Рішення

від 20.02.2018 по справі 635/9317/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/9317/15-ц

Провадження №2/635/92/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Крилєвській І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотиліка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Васищеве, пров.Дзержинського, 4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК Мрія", код ЄДРПОУ 39375456, юридична адреса: 61002, м.Харків, вул.Маршала Бажанова, 5 літера "Б-3", третя особа - ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська, 30/27 про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом де зазначає, що з 03.09.2014 року працював на посаді директора ТОВ "АТК Мрія". 10 грудня 2015 року він отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000473349, з якого дізнався, що був звільнений з займаної посади. Вважає, що його звільнення проведено з порушенням вимог діючого трудового законодавства, оскільки заяв про звільнення з займаної посади він не писав, на збори учасників товариства запрошений не був, копій протоколів або наказів про звільнення не отримував. Тому просив поновити його на посаді директора ТОВ "АТК Мрія".

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року позов було прийнято до провадження суду і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 січня 2016 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог, був залучений засновник ТОВ "АТК Мрія" ОСОБА_2

01 червня 2016 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року апеляційна скарга відповідача була визнана не поданою та була повернута апелянту.

24 жовтня 2016 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року апеляційна скарга відповідача була залишена без руху та відповідачеві був наданий строк для усунення недоліків скарги.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2017 року апеляційна скарга відповідача була визнана не поданою та була повернути відповідачеві.

05 травня 2017 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2017 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

07 липня 2017 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 14 липня 2017 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

22 серпня 2017 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

14 листопада 2017 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

21 грудня 2017 року представником відповідача була подана апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2015 року про відкриття провадження по справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року провадження по справі було зупинено і справа була направлена до апеляційного суду Харківської області для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 09 січня 2018 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Позивач у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, за участю його представника.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву з проханням відкласти розгляд справи, у зв"язку з зайнятістю в іншому процесі.

Перевіривши матеріали заяви, суд доходить до наступного.

Статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи те, що відповідачем неодноразово подавалися апеляційні скарги на ухвалу суду про відкриття провадження, що призвело до тривалого розгляду справи, суд розцінює заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, як зловживання своїми процесуальними правами і тому відхиляє його.

Третя особа у судове засідання не з явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Як вбачається з копії заяви позивача від 19.08.14 року, він просив прийняти його на роботу на посаду директора ТОВ АТК Мрія за сумісництвом (т.1, а.с.35).

Як вбачається з копії наказу №1 о.с. від 19 серпня 2014 року, позивач на підставі рішення зборів засновників ТОВ АТК Мрія був прийнятий на посаду директора цього товариства за сумісництвом (т.1, а.с.36).

Як вбачається з копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ АТК Мрія від 21.04.2015 року, позивача було зобов язано надати учасникам товариства до 04 травня 2015 року фінансовий звіт за період з 20.08.2014 року по 20 листопада 2014 року (т.1, а.с.170).

Згідно з копією листа №27/04-15 від 27.04.2015 року, на адресу позивача третьою особою надсилалась копія протоколу загальних зборів від 21.04.2015 року для відома та виконання (т.1, а.с.171).

Як вбачається з копії листа №05/05-15 від 05.05.2015 року позивачеві надсилалось повідомлення про необхідність надання на адресу товариства до 11 травня 2015 року фінансового звіту та письмових пояснень (т.1, а.с.172).

Згідно з копією листа №11/05-15 від 11.05.2015 року позивачеві повідомлялось про те, що у зв язку з ненаданням ним своєчасно фінансового звіту та письмових пояснень на 12 травня 2015 року були скликані загальні збори учасників ТОВ АТК Мрія (т.1, а.с.173).

Як вбачається з копії протоколу загальних зборів ТОВ АТК Мрія від 12 травня 2015 року, позивача рішенням зборів було притягнуто до відповідальності за невиконання рішення загальних зборів від 21 квітня 2015 року (т.1, а.с.174).

Згідно з копією листа №12/05-15 від 12.05.2015 року позивачеві було направлено копію зазначеного вище рішення зборів для відома (т.1, а.с.175).

Згідно з копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ АТК Мрія від 15 травня 2015 року, позивача було зобов язано до 21 травня 2015 року надати учасникам товариства фінансовий звіт за період з 01.12.2014 року по 01.05.2015 року (т.1, а.с.176).

Як вбачається з копії листа №15/05-15 від 15.05.2015 року, позивачеві надсилалась копія зазначеного вище протоколу (т.1, а.с.177).

Листами №25/05-15 від 25.05.2015 року та №29/05-15 від 29.05.2015 року позивачу пропонувалось надати письмові пояснення з приводу невиконання ним покладених обов язків щодо надання учасникам товариства фінансового звіту (т.1, а.с.178, 179).

