дідиченко

В.О. Зеленін

Повний текст постанови складено 23.02.2018р.