Справа № 178/831/17
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
23 лютого 2018 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого Цаберябого Б.М.
при секретарі Янченко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Криничанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації", про розірвання договору суборенди землі № 1 від 01 жовтня 2013 року та стягнення судових витрат, -
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з цим позовом і, представник позивача обгрунтовуючи позовні вимоги вказав, що 07 серпня 2012 року між Криничанською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем, як орендатором, укладений договір № 1219 оренди земельної ділянки площею 50 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0450, що розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, строком на 49 років. 01 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір суборенди № 1 вищезазначеної земельної ділянки, згідно умов якого, позивач надав відповідачу спірну земельну ділянку в користування строком на 47 років. Позивач вказує, що протягом усього періоду дії договору суборенди відповідач жодного разу не виконував умови договору щодо оплати за користування земельною ділянкою. Представник позивача зазначає, що пунктами 9, 11 договору суборенди визначено розмір орендної плати - 1014 гривень на рік, яка повинна сплачуватись суборендарем на користь суборендодавця щомісячно, протягом 30 календарних днів. У зв'язку з чим з початку жовтня 2014 року відповідач заборгував 2873 гривні. Сплату відповідачем орендної плати безпосередньо Криничанській райдержадміністарції представник позивача не розцінює як сплату орендної плати позивачу, бо така оплати з позивачем не узгоджувалась, відповідач, на думку представника позивача, мав можливість сплачувати позивачу оренді платежі. Тому позивач звернувся до суду з проханням розірвати договір суборенди № 1, земельної ділянки площею 50 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0450, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, укладений 01 жовтня 2013 року між ним та ОСОБА_2. Крім того представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і пояснив, що між сторонами дійсно 01 жовтня 2013 року укладений договір суборенди № 1 земельної ділянки, згідно умов якого, позивач надав відповідачу спірну земельну ділянку в користування строком на 47 років . Проте в тексті договору не були вказані номери рахунків позивача, куди б можна було перераховувати орендну плату, тому о оплатою суборенди виникли труднощі, зв'язатись з позивачем відповідач не міг. А позивач з часу укладення договору суборенди жодного разу до відповідача не звертався з питань виплати орендної плати. Відповідачу стало відомо, що позивач не сплачує Криничанській райдержадміністрації орендної плати за ту ж земельну ділянку. Тому відповідач вносив плату за суборендовану земельну ділянку безпосередньо райдержадміністрації і заперечень проти цього від позивача не отримав. Тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, письмово повідомили суду просьбу вирішити справу за їх відсутності.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача задоволеними бути не можуть, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 07 серпня 2012 року між Криничанською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем, як орендатором, в порядку ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладений договір № 1219 оренди земельної ділянки площею 50 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0450, що розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, строком на 49 років. На підставі ст. 8 Закону України "Про оренду землі" 01 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір суборенди № 1 вищезазначеної земельної ділянки, згідно умов якого, позивач надав відповідачу спірну земельну ділянку в користування строком на 47 років.
Згідно ст. 410 ЦК України землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування землею.
Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
У відповідності з ст.ст. 8, 21 Закону України "Про оренду землі" сторони розрахували і вказали в договорі суборенди розмір орендної плати - 1014 гр. на рік.
Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання за рішенням суду може бути в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, що передбачено ст. 32 Закону України "Про оренду землі".
Ст. 651 ЦК України встановлює, що розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін може бути у разі істотного порушення договору другою стороною.
Однією з істотних умов договору оренди землі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
В судовому засіданні встановлено, що єдиною підставою для розірвання спірного договору позивач вважає невиконання відповідачем обов'язку по внесенню орендної плати. На думку позивача відповідач не має доказів внесення ним орендної плати, всупереч умовам договору відповідач не вносив орендної плати щомісячно і без відома позивача вносив орендну плату не позивачу, а орендодавцю і відповідач мав можливість встановити місцеперебування позивача і вчасно виконувати умови договору суборенди земельної ділянки.
Проте в судовому засіданні встановлено, що в спірному договору ні реквізити позивача для внесення орендної плати, ні номер контактного телефону позивача не вказані, юридичною адресою позивача вказана АДРЕСА_1, а в позовній заяві зазначено, що позивач проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Тобто у відповідача не було можливості для внесення орендної плати позивачу через невизначенність місця перебування позивача, який жодного разу до відповідача з приводу невиконання умов договору суборенди земельної ділянки не звертався.
Крім того в п. 9 спірного договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем в розрахунку 1014 грн. на рік а п. 11 спірного договору вказано, що орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Але жоден з пунктів договору суборенди, що стосуються орендної плати, не визначає розміру щомісячних орендних платежів. Тобто відповідач, згідно умов спірного договору, не мав можливості належним чином вносити орендні платежі щомісячно.
Відповідач з метою виключення можливості розірвання договору земельної ділянки через несплату оренди позивачем, що призведе до розірвання договору суборенди тієї ж земельної ділянки, вносив орендну плату за суборендовану ним земельну ділянку безпосередньо орендодавцеві коли йому стало відомо, що позивач не виконує свій обов'язок перед орендодавцем по внесенню орендної плати, про що свідчать квитанції про сплату відповідачем орендної плати Криничанській райдержадміністрації від імені позивача.
В судовому засіданні позивач відмовився від вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі і провадження по справі в частині цієї позовної вимоги було закрите, що на думку суду є свідченням визнання позивачем відсутності заборгованості відповідача по орендній платі. Інших підстав для розірвання спірного договору позивач не навів.
Наведені обставини обумовлюють висновок суду про недоведеність позивачем позовних вимог, що позбавляє суд можливості застосування ст. 651 ЦК України, ст. Закону України "Про оренду землі" і спричиняє відмову в задоволенні позовних вимог. А відмова в позові за правилами ст. 141 ЦПК України покладає на позивача обов'язок по сплаті судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Криничанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Комунальне підприємство Криничанське бюро технічної інвентаризації , про розірвання договору суборенди землі № 1 від 01 жовтня 2013 року та стягнення судових витрат - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_3
р
Суд | Криничанський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2018 |
Номер документу | 72439377 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні