Рішення

від 22.02.2010 по справі 2-67/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

Справа № 2-67/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судці Головіна В.О., при секретарі Сисоєвій Л.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про захист прав споживача

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк посилаючись на те, що 03.12.2007 р. між ним і відповідачем, в особі Павлоградської філії , було укладено кредитний договір №DWQOА100361297, згідно якого йому було надано кредит грошовими коштами у розмірі 133000,00 грн. на купівлю автомобіля и 9600,00 грн. на його страхування, з виплатою за користування кредитом процентів у розмірі 0,84% на місяць (10,8% на рік) на суму залишку заборгованості по кредиту, та зі сплатою щомісячної винагороди у розмірі 0,4% (4,8% нарік) від суми наданого кредиту на придбання автомобіля. Обов'язки за кредитнимдоговором він виконував добросовісно, платежі за договором вносив своєчасно і в розмірі, вказаному у кредитному договорі. 29.11.2008 р. він одержав від відповідача лист в якому вказувалось, що з 01.11.2008 р. йому підвищили процентну ставку за кредитом. Після письмового звернення до відповідача, в якому було вказано про порушення ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів та умов п.2.3.1 Договору кредитування відповідач призупинив підвищення процентної ставки. На початку січня 2009 р. він отримав нового листа від відповідача №28137113419 від 30.12.2008 р. яким йому повідомили про наявність простроченої заборгованості в сумі 3757,66 грн. 06.01.2009 р. при сплаті кредиту йому повідомили, що з 15.12.2008 р. процентна ставка за кредитом збільшена, та 25.11.2008 р. відповідач самостійно застрахував його автомобіль, хоча 06.11.2008 р. позивач повідомив відповідача про відмову пролонгувати договір страхування автомобіля. Робітники відповідача пообіцяли йому, що страховий платіж вони знімуть, але пеню по цій сумі він вимушений буде сплатити. 12.01.2009 р. позивач знову отримав листа від відповідача датований

06.01.2009 р., яким його повідомили, що з 01.02.2009 р. процентна ставка підвищується до 22,8% на рік. Вважаючи, що відповідач порушує законодавство, що регулює ці відносини позивач направив відповідачу листа від 19.01.2009 р.. в якому зазначив про незгоду з підвищенням процентної ставки та з вимогою про дострокове погашення кредиту. Листом №30.1.0.0/2-090119/219 від 07.02.2009 р. відповідач відмовив позивачу у збережені процентної ставки відповідно до укладеного кредитного договору, в зв'язку з чим позивач вимушений звернутися з позовом до суду. З урахуванням уточнень позовних вимого позивач просить суд визнати правовідносини, які пов'язані з односторонньою зміною ПАТ КБ Приватбанк процентної ставки за Кредитним договором № DWQOА100361297 від 03.12.2007 р., такими, що не виникли, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розрахунків заКредитним договором № DWQOА100361297 від 03.12.2007 р. на умовах, що існували до 01.11.2008 р.. стягнути з відповідача на користь позивача 5000.00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.

Представник Приватного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк в судовому засіданні позов не визнав зазначивши, що зміна процентної ставки за кредитом відбулася не в наслідок волевиявленняоднієї з сторін, а через збільшення облікової ставки Національного Банку України та зміни курсу долара США до гривні. Ця зміна відбулася у відповідності до вимог ст.11 ЗУ Про захист прав споживачів , п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та умов п.2.3,1 договору кредитування. Крім того, право банку на збільшення відсоткової ставки шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набранням чинності ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вклад)' та кредитного договору в односторонньому порядку . Відповідно до ст.5 Цивільного кодексу України цей закон не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання його чинності.

Суд, в судовому засіданні вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини справи.

Згідно з ч.ч.1,4,10 ст.11 ЗУ Про захист прав споживачів договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством. У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка змії . відсоткової ставки є недійсною. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць: або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Законом України від 12.12.2008 р. №661-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку , який набрав чинності 09 січня 2009 року, внесено зміни в ст.55 ЗУ Про банки та банківську діяльність , згідно до яких банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківське . вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

У судовому засіданні встановлено, що 03.12.2007 р. між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк . в особі Павлоградської філії , було укладено Кредитний договір DWQOА100361297 /а.с.6 /.

Відповідно до умов п.7.1 кредитного договору відповідач зобов'язався надати позивачу кредитні кошти на строк з 03.12.2007 р. по 30.11.2012 р., включно, у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 200571.68 грн. на наступні цілі: 133000.00 грн. на купівлю автомобіля (споживчі цілі), а також у розмірі 34,00 грн. для сплати за реєстрацію предмету 7 застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до умов п.1.2; на сплату страхових платежів за договоромстрахування ТЗ № DNQ0AW100361297 від 28.11.2007 р„ договором особистого страхування №DNQ0LK100361297 від 03.12.2007 р. на строк до 02.12.2008 р. у сумі 10591,28 грн.. а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3990,00 грн. та у розмірі 52956.40 грн. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0.84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,40% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п.3.10 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з З по 7 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: Щомісяця починаючи з наступного місяця в період сплати відповідач повинен надавати позивач) кошти (щомісячний платіж) у сумі 3742,85 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідно до п.2.1.3 кредитного договору перерахування кредитних коштів відповідач зобов'язався провадити у випадку не пред'явлення позивачем документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дат їхньої сплати, передбачених договором страхування.

