Постанова

від 22.02.2018 по справі 672/1542/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 672/1542/16-ц

Провадження № 22-ц/792/38/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю: відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2017 року,

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом, третя особа - ОСОБА_6, до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

ОСОБА_5 зазначив, що 5 грудня 2005 року він разом із дружиною, ОСОБА_6, придбав у ОСОБА_8 дві земельні ділянки площею 0,25 га та 0,1699 га по АДРЕСА_3. Відповідачі є суміжними землекористувачами, їм належить земельна ділянка по АДРЕСА_4. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 самовільно захопили 0,0038 га належної йому земельної ділянки та відмовляються звільнити її, внаслідок чого позивач позбавлений можливості користуватися своїм майном.

За таких обставин ОСОБА_5 просив суд зобов'язати відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0038 га шляхом знесення металевої огорожі та зелених насаджень, які знаходяться на ній.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2017 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_5 не довів порушення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 правил добросусідства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що суд безпідставно відхилив його клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, внаслідок чого обставини самовільного захоплення відповідачами належної йому земельної ділянки залишилися нез'ясованими, а висновок суду про необґрунтованість позовних вимог є помилковим.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач ОСОБА_4 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Позивач ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_7, яких належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилися в судове засідання. ОСОБА_7 звернулася до апеляційного суду з заявою про розгляд справи без її участі.

Повідомлені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 причини неявки в судове засідання (зайнятість в іншій судовій справі), не є поважними, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу в їх відсутність.

Заслухавши учасника процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, і не дотримався приписів ст.ст. 10, 60, 143 ЦПК України (в редакції закону на час розгляду справи в суді першої інстанції).

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд має змінити розподіл судових витрат.

Встановлено, що з 3 вересня 1976 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

За двома договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 5 грудня 2005 року ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та земельну ділянку площею 0,1699 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_3.

27 лютого 2006 року ОСОБА_6 одержала державні акти на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 і НОМЕР_5.

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є суміжними землекористувачами. Їм на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 23 вересня 2005 року належить земельна ділянка площею 0,1990 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_4, в рівних частках кожному.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються письмовими доказами у справі.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Частиною 1 статті 106 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України (в редакції закону на час розгляду справи в суді першої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 3 ст. 60 ЦПК України (в редакції закону на час розгляду справи в суді першої інстанції), доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги ОСОБА_5 є недоведеними.

Разом із тим, цей висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Статтею 57 ЦПК України (в редакції закону на час розгляду справи в суді першої інстанції) визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ч. 1 ст. 143 ЦПК України (в редакції закону на час розгляду справи в суді першої інстанції) для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення земельно-технічної експертизи для підтвердження факту порушення відповідачами правил добросусідства, натомість ухвалою від 15 серпня 2017 року суд першої інстанції залишив клопотання позивача без задоволення. При цьому суд не врахував, що без такого висновку експерта неможливо вирішити спір.

Обмеження судом процесуальних прав ОСОБА_5 призвело до порушення засад змагальності сторін і неправильного вишення справи, внаслідок чого ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Усуваючи порушення процесуальних прав позивача, апеляційний суд ухвалою від 4 жовтня 2017 року призначив у справі земельно-технічну експертизу.

Згідно висновку експерта від 16 січня 2018 року № 54/17 (т.1 а.с. 186-210): площа земельних ділянок, що знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_6, ОСОБА_5 (по існуючій огорожі) становить 0,4083 га, а площа земельної ділянки що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_7 (по існуючій огорожі) - 0,2000 га; фактичне землекористування сторін не відповідає даним державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на їх ім'я, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_5 користуються земельними ділянками, загальна площа яких є меншою на 0,0116 га від площі, зазначеної у державних актах серії НОМЕР_4 і НОМЕР_5 від 27 лютого 2006 року, а ОСОБА_4, ОСОБА_7 користуються земельною ділянкою, площа якої є більшою на 0,0010 га від площі, зазначеної у державному акті серія НОМЕР_6 від 23 вересня 2005 року; за результатами проведеного дослідження та співставлення отриманих результатів виявлено невідповідність просторових значень координат поворотних точок земельних ділянок, зазначених у технічній документації, з координатами поворотних точок земельних ділянок сторін, однак, ураховуючи координати поворотних точок земельних ділянок, які закріплені будівлями та спорудами, має місце накладення земельної ділянки по АДРЕСА_4 (ОСОБА_4, ОСОБА_7.) на земельну ділянку по АДРЕСА_3 (ОСОБА_6, ОСОБА_5.) площею 0,0050 га.

Отже докази у справі достовірно та об'єктивно вказують на те, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_7 неправомірно користуються належною позивачу ОСОБА_5 земельною ділянкою площею 0,0050 га та мають її звільнити.

За змістом ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Порушення прав ОСОБА_5 мають бути усунуті, разом із тим, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) на відповідачів може бути покладений обов'язок лише із звільнення 0,0038 га спірної земельної ділянки.

Позов ОСОБА_5 задоволено, а тому з відповідачів на користь останнього слід присудити понесені ним судові витрати: 551 грн 20 коп. судового збору за подання позову, 606 грн 32 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 4 952 грн витрат на проведення експертизи, - а всього 6 109 грн 52 коп. Ці витрати мають бути покладені на ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частинах, тобто по 3 054 грн 76 коп. на кожного.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0038 га, розташовану по АДРЕСА_3, шляхом перенесення металевої огорожі та зелених насаджень.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання - АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), ОСОБА_7 (місце проживання - АДРЕСА_5; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) на користь ОСОБА_5 (місце проживання - АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) по 3 054 грн 76 коп. судових витрат з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2018 року.

Судді: /підпис/ О.І. Ярмолюк

/підпис/ О.І. Талалай

/підпис/ Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Сакенов Ю.К.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47