Ухвала

від 26.02.2018 по справі 817/294/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2018 року

Київ

справа №817/294/16

адміністративне провадження №К/9901/25323/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.01.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі № 817/294/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги та визнання дій неправомірними,

УСТАНОВИВ:

19 лютого 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла вказана касаційна скарга, яка, однак, не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки, всупереч положень частини 4 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору.

Водночас, до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на відсутність коштів, призначених на цю мету.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

В той же час, відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування такої установи, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення розміру останнього або звільнення від сплати такого.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у 2016 році, а спір у справі носить одночасно майновий і немайновий характер (про: скасування податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3016383,44 гривень; скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 77173,68 гривень; скасування рішення про застосування штрафних санкцій на суму 7717,39 гривень; визнання неправомірними дій по зменшенню до нуля сум податкового кредиту на податкових зобов'язань позивача).

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання ж до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378 гривень.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 14882,40 гривень (2598543,93 гривень*1%(але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати)+(1378 гривень*0,4)*200%).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з положеннями частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.01.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №817/294/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги та визнання дій неправомірними залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник