Постанова

від 27.02.2018 по справі 804/5613/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 рокусправа № 804/5613/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя:                    Ясенова Т.І.

           судді:                     Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання:          Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року (суддя 1-ї інстанції – Рябчук О.С.) у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпроелектромонтаж», третя особа: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпроелектромонтаж», третя особа: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило надати дозвіл на погашення 3усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 141227,94грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що чинним законодавством України передбачено процедуру звернення органів ДФС до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна. З метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 по справі №804/1270/15 податковим органом до банків направлено інкасові доручення, які повернуто без виконання у зв'язку з закриттям рахунків, та відсутністю коштів.

Таким чином, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області вжито всі заходи передбачені чинним законодавством щодо стягнення податкового боргу та виставлення інкасових доручень.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю прибуття представника у судове засідання у зв'язку із прийняттям участі в іншому судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зазначене клопотання колегією суддів визнано необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки пріоритетність прийняття участі в судових засіданнях визначається стороною на власний розсуд та вказана причина неприбуття в судове засідання не може бути визнана поважною, а також у клопотанні не ставиться питання про надання додаткових доказів по справі, які не були враховані при розгляді справи судом першої інстанції.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів у відповідності до частини 1 статті 205 КАС України визнала можливим провести апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпроелектромонтаж» зареєстроване 28.03.1994, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 01416903 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському район м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до Довідки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському район м. Дніпра про стан розрахунків по ПАТ «Дніпроелектромонтаж», рахується недоїмка у загальному розмірі 141 226,96грн., з яких: 212,16 грн. – недоїмки по платежу 11021000; 141 014,8грн. – недоїмки по платежу 18010600; 0,98грн. – пені по платежу 18010600. (а.с.41)

Згідно з витягом з облікової картки платника – ПАТ «Дніпроелектромонтаж» - заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 141 014,8грн. виникла по податковому повідомленню-рішенню від 23.09.2014 р. №0009141540. (а.с.36)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. у справі №804/1270/15 задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, стягнуто податковий борг з ПАТ «Дніпроелектромонтаж» (ЄДРПОУ 01416903) на користь державного бюджету в сумі 141018,14 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків ПАТ «Дніпроелектромонтаж» у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова набрала законної сили 21.03.2015 року.

На виконання вищевказаного судового рішенння податковим органом були сформовані інкасові доручення:

- у ПАТ «УкрСиббанк» №658 від 22.09.2015 р., №659 від 22.09.2015 р., №167 від 29.02.2016 р., №168 від 29.02.2016 р., №5048 від 20.03.2017 р.;

-у ПАТ КБ «Приватбанк» №5237 від 20.04.2017 р., №5236 від 20.04.2017 р.;

-у ПАТ КБ «Правекс-Банк» №660 від 22.09.2015 р., №169 від 29.02.2016 р., №214 від 29.03.2016 р., №214 від 29.03.2016 р., №357 від 29.04.2016 р., №473 від 31.05.2016 р., №698 від 30.06.2016 р., №843 від 25.08.2016 р., №942 від 23.09.2016 р., №1030 від 25.10.2016 р., №1119 від 29.11.2016 р., №1280 від 30.12.2016 р., №5051 від 20.03.2017 р., №5238 від 20.04.2017 р.

Проте, вказані інкасові доручення (розпорядження) повернено установами банку без виконання на підставі п. 1.11 Гл.1, п. 2.20 Гл.2та/або на підставі п. 2.4, 2.5, 12.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22 - на рахунку платника відсутні кошти, рахунок – закрито або не обслуговується.

Згідно з витягом з облікової картки платника – ПАТ «Дніпроелектромонтаж» - заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 212,16грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 р. №0006401202 про нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 1060,8грн.

Копію податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0006401202 надіслано відповідачу та отримано 28.02.2017 р. (а.с.21)

15.09.2015 в порядку статті 129 Податкового кодексу України за період з 20.10.2014 р. по 14.09.2015 р. нараховано пеню в розмірі 0,98грн. (а.с.37)

З метою погашення податкового боргу та на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 17.10.2014 р. № 4840-25. (а.с.11)

11 листопада 2015 року податковим органом прийнято рішення №199-1/04-61-25 про опис майна ПАТ «Дніпроелектромонтаж» (код ЄДРПОУ 01416903) у податкову заставу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вказаних норм Податкового кодексу України продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжиті податковими органами для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Судом встановлено, що позивачем до фінансових установ (банків) на розрахункові рахунки відповідача направлялися інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів за податковим боргом, проте платіжні вимоги повернуті податковому органу без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції, представником позивача долучені до позову інкасові доручення: у ПАТ «УкрСиббанк» №658 від 22.09.2015 р., №659 від 22.09.2015 р., №167 від 29.02.2016 р., №168 від 29.02.2016 р., №5048 від 20.03.2017 р.; у ПАТ КБ «Приватбанк» №5237 від 20.04.2017 р., №5236 від 20.04.2017 р.; у ПАТ КБ «Правекс-Банк» №660 від 22.09.2015 р., №169 від 29.02.2016 р., №214 від 29.03.2016 р., №214 від 29.03.2016 р., №357 від 29.04.2016 р., №473 від 31.05.2016 р., №698 від 30.06.2016 р., №843 від 25.08.2016 р., №942 від 23.09.2016 р., №1030 від 25.10.2016 р., №1119 від 29.11.2016 р., №1280 від 30.12.2016 р., №5051 від 20.03.2017 р., №5238 від 20.04.2017 р.,в якості обґрунтування неможливості стягнення податкового боргу з рахунків, відкритих відповідачем в установах банку.

Дата останнього інкасового доручення 20.04.2017, в той час як з позовом до суду першої інстанції податковий орган звернувся 01.09.2017.

Жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем заходів з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на момент звернення податкового органу до суду на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника не надано.

Таким чином, під час розгляду справи судом, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами наявність підстав для задоволення заявлених позивних вимог.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 283, 315, 316, 321, 322, 327, 329, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 27.02.2018 та відповідно до частини 3 статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                      Т.І. Ясенова

Суддя:                                                                      А.В. Суховаров

Суддя:                                                                      О.В. Головко