Постанова
від 27.02.2018 по справі 820/4362/17
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4362/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р., суддя Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 19.12.17 року по справі № 820/4362/17

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 01.06.2017 року № 0000741316, №0000751316.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. по справі № 820/4362/17 позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі. В доводах апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 127 ПК України, оскільки у разі виявлення під час проведення однієї перевірки податкового агента декількох випадків не нарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені вказаною нормою податкового кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї, пояснення представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка Філії Краснокутський райавтодор дочірнього підприємства Харківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України", код за ЄДРПОУ 03447308 (скорочена назва ФІЛІЯ КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙАВТОДОР ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у дод. №1 до акту перевірки.

Результати перевірки оформлені актом від 18.05.2017 р. 3748/20-40-14-08 Про результати документальної планової виїзної перевірки Філії "Краснокутський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код за ЄДРПОУ 03447308 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог податкового законодавства, валютного-та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. (а.с. 9-49).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем:

п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу за попередній період (серпень-грудень 2012 р.) в сумі 25284,52 грн., за січень 2013р. в сумі 5670,77 грн., за лютий 2013р. в сумі 5516,14грн., за березень 2013р. в сумі 6579,04 грн., за квітень 2013р. в сумі 8143,17грн., за травень 2013р. в сумі 9653,41 грн., за липень 2013р. в сумі 7153,45 грн., за грудень 2013р. в сумі 4497,46 грн., за січень 2014р. в сумі 4947,64 грн., за лютий 2014р. в сумі 3816,34 грн., за березень 2014р. в сумі 1471,05грн., за квітень 2014р. в сумі 183,55 грн., за травень 2014р. в сумі 83,56 грн., за червень 2014р. в сумі 183,56грн., за липень 2014р. в сумі 183,56 грн., за вересень 2014р. в сумі 1927,66 грн., за жовтень 2014р. в сумі 3515,75 грн, за грудень 2014р. в сумі 9560,45 грн., за січень 2015р. в сумі 8777,61 грн., за лютий 2015р. в сумі 8693,26 грн., за березень 2015р. в сумі 4470,56 грн., за квітень 2015р. в сумі 3688,58грн., за травень 2015р. в сумі 5639,34 грн., за червень 2015р. в сумі 5637,53 грн., за липень 2015р. в сумі 7869,56 грн., за серпень 2015р. в сумі 13240,00 грн., за вересень 2015р. в сумі 11142,04 грн., за жовтень 2015р. в сумі 18634,25 грн., за грудень 2015р. в сумі 9415,26 грн., за січень 2016р. в сумі 16813,43 грн., за лютий 2016р. в сумі 9621,15 грн., за березень 2016р в сумі 4549,88 грн.

Відповідно до ст. 129 Податкового Кодексу України, з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України підприємству нарахована до сплатити в бюджет пеня, розмір якої визначено ст. 129 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 "року."

- пп. 168.1.2, пп.168.1.5, п.168.1 ст.168, пп. а п.176.2 ст.176, пп. г п.176.2 ст.176, п. 16 1 підрозділ 10 розділ XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме неперерахування утриманого військового збору до або під час виплати оподатковуваного доходу за вересень 2014р. в сумі 396,09 грн., за грудень 2014р. в сумі 1045,43 грн., за січень 2015р. в сумі 940,96 грн., за лютий 2015р. в сумі 967,87 грн., за травень 2015р. в сумі 706,19 грн., за червень 2015р. в сумі 696,19 грн., за липень 2015р. в сумі 883,20 грн., за серпень 2015р. в сумі 1397,92 грн., за вересень 2015р. в сумі 605,12 грн., за жовтень 2015р. в сумі 1101,94 грн., за грудень 2015р. в сумі 579,43 грн., за січень 2016р. в сумі 380,23 грн., за лютий 2016р. в сумі 924,90 грн.

Відповідно до ст. 129 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р., з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України підприємству буде нарахована до сплатити в бюджет пеня, розмір якої визначено ст. 129 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року;

- ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 2707-ХП, із змінами і доповненнями, за відсутністю дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- вимог законодавства з питань ліцензування господарської діяльності на здійснення автодорожніх робіт з 23.07.2015 р. по 20.09.2015 р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 01.06.2017 р.: № 0000741316, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 72170,04 грн., пеня - 3952,41 грн., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 1276,15 грн., пеня - 112,60 грн. (а.с. 50,55).

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, слугувало відображене в акті судження про про те, що позивачем перераховано військовий збір до бюджету в повному обсязі, але несвоєчасно та перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету в повному обсязі, але несвоєчасно в зв'язку з чим до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з п. 127.1 ст.127 ПК України.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем протиправно застосовано до позивача відповідальність, передбачену п. 127.1 ст.127 ПК України, виходячи з наступного.

За приписами п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З акту перевірки колегією суддів встановлено, що позивачем було проведено перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору у повному обсязі, проте, несвоєчасно.

Положенням ст. 127 ПК України встановлена міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Таким чином, несвоєчасність сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору не відповідає складу правопорушення, встановленого ст. 127 ПК України, на яку контролюючий орган посилається у спірних податкових повідомленнях - рішеннях.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України у постанові №21-2919а15 від 10.11.2015 року, №813/6774/13а від 22.03.2016 р. та у постанові від 07.02.2018 року по справі № 813/5787/15, який за правилами ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приписи 127.1 ст. 127 ПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо одночасного застосування до позивача штрафних санкцій у розмірах 25%,50%,75% згідно положень п.127.1 ст.127 ПК України колегія суддів зазначає наступне.

З розрахунків штрафних санкцій до спірних податкових повідомлень - рішень колегією суддів встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача одночасно застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, 50% та 75% суми відповідних податків.

При цьому, колегія суддів зазначає, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%,75%) застосовуються не за сам факт виявлення порушень, а за повторне їх вчинення.

Таким чином, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

З даного приводу суд зазначає, що в силу положень п.61.1 ст.61, п. 62.1 ст. 62 Податкового Кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Проте, в даному випадку факт повторного вчинення позивачем протягом 1095 днів порушення сплати до бюджету військового збору та податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі-тричі, що передували прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірах 25%, 50% та 75% оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем було проведено перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору у повному обсязі, проте, несвоєчасно.

Відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань протягом строків, визначених Податковим кодексом України визначена ст. 126 ПК України.

Так, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, положення ст. 126 ПК України в частині застосування штрафної санкції поширюються на випадки, коли має місце несвоєчасність сплати платником узгодженої суми грошового зобов'язання, а відповідний розмір такої санкції йде в залежність від часу затримки сплати.

Враховуючи, що за несвоєчасність перерахування до бюджету податкових платежів тягне за собою відповідальність передбачену ст. 126 ПК України, а не п. 127.1 ст. 127 ПК України, яку застосував контролюючий орган до спірних правовідносин, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. по справі № 820/4362/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Тацій Судді З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 27.02.2018.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.02.2018
Оприлюднено02.03.2018
Номер документу72448825
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/4362/17

Ухвала від 17.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 27.07.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 11.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 25.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 05.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 27.02.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Тацій Л.В.

Постанова від 27.02.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Тацій Л.В.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Тацій Л.В.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Тацій Л.В.

Ухвала від 29.01.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Тацій Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні