Ухвала

від 04.10.2011 по справі 6-25/11

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6-25/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

при секретарі - Ануфрієвій Н.М., розглянувши заяву Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відстрочення виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області звернувся до суду з проханням відстрочити виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення одноразової компенсації.

Згідно рішення Лубенського міськрайонного суду від 16 липня 2010 року зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації та Центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову компенсацію відповідно до вимог ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 45 мінімальних заробітних плат, як інваліду ІІ групи по захворюванню пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленого ЗУ „Про державний бюджет України» на відповідний рік на час встановлення ІІ групи інвалідності, з урахуванням виплаченої суми компенсації.

Свою вимогу заявник обґрунтував тим, що виконання рішення суду може бути проведено тільки за рахунок коштів, які будуть виділені Міністерством праці та соціальної політики України, які до цього часу не надійшли, таким чином виконання судового рішення ускладнюється.

Прохає справу розглянути без участі представника Центру.

ОСОБА_1 заперечує проти відстрочення виконання рішення.

Згідно ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.5 ст. 124 Конституціїї України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 N 14, задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18 квітня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" органи державної влади не повинні посилатися на брак грошових коштів, як на виправдання невиплати боргу, визнаного судовим рішенням. Припускається, що зволікання з виконанням судового рішення може бути виправданим за деяких обставин. Однак, зволікання не може бути таким, що завдає шкоди суті прав, які захищаються параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Посилання заявника в даному випадку на відсутність цільових коштів для виконання судового рішення не можна вважати поважною підставою для відстрочення виконаня вищезазначеного судового рішення. Фінансові труднощі в державі не можуть і не повинні перешкоджати виконанню судового рішення.

Рішення суду від 16.07.2010 року у відношенні до ліквідатора аварії на ЧАЄС не виконується, в той час, коли за даними суду подібні рішення вже найшли своє вирішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов"язковості виконання судових рішень, інтереси стягувача - громадянина України, інваліда, ліквідатора аварії на ЧАЕС, відсутності виключних обставин для відстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про необхідність відмовити заявнику у відстроченні виконання судового рішення. На підставі вищевикладеного та керуючись ч.5 ст. 124 Конституції,

ст. 373 ЦПК України, ст. 263 КАС України, суд ,-

УХ В А Л И В:

Заяву Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відстрочення виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.07.2010 року по справі №2-2124/10 р. за позовом ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до адміністративного Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_2 С. В.