Відповідно до п.2.3.1 відповідач має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринки грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ; змін) розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому відповідач надсилає позивачу письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки відповідачем у вищевказаному порядку можливе в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курс) долара США.

Виконання умов кредитного договору здійснювалося сторонами наступним чином.

05 грудня 2007 року, згідно до виписки по рахунку тіла кредиту /а.с.79/. відповідач надав позивачу кредитні кошти на наступні цілі: 34,00 грн. на сплату реєстрації предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; 665,00 грн. на сплату страхової премії по договору від 03.12.2007 р.; 3990,00 грн. на сплату винагороди за надання фінансового інструменту; 9926,28 грн. на сплату страхової премії за договором від 28.11.2007 р.; 133000.00 гри. на сплату вартості автомобіля. Крім того. 02 грудня 2008 року відповідач надав відповідачу кредитні кошти на наступні цілі: 665,00 грн. на сплату страхової премії по договору особистого страхування; 9489,59 грн. на сплату страхової премії за договором страхування наземного транспорту.

Для погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, станом на 04.11.2009 р.. позивачем з січня 2008 року по листопад 2009 року сплачені 20 щомісячних платежів в сумі по 3750,00 грн., 2 щомісячних платежів в сумі по 3745,00 грн. та 1 щомісячний платіж в сумі 3742,85 грн., на загальну суму 86232,85 грн. /а.с. 79-80/.

06 листопада 2008 року позивач повідомив відповідача про укладення договору страхування автомобіля з іншою страховою компанією та просив попередній договір страхування автомобіля не продовжувати /а.с. 11/.

27 листопада 2008 року відповідач направив на адресу позивача лист від 10.11.2008 р. №5001 яким повідомлялося, що в зв'язку із значним подорожчанням на світовому та українському фінансових ринках та підвищення облікової ставки Національного Банку України з 8,5 до 12 відсотків починаючи з 01.11.2008 р. відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 13% на рік.

Заявою від 30.11.2008 р. позивач заперечив відповідач) 7 щодо цієї зміни відсоткової ставки /а.с. 9 /.

08 січня 2009 року відповідач направив на адресу позивача лист від 30.12.2008 р. №2813713419 яким вимагав дострокове повернення суми кредиту, в зв'язку з існуванням станом на 24.12.2008 р. заборгованості в сумі 3757,66 грн. /а.с. 10 /.

08 січня 2009 року відповідач направив на адресу позивача лист від 06.01.2009 р. №б/н яким повідомив, що в зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з кусом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення кредитного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті починаючи з 01.02.2008 р. відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 22,80% на рік. Згідно з відміткою пошти позивач цей лист отримав після 12.01.2009 р./а.с. 13/.

Заявою від 19.01.2009 р. позивач заперечив відповідачу щодо цієї зміни відсоткової ставки та попередив, що за захистом порушених прав вимушений буде звернутися з позовом до суду /а.с. 14/.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що відповідач про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом не повідомляв позивача письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, як того вимагають ч.4 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів та п.2.3.1 умов кредитного договору.

Також, суд вважає, що зміна відповідачем відсоткової ставки за кредитним договором з 01 лютого 2009 року здійснена під час дії положень ст.55 ЗУ Про банки і банківську діяльність щодо заборони банкам в односторонньому порядку змінювати умови кредитних договорів.

Ствердження представника відповідача, що Закон України від 12.12.2008 р. №661-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом не заслуговують уваги, так як цей закон набрав чинності до 01.02.2009 р. - до часу, з якого відповідач підвищив відсоткову ставку за кредитом в односторонньому порядку.

На підставі ч.4 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів суд робить висновок, що зміни відповідачем відсоткової ставки за кредитним договором з 01 листопада 2008 року та з 01 лютого 2009 року є недійсними.

Згідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України у цьому разі визнання таких правочинів недійсними не вимагається, що є підставою для задоволення вимог позивача щодо визнання правовідносин, які пов'язані з односторонньою зміною відповідачем процентної ставки за кредитним договором такими, що не виникли та щодо зобов'язання відповідач здійснити перерахунок розрахунків за кредитним договором на умовах, що існували до 01.11.2008 р.

Згідно ст.22 ЗУ Про захист прав споживачів захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. У разі порушення прав споживача, споживач має право крім поновлення його порушених прав та стягнення матеріальних збитків на відшкодування моральних збитків.

Частиною 1 ст. 16 ЗУ Про захист прав споживачів передбачено, що відшкодуванню підлягає шкода завдана життю, здоров'ю або майну споживача.

Позивачем не надано доказів того, що з односторонньою зміною відповідачем відсоткової ставки за кредитним договором завдана шкода життю або здоров'ю позивача.

Отже, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

В силу ст.ст.79,81,84,88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 400,00 грн. витрат на правову допомогу /а.с. 78/, 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплачених позивачем при поданні позову /а.с. 1 / та 51 грн судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.10 , 60, 212 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про захист прав споживача задовольнити частково.

Визнати правовідносини, які пов'язані з односторонньою зміною Публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк процентної ставки за кредитним договором № DWQOА100361297 від 03.12.2007 року такими що не виникли.

Зобов'язати Публичне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк здійснити перерахунок розрахунків за кредитним договором № DWQOА100361297 від 03.12.2007 року на умовах, що існували до 01.11.2008 / року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 51.00 (п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляд) 7 справи в сумі 30.00 (тридцять) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою правової допомоги в сумі 400.00 (чотириста) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Головін