Як вбачається з копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ АТК Мрія від 08 червня 2015 року, позивача було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання покладених на нього обов язків (т.1, а.с.180-181).

Листами №16-06/15 від 16.06.2015 року та №21-09/15 від 21.09.2015 року позивача було повідомлено про його звільнення та необхідність отримання трудової книжки на підприємстві та повернути товариству особові справи, трудові книжки працівників товариства, а також інше його майно (т.1, а.с.168-170).

Як вбачається з копії повідомлення позивач отримав лист №21-09/15 від 21.09.2015 року 10.10.2015 року (т.1, а.с.184).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу Законів про Працю України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з вимогами ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно з вимогами ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення.

Згідно з вимогами ст.ст. 148 , 149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Статтями 58, 59 ЗУ Про господарські товариства (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Статтею 41 цього Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Крім того, слід зазначити, що дисциплінарна відповідальність настає лише в разі вчинення працівником дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком визнається винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов'язків.

Безпосередні обов'язки працюючих закріплені в ст.139 КЗпП України та правилах внутрішнього трудового розпорядку. Конкретні завдання та обовязки працівника, його права та відповідальність закріплюються у посадовій інструкції. Саме за невиконання або неналежне виконання працівником з його вини таких трудових обов'язків може настати дисциплінарна відповідальність цього працівника.

Невиконання наказу чи розпорядження посадової особи становить дисциплінарний проступок і може викликати застосування до працівника заходів правового впливу.

Разом з тим, якщо працівник відмовився виконувати або неналежно виконав роботу чи завдання, не передбачені трудовим договором або посадовою інструкцією, то цене може вважатися порушенням, оскільки роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст.31 КЗпП України).

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи:

доповідні записки інших працівників;

письмові свідчення свідків;

повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці;

висновки фахівців;

письмові пояснення самих порушників тощо.

У разі виявлення роботодавцем порушення працівником трудової дисципліни, яке має ознаки діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України як злочину, роботодавець має повідомити про це в установленому порядку до правоохоронних органів.

Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни роботодавцем вимагається письмове пояснення. Це є доконечною процедурою. Якщо її не дотримано, в органа, що розглядатиме трудовий спір, будуть підстави для скасування наказу роботодавця про накладення дисциплінарного стягнення на порушника. Відмова порушника трудової дисципліни надати письмове пояснення не є перешкодою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Якщо порушник трудової дисципліни відмовляється надати письмове пояснення, складається відповідний акт у довільній формі, в якому зазвичай указуються обставини порушення, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила його, де, коли та за яких обставин його вчинено, які наслідки воно мало. Зазначається також, що порушникові було запропоновано надати письмове пояснення, але він відмовився його надати. Акт підписує посадова особа, яка склала цей акт, та не менше ніж два інших працівники (інші особи), які є свідками порушення і відмови порушника дати вказане пояснення. Таким чином фіксується як факт вчинення конкретним працівником дисциплінарного проступку, так і факт відмови надання ним письмового пояснення.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Пленум Верховного Суду України в п.п.18, 22 постанови від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника. При цьому суди не вправі визнавати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. При розгляді таких спорів судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених ст.ст.147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до положень ч.1 ст.147 КЗпП України звільнення працівника за п.3 ст.40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, зокрема, за п.3 ст.40 КЗпП України, суд повинен з'ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв'язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Однак, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, в розумінні ЦПК України того, що позивачем систематично не виконувались його обов"язки директора ТОВ "АТК Мрія", що його за ці порушення було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Також відповідачем не було надано суду доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність надати фінансовий звіт учасникам загальних зборів товариства і що на нього за невиконання цих вимог загальних зборів товариства було накладено дисциплінарне стягнення.

За таких обставин суд доходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір", оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від оплати судового збору, а його позов був задоволений у повному обсязі, суд вважає за можливе стягнути судовий збір у розмірі 704 грн.80 коп. на користь держави з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9-11, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Васищеве, пров.Дзержинського, 4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК Мрія", код ЄДРПОУ 39375456, юридична адреса: 61002, м.Харків, вул.Маршала Бажанова, 5 літера "Б-3", третя особа - ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська, 30/27 про поновлення на роботі задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Васищеве, пров.Дзержинського, 4 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК Мрія", код ЄДРПОУ 39375456, юридична адреса: 61002, м.Харків, вул.Маршала Бажанова, 5 літера "Б-3", з 08 червня 2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК Мрія", код ЄДРПОУ 39375456, юридична адреса: 61002, м.Харків, вул.Маршала Бажанова, 5 літера "Б-3" на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів зі дня складання повного тексту рішення через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2018 року.

Суддя Н.Л.Панас